Технологія влаштування гідроізоляції камяних конструкцій
Технологія влаштування гідроізоляції камяних конструкцій
ЗМІСТ
Розділ
1. Загальна частина
Розділ
2. Наукова організація праці при влаштуванні гідроізоляції кам'яних конструкцій
2.1
План житлового будинку 1-5 поверху
2.2
Класифікація житлового будинку
Розділ
3. Розрахунково-технологічна частина. Алгоритм технологічного процесу виконання
гідроізоляції
3.1
Документація на будівельно-монтажні роботи
3.2
Інструменти, пристрої та матеріали
3.3
Організація робочого місця
3.4
Організація і підготовка будівельного майданчика
3.5
Розробка котлована і влаштування основи
3.6
Монтаж фундаментів
3.7
Геодезичний контроль
3.8 Механізація
монтажних робіт
3.9
Розрахунок матеріалів
Розділ
4. Безпечні прийоми праці
Висновок
Список
використаної літератури
Розділ 1. Загальна частина
Будівлі і споруди грають важливу роль в житті
сучасного суспільства. Можна стверджувати, що рівень цивілізації, розвиток
науки, культури і виробництва значною мірою визначаються кількістю і якістю
побудованих будівель і споруд.
Життя і побут людей обумовлюються наявністю
необхідних будівель і споруд, їх відповідністю своєму призначенню, технічним
станом.
Будівництво в нашій країні ведеться в дуже
великих масштабах. Лише житлових будівель зводиться більше, ніж у всіх країнах
Західної Європи. Щорік у нас задається в експлуатацію 1,1 млн. квартир і більше
1 млн. громадян покращують свої житлові умови. Саме тому будівництво в нашій
країні є третім по масштабах після промисловості і сільського господарства
галуззю народного господарства, що робить актуальною тему роботи.
Об'єктом
дослідження виступає застосування гідроізоляції в умовах будівництва. Предметом
дослідження застосування гідроізоляційних матеріалів в сучасних умовах.
Метою роботи є оглядова
характеристика застосування гідроізоляції на будівлях житлового призначення.
Для реалізації
зазначеної мети були поставлені такі завдання:
- визначення
наукової організації праці;
-
показ алгоритму виконання технологічного процесу;
-
аналіз безпечних прийомів праці у будівництві;
Розділ 2. Наукова організація праці при влаштуванні
гідроізоляції
кам’яних конструкцій
Організація праці
повинна розглядатися з двох сторін: по-перше, як стан системи, що складається з
конкретних взаємопов’язаних елементів і відповідає цілям виконання об’єму
роботи, тобто влаштуванні гідроізоляції; по-друге, як систематична діяльність
людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її
у відповідність з досягнутим рівнем науки, техніки і технології.
Праця людей в
процесі виконання об’єму роботи організовується під впливом розвитку
продуктивних сил і виробничих відносин. Тому організація праці завжди має дві
сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно пов’язані
між собою і визначають зміст організації праці.
У змісті
організації праці, виходячи з особливостей роботи по влаштуванню гідроізоляції,
виділяють такі елементи:
-
поділ і кооперування праці, що передбачає науково
обґрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями,
машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групування і
комбінування працівників у виробничі колективи;
- нормування
праці що передбачає ретельний розрахунок норми витрат праці на виконання
зазначених послуг як основу для організації праці та визначення її ефективності;
- організація і
обслуговування робочих місць, що включає їх раціональне планування і оснащення
у відповідності з антропометричними і фізіологічними даними та естетичними
смаками людини;
- покращення умов
праці, що передбачає усунення шкідливості виробництва, надлишкових фізичних,
психологічних і емоційних навантажень, формування системи охорони і безпеки
праці;
- ефективне
використання робочого часу, оптимізація режимів праці і відпочинку;
- планування і
облік праці;
- мотивація
праці;
- зміцнення
дисципліни праці.
По ділянкам і бригадам розраховують, планують, аналізують
зниження трудомісткості Тр в результаті впровадження виконання робіт:
а) зниження норми часу
Тр = (Нб – Нплп) Q Кд,
де Нб і Нпл – норми часу до і після впровадження виконання
робіт, нормо-год; Q – об’єм виробництва продукції, _л..; Кд – коефіцієнт
терміну дії виконання робіт;
б) збільшення норм обслуговування
Тр = (1/Ноб – 1/Нопл) Фпл Кд,
де Ноб і Нопл – норми часу до і після впровадження виконання
робіт; Фпл – плановий фонд робочого часу, год.;
в) зменшення нормативної чисельності робітників
Тр = (Чб – Чпл) Фпл Кд,
де Чб і Чпл – нормативна чисельність робітників до і після
впровадження виконання робіт.
