Процес реалiзацiї рiшень i його регулювання

Ефективнiсть керування також виявляється в рiвнi i динамiцi продуктивностi працi, якостi продукцiї, використаннi матерiальних ресурсiв i т.д.

Важливо також встановити, чи є чисельнiсть управлiнського персоналу i витрати на здiйснення процесу керування мiнiмальними.

Крiм того, оцiнюючи дiючу систему керування кiлькiсно, необхiдно також встановити якiсний її стан, що, безумовно, впливає на кiлькiснi показника системи в цiлому. Для цього рекомендується вiдповiсти на наступнi питания:

• наскiльки органiзація вiдповiдає принципам спецiалiзацiї, пропорцiйностi, паралельностi, прямоточностi, ритмiчностi i т. п.;

• чи врахованi в системi керування усi функцiї, необхiднi для здiйснення керування пiдприємством;

• наскiльки чiтко розподiленi функцiї мiж підрозділами, чи немає функцiй, виконання яких не доручене жодному з пiдроздiлiв, i чи немає дублювання виконання функцiй;

• чи немає зайвих ланок у системi керування, чи не можна спростити органiзацiйну структуру;

• чи вiдповiдає розподiл управлiпських функцiй мiж пiдроздiлами сформованiй виробничiй структурi;

·              чи досить повно завантаженi спiвробiтники у функцiональних пiдроздiлах, чи не можна звiльннти декого з них за рахунок поєднання обов’язкiв;

·              за рахунок чого скоротити витрати на змiст управлiнського апарата без збитку якостi керування;

·              чи не перевантажені окремi працiвники апарата керування i чи не позначається це на якостi керування;

·              наскільки точно визначенi обов’язки i вiдповiдальнiсть керiвникiв i спiвробiтникiв;

·              чи досить чiтко розподiленi функцiї, обов’язки i права мiж керiвниками i їхнiми заступниками;

·              чи вiдповiдають права, що надаються працiвникам, покладеним на них обов’язків i вiдповiдальності.

Якщо буде встановлено, що дiюча система керування має серйознi недолiки, то варто вжити заходiв до її удосконалювання. Однак перш нiж проводити реорганiзацiю, необхiдно ретельно проаналiзувати її доцiльнiсть, тому що будь-якi змiни в системi керувапня руйнують (на визначений час) налагоджений процес керування [11].

У той же час треба пам’ятати, що зайвi ланки чи рiвнi в керуваннi викликають збiльшення часу на узгодження їхньої дiяльностi, утрудняють реалiзацiю рiшень, знижують надiйнiсть i оперативнiсть керiвництва, а прогресивнi змiни в органiзацiї, як правило, вносять свiжий оздоровляючий струмiнь в атмосферу органiзацiї, сприяють її розвитку й удосконалюванню.

Тому ЛПР у своїй дiяльностi повинен виявляти визначену гнучкiсть, тверезий пiдхiд i обачнiсть.

Висновки до розділу

1.       Системний аналiз вважається одним з ефективних засобiв що надає ЛПР у процесi прийняття рiшень. Вiн передбачає використання як строгих кiлькiсних, так логiчних суджень, досвіду, інтуіції.

2.       Системний аналiз одержав широке поширення при вирiшеннi таких завдань, як розподіл виробничих потужностей мiж структурними пiдроздiлами, визначення потреби устаткуваннi, у робiтникiв тiй чи iншiй спецiальностi, квалiфiкацiї, прогнозуваннi попиту на рiзнi види продукцiї.

3.       Для вирiшення ряду завдань оптимiзацiйного характеру часто використовують методи дослiдження операцiй (ІСО). Методи ІСО знаходять широке застосування при виборi ефективних варiантiв використання ресурсiв i їх розподiл (при якому досягається максимальна ефективнiсть виробництва), оптимiзацiї обслуговування елементiв виробничої системи (мiнiмiзацiя втрат), рацiональної органiзацiї доставки на пiдприємство матерiальних ресурсiв, виборi оптимального маршруту внутрiшньозаводського транспорту й органiзацiя кiльцевої системи перевезення вантажiв.

