Система управління якістю на прикладі ЗАТ КФ "Лагода"

До системних відносяться нововведення, які зачіпають не одну, а декілька функцій управління якістю і викликають спричиняють необхідність внесення змін в зміст вміст елементів системи. Системні нововведення можуть стосуватися однієї функції, але та по масштабах дії впливають на інші функції, що приводить призводить до необхідності внесення в них змін. У нашому випадку при виготовленні вафельних стаканчиків скляночок на вафельній лінії можливий перехід від відрядної форми оплати праці до почасової або почасовий-преміальній. Відомо, що відрядна платня праці у багатьох випадках негативно заперечний впливає на якість виготовлення і в певний момент часу, коли якість починає розпочинає опускатися нижче за допустиму межу, виникає необхідність від цієї системи відмовитися і перейти до почасової або змішаної оплати праці. Таке нововведення входить до складу цільової функції управління якістю - матеріального стимулювання поліпшення покращання якості. Зміна форми оплати праці торкнеться інших цільових функцій - технологічної підготовки виробництва, контролю якості, а по масштабах дії зробить вплив на дуже велику групу учасників процесу забезпечення якості.

За допомогою класифікації нововведень нам легко визначити адресність в реалізації нововведень. Цільову функцію нововведення здійснюють підрозділи апарату управління - технічні, технологічні служби, відділи кадрів і оплати праці, відповідальні за реалізацію тих або інших завдань задач управління якістю.

Системні нововведення проводяться керівництвом, адміністрацією більш високого рівня, ніж функціональні органи управління. Це пояснюється тлумачить необхідністю координації внесення змін (одночасно або в певній послідовності) в діяльність різних служб підрозділів.

Для визначення порядку ладу дії з із системними і функціональними нововведеннями надзвичайно важливо поважно оцінювати їх наслідки і ступінь міру впливу на якість. Оскільки тому що точні відомості отримати одержувати дуже складно, доводиться покладатися на думку авторитетних фахівців спеціалістів , сертифікованих експертів, працівників фабрики, що здійснюють розробку і впровадження нововведень в діяльність по поліпшенню покращанню якості .

У.Э. Демінг, відомий американський фахівець спеціаліст і учений в області статистичних методів аналізу різних способів поліпшення покращання якості вважає лічить , що системні нововведення ефективніші як за масштабом дії на якість, так і по величині економічних результатів по поліпшення покращання якості.

Але та нам здається видається , що на КФ «Лагода» найбільшу увагу слід приділяти функціональним нововведенням (випробування нових форм організації виробництва, нових технологій, найбільш повного цілковитого застосування вживання економічних чинників факторів , методів вимірювання виміру і контролю параметрів якості), оскільки тому що системні нововведення вимагають значних витрат затрат і більшого відрізка часу. Але та може наступити настати момент коли системні нововведення займуть позичатимуть переважніше положення становище тобто якнайкращого щонайкращого результату можна досягти при оптимальному поєднанні можливостей спроможностей загальних спільних нововведень, що залежить від досвіду досліду і мистецтва керівників і його помічників.

Аналіз всього нового і вироблення на цій підставі відповідних рекомендацій на користь поліпшення покращання якості може бути і особливою цільовою функцією бюро управління якістю ЗАТ КФ «Лагода». У число службових обов'язків нових сучасних керівників тепер повинні включатися і такі:

1. Організація і керівництво розробкою, впровадженням і вдосконаленням систем якості.

2. Організація сертифікації систем якості.

3. Контроль за станом достатком і ефективністю системи.

4. Контроль за реалізацією плану розробки і впровадження нововведень в систему якості.

Таким чином, ЗАТ КФ «Лагода» планується планерує досягнення не тільки не лише традиційних виробничо-господарських цілей, але і таких, які до останнього часу донині вважалися за невідчутні і невимірні незмірні : рівень задоволення споживачів солодкою продукцією, позитивний діловий образ зображення компанії, престиж торгових торгівельних марок кондитерської фабрики – печиво в глазурі, вафлі листові, вафельні стаканчики скляночки і інших старих і нових торгових торгівельних марок ЗАТ КФ «Лагода».

3 Одна з процедур (ISO 9001:2001) – процедура „Вимірювання, аналіз і поліпшення”

ISO (Міжнародна організація зі стандартизації) – це всесвітня федерація національних органів стандартизації (комітетів-членів ISO). Міжнародні стандарти розробляють, як правило, технічні комітети ISO. Кожний комітет-член, зацікавлений у предметній галузі діяльності, для якої було створено технічний комітет, має право бути представлений у цьому технічному комітеті. Міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO, також беруть участь у роботах. З усіх питань стандартизації в галузі електротехніки ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (IEC).

