скачать рефераты

МЕНЮ


Організація і економічна ефективність вирощування соняшнику


2.4 Управління витратами на різних рівнях менеджменту


Коли йдеться про економію, ефективне використання матеріальних, трудових, природних ресурсів, відбувається порівняння витрат відповідних ресурсів із досягнутим результатом. Наприклад, зниження матеріаломісткості продукції, тобто випуск більшої кількості виробів без збільшення обсягу використаної сировини й матеріалів, свідчить про ефективне використання матеріальних ресурсів. Зменшення затрат живої праці на одиницю продукції - це показник зростання ефективності використання трудових ресурсів. Це сприяє також економії фінансових ресурсів, оскільки економія матеріальних і трудових ресурсів забезпечує зростання грошових

нагромаджень і одночасно зменшення потреби підприємств у додаткових витратах на приріст статутного та інших грошових фондів.

Прибуток, що залишається в розпоряджені підприємства, розподіляється на його розсуд. Оскільки цей прибуток є багатоцільовим джерелом фінансування потреб підприємства, він використовується ним на накопичення, споживання, тобто на створення резервів, виробничий розвиток, на соціально - культурні потреби, матеріальне стимулювання робітників, пропорції у розподілі прибутку на накопичення і споживання визначають перспективи розвитку підприємства.

Фінансові ресурси підприємств можуть вкладатись у дохідні види фондових, грошових інструментів, статутний капітал спільних підприємств та ін.

Здійснюючи господарську діяльність, підприємство самостійно фінансує всі свої витрати відповідно до виробничих планів, розпоряджається існуючими фінансовими ресурсами, вкладаючи їх у виробництво з метою отримання продукції та прибутку.

Управління витратами починається в процесі виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Загалом витрати грунтують та обліковують за видами, місцями виникнення та носіями витрат. Види витрат визначають, виходячи з економічного змісту кожного елемента витрат.

Місця виникнення витрат - це структурні підрозділи, в яких відбувається споживання ресурсів у виробничих, збутових, адміністративних та інших цілях.

Під терміном носій витрат слід розуміти продукцію підприємства (включаючи роботи та послуги), яка в той чи інший момент може перебувати на різних до реалізаційних стадіях.

За цільовим спрямуванням витрати підприємства можна поділити на:

основні витрати;

витрати на обслуговування;

витрати на управління.

За способом включення до собівартості окремих видів продукції розрізняють витрати прямі і непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції, а непрямі витрати пов’язані з виробництвом відразу кількох або всіх видів продукції підприємства.

У складі собівартості продукції прямі витрати поділяють за статтями, кожна з яких, як правило, відповідає певному елементу витрат, а непрямі - утворюють комплексні статті, які складаються з витрат, що містять кількість елементів.

Таким чином управління витратами направлено на раціональне використання ресурсів й отримання результативності менеджменту.


3. Обгрунтування економічної доцільності курсової роботи


3.1 Ефективність фінансового галузевого менеджменту


Для обгрунтування доцільності економічної ефективності фінансового менеджменту визначаємо:

1.                 Валовий збір за формулою:


Вз = Sп * Ур, (3.1)


де Вз - валовий збір, ц;

Sп - площа посіву, га;

Ур - урожайність, ц/га.


Озима пшениця - Вз = 1225 * 17,7 = 21682,5 ц.

Ячмінь - Вз = 778 * 21,9 = 17038,2 ц.

Кукурудза на зерно - Вз = 731 * 19,2 = 14035,2 ц.

Соняшник - Вз = 1178 * 12,1 = 14253,8 ц.


2.                 Обсяг товарної продукції визначаємо за формулою:


ТП = ВП * Рт: 100, (3.2)


де, ТП - товарна продукція, ц;

ВП - валова продукція, ц;

Рт - рівень товарності, %.


Озима пшениця - ТП = 21682,5 * 63: 100 = 13659,9 ц.

Ячмінь - ТП = 17038,2 * 68: 100 = 11585,9 ц.

Кукурудза на зерно - ТП = 14253,8 * 70: 100 = 9977,6 ц.

Соняшник - ТП = 14035,2 * 68: 100 = 9543,9 ц.


3.                 Виручка від реалізації продукції визначається за формулою:


Впр = ТП * Ц, (3.3)


де, Впр - виручка від реалізації продукції, грн.; ТП - товарна продукція, ц; Ц - ціна реалізації за 1 ц, грн.


Озима пшениця - Впр = 13659,9 * 80 = 1092792 грн.

