Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі

Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі

45

РЕФЕРАТ

Робота викладена на 56 сторінках друкованого тексту, містить 4 таблиці та 4 рисунка. Перелік літератури включає 42 джерела.

Предмет досліджень - засоби та знаряддя промислового та любительського рибальства у водосховищах Дніпровського каскаду.

Метою роботи було надати характеристику ефективності засобів та знарядь промислового та любительського рибальства на Каховському водосховищі. Методи дослідження - вивчення стану запасів промислових риб, вивчення впливу любительського та спортивного рибальства на стан рибних запасів. Дипломна робота виконана на підставі первинних даних, зібраних на базі Головного держуправління рибоохорони в Запорізькій області.

В результаті наукової-дослідної роботи надано характеристику ефективності основних засобів та знарядь лову риби на водосховищах Дніпровського каскаду.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснена спроба систематизувати інформацію щодо засобів любительського та промислового рибальства на великих водосховищах України. Дана робота актуальна у зв'язку з тим, що у процесі вилову риби саме знаряддя лову безпосередньо регулюють якісні та кількісні показники вилову. Тому необхідно ретельне вивчення питання засобів та знарядь промислового та любительського лову лову риби, в тому числі в водосховищах річки Дніпро.

Значущість роботи - отримані дані нададуть змогу підвищити ефективність регулювання рибальства на водосховищах.

За результатами дослідження можуть бути розроблені біологічно й економічно обґрунтовані рекомендації.

РИБА, РИБАЛЬСТВО, ВОДОЙМА, СТАВ, ЛЮБИТЕЛЬСЬКЕ РИБАЛЬСТВО, РИБОЛОВНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Знаряддя та засоби рибальства на водосховищах

1.1.1 Закидний невід

1.1.2 Ставні сітки

1.1.3 Ятір

1.1.4 Ставний невід

1.2 Організація та регулювання промислового рибальства на внутрішніх водоймах України

1.3 Загальна характеристика водосховищ дніпровського каскаду

1.4 Фізико-географічна характеристика району досліджень

2. МАТЕРІАЛИ ТА Методи досліджень

2.1 Предмет та матеріали дослідження

2.2 Методи досліджень

2.2.1 Вивчення видового та розмірного складу промислових уловів

2.2.2 Вивчення вікового складу промислових уловів

2.2.3 Дослідження любительського рибальства

2.3 Статистична обробка результатів

3. Експериментальна частина

3.1 Знаряддя та засоби промислового рибальства на Каховському водосховищі та їх ефективність

3.2 Знаряддя та засоби аматорського рибальства на Каховському водосховищі

3.3 Ефективність засобів та знарядь любительського лову риб на Каховському водосховищі

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Висновки

РЕКОМЕНДАЦІЇ

ВСТУП

Після перекриття річки Дніпро греблею Каховської ГЕС у 1955 році було утворене штучне водосховище, що стало невід'ємною часткою екосистем ряду областей України. Це Херсонська область, площею 28,5км2; Дніпропетровська область, площею 31,9км; Запорізька область, площею 27,9 км. Загальна площа цих областей становить 88,3км. При цьому об'єм води водосховища становить близько 18,2км, при найвищому рівні, що може підтримуватись у нормальних умовах експлуатації водосховища.

За часів Радянського Союзу водосховище було важливим місцем промислової рибної ловлі. У перехідний період формування Української державності обсяги вилову риби почали декілька зменшуватися. Проте в останні часи обсяги промислового рибальства почали підвищуватися. Це може бути пов'язане з підйомом загального соціального рівня країни та професійним підходом до процесу вилову риби. У процесі промислового рибальства важливими є засоби та знаряддя лову. Оскількі вони безпосередньо регулюють якісні та кількісні показники вилову. Тому необхідно ретельне вивчення питання засобів та знарядь промислового лову риби, в тому числі в водосховищах річки Дніпро.

