Статистичний аналіз урожайності кормових культур
Статистичний аналіз урожайності кормових культур
25
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра фінансів та кредиту
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
із статистики на тему:
“Статистичний аналіз урожайності кормових культур
на прикладі підприємств Вінницького району”
Виконавець: студент
обліково-фінансового факультету
заочного відділення
________________________________
Керівник: _____________________
Вінниця 2006
Зміст
Вступ
|
3
|
|
1. Огляд літературних джерел
|
4
|
|
2. Характеристика об'єкта досліджень
|
8
|
|
2.1. Природні та економічні умови виробництва
|
8
|
|
2.2. Оцінка фінансового стану
|
11
|
|
3. Статистичний аналіз урожайності кормових культур
|
12
|
|
3.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом
аналітичного групування
|
12
|
|
3.2. Кореляційний аналіз
|
20
|
|
3.3. Динаміка урожайності
|
23
|
|
3.4. Індексний аналіз
|
25
|
|
Висновки та пропозиції
|
27
|
|
Список використаної літератури
|
28
|
|
Додатки
|
29
|
|
|
Вступ
Кормові культури в загальному клині культур України займають близько 23 %. При досить невеликій питомій вазі в складі с.-г. угідь держави вони відіграють надзвичайно важливу роль, забезпечуючи близько 80 % всієї потреби кормів на годівлю худоби. З них отримують соковиті, грубі і частково концентровані корми.
За останнє десятиріччя в Україні намітився значний спад продуктивності тваринництва зумовлений, як одною з головних причин, відсутністю повноцінної і збалансованої за протеїном годівлі. Більш того в господарствах різко скоротилось виробництво різних видів кормів. Кормова база господарства, що включає в себе всі види кормових угідь з яких потенційно можна отримати ті чи інші види кормів перебуває в занепаді. В раціоні худоби відсутний необхідний запас концентрованих кормів, переважають кормові коренеплоди і побічний продукт зернового господарства - солома. Виробництво силосу, сінажу, трав'яного борошна скоротилось майже в 6 раз порівняно з 1997 роком [1, с. 4].
Виходячи з вказаних причин кормова база господарств потребує підвищення ефективності і навіть реорганізації кормової бази та ефективності використання кормів.
Мету курсової роботи слід визначити як вироблення у студента навиків аналізу ефективності використання кормів, статистичного аналізу ефективності функціонування кормової бази на прикладі конкретного господарства і розробки на основі такого аналізу практичних рекомендацій до її покращення.
1. Огляд літературних джерел
Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств [1, с. 24].
Під урожаєм (валовим збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність -це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1ra, a y закритому ґрунті - на 1 м2 [2, с. 211].
Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний та природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують такі показники: видовий урожай, урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.
Видовий урожай -це очікувані розміри валового збору в певний період вегетації рослин. Визначають його спеціалісти агрономічного профілю на око залежно від стану, посівів: густоти сходів, ступеня розвитку рослин тощо. Видовий урожай можна встановити також методом кореляції із застосуванням показників стану рослин і ґрунту [2, с. 212-214].
Під урожаєм, на пні перед початком своєчасного збирання розуміють весь вирощений урожай без урахування втрат.
Фактичний (амбарний) урожай-це кількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції окремих сільськогосподарських культур. Від урожаю на пні він різниться на величину втрат під час збирання і транспортування продукції.
Відповідно до показників урожаю розрізняють такі ( види урожайності) видову, на пні перед початком своєчасного збирання і фактичну.
Фактичну урожайність обчислюють з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.
Для зернових і кормових культур важливе значення має показник урожайності, що характеризує чистий збір з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють, віднімаючи від фактичної урожайності (за масою після доробки) витрати насіння на 1 га весняної продуктивної площі. Чистий збір з 1 га дає змогу правильніше оцінити середню продуктивність озимих і ярих зернових культур, оскільки посіви озимих культур нерідко гинуть, у зимово-весняний період, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння [2, с. 214; 3, с. 107].
У процесі аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання планових завдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природнокліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.
Рівень виконання плану валового збору і урожайності визначають способом різниць і за допомогою індексів [2, с. 218; 4, с. 142].
Спосіб різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індекси - при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо) [2, с. 218; 5, с. 23].
Спочатку розглянемо послідовність аналізу виконання плану урожайності і валового збору окремих культур. Щоб визначити виконання плану урожайності певної культури, обчислюють індивідуальний індекс урожайності
Виконання плану валового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексу валового збору [6, с. 105].
На валовий збір окремої культури впливають два фактори: посівна площа і урожайність. Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною і плановою посівною площею множать на планову урожайність: (П1 - П0)У0.
Для визначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною і плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу (У1 - У0) х П1
Для поглиблення аналізу індекс структури посівних площ можна обчислити при фактичній урожайності, а індекс урожайності постійного складу - при плановій посівній площі.
Для оцінки динаміки, закономірностей і змін рівнів урожайності використовують способи укрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзної середньої, аналітичне вирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. При укрупненні періодів і розрахунку ковзних середніх періоди часу повинні бути якісно однорідними по факторах, що визначають загальну тенденцію, і досить довготривалими, щоб уникнути випадкових коливань урожайності під впливом метеорологічних умов. Щоб забезпечити вирівнювання метеорологічних умов, періоди для розрахунку середніх слід брати за 5-7 років залежно від кліматичної зони, оскільки їх коливання посилюються у напрямі із північного заходу на південний схід [2, с. 219].
При вивченні динаміки урожайності за тривалий період потрібно поділити його на відповідні періоди часу.
Для виявлення резервів зростання урожайності важливу роль відіграють аналіз і кількісна оцінка впливу певних факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна поділити на природні і економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю грунтів і показниками кліматичних (за тривалий період) та метеорологічних (звичайно за рік або період вегетації сільськогосподарських культур) умов. Показники метеорологічних умов доцільно аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.
Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивності землеробства. До них належать наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів (робочої сили, меліоративних споруд, тракторів і сільськогосподарських машин, палива, добрив, засобів захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб тощо) [2, с. 220].
На урожайність сільськогосподарських культур впливає і також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою і передовою практикою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для одержання високих і сталих урожаїв [2, с. 220].
Для характеристики виконаних робіт і матеріальних витрат використовують показники: обсягу робіт на одиницю площі посіву (кількість міжрядних обробітків, кількість укосів тощо); обсягу вкладень (норми висіву насіння, дози добрив, норми витрати води для зрошення тощо); якості робіт (глибина оранки, наявність огріхів тощо); якості вкладень (якість добрив, схожість насіння тощо); способів виконання робіт і вкладень (основне внесення добрив, підживлення, внесення в рядки, роздільне збирання, пряме комбайнування тощо); строки виконання робіт.
Вплив агротехнічних заходів на рівень урожайності сільськогосподарських культур визначають, проводячи спеціальні досліди, а також обробляючи, аналізуючи і узагальнюючи масові виробничі дані колгоспів, держгоспів та інших підприємств. Для оцінки впливу агротехнічних заходів на урожайність використовують факторні та результативні групування, парну і множинну кореляцію, дисперсійний аналіз. Широко застосовують порівняння урожайності у колгоспах і держгоспах з відповідними даними передових господарств, сортодільниць і дослідних установ.
Способом групувань досліджують вплив таких факторів, як якість грунтів, строки виконання робіт, забезпеченість основними засобами, застосування добрив, форми господарювання і організації виробництва тощо.
2. Характеристика об'єкта досліджень
2.1. Природні та економічні умови виробництва
ТОВ СОП “Мир” Степанівської сільської Ради Вінницького району, Вінницької області знаходиться в селі Степанівка та хуторі Чернеги. Центральна садиба господарства знаходиться на віддалі 6 км від районного центру м. Вороновиці, 6 км від Вороновицької РТС, 5 км від залізничної станції та в 4 км від цукрового заводу.
Напрямок господарства - буряко-зерновий з розвиненим тваринництвом.
Територія господарства знаходиться в південно-західному (Вінницькому) агрогрунтовому районі центрального Лісостепу. Район характеризується м'яким кліматом, температура повітря, атмосферні опади розподіляються протягом вегетаційного періоду досить рівно, що створює сприятливі кліматичні умови для розвитку та визрівання с.-г. культур.
За багаторічними даними Вінницької метеорологічної станції та Вороновицького пункта спостереження кліматичні умови районна характеризуються величинами наведеними в таблиці 1.
З наведених даних видно, що найбільш низька температура буває в лютому місяці. У цьому місяці в деякі роки температура може знижуватись до -34 о С.
Зима нестабільна за середньодобовими температурами. Висока температура періодично буває на протязі усієї зими.
В окремі дні в січні та лютому місяцях температура підвищується до 10 о С, що супроводжується відлигами. Значні відлиги взимку особливо при наявності снігового покриву завдають великої шкоди озимим культурам.
Внаслідок розтавання снігу, а часто і випадання в цей час дощів, поверхневий шар ґрунту відтає, перезволожується, а тому при дальшому зниженні температури утворюється льодова кірка, яка пошкоджує посіви. Внаслідок цього, не вкриті снігом посіви, під час великих морозів в окремі роки вимерзають.Таблиця 1
Погодньокліматичні умови території ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка, Вінницького району)
№ п/п
|
Кліматичні елементи
|
Місяці
|
Середня річна
|
|
|
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
|
|
1
|
Середня температура повітря
|
-6,3
|
-4,6
|
-0,4
|
6,6
|
13,9
|
16,9
|
18,9
|
19,9
|
13,3
|
7,3
|
0,8
|
-3,3
|
6,8
|
|
2
|
Максимальна температура
повітря, о С
|
10
|
10
|
19
|
27
|
31
|
33
|
37
|
37
|
32
|
27
|
23
|
11
|
-
|
|
3
|
Мінімальна температура повітря, о С
|
-32
|
-34
|
-27
|
-14
|
-4
|
2
|
2
|
3
|
-4
|
-20
|
-22
|
-29
|
-
|
|
4
|
Сума опадів, мм
|
21
|
17
|
24
|
31
|
50
|
70
|
70
|
57
|
40
|
40
|
39
|
27
|
489
|
|
5
|
Кількість днів з опадами
|
13
|
11
|
12
|
10
|
13
|
12
|
12
|
10
|
9
|
10
|
11
|
13
|
136
|
|
6
|
Середня відносна вогкість повітря в 13 год, %
|
83
|
79
|
22
|
56
|
49
|
53
|
53
|
50
|
54
|
69
|
79
|
86
|
65
|
|
7
|
Висота сніжного покриву, см
|
15
|
21-24
|
5-18
|
|
|
|
|
|
|
|
3
|
7-9
|
|
|
|
Морозних днів на рік буває найбільше 170, найменше 115, в середньому 142 дня.
Кількість опадів характеризується середньою річною сумою 489 мм. Середня річна кількість днів з опадами 136.
В окремі роки кількість опадівзменшувалась до 347 мм (1903 р.) або збільшувалась до 706 мм (1917 р.). Найбільша кількість опадів випадає в літній період 193 мм.
Сніговий покрив здебільшо неглибокий і нестійкий. Середня висота його коливається в межах 7-9 см. Сніговий покрив зберігається в середньому 90-100 днів, а в останній декаді березня зникає.
Найбільш характерні для умов господарства південно-східні та північно-західні вітри.
Страницы: 1, 2, 3
|