Міжнародні стандарти готують згідно з правилами, викладеними в Директивах ISO/IEC, частина 2. [4]

Сімейство стандартів ISO 9000 (розглянемо ISO 9001:2001) представляє велику кількість процедур, пов'язаних з процесом і з продуктом, такі як документування, контроль процесу, вимірювання, аналіз і поліпшення які допомагають в задоволенні завдань проекту.

Розглянемо процедуру, що описана в розділі 8 ISO 9001:2001 „Вимірювання, аналіз і поліпшення”.

Розділ 8.

8.1. Загальні спільні положення становища

Організація повинна планувати планерувати і упроваджувати запроваджувати процес моніторингу, вимірювань вимірів , аналізу і поліпшення покращання , необхідний для [3]:

а) доказу відповідності продукції;

б) забезпечення відповідності системі управління якістю;

в) постійного поліпшення покращання результативності системи управління якістю.

Ця діяльність повинна включати визначення використовуваних методів, зокрема статистичних методів (розглянемо наприкінці на прикладі діаграми Ісікави), а також масштабу їх застосування вживання .

8.2. Моніторинг і вимірювання виміри

8.2.1 Задоволення замовника

Організація повинна відстежувати інформацію, що стосується сприйняття замовником рівня задоволення організацією його вимог, оскільки це є з'являється одним з показників функціонування системи управління якістю. Мають бути визначені методи отримання здобуття і використання цієї інформації.

8.2.2 Внутрішній аудит

Організація повинна проводити внутрішні аудити в заплановані інтервали часу для встановлення того, що система управління якістю:

а) відповідає запланованим заходам, вимогам справжнього теперішнього державного стандарту і вимогам до системи управління якістю, встановленою установленою організацією;

б) ефективно упроваджена запроваджувати і її підтримують.

Програму аудиту необхідно розробляти з урахуванням з врахуванням статусу і важливості процесів і ділянок, які підлягають аудиту, а також результатів попередніх аудитів. Мають бути визначені критерії, сфера застосування, періодичність і методи проведення аудиту. Вибір аудиторів і проведення аудитів повинні забезпечувати об'єктивність і неупередженість процесу аудиту. Аудитори не повинні проводити аудит своєї роботи.

Відповідальність і вимоги до планування планерування і проведення аудитів, звітності про результати і веденню протоколів мають бути визначені в документованій методиці.

Керівництво, що відповідає за ділянку, аудит якої проводять, повинне забезпечити невідкладний супровід дій для усунення виявлених невідповідностей і їх причин. Діяльність по подальшому дальшому контролю повинна включати перевірку дій, що проводяться, і складання звіту про результати.

8.2.3 Моніторинг і вимірювання вимір процесів

Організація повинна застосовувати належні методи моніторингу і, якщо це застосовно, проводити вимірювання виміри процесів системи управління якістю. Ці методи повинні доводити здатність здібність процесів досягати запланованих результатів. У разі в разі не досягнення запланованих результатів по забезпеченню відповідності продукції необхідно виконати коректування і дії, що коректують, з потреби.

8.2.4 Моніторинг і вимірювання виміри продукції

Організація повинна здійснювати моніторинг і вимірювання виміри характеристик продукції для перевірки того, що вимоги до продукції задоволені. Це необхідно виконувати на відповідних етапах процесу випуску продукції відповідно до запланованих заходів.

Докази відповідності критеріям приймання необхідно документально оформляти і зберігати.

Випуск продукції і надання послуг не слід здійснювати до тих пір, поки не будуть задовільно виконані заплановані заходи, крім випадків, коли це дозволено відповідною повноважною особою обличчям і, у разі потреби, замовником.

Докази відповідності критеріям приймання необхідно документально оформляти і зберігати. У протоколах необхідно указувати вказувати осіб облич , які дають дозвіл на випуск продукції.

8.3 Управління невідповідною продукцією

Організація повинна забезпечувати ідентифікацію продукції, яка не відповідає встановленим установленим до неї вимогам, і управління нею з метою запобігання її ненавмисному використанню або постачанню. Управлінські дії, а також пов'язані з ними, відповідальність і повноваження по поводженню з невідповідною продукцією, мають бути визначені в документованій методиці.

