Статистико-економічний аналіз і прогнозування використання трудових ресурсів
Скорочення
сільськогосподарського виробництва і падіння життєвого рівня спричинюють
міграцію найактивнішої і найбільш працездатної вікової групи сільського
населення — молоді. А це призводить до суттєвого погіршення демографічної
ситуації на селі. Скорочується не тільки приріст сільського населення, а й
частка працездатної його групи, зростає частка непрацездатної і малопрацездатної
груп. У зв'язку з цим погіршуються професійно-кваліфікаційна характеристика
трудових ресурсів, гальмуються впровадження у виробництво і раціональне
використання нової техніки, прогресивних технологій, сучасних форм організації
праці і методів господарювання.
Раціональне
використання трудових ресурсів передбачає насамперед забезпечення їх нормальної
зайнятості, пропорційний їх розподіл по галузях виробництва і на території,
досягнення ними найвищої продуктивності праці.
Через
нерівномірність сільськогосподарського виробництва, його сезонність,
різноманітність умов, рівнів розвитку зайнятість працівників у різних
господарствах неоднакова. Різниться вона і в межах окремих груп трудових ресурсів.
Зайнятість
населення характеризує використання трудових ресурсів. Вона є основою
матеріального забезпечення та умовою відтворення робочої сили. Забезпечення
раціональної зайнятості— проблема не тільки економічна, а й соціально-політична.
Становлення
багатоукладності в економіці, розвиток форм і методів господарювання,
скорочення сільськогосподарського виробництва і структурна його зміна
спричинилися не тільки до разбалансованості робочих місць і трудових ресурсів.
Знизилися рівень інтенсивності праці, її ефективність, використання робочого
потенціалу. На підприємствах одночасно мають місце надлишок робочої сили і
дефіцит висококваліфікованої праці.
Ці обставини
особливо негативно позначаються на рівні зайнятості жінок, питома вага праці
яких у сільськогосподарському виробництві нині продовжує залишатись досить
значною (а в останні роки через негативні явища в економіці країни відбулося
зниження рівня механізації виробничих процесів і зростання частки ручної
праці).
Разом з тим
підвищення зайнятості жінок має і суттєві негативні наслідки. Як свідчать
реалії життя, високий рівень зайнятості на виробництві жінок значно погіршує
демографічний стан на селі і негативно позначається на здоров'ї дітей.
Використання
трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві пов'язане з його
сезонністю. Оскільки час виробництва сільськогосподарської продукції не
збігається з робочим періодом внаслідок дії біологічних законів, на певні
проміжки часу виникають зупинки в трудових процесах (по сезонах і місяцях
року). Це спонукає визначати індекси сезонної праці (за відношенням кількості
відпрацьованого часу за сезон (місяць) до кількості календарного часу за цей
період).
Підвищення рівня
використання трудових ресурсів за рахунок скорочення сезонності праці — одна з найактуальніших
проблем сільськогосподарського виробництва. Досягти цього можна за найбільш
повного завантаження працівників у літній період і забезпечення їх зайнятості
взимку. Щодо цього виробництво відшуковує доцільне поєднання галузей, культур і
сортів рослин, видів і порід тварин з різними робочими періодами, впроваджує
нову техніку, вдосконалює технології, впроваджує новітні прогресивні форми і
методи праці, а також розвиває мережу промислових і переробних підприємств.
Матеріальною
основою піднесення сільськогосподарського виробництва, ефективного використання
трудових ресурсів як його рушійної сили були і залишаються комплексна
механізація і автоматизація виробничих процесів. Підвищення рівня механізації
зменшує загальну потребу в робочій силі і, отже, вирівнює сезонність праці,
зрізаючи її "пік". При цьому слід враховувати, що використання
механізмів у напружені періоди знижує індекс сезонності, а в менш напружені
періоди виконання робіт — сприяє зменшенню трудових ресурсів.
Для підвищення
рівня механізації виробничих процесів необхідно підвищувати кваліфікацію кадрів
механізаторів. Загальновідомо, що між рівнем використання техніки і рівнем
кваліфікації механізаторів існує прямий зв'язок. Проте через падіння сільськогосподарського
виробництва, незадовільний стан житлово-побутових умов, низький життєвий рівень
сільського населення така рівновага нині порушена. Більше того, починаючи з
1994 р., відбувається відплив кваліфікованої робочої сили із села, що погіршує
і без того важке становище сільськогосподарського виробництва.
Швидке піднесення
сільського господарства відповідно до сучасних вимог можливе передусім на
основі впровадження у виробництво нової техніки, прогресивної технології,
електромеханізації трудових процесів, раціональної організації праці. Це, у
свою чергу, вимагає докорінного поліпшення загальноосвітнього і
професійно-технічного рівня підготовки кадрів механізаторів. У програму їх
навчання, поряд з інженерно-технічними, необхідно включати елементи зооагрономічних,
економічних знань, досягнення науки і практики як вітчизняного, так і
зарубіжного сільськогосподарського виробництва.