4.       Суть завдань, розв’язуваних методами теорії масового обслуговування, у бiльшостi випадкiв зводиться до визначення такого способу обслуговування рiзних виробничих дiлянок, що забезпечував найменшi витрати i втрати. На основi методiв даної теорiї можуть зважуватися рiзнi завдання в галузi планування й органiзацiї виробництва. До них вiдносяться проблеми матерiально-технiчного забезпечення, транспортнi потоки, iнструментальне i складське господарство i т.д.

5.       Пiдхiд, якi можна вважати Байєса в прийняттi рiшень базується на роздiлах теорiї ймовiрностi i може застосовуватися в умовах ризику i невизначеностi при груповому прийняттi рiшень. Упорядкувавши рiзнi думки, можна кiлькiсно виразити наявну невизначенiсть i на основi цього зробити висновки цілком прийнятними.

6.       В пiслявоєннi роки одержав широке розповсюдження, особливо в захiдних кранах, метод “вартiсть – ефективнiсть”, що iнодi називають “витрати вигоди”, що базується на побудовi графiчних моделей i їхньому зiставленнi (синтезi). За допомогою цих моделей можна, наприклад, визначити ефективну кiлькiсть продукції, що випускається, по вартостi.

7.       В галузi планування виробництва пiдприємства (чи окремих видiв його дiяльностi) широке розповсюдження одержали рiзнi математичнi методи оптимiзаційних завдань на базi дослiдження операцiй. Цi завдання, у залежностi вiд iснуючих умов, критерiїв i обмежень, а також тимчасових характеристик можуть зважуватися методами лiнiйного, нелiнiйного, динамiчного чи стохастичного програмування планування.

8.       Багато завдань керування в дiйсний перiод зважуються на базi теорiї iгор. Застосовуванi основнi критерiї даної моделi можуть давати рiзнi результати в тих самих ситуацiях. Тому використання знань iндивiда (ЛПР) про ймовiрнi стани “природи”, чи його iнтуїцiя одержання нових знань за допомогою експеременту є кращим виходом для застосування того чи iншого критерію. Особливе значення, набувають iгри в умовах застосування законiв i методiв мiкроекономiки й у рефлексивному пiдходi до прийняття управлiнських рiшень.

9.       Iнтуїцiя i праця, натхнення i свiдомiстъ, будучи елементами творчостi, часто можуть незмiрно скоротити час i витрати, необхiднi для вирiшення завдання. Буває i так, що вiдомi шляхи i методи вирiшення завдань не досягають мети. У цих умовах на допомогу приходять пiдходи, зв’язанi з евристичним програмуванням розв’язання проблем чи експертизою.

10.  Метод експертних оцiнок застосовується для рiзного роду завдань, що мають якiснi характеристики складових компонентiв. Сутнiсть методу експертних оцiнок полягає в рацiональнiй органiзацiї проведення експертами аналiзу проблеми з кiлькiсною оцiнкою суджень i обробкою їхнiх результатiв. Узагальнена думка групи експертiв приймається як вирiшення проблеми.

11.  Метод експертних оцiнок вiдноситься до iнтуїтивних методiв вирiшення завдань i широко застосовується в економiцi, поряд з iншими подiбними методами: анкетуванні, інтерв’юванні, методi генерації iдей, “мозковому штурмі”, дискусії, думки журі і т. п.

12.  Останнiм часом, особливо в ланцi прийняття рiшень, одержали широке поширення завдання, розв’язуванi з допомогою графiв. Типовими їхніми представниками є: мережнi методи планування i керування; блок-схеми, застосовуванi, зокрема, в евристичному програмуванні; графи сигналів, якi можна застосовувати в ситуацiйному керуваннi фiрмою на базi мережних моделсй.

13.  Пiдвищення надiйностi прийнятих рiшень i їхньої реалiзацiї можна досягти при пiдвищеннi гнучкостi виробничої системи, готовностi її до змiн як на стадії стратегiчних, так i на стадiї iнновацiйних проектiв. Облiк нестабльностi виробництва i зовнiшнього середовища, облiк ризикiв i розробка планiв на основi обгрунтованих прогнозiв, прогнозування поставленого завдання в термiн – обов’язкова досягнення результатiв у процесi виробництва i розробка вiдповiдних мiр дозволяють працювати органiзацiї стiйко навiть у мiнливiй, швидко мiнливiй ситуацiї.