Планова технологічна трудомісткість Тр.пл визначається за
формулою:
Тр.пл = (Тр.пл. Q – Тр)/Q
де Тр.пл – технологічна трудомісткість виробу на початок
планового періоду, нормо-год.
Планова трудомісткість обслуговування Тобс по кожному виду
робіт на одиницю основної продукції встановлюється, виходячи з трудомісткості
обслуговування на одиницю основної продукції – в базисному і плановому періодах
з врахуванням коефіцієнта зміни трудомісткості Кт по даному виду робіт:
Тобс = Qб Тр.пл Кт/Qпл,
де Qб і Qпл – об’єм одиниці основної продукції; Тр.пл –
технологічна трудомісткість виробу на початок планового періоду, нормо-год.
2.1 План житлового будинку 1-5 поверху
Будинок із однопід’їздною секцією змінної поверховості 5 поверхів з
підвалом. На 1,2,3,4 поверхах запроектовано по 7 квартир на кожному поверсі, на
5 поверсі – 4 квартири і 2 тераси загального користування для мешканців всього
будинку.
Вертикальний зв’язок між поверхами здійснюється по сходах і ліфті. Типи
квартир:
- студії площею від 38.0 до 45.0 м2 – 18 квартир;
- квартири з 1 спальнею площею 73.5 м2 – 10 квартир;
- квартири з 2 спальнями площею 99.1 м2 – 4 квартири.
Всі квартири мають передпокій, санітарний вузол з душовою кабіною,
вітальню-їдальню з кухонним устаткуванням і просторі балкони площею від 4.5 до
10.4 м2.
У будинку запроектований підвал з підсобними приміщеннями для мешканців
будинку. Біля будинку монолітний залізобетонний каркас на монолітній
залізобетонній фундаментній плиті із влаштованою гідроізоляцією. Стіни підвалу
бетонні з цегельними перегородками завтовшки 120 мм. Міжповерхові перекриття,
сходи і шахти ліфтів – монолітні залізобетонні.
Фасад з двору
Фасад ззаду
Торцевий фасад
1-ий поверх
2-ий поверх
3-ій поверх
4-ий поверх
5-ий поверх
2.2 Класифікація житлового будинку
Класифікація
– це система субпідрядних понять якого-небудь знання, що є засобом для
встановлення зв’язків між ними. Таким чином, в архітектурному проектуванні
знання класифікації сприяє встановленню єдиної професійної мови спілкування між
фахівцями і дозволяє орієнтуватися в багатообразній практиці житлового
будівництва, бо кожна група або клас житлових будівель мають свої внутрішні
відмінності і свою сферу застосування.
Даний
будинок класифіковано за такими ознаками:
-
призначенням відноситься до квартирного типу;
-
етажністю – 5-ти поверховий;
-
терміном проживання – для постійного проживання;
-
архітектурно-просторовою структурою – з літнім
приміщенням (тераса);
-
рівнем комфорту – високоякісний с жилою одиницею у
вигляді будинку;
-
чисельністю ліфтів – ліфтовий починаючи з 1-го поверху;
-
капітальністю у відповідності до норм забудови – III клас;
-
додатковими ознаками – з розвинутою захисною функцією.
Розділ 3. Розрахунково-технологічна частина
Алгоритм технологічного процесу виконання гідроізоляції
Аби в стіни будинку не проникала грунтова волога, влаштовують
гідроізоляцію. У кам'яних і цегельних фундаментах гідроізоляцію кладуть
зазвичай на висоті 15 - 25 см від рівня землі. Якщо підлоги кладуть на балки,
то гідроізоляція має бути на 5 - 15 см нижче останніх.
У будинку, що має підвал, гідроізоляцію кладуть на двох рівнях: першу - у
фундаменті на рівні підлоги підвалу або нижче за нього на 13 см, другу - в
цоколі на 15 - 25 см вище за поверхню отмостки.
Поверхні стін підвалу і його підлогу ізолюють при цьому так. Якщо рівень
грунтової води нижчий за підлогу підвалу, то із зовнішнього боку стіни, дотичні
з грунтом, покривають двома шарами гарячого бітуму. На підлогу кладуть шар
жирної глини ( 25 см ), ущільнюють, покривають шаром бетону ( 5 см ), вирівнюють,
витримують протягом одного-двох тижнів, покривають мастикою і наклеюють
двошаровий рулонний килим з руберойду або толю. Зверху кладуть такий же шар
бетону, який вирівнюють, покривають цементним розчином і желєзнять.
Застосування гідроізоляції: 1, 7 – глина; 2 – цементна
штукатурка покрита бітумом з зовнішньої сторони; 8, 5 – гідроізоляція; 4 –
цементна підлога; 6 – бетонна стяжка.
