скачать рефераты

МЕНЮ


Проектування логістичної системи торгівельного підприємства

Проектування логістичної системи торгівельного підприємства

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний економічний університет


Кафедра логістики







Курсова робота

з навчальної дисципліни

"Організація і проектування логістичних систем"

на тему

"Проектування логістичної системи торгівельного підприємства"













Харків 2009

Зміст


Вступ

1. Теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств

1.1 Методологічні принципи аналізу і синтезу логістичних систем

1.2 Вітчизняний і закордонний досвід формування та функціонування логістичних систем у торгівлі

2. Проектування логістичної системи підприємства

2.1 Визначення та аналіз логістичних проблем, ситуацій та завдань

2.2 Аналіз витрат логістичних процесів

2.3 Формування логістичної системи

2.4 Узгодження системи й логістичних підсистем з іншими підсистемами на підприємстві

3. Упровадження логістичної системи

3.1 Формування стратегічного плану впровадження логістичної системи

3.2 Економіко-математичне обґрунтування впровадження логістичних систем

3.3 Створення логістичної системи

Висновки

Література


Вступ


Поняття логістичної системи є одним із базових понять логістики. Існують різні системи, які забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині необхідно розрізняти саме логістичні системи з метою їх аналізу та удосконалення.

Поняття логістичної системи є похідним від загального поняття "система". Тому надамо спочатку визначення загального поняття системи, а потім з’ясуємо, які системи відносяться до класу логістичних. В Енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття "система":

"Система" (від грецької мови – ціле, складене із частин; сполучення ) – це множина елементів, які знаходяться у відношеннях та зв’язках один з одним, утворюють визначену цілісність, єдність. Оскільки одним з основних методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід, то надамо йому характеристику.

Системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об’єктів як систем, що дозволяє побачити об’єкт дослідження як комплекс взаємопов’язаних підсистем, об’єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв’язки.

Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття "системи", бо складаються із системоутворюючих елементів, тісно взаємопов’язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними потоками. Логістична система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотним зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв’язки та зв’язки із зовнішнім середовищем [5, с.108]. В якості ЛС можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торгівельне підприємство тощо. Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних витрат. Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відношення. Внутрішньо системні зв’язки є більш міцними, ніж зв’язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Метою курсової роботи є розгляд і оглядовий аналіз теоретичних аспектів організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств, розробка практичних рекомендацій щодо впровадження логістичної системи, функціонуючої в ринкових умовах торгівельного підприємства на основі використання логістичного підходу.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано і вирішено комплекс теоретичних, методичних задач:

- провести огляд теоретичних аспектів організації і проектування логістичних систем у сучасних умовах;

- проаналізувати наявність логістичних проблем, ситуацій і завдань у торгівельному підприємстві ТОВ "Промсервіс";

- провести аналіз витрат логістичних процесів на підприємстві, узгодивши з іншими підсистемами на підприємстві, впровадити логістичну систему.

Об’єктом дослідження є матеріальні, інформаційні, сервісні та інші логістичні потоки торгівельного підприємства ТОВ "Промсервіс"; процеси формування й функціонування логістичної системи підприємства.

Предметом дослідження є методичні засади та прикладні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств.

Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань менеджменту, логістики, економіки підприємства. Використано методи абстрагування і узагальнення – при формулюванні понять і категорій логістики, їх класифікації; системний підхід – при розробці логістичної системи торгівельного підприємства.

Інформаційну базу дослідження склали відповідні законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, літературні джерела.

Логістичну систему, яка здатна відповісти на попит швидким постачанням необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у якості центральної нервової системи – мережа комп’ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, які організовані в єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або підприємства оптової торгівлі, а може охоплювати регіон або виходити за межі держави. Він здатен адаптуватися, пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, реагувати на них у тому ж темпі, в якому вони відбуваються.


1. Теоретичні аспекти організації і проектування логістичних систем торгівельних підприємств


1.1 Методологічні принципи аналізу і синтезу логістичних систем


Для аналізу і проектування ЛС були розроблені і апробовані багато методологічних принципів, основними з яких в даний час є [1, с.328]:

- Системний підхід, згідно якому всі елементи ЛС розглядаються як взаємозв'язані і такі, що взаємодіють для досягнення єдиної мети управління. Відмітною особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всій ЛС в цілому.

- Принцип загальних (тотальних) логістичних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат управління основними і супутніми потоками в ЛС. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації ЛС.

- Принцип глобальної оптимізації. При оптимізації структури в створюваній ЛС необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму.

- Принцип логістичної координації і інтеграції — досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок ЛС (ланцюги) в управлінні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції.

- Принцип моделювання і інформаційно-комп'ютерної підтримки. При аналізі, синтезі і оптимізації об'єктів і процесів в ЛС і ланцюгах широко використовуються різні моделі: математичні, економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) та інші. Логістичний менеджмент у даний час не можливий без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки.

- Принцип виділення комплексу підсистем, що забезпечують процес логістичного менеджменту: технічною, економічною, організаційною, правовою, кадровою, екологічною і ін.

