Багатоповерховий каркасний будинок

Багатоповерховий каркасний будинок

Курсова робота на тему:

Багатоповерховий каркасний будинок

План

Загальні дані

1. Підрахунок обсягів робіт

1.2. Область застосування

2. Організація й технологія виконання робіт

2.1. Пристрій монолітних колон

2.2 Бетонування перекриття

2.3 Монтаж панелей

2.4 Вибір монтажного крана

2.5 Вибір монтажних пристосувань

2.6.Складування основних будівельних конструкцій

2.7 Спосіб організації будівництва

3 Якість і приймання робіт

3.1. Вхідний контроль якості

3.2 Операційний контроль якості

3.3. Приймальний контроль

4. Калькуляція витрат праці машинного часу і заробітної плати

5. Календарний графік провадження робіт

6. Матеріально технічні ресурси

7. Техніка безпеки

8. Техніко-економічні показники

Література

Загальні дані

Номенклатура встановлюється з урахуванням завдання й вихідних даних, згідно Енир (4).

Каркасний 3-х пролітний будинок з монолітним каркасом, із зовнішніми стінами із залізобетонних стінових панелей і сходової клітки із цегли товщиною 380 мм.

Проліт - 6 х 6 м. Довжина будинку - 72 м.

Кількість поверхів - 4.

Висота поверху 4,8 м.

Каркас: монолітні колони крайні перетином 300х300 мм висотою 4,8 м, монолітні колони середні перетином 400х400 мм висотою 4,8 м, ребристе монолітне перекриття товщиною 200 мм. конструкції, Що Обгороджують, - стінові панелі висотою 1,2 м і 1,8 м, довжиною 6 м.

1. Підрахунок обсягів робіт

1.1 Область застосування

Комплексна технологічна карта складена на зведення каркаса й монтаж конструкцій, що обгороджують.

Нормативними документами, на основі яких ведеться розробка технологічної карти, є Енир, Снип, виробничі норми витрати матеріалів, місцеві норми витрат.

Організація й технологія виконання робіт

Для правильного й ефективного рішення всіх питань, що стосується технології виробництва монолітних і монтажних робіт, виконаний оптимальний вибір методів і способів провадження робіт: метод виробництва монолітних робіт - роздільний, напрямок розвитку процесу - по горизонталі уздовж будинку. Будинок умовно поділений на дві захватки, граничачи яких проходить через вісь 7. Монтаж стінових панелей виробляється паралельно зі зведення каркаса будинку, з відставанням на одну захватку.

Приймаємо механізований спосіб провадження робіт. Комплексна механізація визначає максимально можливе витиснення ручної праці застосуванням техніки й передбачає найбільший економічний ефект.

Монтаж конструкцій, що обгороджують, виконується в 2 зміни в теплу пору року, на рівному рельєфі, сейсмічність району будівництва 6 балів.

Таблиця 1 Обсягів робіт

Таблиця 2 Специфікація збірних і монолітних елементів

2. Організація й технологія виконання робіт

До моменту початку бетонування колон другого поверху повинні бути виконані наступні роботи:

·                        установка всіх конструкцій нижчестоящого поверху;

·                        зварювання вузлів елементів, передбачених проектом;

·                        перенос основних осей на перекриття;

·                        визначення монтажного обрію й складання виконавчої схеми розташування конструкцій верхньої частини змонтованого поверху;

·                        завезення й укладання на місці складування необхідних для бетонування й монтажу конструкцій, матеріалів, виробів і інвентарю.

Висоту ярусу прийняти рівній висоті поверху.

Бетонування перекриття починати після остаточного закріплення й перевірки всіх конструкцій.

2.1 Пристрій монолітних колон

До моменту початку бетонування колон другого поверху повинні бути виконані наступні роботи:

установка всіх конструкцій нижчестоящого поверху;

зварювання вузлів елементів, передбачених проектом;

перенос основних осей на перекриття;

очищено від бруду й сміття підстава;

на поверхню перекриття фарбою нанесені ризики, що фіксують положення робочої площини щитів опалубки.

Роботи зі зведення монолітних колон висотою 3,3 м виконуються в наступному порядку: установлюють арматурні стрижні й каркаси на всю висоту колони, а так само зловмисники деталі на проектній висоті, потім установлюються панелі опалубки висотою 2,4 м, з попередньо змазаною палубою. На арматурних каркасах розташовують фіксатори на відстані 1 м від верху щита для створення захисного шару бетону.

У технологічній карті передбачена уніфікована розбірно-переставна опалубка. Щити висотою 0,24 м, з'єднані між собою стяжними стрижнями. Палуби щитів попередньо змазуються сумішшю відпрацьовування із солідолом у пропорції 1:1. Після установки в проектне положення арматур приступають до установки опалубки.

По всім периметрі щитів, з їхньої внутрішньої сторони, наносять ризики на висоті 3,3м від підстави колони за допомогою нівеліра. Після установки всіх елементів опалубку рихтують, вивірять по осях і остаточно закріплюють.

Бетонування роблять за допомогою бадей – герметичного поворотного бункера ємністю 1м3, що відповідає вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 21807-76*. Бункер повинен бути обладнаний гнучкою ринвою для розподілу бетонної суміші в колону. Бетонні суміші варто укладати в конструкції горизонтальними шарами однакової товщини 30-40 див без розривів.