Коли
рівень грунтових вод вищий за рівень підлоги підвалу, то треба створити хорошу
ізоляцію стін і підлоги. Крім того, довкола стін в місцях примикання підлоги
підвалу слід зробити еластичний замок з паклі, змоченої в розплавленій бітумній
мастиці або бітумі. Особливо необхідний такий замок в підвалах з глинистим
грунтом, де спостерігається нерівномірне осідання.
Ізоляцію стін із зовнішнього боку піднімають вище за рівень грунтової
води на 50 см .
При високому рівні грунтових вод підлогу ізолюють спочатку шаром глини
(25 см), на неї кладуть бетон, на бетон - гідроізоляцію і знову покривають
цементним розчином.
Для освітлення підвалів часто нижче за рівень землі встановлюють вікна.
Перед такими вікнами необхідно мати колодязі-приямки з фанерованими каменем,
цеглою, бетоном. Пів приямка повинен мати лоток для збору
води; зверху над вікнами рекомендується влаштувати козирки.
Верх фундаментів і цоколів не завжди буває рівним і гладким. Для
вирівнювання по бічних сторонах на 1 - 3 см вище за їх поверхню кріплять дошки
з рівними кромками. Простір в опалубці заливають цементним розчином складу 1:3
або 1:4, вирівнюють, розгладжують його, просушують і потім укладають
гідроізоляцію.
Приведемо для прикладу декілька способів ізоляції фундаменту.
1. Кладуть шар цементного розчину (2 - 3 см) складу 1:2, вирівнюють, желєзнять, сушать. Стелять один шар толі або руберойду.
2. Кладуть два-три шара мастики, приготованої з 1 частини розігрітої
соснової смоли і 0,3 - 0,5 частин вапна. Вапно можна замінити сухою крейдою,
змішуючи його із смолою в пропорції 1:1. Гарячу мастику наносять шарами
(загальна її товщина має бути 7 - 10 мм).
3. На гарячій сосновій смолі наклеюють бересту в два-три шари.
4. Найбільш надійна ізоляція - на мастиках (толь - на дегтевій, руберойд - на бітумній). Верх фундаменту або цоколя покривають мастикою
і наклеюють на неї перший шар рулонного матеріалу, який знов покривають
мастикою, і наклеюють другий шар рулонного матеріалу. Піщане або кам'яне
посипання з боку наклейки з рулонних матеріалів треба знімати, оскільки це
забезпечує надійніше приклеювання.
Правильно виконана робота досить надійно захищає конструкції від
проникнення вогкості. Виконують її двояко. У одному випадку на добре вирівняний
свіжий розчин насипають 2 - 3-міліметровий шар сухого цементу і тут же добре загладжують
його лопаткою або кельмою. Цемент вбирає воду, утворюється цементне тісто, яке,
висихаючи, не пропускає воду. Можна на вирівняний свіжий розчин накласти 2 -
3-міліметровий шар цементного тіста і також його загладити.
Взагалі під будь-які будівлі бажано влаштовувати гідроізоляцію на двох
рівнях по фундаменту і верху цоколя.
Інколи під дерев'яні будівлі з кам'яними і іншими фундаментами
гідроізоляцію кладуть лише по верху цоколя. Це невірно. Оскільки вогкість, що
йде по фундаменту, зволожуватиме підлогу, що призводить до загнивання деревини.
Значить, ізоляцію треба укладати і по фундаменту.
Якщо фундаменти викладають з окремих каменів або цегли, то для того, щоб
закрити можливо наявні крізні тріщини або незаповнені розчином шви, їх
доводиться обштукатурювати. Особливо добре виконувати штукатурку з двох сторін.
Розчин бажано застосовувати цементний або вапняно-цементний, але він менш міцний, чим
перший.
Із зовнішнього боку штукатурку затирають, а ще краще загладжують
штукатурною лопаткою або кельмою, що додає штукатурці водонепроникність.
3.1 Документація на будівельно-монтажні роботи
Будівництво як сфера трудової діяльності регламентується
системою законодавчих актів і нормативних документів, які в сукупності є її
нормативною базою. Система нормативних документів у будівництві складається з
будівельних норм і правил, державних стандартів та інших нормативних
документів, які затверджуються Держбудом України, міністерствами, відомствами
та органами державного контролю.
Нормативні документи встановлюють комплекс норм, правил
і вимог, які обов'язкові при розробці проектно-кошторисної документації;
виконанні інженерних пошуків; будівництві і реконструкції будинків і споруд;
виготовленні будівельних матеріалів, конструкцій і виробів і т.д.
Основними нормативними документами в будівництві є
Державні будівельні норми, які носять законодавчий характер і обов'язкові для
використання всіма проектно-пошуковими і будівельно-монтажними організаціями,
підприємствами будівельної індустрії та іншими організаціями і установами, що
здійснюють будівництво незалежно від відомчого підпорядкування або форми
власності.