14.  Якiсть прийнятих рiшень нерозривно зв’язана з ефективнiстю системи керування пiдприємством в цiлому. Звичайно ефективнiсть керування виробництвом визначають вiдношенням отриманого результату до витрат, що його викликали. Важливим фактором, поряд з витратами й отриманим ефектом, є термiни досягнення поставленої мети. Вирiшення умова ефективностi керування, його високої якостi.

15.  Будь-яке, навiть саме чудове рiшення, нiчого не варте, якщо воно не буде реалiзоване. Забезпечення реалiзацiї й успiшний процес виконання рiшення є необхiдною умовою досягнення поставленої мети. Це зв’язано, у першу чергу, з розумною пiдготовкою й ефективною органiзацiєю робiт, при виконаннi управлiнсъких впливiв.

16.  Реалiзацiя будь-якого рiшення зв’язана з визначеними витратами (грошовими, матерiальними і т. п., якi можна виразити в кiлькiснiй формi. Існують i вграти iнншого характеру, що у кiлькiснiй формi виразити дуже складно, а часом i неможливо. Але результат, отриманий при реалiзацiї рiшення, може бути корисний дослiднику. Вiн може одержати виграш. Привiвши витрати i результати до якоїсь або єдиної шкали, можна вирiшити завдання за визначених прийомiв, застосовуваних у теорiї корисності.

17.  Керування виробнвцтвом i його забезпеченням, останнiм часом, здiйснюєтъся багатьма пiдприємствами у вiдповiдностi з концепцiєю «точно пiд час» (Just in time), що спирається на мiнiмальнi запаси i синхронiзацiю виробничих процесiв і операцiй. Найбiльш сучасною формою такого керування є японська система «Канбан», ефективнiсть якої доведена багатьма фiрмами Заходу.

18.  Якiсть прийнятих рiшень нерозривно зв’язана з ефективнiстю керування пiдприємством в цiлому. Звичайно ефективнiсть керування виробництвом визначають вiдношенням отриманого результату до витрат, якi його викликали. Важливим фактором, поряд з витратами й отриманим ефектом, є термiни досягнення поставленої мети. Вирiшення поставленого завдання в термiн – обов’язкова умова ефективностi керування, його високої якостi.

Основнi термiни i поняття

Системний аналiз

Методи системного аналізу

Класи проблем

Метод IСО

Експертнi оцiнки

Типи експертиз

Iнтуїтивнi методи

Системний пiдхiд

Метод Дельфи

Iнтерв’ювання Анкетування

Дискусiя

Метод журi

Коефiцiєнт знайомства

Коефiцiєнт аргументованостi Коефiцiєнт довiри Результуючий коефiцiєнт компетентностi

Прийняття рiшень за результатами

Метод “Вартiсть = ефективнiсть”

«Вигода-витрати-вигоди»

Випадковий хiд

Свідомий хід

Критерiй Вальда

Критерiй Гурвича (Гурвiца)

Критерiй Севiджа Синектика

Рефлексивне керування

Виграш

Максимальна очiкувана

Лiнiйне програмування

Нелiнiйне програмування

Динамiчне програмування

Стохастичне програмування

Теорiя масового обслуговування

Теорiя черг

Потiк вимог

Закони розподiлу

Канони обслуговування

Надiйнiсть при ухваленнi рiшень

Коефiцiєнт готовностi

Коефiцiєнт ефективностi

Задана надiйнiсть системи

Резервування

Пiдхiд Байєса

Теорiя корисностi

Теорiя графiв

Мережнi методи Блоксхема

Граф сигналiв

Теорiя Мезона

Побудова сценарiїв

Евристичне програмування

Теорiя iгор

«Нульова сума»

«Ігри з природою»

Планування i керування при нестабiльному виробництві

Сильнi i слабкi сигнали

Шкала стабiльностi

Оцiнка й ефективнiсть

Метод синектики

Морфологiчний аналiз

Матричний метод

Мозковий штурм

Метод дискусiй

Система Канбан

Питання для самоконтролю

1.                Яка необхiднiсть застосування математичних методiв при прийняттi рiшень?

