Організаційно-економічне обґрунтування діяльності підприємства з виробництва макаронних виробів

При ущільненні невелика частина повітря все ж таки залишається в тісті у вигляді найдрібніших бульбашок. З метою отримання щільнішого тіста з якого можна одержати міцніші сухі вироби, видаливши бульбашки повітря, тісто піддають вакуумній обробці. Найбільш ефективно видаляти повітря з крихкого тіста ще на стадії замісу. Тривалість дії вакууму на тісто повинно бути не більше 5 хвилин.

В даний час вітчизняними виробниками випускається декілька видів вакуумних макаронних пресів продуктивністю 50 і 100 кг/час.

Ущільнене макаронне тісто, що поступає до матриці є пружним пластичним матеріалом. Формування макаронних виробів полягає в пресуванням тіста через отвори матриці. Залежно від форми, що формує щілини матриці – виходить той або інший вид сирих макаронних виробів. Круглі отвори з вкладишами дають трубчасті вироби, без вкладишів – ниткоподібні, прямокутного перетину – стрічкоподібні.

Оптимальною температуру тіста перед матрицею слід вважати при виробництві довгих виробів – 600°С, при виробництві коротких – 700°С. Але враховуючи те, що температура тіста після замісу звичайно складає близько 400°С, а в результаті перетирання температура тіста підвищується на 10–150°С, температура його перед буде 50–550°С.

Перегрів тіста приводить до заварювання його і отриманню виробів білястого кольору. Для того, щоб цього уникнути необхідно максимально підвищувати пластичність тіста: працювати при гранично допустимій вологості тіста. Температура сирого виробу на виході з формуючих каналів матриці повинна бути не нижче 600°С.

Найбільш гладкі вироби виходять при використанні металевих матриць з фторопластовими вставками, оскільки до фторопласту макаронне тісто не прилипає. Після пресування проводиться обдування і різка виробів. Обдування проводять повітрям виробничого приміщення в якому знаходиться прес (з температурою повітря 250°С і відносною вологістю 60–70%). При цьому відносна вологість сирих виробів знижується на 1–2%.

Відформовані і підсушені вироби розрізають на необхідну довжину за допомогою ріжучого механізму (ковзанням ножа по площини матриці – для фігурних виробів, або в підвісному стані – звисаюче пасмо ріжеться на деякій відстані від матриці – різка пір'я). Вермішель і локшина ріжуться і тим і іншим способом.

Сушка макаронних виробів здійснюється на стрічкових сушарках, в сушильних шафах в касетах-лотках. Сушку проводять при температурі 50–600 °С і відносною вологістю 60%. Загальна тривалість сушки залежить від типу сушарки – 1 – 3 години.

Висушування закінчують після досягнення виробами вологості 13,5:14%, щоб після охолодження перед упаковкою, вологість їх складала не більше 13%. Висушені вироби охолоджують до температури пакувального відділення і потім фасують їх або в короби, або на напівавтоматах в поліетиленову плівку.

Рецептури макаронів відрізняються один від одного не сильно, оскільки основними компонентами у них є мука і вода. Точне дотримання пропорції між ними залежно від первинної вологості муки впливає на якість пресування макаронів і їх зовнішній вигляд.

4.2 Поетапна схема технологічного процесу

Кожен технологічний процес розчленований на певну кількість типових технологічних ланцюгів або операцій і поданий як технологічна схема. У технологічній схемі спосіб виробництва відображається шляхом послідовного опису операцій.

4.3 Розрахунок часу на виготовлення одиниці продукції

Для виготовлення макаронних виробів використовуватиметься автоматизована лінія фірми «ТЕКО».

Таблиця 4.3

5. Організаційний план

5.1 Схема організаційної структури підприємства

5.2 Розрахунок річного фонду робочого часу

За законодавством тривалість робочого часу працівників 40 годин на тиждень. На підприємстві встановлено 8-годинний робочий день.

Номінальний фонд робочого часу: 365–111 (святкові та вихідні)=254 дні.

Корисний фонд робочого часу: 254-неявки (відпустки лікарняні, технічні негаразди тощо).

Якщо робочий день 8-годинний, проте 0,04 – втрати часу зі скороченням тривалості робочого дня, тоді:

Корисний фонд робочого часу=254*(8–0,04) =2022 (год.)

Проте на практиці корисний фонд робочого часу коливається від 1900 до 2000 годин (1 відпустка в 1 місяць, 1–2 лікарняних).

5.3 Розрахунок списочної і явочної чисельності персоналу

Списочна чисельність (облікова) – кількість робітників, яка необхідна для забезпечення усіх робочих місць і виконання необхідних робіт з урахуванням відсутності деяких штатних одиниць з причин, визначених законодавством або у внутрішніх документах підприємства.

Списочна чисельність розраховується за наступною формулою:

Чсп = Чяв * 100 / 100 -% неявок

Спрогнозуємо відсоток неявок у 8,27% (21 календарний день), тоді

Чсп = 12,3 * 100 / 100 – 8,27 =13,5 (чол.)

Явочна чисельність – це нормативна кількість робітників, яка необхідна для виконання виробничого завдання.

Чяв = Рм*(Вм+Впз) / ВР, де

Рм – кількість робочих місць працівників певного підрозділу;

Вм – об’єм часу роботи підрозділу за певний період (місяць чи рік);

Впз – об’єм часу, що затрачається на підготовчо-завершальні роботи (зазвичай 0,25 години);

Вр – плановий фонд робочого часу.

Чяв = 12*(2032+254*0,25) / 254*8 = 12,3 (чол.)

5.4 Чисельність персоналу та витрати на оплату праці

Нарахування підприємства у Фонд заробітної плати:

ПФУ 33,2%*оклад;

ФСС на випадок непрацездатності 1,5%*оклад;

ФСС на випадок безробіття 1,3%*оклад;

ФСС від нещасних випадків і профзахворювань 1,5%*оклад.

Загальний відсоток – 37,5%

Таблиця 5.4

Охорону винаймати не будемо, так як територія, де буде знаходитись підприємство охороняється охоронною фірмою «Безпека». Ми будемо сплачувати щомісячно за їх послуги 2000 грн.

6. Виробничий план

6.1 Основні засоби підприємства

Основні засоби підприємства – це земельні ділянки, будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар.

Таблиця 6.1 Основні засоби підприємства

Машину для перевезення продукції ми не будемо купувати, а візьмемо в оренду. Вартість оренди складає 500 грн. в місяць.

6.2 Швидкозношувані малоцінні предмети

Таблиця 6.2

Страницы: 1, 2, 3, 4