Будівельні норми і правила встановлюють:
— вимоги до організації, управління й економіки при
проектуванні, інженерних пошуках і будівництві;
— норми проектування населених міст, підприємств промислового,
сільськогосподарського та іншого призначення, будинків і інженерних споруд,
будівельних конструкцій, основ і фундаментів;
— правила організації, управління, виконання і приймання
робіт;
— правила ціноутворення у будівництві і кошторисні норми;
— норми витрат матеріальних і трудових ресурсів.
Система нормативно-правового забезпечення будівництва
постійно вдосконалюється з метою приведення її у відповідність до останніх
досягнень науково-технічного прогресу в будівництві, а також у відповідність до
змін у виробничих стосунках при вдосконаленні або перетворенні
виробничо-правових форм господарювання.
Будівництво здійснюється за спеціальним проектом, який
розроблено з додержанням будівельних норм і правил та затверджено у
встановленому порядку.
Проект — це система розрахунків, робочих креслень,
макетів та інших документів, яка обґрунтовує економічну і технічну доцільність
будівництва об'єкта та визначає його архітектурно-конструктивні рішення й
оптимальні будівельно-технологічні умови виконання будівельних процесів, що
забезпечують закінчення будівництва у задані терміни з мінімальними витратами
матеріально-технічних і трудових ресурсів.
Проекти розробляють як на будівництво невеликих будинків
або їхніх елементів (наприклад, окремих конструкцій, технологічного обладнання,
інтер'єрів тощо), так і на будівництво великих міст, житлових масивів,
промислових підприємств, електростанцій, залізниць тощо.
Кожний проект складається з кількох частин (розділів):
архітектурно-будівельна, технологічна, енергетичне й інженерне обладнання,
організація будівництва, кошторисні розрахунки, техніко-економіч-ні показники
тощо, розроблення яких здійснюють відповідні спеціалісти.
Проектування починається з обґрунтування
соціально-економічної або господарської необхідності будівництва даного об'єкта
в тому чи іншому регіоні, населеному пункті, місті. Потім розробляють
техніко-економічне обґрунтування — передпроектний документ, в якому наводять
основні техніко-економічні показники, конструктивно-технічні й експлуатаційні
характеристики об'єкта, що підлягає будівництву. За затвердженням розробляють
завдання на проектування, яке передають проектній організації, після чого вона
розпочинає проектування.
Залежно від складності об'єктів проектування виконують у
дві або одну стадію. При проектуванні в дві стадії для відносно складних і
великих об'єктів спочатку розробляють технічний проект (перша стадія), а потім
робочі креслення (друга стадія). У разі проектування в одну стадію —
будівництво невеликих та відносно нескладних об'єктів — розробляють
техноробочий проект — технічний проект, суміщений з робочими кресленнями у
скороченому вигляді.
Основною проектною документацією, що регламентує
організацію і технологію виробництва будівельно-монтажних робіт, є проект
організації будівництва і проект виконання робіт.
Проект організації будівництва є невід'ємною частиною
робочого проекту і складається одночасно з розробленням інших його розділів з
узгодженням об'ємно-планувальних, конструктивних і технологічних рішень об'єкта
з можливими методами організації і виконання робіт. Проект організації
будівництва розробляє генеральна проектна організація або за її дорученням
проектна організація, яка спеціалізується на будівельному проектуванні. Проект
організації будівництва складається з комплексу взаємозв'язаних проектних
рішень організаційно-технологічного, технічного, нормативного та
планово-економічного характеру щодо виконання підготовчих і основних виробничих
процесів на будівельному майданчику, що забезпечує своєчасне розгортання,
здійснення та завершення будівництва в затверджені терміни.
Проект виконання робіт розробляють на основі робочого
проекту; він спрямований на забезпечення прийняття ретельно обґрунтованих
рішень щодо технології виконання будівельних процесів у конкретних виробничих і
погодно-кліматичних умовах. Проект виконання робіт виконує генпідрядна установа
(за необхідності із залученням субпідрядних та проектних спеціалізованих
установ).
Проект виконання робіт розробляють на основний і
підготовчий періоди будівництва, на окремі стадії і види робіт (наприклад, на
зведення підземної частини будинку або на монолітні бетонні і залізобетонні
роботи, на опоряджувальні або покрівельні роботи), а також окремо на роботи,
які виконують в екстремальних умовах (взимку, в умовах підтоплення території
тощо).
Проектування технології виробництва будівельно-монтажних
робіт виконують у дві стадії: аналіз і оцінка обґрунтувань; розроблення проекту
виконання робіт.
Страницы: 1, 2, 3
|