Кафедра опалення,
вентиляції,та охорони повітряного басейну
Курсова робота з
дисципліни:
Теплогазопостачання та
вентиляції
Тема:
Опалення та вентиляція
цивільного будинку
Виконав:
студент
гр. ПСК-341
Копец
І.М.
Перевірив:
Спінов
В.В.
Одесса 2009
Вихідні данні
Номер завдання –
51
Місто з режимом експлуатації
конструкцій приміщень – Хабаровськ , Б
Розрахункова температура повітря в
місті - =
-34, ,
Тривалість опалювального періоду –
n =205
Швидкість повітря – w
= 5,9 м/с
Додаткові
вихідні данні
Джерелом
теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з
параметрами теплоносія Тг = 150 оС (в подаючій магістралі)
і tо
= 70 оС (в зворотній магістралі).
Всі проектні
будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху – 3м, підлоги
східних клітин на ґрунті.
По останній
цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху – дитячий садок.
Орієнтація фасадів будинку вказана в плані.
Система опалення
проектується з нижньою розводкою.
Розміри вікон –
1,8×1,5,
вхідних дверей східних клітин 2,1×1,8.
Коефіцієнт
теплопередачі зовнішньої стіни Кст.=
0,43 Вт/м2 оС
1.2
Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі
Необхідно
визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по
одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток.
В
тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні
конструкції, різниця температур перевищує 3оС.
Для
приміщень першого поверху - це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий
поверх – теж, крім підлоги, третій – додаткові втрати через покриття .
Тепловитрати
обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі:
де
А – розрахункова
площа огороджуючої конструкції, м2;
К – коефіцієнт
теплопередачі конструкції, Вт/(м2 оС);
-
температура повітря в приміщенні, оС;
-
температура холодної п’ятиденки, оС;
–
коефіцієнт врахування конструкції в просторі;
-
додаткові тепловитрати в долях від основних.
Додаткові втрати
тепла, приймаються
слідуючими:
-
при розрахунковій швидкості повітря до 5
м/с =0,05
-
при швидкості повітря більш ніж 5 м/с .
Витрата
тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого
повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків
усередині приміщення та ззовні.
В
приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря
інфільтрації Qu,
Вт, знаходять за формулою:
Qu=0,337×A×h×
де А – площа пола кімнати, м3;
h
– висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Qu
=0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До
таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох
поверхів.
1.3
Визначення тепловтрат приміщеннями і будівлею в цілому
По
питомих втратах тепла, визначених для кутових і середніх приміщень кожного
поверху, Вт/м
легко обчислити тепловтрати будь-яким приміщенням кожного поверху. Для цього
треба визначити периметр зовнішніх стін і компоненти його на питому втрату
одним погонним метром стіни відповідного приміщення. Результати обчислення
зручно оформити в табличній формі. Для правильного розміщення опалювальних
приладів доцільно попередньо визначити орієнтовану кількість секцій чавунних
радіаторів, як зазначено в графі 5 таблиці 1.2.
Таблиця
1.2. Тепловтрати приміщеннями і будовою в цілому
№ приміщення
∑l,м
, Вт/м
Q,Вт
N=Q/178
101
12
1165
13970
79
102
3,6
489
1760
10
103
3
489
1467
9
104
4
489
1956
11
105
4
489
1956
11
106
3
489
1467
9
107
3,6
489
1760
10
108
12
1165
13970
79
109
12
1165
13970
79
110
2,8
489
1369
8
111
3,8
489
1858
11
112
3,8
489
1858
11
113
3,2
489
1564
9
114
3,2
489
1564
9
115
3,8
489
1858
11
116
3,8
489
1858
11
117
2,8
489
1369
8
118
12
1165
13970
79
201
12
208
2490
14
202
3,6
150
540
3
203
3
150
450
3
204
4
150
600
4
205
4
150
600
4
206
3
150
450
3
207
3,6
150
540
3
208
12
208
2490
14
209
12
208
2490
14
210
2,8
150
420
3
211
3,8
150
570
4
212
3,8
150
570
4
213
3,2
150
480
3
214
3,2
150
480
3
215
3,8
150
570
4
216
3,8
150
570
4
217
2,8
150
420
3
218
12
208
2490
14
301
12
261
3130
18
302
3,6
189
680
4
303
3
189
567
4
304
4
189
756
5
305
4
189
756
5
306
3
189
567
4
307
3,6
189
680
4
308
12
261
3130
18
309
12
261
3130
18
310
2,8
189
529
3
311
3,8
189
718
4
312
3,8
189
718
4
313
3,2
189
605
4
314
3,2
189
605
4
315
3,8
189
718
4
316
3,8
189
718
4
317
2,8
189
529
3
318
12
261
3130
18
Сума тепловтрат усіма приміщеннями ∑Q
= 118430Вт.
1.4 Конструювання та вибір обладнання
теплового пункту
Так
як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових
і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора,
система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через
елеваторний вузол. Теплова потужність QC,
Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається
як:
де
-
коефіцієнт для опалювальних приладів М140
коефіцієнт,
що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження,
-
тепловтрати будови, Вт.
Витрати
води. що проходять через горловину G,
т/ч, обчислюються по залежності:
де и
-
температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи
опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), оС.
Перепад
тисків після елеватора, кПа
де
-
перепад тисків до елеватора (по завданню);
-
коефіцієнт змішення води в елеваторі;
Тг
– температура води в тепломережі:
для
лікарень, ясел, дитсадків оС,
оС.
Діаметр
горловини елеватора, м обчислюється
як:
По
обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр
горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо
елеватор ВТІ МосЕнерго N2.
Діаметр
сопла елеватора dC,
м , знаходять по формулі:
2. Вентиляція
2.1Визначення
повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів
Витрати
повітря L, м3/ч.,
що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному
поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності:
де
-
об’єм обчислювального приміщення, м3;
-
кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6).
де
-
об’єм обчислювального приміщення, м3;
-
кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6).
Необхідна
площа перерізу каналів Fk
,
м2визаначається по формулі:
де
-
рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5
– 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. – 0,6; 2 пов. – 0,7; 3 пов. - 0,8
м/с).
В
залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними
розмірами каналів. Кількість каналів n,
шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по
формулі:
де
-
площа перерізу стандартного каналу, м2.
Живий
переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином:
де
-
рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13).
де
-
витрати повітря через вертикальний канал, м3/ч.
В
кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а
на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні
короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції
обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1.
Таблиця
2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні
№ кімнати,
призначення
Об’єм приміщення
м3
Кількість повітрообміну,
К
Витрати повітря L,
м3/час
Сумарна площа каналу
м2
Розмір стандартного
каналу,
а
Число каналів
,
шт.
Швидкість,
м/с
101
гуртова
90,312
1
90,312
0,042
1
0,66
102
процедурна
20
5
100
0,046
1
0,75
201
гуртова
90,312
1
90,312
0,036
1
0,66
202
процедурна
20
5
100
0,04
1
0,75
301
гуртова
90,312
1
90,312
0,031
1
0,66
302
процедурна
20
5
100
0,035
1
0,75
Вимоги
до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку
При
виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в
житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки,
коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід
газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура
газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі
труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки
прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати
в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий
будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи
засув.
В
будинках до п’яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед
кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з’єднуються на зварюванні. В
місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а
також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри.
Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу
повинна бути не менш, ніж 0,1м.
Установку
газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою
не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об’єм
приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3 – для газових плит з двома
пальниками; 12 м3 – для плит з трьома та 15 м3 – для плит
з чотирма пальниками.