скачать рефераты

МЕНЮ


Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах

Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах

Міністерство освіти і науки України

Волинський державний університет імені Лесі Українки

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних економічних відносин

Транснаціональні корпорації

та їх роль у сучасних міжнародних економічних відносинах

(курсова робота)

Виконала:

студентка 33 групи

Кравченко Жанна Володимирівна

Науковий керівник:

доц., к.е.н.

Сищук Андрій Артемович

Луцьк – 2001

Зміст

Вступ 3

Розділ І

Теоретичні основи ТНК 4

1.1. Суть, поняття, історія розвитку ТНК 4

1.2. Фактори розміщення і причини виникнення ТНК 7

1.3. Структура і типи ТНК 10

Розділ ІІ

Особливості розвитку ТНК в сучасних міжнародних відносинах 12

2.1. Вплив НТР на ТНК 12

2.2. Значення ТНК в міжнародних економічних відносинах 14

2.3. Прямі іноземні інвестиції і ТНК 20

2.4. Фінансові і валютно-кредитні аспекти функціонування ТНК 22

2.5. Експансіоністична діяльність ТНК 24

Розділ ІІІ

Правове регулювання діяльності ТНК 28

3.1. Взаємовідносини ТНК і держави 28

3.2. Міжнародно-правове регулювання ТНК 31

Висновок 34

Література 36

Додатки 38

Вступ

На рубежі XX – XXI ст. транснаціональним корпораціям (ТНК)

приділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в

світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як

пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також

політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі

світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що

дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

Загалом дослідження даної теми у різних дослідників є досить

суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК і досі є дискусійним

питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних

відносин, так і у керівників держав, а також і у політичних діячів.

Об’єктом дослідження курсової роботи виступають ТНК, оскільки вони

відіграють одне з панівних положень у світовій економічній системі. Ще на

стадії виникнення ТНК стали об’єктом бурхливих економічних дискусій, а на

сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин вони займають

панівне положення загалом завдяки своїй економічній могутності.

Метою даної курсової роботи є вивчення ТНК як суб’єкта світового

економічного процесу, що зумовлений рядом як економічних, так і політичних

факторів.

Предметом дослідження є специфіка функціонування, особливості

діяльності ТНК у міжнародних відносинах, а також тенденції розвитку і їх

вплив на світові економічні процеси.

Виходячи з мети курсової роботи сформовані наступні завдання:

дослідити передумови виникнення і фактори розміщення, структуру і типи ТНК;

проаналізувати вплив науково-технічної революції на їх діяльність;

охарактеризувати ТНК у різних аспектах, насамперед у фінансовій, валютно-

кредитній, інвестиційній, технологічній сферах, а також провести

дослідження щодо впливу ТНК на окремі країни.

Завдання курсової роботи зумовили її структуру. Робота складається із

вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури і додатків.

При написанні курсової роботи використовувались такі методи як

економіко-математичний, порівняльний, системно-структурний, статистичний.

Курсова робота може бути використана при підготовці до практичних і

семінарських занять з таких дисциплін як “Міжнародні економічні відносини”,

“Зовнішня політика”, а також в економічних науках.

Розділ І

Теоретичні основи ТНК

1.1. Суть, поняття, історія розвитку ТНК

Незважаючи на загальновизначеність величезної ролі і значення ТНК у

світі, відсутня єдність у визначенні самого поняття ТНК і критеріїв їхнього

виділення. Тут існують різноманітні підходи.

Оскільки з моменту свого виникнення вони діяли як економічні

організації, так і більшість підходів і визначень, особливо на ранніх

етапах, були чисто економічними. У цих дослідженнях увага в основному

приділялося участі цих корпорацій в економічній діяльності інших держав,

що, безумовно, є головною умовою виділення ТНК. Але здійснити вимір ступеня

цієї участі виявилося не такою легкою і простою справою. Наприклад, деякими

дослідниками за основу приймалися такі фактори як загальний обсяг продажів

на ринках інших країн, загальний обсяг прибутку, одержуваного в інших

країнах або число зайнятих на підприємствах за рубежем, тобто чисто

кількісні показники.