Практика і кращий
досвід переконують, що підготовка кадрів механізаторів має передбачати не лише
підвищення їхнього професійного, а й розширення кваліфікаційного профілю, що
сприятиме забезпеченню зайнятості кадрів та ефективному використанню техніки.
Особливо це актуально у зв'язку з формуванням фермерства і розвитком інших
малих форм господарств, де незначні обсяги робіт не дають змоги завантажити
повною мірою механізаторів вузького профілю.
Розвиток
машинного виробництва спонукає і до збільшення чисельності механізаторських
кадрів, оскільки сучасна наявність їх не забезпечує потреб
сільськогосподарського виробництва. За статистичними даними, середній
коефіцієнт змінності використання машин по господарствах України не перевершує
1,1–1,2, що явно не відповідає вимогам їх ефективного використання, особливо в
напружені періоди сільськогосподарських робіт. Це пояснюється насамперед відсутністю
необхідної кількості кваліфікованих кадрів механізаторів.
Підвищення
кваліфікаційного рівня працівників не тільки сприяє розв'язанню проблеми розширеного
відтворення робочої сили на селі, а й зменшує потребу в ній, витісняючи із
виробництва некваліфікованих і низькокваліфікованих працівників, створюючи
надлишки робочої сили, тобто відбувається зниження зайнятості сільського
населення. Усунути або дещо пом'якшити цю проблему можна знову-таки на основі
підвищення кваліфікації "зайвих" людей, здійснення профорієнтації та
переорієнтації, розвитку паралельних виробництв, розширення сервісних служб,
невиробничої сфери тощо.
Рушійною
мотивацією соціальної потреби людей в отриманні професійної освіти високого рівня виступають
умови праці, престиж професії, рівень матеріального стимулювання, інтереси та
можливість проявити себе та ін. Орієнтуватись при цьому слід переважно на
молодь села, призупинити відплив якої із сільської місцевості можна, створивши
для неї нормальні умови життя відповідно до сучасних вимог, вирішивши
соціально-економічні та культурно-побутові проблеми на селі.
За умов
докорінної перебудови в усіх сферах людської діяльності, становлення ринкових
методів господарювання суттєво змінюється характер зв'язку між робочими місцями
і трудовими ресурсами. Зростають вимоги до якості робочої сили, її професійної
придатності, здоров'я, соціально-психологічного клімату в колективі.
Встановлення необхідної рівноваги між цими факторами — процес тривалий, тому
досягнення оптимальної зайнятості трудових ресурсів завжди було і залишається
одним із найактуальніших питань організації сільськогосподарського виробництва,
оскільки воно безпосередньо пов'язане з таким негативним суспільним явищем, як
безробіття.
ВАТ
«Агроальянс» був заснований в 1996 році. Центральне розташування підприємства,
в 150км. від районного центру.
Землекористування
ВАТ «Агроальянс» відноситься до помірно теплому увлаженному району, особливостями якого є відносно жарке літо і холодна
зима. Рельєф території даного господарства в основному представляє рівнина.
Грунтовий
покрив на території господарства відносно однаковий і в основному переважають
грунти чорноземного типу. Територія на якій знаходиться дане господарство
відноситься до лісостепів. Із смітної рослинності присутній: в'юн польової,
борщ, осот і так далі.
З
деревної рослинності зустрічаються: береза, осика, тополя, сосна, верба,
черемха і так далі
У
сьогодення час основний напрям є зернове і м'ясо молочне.
Рослинництво
спеціалізується в основному на виробництві товарного зерна, а тваринництво на
виробництві м'яса і молока КРС.
Таблиця
2.1
Показники
діяльності ВАТ «Агроальянс»
№ п/п
|
Показники
|
ВАТ «Агроальянс»
|
Одиниці вимірювання
|
2006
|
2007
|
2008
|
1
|
Загальна земельна площа
|
14488
|
12993
|
12993
|
Га
|
Зокрема сельхоз. Угодия
|
13430
|
11337
|
11337
|
Га
|
З них рілля
|
11337
|
11337
|
11337
|
Га
|
Сінокоси
|
-
|
-
|
598
|
Га
|
Пасовища
|
2093
|
-
|
|
Га
|
Сади і інші землі
|
-
|
1656
|
15
|
Га
|
2
|
Загальна площа посівів
|
5013
|
4835
|
4855
|
Га
|
3
|
Вартість валової продукції всього
|
46442
|
37586
|
37586
|
Тис.грн
|
В т. ч рослинництва
|
23793
|
22128
|
22128
|
Тис.грн
|
тваринництва
|
13793
|
12658
|
12658
|
Тис.грн
|
4
|
Виручка від реалізації продукції всього
|
36271
|
34633
|
35845
|
Тис.грн
|
В т. ч. рослинництва
|
9138
|
17962
|
22233
|
Тис.грн
|
тваринництва
|
23793
|
10892
|
11147
|
Тис.грн
|
5
|
Повна собівартість реалізованої продукції всього
|
29182
|
35963
|
33668
|
Тис.грн
|
В т.ч. рослинництва
|
16431
|
16198
|
16267
|
Тис.грн
|
тваринництва
|
10871
|
11636
|
14435
|
Тис.грн
|
Таблиця
2.2
Економічні
показники використання землі.