Метою досліджень було: визначити ефективність засобів та знарядь промислового лову риби на Каховському водосховищі.

До завдань роботи входило:

- визначити основні типи засобів промислового лову риби на їх ефективність на Каховському водосховищі;

- визначити основні типи знарядь любительського лову риби на Каховському водосховищі;

- визначити єфективність засобів та знарядь промислового рибальства на Каховському водосховищі.

Вперше здійснена спроба систематизувати інформацію щодо засобів любительського та промислового рибальства на великих водосховищах України.

Отримані дані нададуть змогу підвищити ефективність регулювання рибальства на водосховищах.

За результатами дослідження можуть бути розроблені біологічно й економічно обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення форм промислового та любительського рибальства на водоймах.

1. ОГЛЯД Наукової літератури

1.1 Знаряддя та засоби рибальства на водосховищах

Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. Промислове рибальство - вид рибальства, добування водних живих ресурсів (водних безхребетних, риб) [1].

Залежно від поставленого завдання знаряддя лову можна класифікувати за різними ознаками. Доцільно класифікувати за принципом дії, що визначається особливостями влучення риби в зону утримуючої дії й утримання риби в ній. За цією ознакою всі знаряддя промислового рибальства поділяють на п'ять класів, перші три з яких включають сіткові знаряддя лову.

У перший клас входять вічкувальні знаряддя лову (сітки), лов якими заснований на застряванні риби у вічках або заплутуванні в сітковому полотні. Залежно від особливостей застосування вічкувальні знаряддя лову ділять на чотири групи: ставні сітки, плавні річкові сітки, дрифтерні сітки, обкидні сітки. Група ставних сіток включає всі види вічкувальних знарядь, які встановлюються нерухомо за допомогою колів, якорів і т.д.

Група плавних річкових сіток поєднує вічкувальні знаряддя лову, які в робочому положенні спливають за течією й уловлюють рибу, що зустрічається на шляху. Група дрифтерних сіток характеризується тим, що вони в робочому положенні дрейфують у водоймі зі слабкою течією і вловлюють рибу, що підходить до них. Група обкидних сіток включає вічкувальні знаряддя лову, принцип дії яких заснований на повному або частковому оточенні риби сітковою стінкою з наступним загоном риби в сітки різними засобами.

До другого класу входять пастки - знаряддя, лов якими заснований на заході риби до сіткових або інших пристроїв із вхідними утвореннями, що ускладнюють її зворотний вихід. Пастки ділять на дві групи. Перша з них поєднує ставніі неводи - як правило, відкриті зверху великі пастки. Другу групу утворять закриті або напівзакриті зверху дрібні пастки. Крім розподілу на закриті і напівзакриті, розрізняють також дрібні пастки із центральним крилом (ятері) і без центрального крила (типу сіток), дрібні пастки для внутрішніх водойм і донні морські пастки [2].

До третього класу входять знаряддя, що відціджують, лов якими заснований на оточенні риби сітковою стінкою або мішком і відділенні її від води в процесі переміщення знаряддя лову. Залежно від конструкції й особливостей застосування знаряддя, що відціджують, ділять на п'ять груп. У першу групу входять трали - знаряддя лову у вигляді мішка, які буксирують у воді за допомогою суднів. Другу групу утворять накидні неводи - знаряддя лову, що перекривають водойму від дна до поверхні води, лов якими заснований на оточенні риби сітковою стінкою з наступною вибіркою невода на берег або нерухомо варті судна. До третьої групи входять донні неводи - знаряддя лову, що перекривають частину товщі води до дна. Лов ними заснований на оточенні риби сітковою стінкою й смугами скаламученої води з наступною вибіркою знаряддя лову на судно. До четвертої групи входять обкидні знаряддя лову, якими охоплюють досить щільні концентрації риб у пелагіалі, а потім вибирають на судно. До обкидних відносяться насамперед кошелькові неводи.