Основні ідеї і практика ТНК були виявлені в таких її джерелах як

діяльність Ганзейських міст і Ост - Індійських компаній. Тому цілком

доцільно в якості передісторії ТНК звернутися до дослідження діяльності цих

об'єднань. Безперечно, що багато чого було запозичено в них, хоча є

природно-пристосованими до принципово нових умов існування. Таким чином,

ТНК можна розглядати як геніальний винахід, як геніальне досягнення.

Щодо самого поняття ТНК. Одним із перших, якщо не найпершим, є

визначення багатонаціональної фірми, даної в 1960 році Лієнталем. Воно не

містить характеристики структурних і організаційних сторін ТНК, але

визначає ТНК як фірму, що діє більш ніж в одній країні. Проте, із самого

початку виникнення ТНК учені не можуть прийти до загальної згоди щодо

питання про кількість країн перебування в ТНК, що дозволило б кваліфікувати

фірму як транснаціональну. Тому деякі вчені припустили, що для визначення

ТНК цілком достатня діяльність фірми більш, ніж в одній країні.

Експерти ООН при аналізі 650 ТНК керувалися наявністю типових ознак

ТНК і брали за вихідний критерій річний оборот не менше 300 млн. доларів.

На мою думку, це чисто механічні кількісні підходи, що не можуть

задовольнити дослідників. Все ще продовжується робота з глибинного

виявлення сутності ТНК. Поряд із чисто кількісними вимірами

транснаціональної діяльності стали висуватися й інші критерії визначення

ТНК. Серед інших структурних компонентів, що допомагали б визначити фірму

як транснаціональну, стали позначатися такі, як проблема власності, її

розподілу, проблема управління , число зайнятих, заробітна плата, склад

вищого управлінського апарата і т.д. Ці виміри здійснювалися як на

абсолютній, так і відносній основі. Абсолютний вимір означає вимір

фінансових і людських ресурсів у зовнішніх операціях. Відносним є те, що

фірма повинна зв'язувати частину своєї діяльності з іноземними операціями.

Але тут виникають питання. Наприклад, який відсоток діяльності за рубежем

варто розглядати як значний? Також ставилося питання про рівень продажів

за рубежем, при цьому зверталась увага на складність розмежування експорту

і продажів, здійснюваних іноземними філіями ТНК. Виникала і проблема

прибутків, одержуваних за кордоном, який він повинен бути, щоб вважати

фірму транснаціональною? Не було достатньо чіткої угоди і про те, яке ж

повинне бути співвідношення внутрішніх і зовнішніх вкладень, зайнятості і

т.п.

Пізніше був початий перехід від чисто економічних підходів у

визначенні ТНК до інших критеріїв. Наприклад, із позиції теорії міжнародних

відносин. Приймалася до уваги орієнтація ТНК на участь у діяльності, що має

всесвітній-системний розмах, і орієнтація на діяльність усього світу, що

важко висловити якісними або кількісними показниками. Така інтепретація ТНК

зберіглася і дотепер.

Слід зазначити, що, хоча транснаціональний характер діяльності ТНК

давно перейшов економічні межі і торкається з рішенням багатьох соціальних

і політичних проблем, усе ж переважна частина визначень дотепер носить

головним чином економічний характер.

Узагальнюючи чисто економічні критерії, серед факторів їхнього виміру

можна виділити такі: число іноземних держав, у яких вони діють; відсоток

грошової маси, виплачуваного за рубежем; відсоток іноземних

капіталовкладень; число зайнятих за рубежем; відсоток прибутку,

одержуваного з інших країн; процентне співвідношення продукції і прибутку,

одержуваного в країнах базування і за рубежем; загальний рівень продажів за

рубежем.