Ячмінь - Впр = 11585,9 * 75 = 868942,5 грн.

Кукурудза на зерно - Впр = 9543,9 * 80 = 763512 грн.

Соняшник - Впр = 9977,6 * 120 = 1197312 грн.


4.                 Грошові виробничі витрати визначаємо за формулою:


ГВ = Вга * Sп, (3.4)


де, ГВ - грошові виробничі витрати, грн.;

Вга - витрати на 1 га, грн.;

Sп - площа посіву, га.


Озима пшениця - ГВ = 530 * 1225 = 649250 грн.

Ячмінь - ГВ = 598 * 778 = 465244 грн.

Кукурудза на зерно - ГВ = 659 * 731 = 481729 грн.

Соняшник - ГВ = 502 * 1178 = 591356 грн.


5.                 Грошові витрати на реалізацію продукції визначаємо за формулою:


ГВр = ГВ * Нв: 100, (3.5)


де, ГВр - грошові витрати на реалізацію продукції, грн.;

ГВ - грошові виробничі витрати, грн.;

Нв - норматив витрат на реалізацію до виробничих витрат, %.


Озима пшениця - ГВр = 649250 * 12: 100 = 77910 грн.

Ячмінь - ГВр = 297974 * 12: 100 = 35756, 88 грн.

Кукурудза на зерно - ГВр = 481729 * 12: 100 = 57807,48 грн.

Соняшник - ГВр = 296856 * 10: 100 = 29658, 6 грн.


6.                 Загальні грошові витрати визначаємо за формулою:


ЗГв = ГВ + ГВр, (3.6)


де, ЗГв - загальні грошові витрати, грн.;

ГВ - грошові виробничі витрати, грн.;

ГВр - грошові витрати на реалізацію продукції, грн.


Озима пшениця - ЗГв = 649250 + 77910 = 727160 грн.

Ячмінь - ЗГв = 465244 + 35756,88 = 501000,8 грн.

Кукурудза на зерно - ЗГв = 481729 + 57807,48 = 539536,48 грн.

Соняшник - ЗГв = 591356 + 29685,6 = 621041,6 грн.


7.                 Прибуток визначаємо за формулою:


П = Врп - С, (3.7)


де, П - сума прибутку від реалізації продукції.;

Впр - виручка від реалізації продукції, грн.;

С - грошові затрати на виробництво і реалізацію продукції, грн.


Озима пшениця - П = 1092792 - 727160 = 365632 грн.

Ячмінь - П = 868942,5 - 501000,8 = 367941,7 грн.

Кукурудза на зерно - П = 763512 - 539536,48 = 223975,52 грн.

Соняшник - П = 1197312 - 621041,6 = 576270,4 грн.


8.                 Рівень рентабельності визначаємо за формулою:


Рр = П: С * 100%, (3.8)


де, Рр - рівень рентабельності, %; П - сума прибутку, грн.; С - грошові затрати на виробництво і реалізацію продукції, грн.


Озима пшениця - Рр = 365632: 727160 *100 = 50,3 %.

Ячмінь - Рр = 367941,7: 501000,8 * 100 = 73,4 %.

Кукурудза на зерно - Рр = 223975,52: 539536,48 * 100 = 41,5 %.

Соняшник - Рр = 576270,4: 621041,6 * 100 = 92,8 %.


Таблиця 3.1 Обгрунтування економічної ефективності фінансового менеджменту.

Культура

Виручка від реалізації продукції, грн.

Повна собівартість, грн.

Прибуток, грн.

Рівень рентабельності,

%.

Озима пшениця

Ячмінь

Кукурудза на зерно

Соняшник

Разом:

1092792

868942,5

763512


1197312

3922558,5

727160

501000,8

539536,48


621041,6

2388738,8

365632

367941,7

223975,52


576270,4

1533819,6

50,3

73,4

41,5


92,8

64,2


Аналіз розрахункової частини.

Аналізуючи проведені розрахунки можна зробити висновок, що економічна ефективність фінансового менеджменту визначається за такими показниками як: обсяг реалізованої продукції, грошові надходження від реалізації продукції, прибуток та рівень рентабельності.

Ефективність фінансового галузевого менеджменту визначається також завдяки грошових виробничих витрат, грошових витрат на реалізацію продукції.

В господарстві ТОВ СП "Нібулон" найбільша виручка від реалізації продукції склала по соняшнику - 1197312 грн. та озимій пшениці - 1092792 грн. На виручку від реалізації продукції впливає ціна та кількість продукції.