До п'ятої групи входять підхвати - знаряддя лову, які підводять під рибу знизу, а потім піднімають на борт судна. До цієї групи відносяться в основному бортові підхвати й конусні підхвати.

Четвертий клас включає рибонасосні установки, лов якими заснований на засмоктуванні риби з водою в пристрій з наступним підйомом риби та води на борт судна.

До п'ятого класу відносяться гачкові знаряддя, лов якими заснований на заковтуванні рибою гачків з наживкою або зачепленні об'єкта лову гачками без наживки або гарпунами. Відповідно гачкові знаряддя поділяють на дві групи: наживні й ненаживні. До першої з них відносяться вудки, троли і яруси, до другого - різні самоловні знаряддя й гарпуни для бою китів, акул і т.п.

Знаряддя лову класифікують не тільки за принципом дії, але й по інших ознаках: по ступені рухливості, характеру переміщення, особливостям зміни робочої форми й розмірів, особливостям керування об'єктом лову й знаряддям лову, використанню тих або інших фізичних полів для оптимізації лову й т.д. [4, 5].

Вимоги до основних конструктивних елементів знарядь лову випливають із вимог до самих знарядь лову.

Відносно низька щільність і більші розміри концентрацій риби в сполученні зі значними розмірами промислових водойм обумовлюють доцільність застосування знарядь лову для облову більших обсягів води. Для відділення риби від води й зміни в процесі лову робочої форми й розмірів знаряддя лову повинні бути несуцільними й формозмінюючими. У процесі лову знаряддя лову часто переміщуються відносно води, тому вони повинні мати малий опір руху у воді. Умови експлуатації знарядь лову вимагають, щоб вони не займали багато місця на судні й були відносно легкими. В решті решт, знаряддя лову повинне мати вікову і видову селективність [6].

Всім зазначеним вимогам задовольняють знаряддя лову, у яких основним конструктивним елементом є сіткове полотно.

Незважаючи на різноманітність об'єктів і умов лову, майже всі сіткові знаряддя лову являють собою рухливу або нерухому сіткову стінку, сітковий мішок, комбінацію сіткової стінки й сіткового мішка.

Для додання сітковим знаряддям лову міцності, певної форми й необхідних розмірів сіткове полотно прикріплюють до шнурів, мотузок або канатів, які в цьому випадку називають підборами (верхніми, нижніми або бічними). Щоб розвантажити сіткове полотно, мотузково-канатні елементи іноді пускають по сітковому полотну (прикріплюють до нього або пропускають через його вічка). Такі мотузково-канатні елементи називають пожилинами.

Для додання знаряддю лову у воді робочої форми й робочих розмірів, розміщення його на потрібній глибині у водоймі верхню підбору знарядь лову звичайно оснащують плавом, а нижню вантажем. Таке ж призначення мають розпірні засоби - тралові дошки, піднімальні щитки, гнучкі або м'які розпірні засоби з парусини або синтетичних матеріалів, металеві або дерев'яні бруси - шкапи й т.п.

Для з'єднання мотузково-канатних елементів знарядь лову між собою, крім різних вузлів, бензелей, полубензелей і т.д., використовують сполучні елементи - скоби, гаки, вертлюги, ланки ланцюгів і т.п.

Для стягування (затягування) сіткових частин знарядь лову застосовують стяжні пристрої, які складаються з кілець із пропущеним через них шнуром, мотузкою або канатом (гайтяном, стяжним тросом). Стяжні пристрої застосовують для затягування й розпускання кінцевих частин мішків знарядь лову при виливанні улову. Стяжний пристрій є основним елементом кошелькових неводів.

Основною частиною гачкових знарядь лову є рибальський гачок. Крім того, гачкові знаряддя лову містять мотузково-канатні елементи (для прикріплення гачків і об'єднання їх у довгу рибальську снасть), плав, вантаж, сполучні елементи й т.д.