Таким чином, підводячи підсумок вищевикладеному, слід сказати, що,

хоча і зроблена велика робота щодо дослідження визначення ТНК, проте

проблема самої дефініції залишається, вона пов'язана з тим, що насамперед

необхідно розділити поняття "багатонаціональна" і "транснаціональна"

корпорація. На практику це, звичайно, здійснити дуже і дуже важко. Але

існуючий рівень аналізу владно потребує це зробити. Мультинаціональні або

багатонаціональні корпорації - це такі корпорації, що здійснюють певну

діяльність в інших країнах, але вона не робить якісно великого впливу на

індустріалізацію й інші процеси, насамперед політичні й економічні, що

протікають у цих країнах. Транснаціоанальні корпорації - це такі

підприємства, діяльність яких носить наднаціональний, наддержавний характер

і ведуть до створення і управління зв'язків, що робить дуже активний вплив

на процеси, що протікають в інших країнах.

ТНК можна визначити як інститут або організацію, що здійснює

виробництво або послуги, не менше, ніж у шести країнах, у яких не менше 25

% іноземних працівників і не менше 25 % капіталовкладень за рубежем.

Діяльність даного підприємства-інституту, його управління й інтереси

обумовлені не внутрішніми, а зовнішніми чинниками, причому потреби

місцевого розвитку, як правило, або ігноруються, або мало приймаються до

уваги, і сама діяльність пов'язана насамперед із глобальною капіталістичною

економікою.

Відмітною рисою ТНК є космополітизм їхніх інтересів, глобальність

операцій, що відбиває специфіку міжнародних монополій. Незалежно від того,

у якій країні була спочатку заснована корпорація, вона розглядає весь світ

як єдине ціле, як арену своєї діяльності і проникає у всі кутки земної кулі

в пошуках ринків, техніки, технології, людей, ідей, капіталів і т.д.

З другої половини 80-х років почався новітній етап глобалізації

світового виробництва. Перший етап продовжувався 30 років, до початку

першої світової війни. Другий - 25 років після другої світової війни. Між

другим і третім етапами наступає пауза в інтенсивному рості міжнародних

прямих інвестицій, що припадає на 70-і і першу половину 80-х років. Кожний

етап інтенсивного формування і розвитку транснаціональних підприємств

супроводжувався прискореним ростом світової економіки.

У середині 19 ст., до того як одержало потужний розвиток міжнародне

підприємництво, в усьому світі переважало місцеве виробництво. Приблизно

90% усіх товарів і послуг вироблялись тоді на базі сировини і матеріалів,

котрі фірми одержували в радіусі 150 км, і в таких же межах реалізовувалася

переважна частина продукції. Сьогодні в індустріальних країнах у середньому

половина продукції виробляється іноземними філіями і дочірніми

підприємствами ТНК. Приблизно така ж частка сировини і матеріалів

імпортується або виробляється іноземними відділеннями.

У основі розвитку транснаціональних корпорацій лежить тенденція до

інтернаціоналізації виробництва і капіталу. Характерний вивіз капіталу з

промислово розвинутих країн. У період 1903-1913 р., експорт капіталу з

Англії складав у середньому 7% від національного доходу. У цілому на частку

Англії до 1914 р. припадало більш 50% всього експортованого міжнародного

капіталу. Іноземні інвестиції розподілялися в такий спосіб: 40% було

вкладено в залізницю, 30% - урядові і муніципальні позики. У період, між

першою і другою світовими війнами напрямок інвестицій починає змінюватися:

країна Західної Європи і насамперед Англія, втрачають своє панівне

положення кредиторів і експортерів капіталу, а американський капітал усе в

більшому ступені проникає в Західну Європу. Характерною рисою є те, що 25%

від загальної суми складали прямі інвестиції. Масивне спрямування

американського капіталу за кордон і створення там дочірніх філій почалося

незабаром після другої світової війни. Ця тенденція наочно ілюструється

даними, наведеними в таблиці.