По невідповідній продукції організація повинна виконати одну або декілька з із вказаних дій:

а) вживання заходів по усуненню виявленої невідповідності;

б) видача дозволу на її використання і випуск або ухвалення прийняття відступу, санкціонованого відповідною повноважною особою обличчям і, у разі потреби, замовником;

в) вживання заходів по недопущенню її раніше передбаченого використання або вживання вжитку .

Характер вдача невідповідностей, а також будь-які виконані в подальшому наступному дії, в т.ч. отримані одержувати дозволи на відступи, необхідно реєструвати.

Якщо невідповідна продукція була виправлена, то вона повинна пройти минати повторну перевірку на доведення відповідності вимогам.

Якщо невідповідна продукція була виявлена після потім її постачання або після початку її використання, організація повинна прийняти відповідні заходи по виявлених або потенційно можливих наслідках невідповідності.

8.4 Аналіз даних

Організація повинна визначити, збирати і аналізувати відповідні дані для доведення придатності і результативності системи управління якістю, а також для оцінки системи управління якістю з погляду можливості спроможності постійного поліпшення покращання її результативності. Ці дані повинні містити утримувати результати моніторингу і вимірювань вимірів , а також дані з із інших відповідних джерел.

Аналіз даних повинен надавати інформацію:

а) задоволеності замовника;

б) відповідності вимогам до продукції;

в) характеристиках і тенденції змін процесів і продукції, зокрема про можливість спроможність застережливих запобіжних дій;

г) постачальниках.

8.5 Поліпшення покращання

8.5.1 Постійне поліпшення покращання

Організація повинна постійно покращувати результативність системи управління якістю, застосовуючи політику і цілі в області якості, результати аудитів, аналіз даних, дії, що коректують і застережливі запобіжні , а також аналіз з боку керівництва.

8.5.2 Дії, що коректують

Організація повинна виконувати дії для усунення причин невідповідностей з метою запобігання їх повторенню. Дії, що коректують, необхідно встановлювати відповідно до наслідків виявлених невідповідностей.

Має бути розроблена документована методика з метою встановлення вимог до:

а) аналізу невідповідностей (зокрема скарг замовників);

б) визначенню причин невідповідностей;

в) оцінці потреб в діях для забезпечення упевненості в тому, що невідповідності не повторяться;

г) визначенню і виконанню необхідних дій;

д) реєстрації результатів виконаних дій;

е) аналізу виконаних дій, що коректують.

8.5.3 Застережливі запобіжні дії

Організація повинна визначити дії, які дозволяють усунути причини потенційних невідповідностей з метою запобігання їх виникненню.

Застережливі запобіжні дії необхідно встановлювати відповідно до наслідків потенційних проблем.

Має бути розроблена документована методика з метою встановлення вимог до:

а) визначенню потенційних невідповідностей і їх причин;

б) оцінці потреби в діях для запобігання виникненню невідповідностей;

в) визначенню і виконанню необхідних дій;

г) реєстрації результатів виконаних дій;

д) аналізу виконаних застережливих запобіжних дій.

Далі розглянемо діаграму Ісікави.

Діаграма Ісікави дозволяє виявити і згрупувати умови і чинники фактори , що впливають на дану проблему, у нашому випадку на проблему якості продукту. За допомогою схеми Ісикави можна вирішувати рішати широкий спектр конструкторських, технологічних, технічних, економічних, організаційних і інших проблем.

Проблема, що вивчається, умовно зображається змальовує у вигляді прямої горизонтальної стрілки. Причини і чинники фактори прямо і що побічно впливають на проблему, зображаються змальовують похилими стрілками. При аналізі повинні виявлятися і фіксуватися всі чинники фактори , навіть ті, які здаються видаються незначними, оскільки тому що мета ціль схеми – відшукати найбільш правильний і ефективний спосіб вирішення поставленої проблеми, а на практиці достатньо досить часто зустрічаються випадки, коли можна добитися добрих результатів шляхом усунення декілька, на перший погляд неістотних несуттєвих причин.

Перед нами стоїть проблема – бездефектне, якісне виробництво на кондитерської фабриці „Лагода” вафельних стаканчиків. Використовуючи діаграму «причини- результати» ми можемо проаналізувати нашу проблему, виявити і згрупувати умови і чинники фактори , що впливають на невпорядкованість системи управління якістю.

