Організація виробництва

При аналізі сітьового графіка визначають доцільність вибору робіт і структури мережі, класифікують і групують роботи з величин резервів (повних, вільних), розподіляють роботи залежно від коефіцієнтів напруженості (критичні, підкритичні, резервні).

Потім приступають до оптимізації мережі за рахунок:

·             перерозподілу ресурсів матеріальних, трудових, фінансових;

·             інтенсифікації виконання робіт критичного шляху;

·             паралельного виконання робіт критичного шляху;

·             зміни в характері комплексу робіт.

Оптимізація сітьового графіка здійснюється за різними критеріями:

·             час;

·             час - витрати;

·             завантаження працівників.

Оптимізація за критерієм час здійснюється за рахунок зміни тривалості критичних робіт.

Використання критерію час – витрати полягає у встановленні залежності між тривалістю й вартістю робіт з метою їхньої оптимізації.

Для кожної роботи визначають дві пари оцінок:

1)                мінімально можливу величину витрат (См), при якій робота буде виконана за нормальний час (Тн);

2)                мінімально можливий час виконання роботи (Тм), якому будуть відповідати підвищені витрати (Сп).

При визначенні першої пари оцінок упор робиться на максимальне скорочення витрат, а при другий - на максимальне скорочення часу.

Для кожної роботи знаходять залежність між витратами й часом по такій формулі:

 (2.9)

де Кв.з – коефіцієнт зростання витрат на одиницю часу.

При оптимізації сітьового графіка по завантаженню працівників прагнуть зняти піки перевантаження працівників шляхом зрушення часу початку робіт, що мають резерви часу.

Практична частина курсової роботи

3.                Задача № 1.

Види руху предметів праці

Розмір партії – 24 шт., розмір передаточної партії 4 шт.

кількість робочих місць.

Розрахувати: тривалість технологічного циклу при послідовному, паралельному та паралельно-послідовному способі поєднання операцій (Tтц), побудувати графік.

Розрахунок:

Перший метод (послідовний):

Другий метод (паралельний):

Третій метод (паралельно-послідовний)

4.                Задача № 2.

Розрахунок потокової лінії.

Тривалість зміни (Тсм) 480 хвилин.

Відстань між суміжними робочими місцями (крок конвеєра) h = 1,4.

Nвып – програма пуску (кількість виробів);

nбрак – норма браку;

Трп – тривалість регламентованих перерв;

ti – норми часу по операціям.

1.                розрахувати програму запуску Nзап;

2.                такт поточної лінії r;

3.                кількість робочих місць по операціям Сi;

4.                коефіцієнт завантаження робочих місць по операціям Кi;

5.                довжину поточної лінії L;

6.                технологічний запас Zтех;

7.                транспортний запас Zтр;

8.                страховий запас Zстр;

9.                розмір незавершеного виробництва НП;

Рішення:

1.               

2.               

3.               

; ; ;

; ; .

4.               

; ; ;

; ; .

5.               

6.               

7.               

8.               

9.               

5.                Задача № 3

Розрахувати такт лінії; кількість робочих місць и кількість робочих на лінії, побудувати план-графік роботи обладнання та робочих; розрахувати між операційні запаси и побудувати графік їх руху.

NЗАП - програма запуску

R - період комплектації оборотних між операційних запасів

Рішення:

1.                Такт перервно-потокової лінії:

2.                Число розрахункових робочих місць Сi:

 ; ; ; ;

; ; .

3.                Міжопераційні оборотні запаси :

Мал. 5.1. Міжопераційні оборотні запаси

Мал. 5.2. Графік руху міжопераційних оборотних запасів

6.                Задача № 4

Побудувати сітьову модель на підставі фігури (мал. 6.1.), розрахувати кількість днів на виконання кожної роботи, побудувати лінійну діаграму, розрахувати необхідну кількість робітників по дням. Зробити оптимізацію робіт та висновки по кожній роботі.

Мал. 6.1.

Робота 7-8, це робота критичного шляху, не переміщуємо.

Робота 6-7, це робота критичного шляху, впирається у роботу 7-8, не переміщуємо.

переміщувати недоцільно, не переміщуємо.

переміщувати недоцільно, не переміщуємо.

Робота 3-6, це робота критичного шляху, не переміщуємо.

Робота 2-5 впирається у роботу 5-8, не переміщуємо.

Робота 1-4 впирається у роботу 4-8, не переміщуємо.

Робота 1-2 впирається у роботу 2-5, не переміщуємо.

Робота 1-3, це робота критичного шляху, не переміщуємо.

7.                Висновок

Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обґрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розриву між рівнями використання потужностей й устаткування, що становить систему машин підприємства. Отже, чим менше цей розрив, тим вище рівень організації використання виробничих потужностей.

Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює широке коло питань і обумовлює необхідність рішення завдання: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом удосконалювання побудови системи машин окремих підрозділів і підприємств у цілому; по-друге, раціонального використання виробничих потужностей шляхом удосконалювання господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стрижневими в проведеній радикальній економічній реформі на рівні підприємства.

8.                Література:

1.                 Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 319-359.

2.                 Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», 2004.

3.                 Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навчально-методичний посібник.-Київ: Центр навч. літ., 2005.

4.                 Организация производства на предприятиях машиностроения : учеб. пособие / Г.Е. Баженов. – Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2005. – 108 с. ISBN 5-7782-0519-8

Страницы: 1, 2