Рибонасосні установки складаються в основному з рибальських шлангів, відцентрового насоса або компресора (в ерлифтах) для створення в шлангах повітряно-водяних сумішей, пристроїв для відділення риби від води (водовідділювачей).

Фізичні засоби інтенсифікації лову як частини знаряддя лову складаються із двох основних елементів - джерел енергії (електричного або звукового генератора, насоса, компресора й т.д.) і джерел поля (джерел світла, електродів, гідрофонів і т.д.). Крім того, вони можуть містити в собі струмопровідні елементи (кабелі), сполучні арматури, перемикачі, підсилювачі, пускорегулюючі апаратури й т.д.

Частиною деяких знарядь лову є такі елементи керуючого пристрою системи керування процесом лову, як вимірювальні пристрої, підсилювальні пристрої [7, 8, 9].

1.1.1 Закидний невід

Принцип лову неводами полягає в відцижуванні риби від води обметаної ділянки водойми за допомогою суцільної стіни сіткового полотна, що не допускає обвічковуваня До закидних неводів відносяться берегові тягові, райга, пасмові, обкидні, кошелькові, воротниці та пасмові підлідні. На водосховищах частіше інших застосовують невода берегові тягові. Ці знаряддя лову на більшості водоймищ застосовуються по відкритій воді, рідко в підлідних умовах. Для запобігання плутанини в термінології та розуміння конструктивних розходжень неводи, волокуші, бредні по систематиці А.І. Трещева відносяться до класу що відціджують, групи притоняємих знарядь [4, 10].

Невід являє собою сіткове знаряддя лову й складається із двох крил, приводів і матні (однієї або декількох). Невід тягнуть за урізи-канати.

Волокуша - це невід без матні. Бредень бродник, бредешок, бродец, волок, - короткі волокуші довжиною 5-20 м тягнуть убрід за шкапи без урізів. Назва знарядь лову неводного типу не залежить від розмірів.

Характерною ознакою закідних берегових неводів озерного типу є їхня симетричність. Невід цього типу має матню в середній частині його довжини, тому праве й ліве крило по довжині й висоті завжди однакові. Обидва урізи неводів також роблять рівної довжини.

1.1.2 Ставні сітки

Провідне місце у видобутку риби на водоймищах належить ставним сітками. Обсяг улову ставних сіток істотно залежить від їх конструкції, що досить різноманітна. Широко застосовують ромові, ромборамові, сторожкові (з пожилинами), з підв'язкою й без підв'язки полотна по висоті, трьохстінні (ріжові), одностінні (плахові), а також комбіновані сітки.

Рамові й ромборамові сітки ефективно застосовувати для лову крупнорозмірних риб, таких як сом, сазан, щука, білизна, судак, лящ, язь і ін. Сітки з кроком вічка менше за 50 мм будувати рамовими не доцільно. Основною перевагою рамових сіток є можливість вилову риб, які по своїх розмірах не можуть надійно обвічковуватися в полотні сітки. За нашим даними, вловистість рамових сіток вище одностінних в 2,0-3,5 рази. Цей показник зростає зі збільшенням розміру вічка [11].

Сітки з пожилинами найбільш доцільно застосовувати при кроці вічка 40-70 мм, рівномірному підв'язуванні полотна до сіток у двох-трьох місцях по висоті. Сітки з пожилинами простіше будувати, а по вливистості вони незначно менше рамових сіток при лові риб більших розмірів [12, 13].

Трьохстінні сітки відрізняються доброю вловистостю риб різного розміру. Такі сітки незамінні при організації спеціалізованого лову лина й золотого карася, однак застосування трьохстінних сіток на багатьох водоймах заборонено правилами регулювання рибальства у зв'язку з великим приловом маломірних риб видів, що охороняються. До недоліків трьохстінних сіток треба віднести високу трудомісткість виплутування улову із сітних мішків, а також нерівномірність вловистості сітки по висоті полотна. Слабина середнього полотна трьохстіної сітки осідає по підборі, тому більша частина улову виявляється в нижній частині сітки, а середня й верхня частини полотна ловлять рибу гірше. Найчастіше трьохстінні сітки застосовують на ділянках водойми, що заросли травою, а також при ботальному лові.