Кількість американських іноземних філій , які засновувались.[1]

|Роки | Усього | У Західної Європі |

| 51-55 | 83,8 | 25,6 |

|56-60 |192,0 |72,2 |

|61-65 |322,4 |136,8 |

|66-67 |390,0 |167,5 |

|68-69 |508,5 |237,0 |

|70-71 |431,0 |208,5 |

|72-73 |378,0 |179,0 |

|74-75 |265,5 |104,0 |

Відбувалася зміна як додаткових сфер, географії й обсягу інвестицій,

так і їхньої сутності. Експортований капітал із сфери торгівлі, послуг,

портфельних інвестицій став переміщуватись в галузь виробництва.

1.2. Фактори розміщення і причини виникнення ТНК

Економісти велику увагу звертають на стимули або мотиви, фактори, що

спонукають фірми інтернаціоналізувати виробництво. З цього приводу існують

різноманітні і дуже суперечливі погляди. Необхідність залучення іноземних

інвестицій економісти пояснюють недосконалістю внутрішнього і зовнішнього

ринків, конкуренцією з боку фірм і підприємств, що належать державі,

бажанням реалізувати технологічні й організаційні переваги, управлінський і

підприємницький досвід, використовувати розбіжності у валютних курсах,

забезпечити доступ до джерел сировини і т.д.

Англійський економіст П. Баклі і М. Кассон у 1976 р. спробували на

основі виділення певних класифікаційних ознак, що враховують інвестиційні

стимули підприємств, створити свою теорію інтернаціоналізації виробництва.

Ці автори вважають, що ухвалення рішення про іноземні інвестиції залежить

від балансу між чотирма групами факторів, що вони визначають як:

- фактори, специфічні для даної галузі промисловості (характер

продукції, структура ринку, масштаби виробництва);

- фактори, специфічні для регіону (розмір території, транспортні

зв'язки, культурні особливості і традиції);

- фактори, специфічні для нації або держави (тобто політичні фактори,

податкове і фінансове законодавство й ін.);

- фактори, специфічні для фірми (управлінський і виробничий

досвід).[2]

Теоретичний аналіз показує, що інвестори успішно за межами ТНК

володіють одним або кількома конкурентними перевагами в порівнянні з

фірмами країн , що приймають. У той же час ТНК намагаються розмістити свої

капітали в країні, що має порівняльні переваги у визначеній галузі

виробництва, або має широкий ринок.

Група вчених на чолі з Дж. Діболдом виділяє сім факторів, що на їхню

думку, у найбільшій мірі сприяли в 1950-70 р. (період інтенсивного росту

ТНК) перетворенню окремих національних компаній у ТНК.

- одержання доступу до джерел дешевої робочої сили й енергії і

відхилення від дотримання технічних стандартів по охороні навколишнього

середовища і запобігання зменшення її забруднення;

- використання з вигодою для себе змін, що відбуваються у світових

торгових відносинах;

- наближення до іноземних ринків, ємкість яких зростає;

- запобігання захопленню конкурентами іноземних ринків і джерела

сировини;

- обхід національного антитрестівського законодавства країни

походження ТНК;

- зменшення і нейтралізація циклічних коливань економіки на

внутрішньому ринку на базі батьківської корпорації;

- реалізація переваг, пов'язаних із створенням цілком інтегрованої

системи для проведення великомасштабних економічних операцій.[3]

Варто підкреслити, що зазначені фактори відбивають спонукальні мотиви

великомасштабного підприємництва взагалі.

На Західну Європу припадає основна маса інвестицій, вкладених в

обробну і наукомістку промисловості, тоді як у країнах Латинської Америки,

Азії й Африки іноземний капітал зосереджений головним чином у видобувних

галузях. Важливо враховувати і структурний чинник. Справа в тому, що

паралельно з розширенням експансії корпорацій відбувався процес їх

структурного “дозрівання”. Якщо на початковій стадії вивозу капіталу він

вкладався головним чином у видобувні галузі промисловості, у пошуки джерел

сировини, особливо нафти, то в міру процесу “дозрівання” структура

капіталовкладень змінювалася - велика частина інвестицій направлялася в

обробну і наукомістку галузі.

Тому причини виникнення транснаціональних корпорацій дуже

різноманітні, але усі вони в тій чи іншій мірі пов'язані з недосконалістю

ринку, існуванням обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.