- Принцип TQM — комплексного управління якістю — забезпечення надійності функціонування і високої якості роботи кожного елементу ЛС для забезпечення загальної якості товарів і сервісу, що поставляються кінцевим споживачам.

- Принцип гуманізації всіх функцій і технологічних рішень в логістичних системах. Це означає відповідність екологічним вимогам з довкілля охорони і ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу і тому подібне.

- Принцип стійкості і адаптивності. ЛС повинна стійко працювати при допустимих відхиленнях параметрів і чинників зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов постачань або закупівель матеріальних ресурсів, варіаціях транспортних тарифів і тому подібне). При значних коливаннях стохастичних чинників зовнішнього середовища ЛС повинна пристосовуватися до нових умов, міняючи програму функціонування, параметри і критерії оптимізації.

Задачу синтезу логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів (рис.1), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості [5, с. 150]:

- складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

- ієрархічність - підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

- цілісність - властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Декомпозицію логістичних систем на елементи можна здійснювати по-різному. На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов’язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як: закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов’язаних об’єктів і суб’єктів управління, що реалізує задану мету;

- рухливість - мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

- наявність зв’язків – між елементами логістичної системи є суттєві зв’язки, які визначають інтеграційні властивості. В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементами пов’язані всередині виробничими зв’язками;

- організація - зв’язки між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

- інтеграційні властивості – логістична система володіє інтеграційними властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо. Це здатність доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо). Інтеграційні властивості логістичної системи дозволяють їй закупати матеріали, пропускати їх через свої виробничі потужності і видавати їх у зовнішнє середовище, досягаючи при цьому раніше запланованих цілей.

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу "сплати грошей - отримання грошей".

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:

-макрологістичні;

-мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані [5, с. 152].

Класифікація макрологістичних систем наведена на рис. 1. Отже, за ознакою адміністративно-територіального поділу країни виділяють наступні види логістичних систем: районні, міжрайонні, міські, обласні і краєві, регіональні, міжрегіональні, республіканські, міжреспубліканські.

За об'єктно-функціональною ознакою можуть бути виділені макрологістичні системи для групи підприємств однієї або декількох галузей: відомчі, галузеві, міжвідомчі (міжгалузеві), торгові, військові, інституційні і т.д. В західній практиці часто використовується поняття "глобальних макрологістичних систем", до яких відносять державні (транснаціональні) системи, що формуються на рівні країни вцілому, міждержавні (міжнародні) системи, що охоплюють декілька країн, і трансконтинентальні системи, які створюються в межах декількох континентів.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі.


Рис. 1. Класифікація макрологістичних систем [4]


Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв’язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.

Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.

Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.

Збут - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.

Крім того, мікрологістичні системи можна поділити за організацією бізнеса на внутрішні і зовнішні (рис.2).

Іноді в економічній літературі можна зустріти думку, що мікрологістичні системи є окремими ланками макрологістичних систем. Однак, це не завжди так.


Рис. 2. Класифікація мікрологістичних систем [4]


Виробничо-господарські структури, які входять у макрологістичну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно.

З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, тим більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.

Досліджуючи цілі створення макрологістичних систем, варто зауважити, що вони можуть в значній мірі відрізнятися від цілей і критеріїв побудови мікрологістичних систем. Для фірми як критерії оптимізації її функціонування можуть застосовуватися, наприклад, такі критерії, як мінімум загальних логістичних витрат, завоювання максимальної частки ринку, утримання позиції на ринку, максимальна величина курсової вартості акцій і т.д. Обов'язковою умовою при цьому є якнайповніше задоволення запитів споживачів щодо якості продукції, термінів виконання замовлень, рівня логістичного сервісу тощо.

Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:

- Логістичні системи з прямими зв’язками - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв’язків.

- Ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи - це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника.

- Гнучкі логістичні системи - системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників.


1.2 Вітчизняний і закордонний досвід формування та функціонування логістичних систем у торгівлі


Сучасний етап розвитку економіки України вимагає адаптації економічних відносин до нових умов господарювання. Жорстка конкуренція на ринку змушує переглядати існуючі принципи функціонування підприємств, які починають гальмувати їх розвиток. Для збереження своїх ринкових позицій підприємствам необхідно докласти зусиль у напрямку підвищення технологічності та ефективності бізнес-процесів, знаходження додаткових можливостей зниження рівня витрат, підвищення якості обслуговування споживачів. Накопичені проблеми потребують системного та комплексного підходу до їх вирішення. Як показує світовій досвід одним з дієвих інструментів управління господарською діяльністю та забезпечення адаптивності суб’єктів ринку є формування та функціонування логістичних систем підприємств.

На західному ринку будова і функціонування логістичної системи ґрунтується на таких основних чинниках, як реалізація принципу системного підходу, що виявляється передусім в інтеграції та чіткій взаємодії усіх елементів системи. Синтез логістичної системи, використовуючи системний підхід, доцільно представити у вигляді визначених етапів (рис.3), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі синтезу.

Страницы: 1, 2, 3, 4


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.