Одностінні сітка застосовують при кроці вічка 40 мм і менше. Це найбільш прості по конструкції знаряддя винятково ефективні при лові плітки, тарані й чехоні [14].

1.1.3 Ятір

На водосховищах найпоширеніші три типи пасток: малі ятері, ятері середніх розмірів (курляндки, заколи) і ставні неводи.

Ятері малих розмірів мають бочку-камеру циліндричної форми, розтягнуту на п'ятьох дерев'яних обручах. У бочку вставляють дві конусоподібних усинка (лійки, горло). Перший усинок має вхідний отвір круглої або квадратної форми, другий - щелевидний або круглий [18, 19].

Усинки не повинні бути дуже тупими, щоб не ускладнювати вхід риби в камеру, або надмірно подовженими, щоб не затемнювався вхід, тому що це відлякує рибу. Залежно від глибини в місцях лову діаметр обруча приймають рівним від 0,4 до 1,0 м, рідше 1,5 м. Всі обручі в одному ятері частіше виготовляють однакового розміру. У ятерях перший обруч роблять круглої (для лову в трав'янистих місцях, при наявності пнів і балок) або дугоподібної форми (для лову на ділянках із чистим і рівним дном) [15, 16, 17].

Висота крила ятера дорівнює діаметру бочки. Як правило, ятері будують із капронової делі із кроком вічка в бочці 30-36, у крилах - 40 мм. Для полегшення нормального розкриття напрямного крила по висоті в трьох-чотирьох місцях його розпирають тонкими дерев'яними ціпками. Без цих розпірок нижня підбора крила не буде торкатися дна й риба піде. Кожний ятір установлюють на двох колах. В одному порядку розташовують по 2-5 ятері. Середній час, витрачений на первинне встановлення 10 ятерів, становить від 1,5 до 2 годин. Повне навантаження на човен, у якій перебувають два рибалки, становить 70 ятерів.

На підйом, виливання риби й перестановку цих ятерів витрачається 6,0-7,5 годин [20, 21].

1.1.4 Ставний невід

Ставні неводи, незважаючи на велику ефективність, дуже трудомісткі при установці або знятті (вимагають великої кількості дроту й жердин). Їх установлюють на твердій основі, у штормову погоду вони часто зриваються хвилею й рвуться разом з рамою. Тому варто застосовувати штормостійкі неводи, раму яких утримують на поплавцях і якорях. На встановлення основи й підвішування самого невода витрачають три-чотири дня. Набагато полегшується й прискорюється установка основи невода, якщо гундері (палі) забивати в ґрунт за допомогою струменя води, що б'є з металевого патрубка.

Забивання малих розтяжних колів (чипчиків) здійснюють за допомогою спеціальної шестовой набійки. Для глибини 5-6 м довжину казана 14 м, ширину - 7 м, открилків - 20-25 м, а центрального крила - 150-300 м. Верх пастки відкритий, тому її стінки піднімають над рівнем води на 0,4-0,6 м. У казані роблять один-два щілинних або воронкоподібних входу [22, 23].

Уловистість пасток всіх розмірів і конструкцій залежить від правильності їхньої установки, набивання й від відповідності діаметра першого обруча, або ширини першого входу, прозорості води в районі лову. Спостереженнями встановлено, що за інших рівних умов, якщо діаметр першого обруча, або ширина першого входу, менше прозорості води, риба погано або зовсім не ловиться. Тому дрібні пастки зовсім не ловлять рибу в прозорій воді. В умовах підвищеної прозорості води необхідно застосовувати великі пастки, у яких можна зробити вхід досить широким і його стінкою не будуть відлякувати рибу.

Страницы: 1, 2, 3, 4