Повна собівартість також найбільша по цім видам культур: озима пшениця - 727160 грн. і соняшник - 621041,6 грн. Повна собівартість залежить від грошових виробничих витрат та грошових витрат на реалізацію продукції.

Прибуток найбільший отримали по соняшнику - 576270,4 грн. і ячменю - 367941,7 грн. На прибуток негативно впливає собівартість.

Найвищий рівень рентабельності по господарству склав по соняшнику 92,8 %. Це свідчить, що виробництво соняшнику економічно ефективне за всіма визначеними показниками.


4. Охорона праці


Охорона праці в підприємстві ТОВ СП "Нібулон" знаходиться на високому рівні. Загальне керівництво і відповідальність за організацію заходів по охороні праці і техніки безпеки, а також за дотриманням тродового законодавства покладається на керівника господарства, інженера і головних спеціалістів.

Інтенсивний розвиток охорони праці збігається з початком розвитку машинного виробництва, яке одночасно з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності несло в собі небезпеку для життя і здоров’я працюючих.

Для сучасного сільськогосподарського виробництва є також вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних та інших факторів. До цього спричиняє застосування машин і механізмів, енергетики, матеріалів і речовин (пестицидів, мінеральних добрив, лаків, фарб тощо), значні рівні шуму, вібрації, а також забрудненість повітря робочої зони.

Закон закріпив гарантії прав громадян України на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, визначив основні положення щодо видів стимулювання роботи з охорони праці, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; затвердив структуру і порядок функціонування державного управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці, а також відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.

Створення таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а організм людини не зазнавав би шкідливої дії різних виробничих факторів, вимагає знань багатьох галузей науки і техніки.


5. Охорона природи та екології


Проблема охорони навколишнього середовища дає про себе знати все гостріше і гостріше тому що споживче відношення до природи ставить під загрозу існування цивілізації. Збільшення числа важких захворювань і поява нового вигляду хвороб - все це наслідок забруднення навколишнього середовища.

У ТОВ СП "Нібулон" велику увагу приділяють заходам щодо запобігання забруднення навколишнього середовища. Мінеральні добрива зберігають в бункерах на токах. Велику увагу господарство приділяє заходам по боротьбі з ерозією грунту залежно від факторів, що викликають руйнування грунтів.

Майже повсюдно можна прослідкувати зниження грунтової родючості, сотні тисяч гектар ріллі виводиться з обробки унаслідок руйнування.

Іноді застосування великої кількості добрив знижує здібність бактерій розкладати органічний матеріал грунту і виробляти необхідні рослинам поживні речовини. Пестициди також шкідливі для бактерій і інших корисних організмів.

В деяких державах промислові відходи зливають прямо на грунт, і залишки токсичних металів вбивають грунтові бактерії.

Щоб мінімізувати, а потім зовсім піти від наслідків інтенсивного забруднення місця існування, необхідно активно упроваджувати чисті технології, що дозволить значно збільшити тривалість життя; розвивати наукоємні технології широкомасштабно використовуючи комп’ютеризацію; розробляти безвідходні технології, досконалі пристрої очищення стічних вод.

Інтенсифікація і розвиток сільськогосподарського виробництва потребує значного посилення використовування природних ресурсів, що на сучасному етапі вже неможливе без їх охорони, відтворення і поліпшення.

Для підвищення ефективності всіх робіт у області збереження природних багатств велике значення має виховання правильного економічного світогляду народних мас.

Особлива роль в охороні навколишнього середовища покладається на фахівця сільського господарства, який є організатором по охороні природи в розумному поєднанні із задачами сільськогосподарського виробництва.

Він повинен чітко уявляти собі сучасні задачі охорони природи і уміти застосовувати оптимальні рішення в ситуації конфлікту з природою, коли зачіпаються інтереси охорони навколишнього середовища. Знання по охороні природи повинні представляти одне ціле з його професійними знаннями.


Висновки і пропозиції


Курсова робота виконана на тему "Фінансовий менеджмент" на прикладі ТОВ СП "Нібулон" м. Старобільськ.

Ознайомився з характеристикою господарства, структурою фінансового менеджменту, механізмом функціонування фінансового менеджменту, управлінням фінансових ресурсів та управлінням витрат на різних рівнях менеджменту.