2. У чому полягає сутність аналiзу?

3. Якi галузi застосування системного аналiзу визнаєте?

4. Якi завдання i проблеми можна вирiшувати за допомогою системного аналiзу?

5. У чому рiзниця мiж системним аналiзом i системним пiдходом?

6. У яких випадках доцiльно застосовувати евристичне програмування?

7. Чи можна мережне моделювання використовувати при ухваленнi рiшення?

8. У чому сутнiсть пiдходу Байєса до прийняття рiшень?

9. У чому змiст термiна «кориснiсть»?

10. Якi ви знаєте завдання, розв’язуванi за допомогою теорiї корисностi?

11. Чим, у яких одиницях вимiряється кориснiсть?

12. Що таке максимальна очiкувана кориснiсть? Наведiть формулу.

13. У чому полягає сутнiстъ методу «ефективнiсть-вартiсть-ефективнiсть»?

14. Якi завдання виробництва можна вирiшувати методом «ефективнiсть-вартiсть-ефективнiстъ»?

15. У чому полягає сутнiсть теорiї масового обслуговування (ТМО)?

16. Що таке потiк вимог?

17. Якi завдання виробництва можна вирiшувати за допомоою  ТМО?

18. Навiщо потрiбнi кривi розподiлу в теорi масового обслуговування?

19. У чому полягає метод IСО?

20. У чому вiдмiннiсть методу IСО вiд лiнiйного програмування?

21. Якi виробничi проблеми можна вирiшувати методом ІСО?

22. У яких випадках застосовують методи нелiнiйного програмування?

23. Коли, у яких випадках варто застосовувати методи динамiчного програмування?

24. Що собою являє сиплекс-метод?

25. Завдання якого типу можна вирiшувати за допомогою теорiї графiв?

26. Що таке «нульова сума» у теорiї iгор?

27. Які ви знаєте основнi критерiї в теорiї iгор? Які їхні призначення?

28. У чому полягає змiст критерію Вальда? Гурвича?

29. Що таке позицiйнi iгри? Яка дiлянка їхнього застосування?

30. У чому змiст рефлексивного пiдходу до прийняття управлiнських рiшень?

31. Яким чином можна керувати за допомогою рефлексивних iгор?

32. Які ви знаєте пiдходи до вирiшення завдань мiкроекономіки?

33. Що таке експсртнi оцiнки?

34. Коли, при вирішення яких завдань, доцiльно застосовувати iнтуїтивні методи?

35. Який склад (кiлькiсно-якiсний) експертiв, на вашу думку, буде самим рацiональним?

36. У чому полягає сутнiсть мозкового штурму?

37. Якi ще iнтуїтивні методи прийняття рiшень ви знаєте?

38. Що собою представляють результати експертизи? Керiвництво до дiї ЛПР (особи, що приймають рiшення) чи додаткова iнформацiя?

39. Який порядок проведення експертизи?

40. Як досягається об’єктивнiсть результату при суб’єктивностi оцiнок експертiв?

41. Якими особливостями характеризується морфологiчний аналiз при прийняттi рiшень?

42. У чому полягає сутнiсть евристичного моделювання?

43. Якi ви знаєте моделi групового прийняття рiшень?

44. Якi методи системного аналiзу використовують для генерування альтернатив?

45. Як реалiзується метод мозкового штурму?

46. У чому суть методу синектики?

47.Яка методика реалiзацiї морфологiчного методу?

48. Яким чином забезпечується виконання прийнятого рiшення?

49. У чому сутнiсть процесу реалiзацiї рiшень?

50. Планування – це теж рiшення?

51. Як би ви охарактеризували сутнiсть оперативного керування виробництвом при реалiзацiї прийнятих рiшень?

52. Яким чином при ухваленні рiшення можна враховувати нестабiльнiсть виробництва?

53. Яка роль ризиків у прийняттi рiшень i їхньої реалiзації?

54. У чому полягає забезпечення реалiзацiї прийнятих рiшень?

55. Чи можна застосовувати систему «Канбан» у сферi послуг?

56. Якi причини відхилень, вiд плану ви знаєте?