Покладену бетонну суміш піддають ущільненню глибинними вібраторами. При ущільненні бетонної суміші не допускається обпирання вібраторів на арматури й заставні вироби, тяжи й інші елементи кріплення опалубки. Глибина занурення глибинного вібратора в бетонну суміш повинна забезпечувати поглиблення його в раніше покладений шар на 5 - 10 див. Крок перестановки глибинних вібраторів не повинен перевищувати полуторного радіуса їхньої дії.

Догляд за бетоном здійснювати згідно Снип [ ]: у початковий період твердіння бетону необхідно захищати його від влучення атмосферних опадів або втрат вологи, а надалі необхідно підтримувати температурний режим зі створенням умов, що забезпечують наростання його міцності.

Рух людей по забетонованих конструкціях і установка опалубки конструкцій допускаються після досягнення бетоном міцності не менш 1,5 Мпа.

Розпалубку щитів починати при наборі міцності бетону не менш 50% від проектної міцності. Розбирання щитів здійснюють у зворотному напрямку складання.

2.2 Бетонування перекриття

До початку робіт із пристрою перекриття повинні бути виконані: - змонтовані, остаточно закріплені й вивірені всі конструкції.

Армування перекриття виконує ланка із чотирьох чоловік.

Арматури укладають із урахуванням захисного шару бетону товщиною 35 мм.

Стикування окремих стрижнів виконують за допомогою скруток або фіксаторів (розроблених ЦНИИОМТП).

Після укладання арматур ланка тесль - будівельників із шести чоловік приступає до установки опалубки.

Перед укладанням бетонної суміші перевіряють надійність кріплення опалубки. Бетонування перекриття виконує ланка бетонників із чотирьох чоловік.

Приймання бетонної суміші і її ущільнення глибинними вібраторами роблять із робочого настилу, покладеного на бетон. Крок перестановки вібратора не повинен перевищувати полуторного радіуса їхньої дії. Обпирання вібратора на арматури не допускається.

Заходу щодо догляду за бетоном у період набору міцності, порядок, строки їхнього проведення, контроль за виконанням цих заходів, демонтаж опалубки здійснюють відповідно до вимог Снип 3.03.01-87.

Демонтаж опалубки роблять після досягненням бетоном 100% проектної міцності.

У початковий період твердіння бетон необхідно захищати від влучення атмосферних опадів або втрат вологи. Надалі необхідно підтримувати режим зі створенням умов, що забезпечують наростання його міцності.

Рух людей по забетонованих конструкціях і установка опалубки стін підвалу допускаються після досягнення бетоном міцності не менш 1,5 Мпа.

2.3 Монтаж панелей

Спосіб монтажу: горизонтальний поярусний (поетажний) спосіб монтажу.

Горизонтальний спосіб застосовують при монтажі збірних залізобетонних елементів із закладенням стиків слідом за установкою конструкцій. При цьому послу закінчення складання поверху, коли бетон у стиках конструкцій набере 70% проектної міцності, починають монтаж наступного ярусу (поверху). По послідовності установки конструкцій використовують комплексний метод монтажу, що припускає послідовний монтаж різнотипних конструкцій у межі однієї секції ( 1-го поверху), що утворять тверду стійку систему (установка колон - установка ригелів - установка плит - установка плит перекриття). Відповідно до умов доставки й складування збірних елементів застосовують монтаж зі складу. У даних умовах метод монтажу - з попередньою розкладкою елементів у зоні дії монтажного крана, тобто монтаж конструкцій ведеться баштовим краном з подачею конструкцій до місця монтажу із складу.

Стінові панелі встановлюють на постіль із розчину вертикально або злегка похило назовні. Тимчасове кріплення роблять за допомогою двох струбцин до колон, після чого роблять зварювання закладних деталей.

Зварювання металевих з'єднань у стиках необхідно здійснювати відповідно до Снип 3.03.01-87 «Несучі й конструкції, що обгороджують,», ДЕРЖСТАНДАРТ 52664-80.

2.4 Вибір монтажного крана

Необхідна вантажопідйомність крана

Qк = mэ + mос + mгр,

де Qк - необхідна мінімальна вантажопідйомність крана, т; mэ – маса елемента, т; mос – маса монтажного оснащення, т; mгр – маса вантажозахватних пристроїв, т.

Qк = 3,9 + 0,3 + 0,3 = 4,5 т

Висота підйому вантажного гака над рівнем стоянки крана

Нк = hо + hз+ hэ + hст,

де hо – перевищення низу елемента над рівнем стоянки баштового крана, м; hз – запас по висоті, що вимагається за умовами безпеки монтажу для заведення конструкцій до місця установки або переносу через раніше змонтовані конструкції (0,3...0…0,6м), м; hэ – висота (або товщина) елемента в монтажному положенні, м; hст – висота стропування в робочому положенні від верху елемента до гака крана, м.

Нк = 21,6+0,6+1,8+3=27 м.

Виліт стріли крана (гака крана)

Zк = a ¤ 2 + b + c+1,

де a - ширина підкранової колії, м; b - відстань від осі головки підкранової рейки до найближчої виступаючої частини будинку, м; c - відстань від центра ваги елемента до виступаючої частини будинку з боку крана, м.

Zк = 6/2+5+18+1=27м.

Остаточно приймаємо кран КБ-405.1А, максимальна вантажопідйомність 9 т, виліт стріли 30 м.

Страницы: 1, 2, 3