Познайомився із схемою процесу управління фінансовими ресурсами на рівні організаційної системи яка складається з окремих етапів. Кожному із зазначених етапів властиві своя специфіка розв’язання завдань, неординарні механізми управління складовими фінансових процесів. Також ознайомився зі схемою характеристики суб’єктів фінансового контролю організації, в якій контроль здійснюється суб’єктами як макро- , так і мікроекономічного рівнів. Цілі і завдання контролю, здійснювані цими суб’єктами, неадекватні.

Визначив ефективність фінансового галузевого менеджменту, за такими показниками як виручка від реалізації продукції, грошових виробничих витрат, грошових витрат на реалізацію продукції, загальних грошових витрат, прибутку та рівня рентабельності. Так бачимо, що господарство ТОВ СП "Нібулон" отримало прибуток по всім видам продукції.

Для результативності фінансового менеджменту в господарстві я пропоную:

-                     використовувати більш інтенсивні та іноваційні технології вирощування сільськогосподарських культур, а також оптимізацію умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку рослин, розміщення культур після кращих попередників, вирощування високоурожайних сортів;

-                     впроваджувати організаційні форми господарювання;

-                     посилити матеріальну зацікавленість працівників;

-                     виділяти більше коштів на закупку сучасної техніки, паливо - мастильних матеріалів, мінеральних добрив;

-                     забезпечити робітничий персонал спецодягом і новим досконалим обладнанням;

-                     контролювати використання виділених коштів.

Господарство розміщено у вигідному положенні для виробництва сільськогосподарської продукції, що сприяє і допомагає веденню сільськогосподарської діяльності, а стабільний врожай зернових культур дає змогу підтримувати на одному рівні і постійно збільшувати виробничі показники господарства.


Список використаної літератури


1.                 Гряник Г.М. Охорона праці. - К.: Урожай, 1995

2.                 Куценко О.М. Агроекологія. - К.: Урожай, 1995

3.                 Основи менеджменту в АПК / за редакцією Й.С. Завадського. - К.: Вища шк., 1995. - 246 с.: іл.

4.                 Рудько О.І. Організація виробництва Навчальний довідник. - К.: НМЦ, 2006

5.                 Річні звіти, економічний паспорт господарства

6.                 Економіка аграрного підприємства \ за редакцією С.І. Михайлова. - К.: Укр. Центр духовної культури, 2005

7.                 Фінанси підприємств: Навчальний посібник / М.Я. Дем’яненко. - К., 2007. - 371 с.


Приложение

 

Графічна частина


Схема процесу управління фінансовими ресурсами

Визначення параметрів майбутньої поведінки організаційної системи (завдань, цілей)




Визначення цілі, потреб у фінансах, джерел фінансування


Визначення джерел зовнішнього фінансування (кредитного, акціонерного)



Одержання фінансових ресурсів (процес здійснення операцій)


Напрями використання фінансових ресурсів (об’єкти менеджменту)






Менеджмент оборотного капіталу


Менеджмент капіталовкладень, інвестицій


Менеджмент різних видів ризику


Менеджмент акціонерного і кредитного капіталу



Схема суб’єктів фінансового контролю підприємств


Суб’єкти контролю макроекономічного рівня




Податкова інспекція


Контрольно-ревізійні служби


Акціонери і конкуренти зовнішнього середовища


Аудиторські формування


Суб’єкти кредитного фінансування агробізнесу



Суб’єкти контролю мікроекономічного рівня




Контрольно-ревізійні

служби


Акціонери як співвласники капіталу


Суб’єкти, що виконують функції фінансового менеджменту агробізнесу


Інші суб’єкти контролю і самоконтролю (колективні, колегіальні, лінійно - функціональні)


Аналіз графічної частини.

Розглядаючи схему 6.1 процес управління фінансовими ресурсами, то вона складається з окремих етапів. Вони характеризуються певною логічною дією системи менеджменту. Кожному із зазначених етапів властиві своя специфіка розв’язання завдань, неординарні механізми управління складовими фінансових процесів.

За схемою 6.2 суб’єкти фінансового контролю підприємства бачимо, що суб’єктами менеджменту агробізнесу залежно від типу структур управління та розміру підприємств можуть бути безпосередньо фінансові менеджери, спеціалісти економічних служб, лінійні працівники апарату управління.

Фінансовий менеджмент агробізнесу як система включає також реалізацію контрольних функцій. Останні здійснюються суб’єктами як макро- так і мікроекономічного рівнів. Цілі і завдання контролю, здійснювані цими суб’єктами, неадекватні.


Страницы: 1, 2


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.