скачать рефераты

МЕНЮ


Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів

Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки: перший – показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий – показники рівня використання в цілому і окремих видів основних фондів.

Система показників ефективності використання основних виробничих фондів надана на рисунку 1.1 [7].


Необхідність виокремлення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання машин, що застосовуються у виробництві, устаткування та інших знарядь праці. Існуюча система показників ефективності відтворення основних фондів вимагає удосконалення з огляду методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці. Зокрема коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їх наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття – відношення обсягу вибуття основних фондів до їх наявності на початок року, що унеможливлює зіставлення цих відносин показників. Тому визнання коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їх вартістю слід вважати методологічно більш правильним.

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів – екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних

Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці.

Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, але й передачу певної їх частини їх балансу одного підприємства на баланс іншого. Поряд з цим у системи показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нових: коефіцієнт інтенсивного оновлення; коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів.

Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об’єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення і охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них зрозуміла за їх назвою. Показники, зміст яких нечітко відображений у їх назві, характеризують ось що:

Коефіцієнт змінності роботи устаткування – відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до числа встановленого устаткування;

Напруженість використання устаткування – випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування – відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної продуктивності відповідного устаткування.

Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.

Коефіцієнти оновлення і вибуття машин і устаткування , тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3 % загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55 % загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим в першу чергу спричинюються нагальне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:

- всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки та закінчених систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялися або імпортувалися з інших країн;

- зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомістких виробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

Важливим елементом процесу відтворення основних фондів є заміна фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці. Визначення необхідного щорічного обсягу заміни засобів праці передбачає [12]:

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машини і устаткування протягом доби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження. А з другого, – від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів підприємства за їх змістом та призначенням можна поділити на дві групи: перша збільшення екстенсивного завантаження; друга – підвищення інтенсивного навантаження.

Скорочення або збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення основних фондів [10].

Скорочення строків експлуатації машин з однієї сторони веде до прискорення їхнього відновлення, тобто зменшення техніко-експлуатаційного старіння, підвищення технічного рівня виробництва, збільшення продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого боку - приводить до збільшення собівартості продукції (послуг) за рахунок амортизаційних сум, вимагає більших інвестиційних ресурсів для нарощування потужностей виробництва. Збільшення періоду функціонування машин дає можливість зменшити обсяги щорічної заміни використаних способів праці, але знижує сукупну продуктивність діючих знарядь праці й збільшує витрати на їхній зміст.

Ефективність використання основних фондів характеризується рядом показників - узагальнюючі й частки.

Фондовіддача - це відношення товарної, валової, реалізованої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів (випуск продукції на 1 гривню основних фондів). Для підвищення ефективності фондовіддачі необхідно: збільшувати час роботи основних фондів; оптимізувати завантаження устаткування, виробничих площ. По засобах, що поступили, амортизацію нараховують з початку наступного місяця після їх надходження, а по вибулих - припиняють нараховувати з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття.

Найбільш повну оцінку ефективності основних фондів можливо отримати за допомогою рівня фондовіддачі, який розраховується як співвідношення величини валової продукції у дійсних фінах на одиницю повної первинної вартості основних промислово-виробничих фондів. Рівень фондовіддачі, розрахований по товарній продукції, показує, скільки продукції може бути відпущено на бік з кожної тисячі виробничих фондів.

Фондоємність - величина, зворотна показнику фондовіддачі і являє собою величину основних виробничих фондів, що доводиться на кожну гривню випускає продукції, що.

Часні показники характеризують рівень використання основних фондів залежно від окремих факторів (часу, потужності, ступеня відновлення й ін.).

Коефіцієнт інтенсивного завантаження встаткування характеризує рівень використання його в часі й визначається по кожній групі однотипного встаткування.

Коефіцієнти змінності характеризують ступінь інтенсифікації виробництва.

Одним з найважливіших завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень й показників основних фондів є своєчасне уведення в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення строків уведення в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більше зроблених основних фондів, прискорити їхній оборот і тим сповільнити настання морального зношування основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.

Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову введених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:

 - підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей й основних фондів;

 - підвищенню екстенсивності їхнього навантаження. Більше інтенсивне використання виробничих потужностей й основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх.

Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств укладений у скороченні часу внутрішньо змінних простоїв устаткування, які на ряді промислових підприємств досягають 15-20 % усього робочого часу.

Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.

Творче й сумлінне відношення працівників до праці є важливою умовою поліпшення показників використання основних фондів і виробничих потужностей.

Відомо, що від досконалості системи морального й матеріального стимулювання, у значній мірі, залежить рівень використання виробничих потужностей й основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тому числі введення плати за виробничі фонди, перегляд оптових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.

Любий комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей й основних фондів, розроблювальний у всіх ланках управління промисловістю, повинен передбачати забезпечення росту обсягів виробництва продукції, насамперед, за рахунок більше повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більше повного використання машин й устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння потужностей, що вводять знову в дію, подальшої інтенсифікації виробничих процесів.

Величезне значення в поліпшенні показників використання основних фондів і виробничих потужностей має матеріальне стимулювання робітників.

Підвищення ефективності показників використання основних фондів у цей час, має величезне значення, тому що основні кошти промислових підприємств становлять основу їхньої матеріально-технічної бази, ріст й удосконалювання яких є найважливішою умовою підвищення якості й конкурентноздатності продукції.