57. У чому полягає сутнiсть матричного методу вирiшення завдань?

58. Ях оцiнювати ефективнiсть виконаного рiшення?

59. У чому полягає сутнiсть аналiзу досягнення мети органiзацiї?

60. Як оцiнювати ефективнiсть керування?

61. Як оцiнюється ефективнiсть роботи органiзацiй?

Висновок

Рiзноманiття соціально-економiчних процесів приводить до зростання виробничих ситуацiй, при яких вибiр i прийняття управлiнських рiшень є непростим завданням. Найчастiше вiд правильностi вибору рiшення залежитъ доля організацiї. У таких неординарних умовах, особливо в перiод дестабiлiзацiї економiки, приходиться дiяти нашим керiвникам, вибираючи те чи iнше управлiнське рiшення.

З даної роботи випливає, що вирiшальну роль у прийняттi рiшень вiдiграє їхня пiдготовка, формування, методи i прийоми їхнього обгрунтування i рiшення, а також роль керiвника як особи, що приймає рiшення.

Наукова організація, поняття про деякi математичнi методи i моделi, надiйнiсть виробництва i керування не є самоцiллю. Вони являють собою тiльки засiб чи групу засобiв для удосконалювання питання вироблення рiшення.

Викладенi методи i пiдходи математичного програмування, також прийоми використання законiв мiкроекономiки в прийнятті рiшень, носять далеко не повний характер. Існує маса iнших фективних iнструментiв, що також можна i потрiбно використонувати як апарат теорії прийняття рiшень.

У данiй роботi, мабуть, уперше зроблена спроба прив’язати елементи теорiї конфлiктiв i логiки дозволу конфлiктних ситуацiй за допомогою рефлексивного керування в ув’язуваннi з терiєю iгор та IСО.

Наше завдання полягало в тому, щоб показати, довести до широкого кола читачiв i фахiвцiв принциповi можливостi менеджера, керiвника, у прийняттi складних неординарних рiшень, ознайомити з принциповими пiдходами i прийомами, що дозволяють успiшно вирiшувати повсякденнi i стратегiчнi завдання виробництва.

Глибокi, деталiзованi знання розглянутих й iнших математичних методiв як iнструмента, необхiдного для обгрунтування рiшень, - це прерогатива фахiвцiв (математикiв, системних аналітиків), а майбутнiй керiвник, менеджер, зобов’язаний мати про них уявлення, розумiти сутнiсть i правильно, економiчно грамотно, розумiти i належним чином iнтерпретувати отриманi результати. Свою функцiю вони виконують тільки в руках керiвника. що забезпечує Прийняття i реалiзацiю управлiнських рiшень.

Багатоступiнчаста процедура прийняття рiшень i їхня реалiзацiя, як показала практика вимагають також удосконалювання планування економiчного стимулювання i мотивації людей.

У даному навчальному посiбнику автором зроблена спроба пов’язати воєдино весь складний технологiчний процес вироблення, прийняття й економного обгрунтування управлiнських рiшень. Головна увага при цьому була придiлена рiзним методам i пiдходам до вирiшення деякого досить розповсюдженого типу завдань. Автором не ставилося метою деталiзувати всi дiї спстемних аналiтикiв i ЛПР на етапах прийняття рiшень i розкрити всi наявнi способи i прийоми їхнього обгрунтування.

Даний посiбник дає можливiсть лише загального уявлення про суть порушених проблем i акцентує увагу зацiкавленого читача лише на загальних процедурах розробки управлінських рiшень i поняттях тих економiчних процесiв, що супроводжують етапи прийняття рiшень, i тому не претендує на свок закiнченiсть

Варто зробити висновок про необхiднiсть продовжити дослiдження в напрямку удосконалювання технологiї й економiки прийняття рiшень, тому що методи вирiшення проблем міняються, а самi проблеми залишаються. Особливу увагу передбачається придiлити питанням вироблення єдиного iнтегрального показника економiчної ефективностi прийняття i реалiзацiї управлiнських рiшень, а також проблемам методичного пiдходу до розробки i прийняття рiшень у нестандартних умовах виробництва у критичних i надзвичайних ситуацiях.

Страницы: 1, 2