№ п/п
|
Показники
|
ВАТ «Агроальянс»
|
Одиниці вимірювання
|
2006
|
2007
|
2008
|
1
|
Проведено валовій продукції на 100 га ріллі
|
409,64
|
331,53
|
331,53
|
Тис.грн
|
На 100 га сельхоз. угідь
|
345,80
|
331,53
|
331,53
|
2
|
Проведено валовій продукції рослинництва
|
|
|
|
Тис.грн
|
На 100 га ріллі
|
80,60
|
158,43
|
196,11
|
На 100 га сельхоз. угідь
|
68,04
|
158,43
|
196,11
|
3
|
Проведено валовій продукції тваринництва
|
|
|
|
Тис.грн
|
На 100 га га ріллі
|
96,55
|
102,63
|
127,32
|
На 100 га сельхоз. угідь
|
81,51
|
102,63
|
127,32
|
4
|
Прибуток на 100 га сельхоз. угідь всього
|
320,55
|
289,27
|
289,27
|
Тис.грн
|
В т. ч. від реалізації рослинництва
|
345,80
|
331,53
|
331,53
|
5
|
Питома вага сельхоз. угідь в загальній земельній
площі
|
92,69
|
87,25
|
87,25
|
%
|
6
|
Питома вага ріллі у складі сельхоз. угідь
|
84,41
|
100
|
100
|
%
|
7
|
Питома вага посівів від площі ріллі
|
44,21
|
42,64
|
42,64
|
%
|
Проведено
валовій продукції на 100 га ріллі – відношення вартості
валової продукції до площі ріллі помножене на 100.
Проведено
валовій продукції на 100 га сельхоз. угідь – відношення вартості валової продукції до площі
сільськогосподарських угідь помножене на 100.
Проведено
валовій продукції рослинництва на 100 га ріллі – відношення вартості валової продукції рослинництва до площі
ріллі і помножене на 100.
Виробництво
валової продукції тваринництва на 100 га сельхоз. угідь – відношення вартості валової
продукції тваринництва до площі сельхоз. угідь помножене на 100.
Прибуток
на 100 га сельхоз. угідь всього – відношення прибули до площі сельхоз. угідь помножене на 100.
Питома
вага сельхоз. угідь до загальної
земельної площі – відношення площі сельхоз. угідь до загальної земельної площі помножене на 100.
Питома
вага ріллі у складі сельхоз. угідь – відношення площі
ріллі до площі сельхоз. угідь помножене на 100.
Питома
вага посівів від площі ріллі – відношення площі посівів до площі ріллі
помножене на 100.
Початкові дані для виконання курсової роботи, узяті на
підприємстві ВАТ «Агроальянс».
ВАТ «Агроальянс» вирощує
широкий асортимент зернових культур, а саме: пшениця, жито, риса; тваринництва,
а саме: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, конярство,
кролівництво та хутрове звірівництво, рибництво
Всі нижчеприведені дані покладені в основу аналізу
використання трудових ресурсів в 2007 - 2008 роках. Початкові дані приведені в
таблицях 3.1 і 3.2.
Таблиця 3.1
Трудові показники
Категорії тих, що працюють
|
Чисельність, чол.
|
Фонд оплати праці, тис.грн..
|
Факт
2007 р.
|
Звіт 2008 р.
|
Факт
2007 р.
|
Звіт 2008 р.
|
План
|
Факт
|
План
|
Факт
|
1. Робочі
|
865
|
883
|
828
|
2 953 660,0
|
4 223 016,0
|
3 882 759,0
|
2. Керівники
|
40
|
38
|
41
|
229 500,0
|
283 584,0
|
303 949,0
|
3. Фахівці
|
29
|
27
|
23
|
145 440,0
|
184 464,0
|
171 665,0
|
4. Службовці
|
23
|
22
|
25
|
89 291,0
|
94 347,0
|
102 486,0
|
РАЗОМ
|
957
|
970
|
917
|
3 417 891,0
|
4 785 411,0
|
4 460 859,0
|
В т.ч. прийнято
|
20
|
15
|
20
|
|
|
|
Звільнено
|
14
|
35
|
35
|
|
|
|
В т.ч. за власним бажанням і за поруше-ння трудової дисціп-ліни
|
11
|
-
|
7
|
|
|
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|