Діаграма Ісикави для аналізу причин, що викликають спричиняють збільшення браку шлюбу готової продукції – вироблення вафельних стаканчиків

Де:

П – брак шлюб готової продукції;

1- механічні властивості (наприклад, в'язкість тіста, що формується видовження , межа текучості);

1.1 – склад тіста заготовки (марки складальних частин: борошно, цукор-пісок, яєчний порошок, вода, сіль):

1.1.1 – борошно 1 готунку;

1.1.2 – борошно 2 готунку;

1.1.3 – яєчний порошок 1 готунку;

1.1.4 – яєчний порошок 2 готунку ;

1.2 – зміст вміст рихлителей;

1.3 - вміст клейковини у борошні;

2 – наявність поверхневих поверхових дефектів;

2.1 – поглиблення від не змащених маслом поверхней форми;

2.2 - поверхневі поверхові дефекти відповідно до ТУ креслення:

2.2.1 – усадкові бульбашки;

2.2.2 – раковини, що заформовують;

2.2.3 – наплив тіста, що формується по внутрішньому контуру і по радіусу.

3. – Якість формувального оснащення.

3.1 – зрушення зсув вісей форм в межах ТУ;

3.2 – формові ухили уклони ;

3.3 – виступ від зрізу задирки по лінії роз'єму форми.

4. – Формувальна обробка.

1.1 – Вид використовуваного обладнання:

4.1.1 – простий формувальне обладнання;

4.1.2 – формувальний напівавтомат;

4.1.3 – формувальна лінія-автомат;

4.2 – якість формового обладнання;

4.3 - кваліфікація робочого робітника .

За допомогою діаграми «причини-результат » були виявлені чинники фактори , які впливають на якість вироблення вафельних стаканчиків на ЗАТ КФ „Лагода” на всіх стадіях технологічного процесу. Тобто цебто отримана одержувати інформація, необхідна фахівцеві спеціалістові для ухвалення прийняття рішень, що управляють. На закінчення можна зробити висновок, що діаграма Ісикави є з'являється дуже ефективним засобом коштом для виявлення чинників факторів і причин що впливають на проблему, що є з'являється найбільш важливою поважною для управління якістю продукції.

Висновок

В курсовій роботі було доведено, що якість - це сукупність характеристик здатних здібних задовольнити існуючі або можливі потреби нужду клієнта, також можливість спроможність задоволення очікувань чекань споживачів.

В курсовій роботі зазначено, що зазвичай звично концепція якості пов'язана з продуктом, тобто цебто товаром або послугами, які компанія проводить виробляє або поставляє. Тому однак у наш час в наші часи якість розглядається розглядує в ширшому діапазоні. Ближче до Загального спільного Управління Якістю, яка включає якість у всіх зовнішніх і внутрішніх процесах. Наприклад, залучення всіх учасників ЗАТ КФ «Лагода».

В даній курсовій роботі було розглянуто систему управління якістю на прикладі ЗАТ КФ «Лагода». Тому, об’єктом даної роботи була саме кондитерська фабрика ЗАТ «Лагода».

Дослідження даної роботи було проведено сходячи з трьох задач:

- Політика "Управління якістю" на підприємстві (на прикладі ЗАТ КФ «Лагода»);

- Цілі "Управління якістю" на підприємстві (на прикладі ЗАТ КФ «Лагода»);

- Одна з семи процедур (ISO 9001) – процедура „Вимірювання виміру , аналіз і поліпшення покращання ”

Також в роботі була розроблена діаграма Ісікави по нової продукції ЗАТ КФ «Лагода» – вафельні стаканчики, та доведено, що висока якість продукту забезпечує активне просування професіонального управління проектами у здійсненні проектів розвитку України у відкритому конкурентному середовищі. При цьому формується довіра інвесторів до фахівців України з управління проектами та стимулюються процеси ефективного розвитку у різних напрямках державного управління та виробництва на основі проектного підходу.

Список використаної літератури

1. Бушуева Н.С. Системы управления качеством в проектах реструктуризации и развития предприятий. –К.: КНУБА, 10 с.

2. Бушуева Н.С., Бушуев С.Д. Системы управления качеством в проектах. Материалы для чтения и подготовке по программе мини MBA по управлению проектами. –К.: КНУБА, 120 с.

3. Международный стандарт ИСО 9001. Системы менеджмента качества. Требования. 3-е изд. 2000-12-15. ISO – 2000.

4. ДСТУ ISO 9001-2008. Проект. Системи управління якістю. Вимоги. Розроблений проект ISO у 2008 р

5. Бушуев С.Д. Управление качеством. Лекции. –К.: КНУБА, 20 с.

6. Бушуев С.Д., Морозов В.В. Динамическое лидерство в управлении проектами, -К.: ВИПОЛ, 1999. – 310 с.

Страницы: 1, 2

МЕНЮ

Система управління якістю на прикладі ЗАТ КФ "Лагода"