Підприємства, маючі основні фонди, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але й максимально ефективно використати те що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.

2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ВАТ «СТАХАНОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ»

2.1 Характеристика підприємства і його організаційної структури


Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю» засновано відповідно до рішення Міністерства промисловості України (наказ від 31 березня 1994 року № 96) шляхом перетворення державного підприємства «Стахановський завод технічного вуглецю» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 липня 1993 року .

Місце розташування товариства: м. Стаханов Луганської області, вул. Чайковського, 21.

 Форма власності - колективна.

Метою діяльності підприємства є розвиток виробництва технічного вуглецю, сирих товарних гум і товарів народного споживання в Україні шляхом інвестування найбільш перспективних робіт з виробництва конкурентноздатної продукції:

 - підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових й інших ресурсів на основі спільної діяльності, поділу й кооперації;

 - об'єднання коштів акціонерів для якісного задоволення потреб народного господарства й населення;

 - одержання прибутку й забезпечення зростаючого добробуту акціонерів і членів трудового колективу в умовах ринкової економіки.

 Предметом діяльності підприємства є:

 - виробництво технічного вуглецю, сирих товарних гум і товарів народного споживання;

 - створення й використання цільових інвестиційних й інших фондів;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до діючого законодавства;

- виконання державного замовлення й державного контракту для забезпечення держави продукцією виробничо-технологічного й військового призначення й споживчих товарів.

 Технічний вуглець створюється шляхом термічного розкладання вуглецевої сировини у високотемпературному потоці продуктів повного згоряння палива. Як паливо використається природний газ. Виробнича діяльність підприємства пов'язана з використанням термокисневого розпаду рідкої вуглецевої сировини при температурі 1140-1240º С, подаваного під тиском 19-24 кг/м³ через механічні форсунки в топлення кільцевий вісьмитопочної печі.

 Виробництво належить до екологічно небезпечного й пов'язане з більшим виділенням і викидами в атмосферу продуктів горіння вуглецевої сировини (антрацитного масла, антраценовий фракції, пекового дистиляту й ін.) і кінцевого продукту виробництва - технічного вуглецю (сажі).

Ринки збуту продукції, що випускається - Україна й країни колишнього СРСР - СНД.

ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» протягом усього періоду діяльності працювало за схемою дільничної структури управління.

Організаційна структура управління представлена на рис. 2.1.

 Майно Товариства складається з основних фондів й оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.

Товариство є власником :

 - майна, переданого йому засновником й учасниками у власність продукції, виготовленої Товариством у результаті господарської діяльності;

 - отриманих доходів;

 - іншого майна, придбаного на основі, не заборонених чинним законодавством України.






Рисунок 2.1 – Організаційна структура управління ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»

 

Джерела формування майна підприємства:

 - внески акціонерів;

 - прибутки, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видів господарської діяльності, передбачених Уставом;

 - надходження від емісії цінних паперів;

 - кредити банків й інших кредиторів;

- благодійні внески, пожертвування вітчизняних і закордонних юридичних і фізичних осіб;

Статутний Фонд Товариства, створений шляхом передачі Міністерства промислової політики України - майна на основі акту оцінки вартості майна, складеного за станом на 01.03.1994 р., за результатами інвентаризації ВАТ. По передатному балансу, складеному на 01.06.94 р. статутний фонд Товариства становив 218494,50 грн.

 Товариство випускає акції на весь розмір Статутного фонду й здійснює реєстрацію випуску в порядку, передбаченому чинним законодавством.

 Прибуток Товариства отримується з результатів від господарської діяльності після відшкодування матеріальних і прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства сплачуються відсотки по кредитах банків і по облігаціях, а також стягуються, передбачені законодавством України, податки та інші платежі в бюджет. Чистий прибуток, отриманий після відрахування вище перерахованих платежів, перебуває в повнім розпорядженні підприємства.

Управління й контроль за діяльністю Товариства здійснюють:

 - загальні збори акціонерів;

 - наглядацька рада;

 - правління Товариства;

 - ревізійна комісія.

 Рішення загальних зборів з питань змін в Уставі Товариства приймаються більшістю в 3/4 голосів акціонерів, що беруть участь у зборах.

 Припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом реорганізації або ліквідації. Реорганізація й ліквідація Товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, суду, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.


2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «СЗТВ»

Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства проводиться по наступних напрямках [7]:

- аналіз виробництва й реалізації продукції;

- аналіз собівартості продукції;

- аналіз використання трудових ресурсів підприємства;

- аналіз формування фонду заробітної плати;

- аналіз прибутку й рентабельності підприємства.

Обсяг виробництва й реалізації продукції є взаємозалежними показниками. Темпи росту обсягу виробництва й реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення. Його основні завдання:

 - оцінка ступеня виконання плану й динаміки виробництва й реалізації продукції;

 - визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;

 - виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску й реалізації продукції;

 - розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.


Таблиця 2.1 – Динаміка виробництва й реалізації продукції

Рік

Обсяг виробництва продукції, тис. грн.

Темпи росту, %

базисні

ланцюгові

2005

20864,6

100

100

2006

21318,0

102,2

102,2

2007

51392,6

246,3

241,1

Страницы: 1, 2, 3, 4


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.