Вплив гірничодобувного комплексу на параметри навколишнього середовища на прикладі Бондарівського родовища кристалічних порід Житомирської області с. Бондарівка

Радіаційно - гігієнічна оцінка гірських порід повинна враховувати при виробництва будівельних матеріалів (бетону) з врахуванням використання цих матеріалів у конструкціях і виробах. При цьому активність природних радіонуклідів у конструкціях і виробах повинна відповідати вимогам НРБ - 76 (не застосовується до гірських порід у надрах).

Якість щебеню визначається вимогами ГОСТ 8267 - 82 «Щебінь із природного каменю для будівельних робіт. Технічні умови».

Таблиця 1.5.

Марки порід по морозостійкості (ГОСТ 23845 - 86)

Число циклів і втрати ваги після випробування на морозостійкість	Марка породи по морозостійкості
Замороження	У розчині сіркокислого натрію
Число циклів	Втрати маси, %, не більше	Число циклів	Втрати маси, %, не більше
15	10	3	10	Мрз 15
25	10	5	10	Мрз 25
50	5	10	10	Мрз 50
100	5	10	5	Мрз 100
150	5	15	5	Мрз 150
200	5	15	5	Мрз 200
300	5	15	5	Мрз 300

Таблиця 1.6.

Хімічний склад кристалічних порід, які використовуються для буто-щебеневого виробництва, %

Компоненти	Найменування порід
	Гранитоїди	Гнейси тетерівської серії	Кварцити толкачевської свити	Піщаники білокоро-вицької свити
	Кіровоградсько- житоми-рського комплексу	Коросте-нського комплексу	Бердичів- ського комплексу	Осницкого комплексу
SiO2	50,84-77,54	66,34-80,95	57,67-71,61	73,2	48,76-73,32	95,71-98,3	84,05-96,3
Al2O3	9,4-20,3	10,25-17,81	10,52-17,84	14,33	10,9-16,35	0,57-1,87	0,03-5,89
Fe2O3	0,2-10,44	0,18-5,82	1,05-8,82	0,64	1,58-8,88	0,01-0,45	0,01-1
FeO	0,64-7,68	0,97-5,04	1,36-7,18	0,85	2-6,05	0,11-0,79	0,05-0,39
TiO2	0,06-0,65	0,14-0,82	0,01-0,6	н/о	0,35-1,7	0,02-0,49	0,03-0,21
CaO	0,5-7,14	0,72-4,78	1,5-5,02	0,9	2,5-7,8	0,18-0,55	0,06-0,37
MgO	Сл.-3,3	0,0-2,47	0,3-2,05	0,65	0,6-10,91	0,08-0,25	0,13-0,47
Na2O	1,52-4,5	0,42-3,84	2,43-3,38	3,74	2,2-7	0,03-0,2	0,03-0,35
K2O	2,46-7	0,95-6,06	2-3,31	0,58	0,86-4	0,08-0,2	0,5-3,1
SO3	0,0-1,46	0,0-1,45	0,0-0,18	Сл.	Сл.-0,15	0,0-0,21	0,01-0,11

Таблиця 1.7.

Фізико - механічні властивості кристалічних порід, які використовуються для виробництва щебеню

Найменування показ ників, одиниці виміру	Найменування порід
	Гранитоїди	Гнейси тетерівської серії	Кварцити толкаче-вської свити	Піщаники білокоро-вицької свити
	Кіровоградсько- житоми-рського комплексу	Коростенського комплексу	Бердичівського комплекс	Осницкого комплексу
Щільність, г/см3	2,5-2,97	2,6-2,98	2,61-2,82	2,66-3,09	2,65-2,85	2,58-2,66	2,25-2,78
Об'ємна маса, г/см3	2,43-2,95	2,44-2,95	2,58-2,79	2,62-2,99	2,59-2,83	2,56-2,65	2,22-2,89
Пористість, %	0,1-7,9	0,1-8,2	0,4-4,3	0,7-6,9	0,4-4,1	0,4-1,0	0,4-8,9
Вологопог-линання, %	0,04-2,5	0,0-1,89	0,06-0,85	0,1-0,8	0,19-1,54	0,15-1,56	0,03-1,9
Границя міцності при стисканні у насиченому водою стані, кгс/см3	589-2410	601-2873	669-1940	625-1600	828-1733	1450-2366	561-2416
Коефіцієнт розм'якшення	0,46-0,99	0,5-1,0	0,73-0,98	0,61-0,99	0,9-0,98	0,86	0,67-1,0
Коефіцієнт морозостійкості	0,75-0,98	0,56-1,0	0,89	0,53-0,88	0,95-0,96	0,99	0,67-0,99
Марки щебеню -по подрібненості у циліндрі	600-1400	600-1400	600-1400	600-1400	800-1400	1200-1400	600-1400
-по розтираємості у поличному барабані	І-1, І-2, І-3	І-1, І-2, І-3	І-1, І-2, І-3	Дані відсутні	І-1, І-2,	І-1, І-2	І-1, І-2
-по опору удару на копрі ПМ	У-50, У-75 У-50, У-75	У-50, У-75	У-75	У-50, У-75	У-40, У-50, У-75	У-50, У-75	У-40, У-50, У-75
-по морозостійкості	Мрз. 25	Мрз. 25	Мрз. 25	Мрз. 25	Мрз 50	Мрз 50	Мрз. 25
	Мрз 50	Мрз 50	Мрз 50	Мрз 50	Мрз 100	Мрз 100	Мрз 50
	Мрз 100	Мрз 100	Мрз 100				Мрз 100

1.2 Характеристика гірничого виробництва - Бондарівське родовище кристалічних порід

Знаходиться в 2 км на північ від с. Бондарівка, в 3 км від залізо дорожньої станції Ушица, в 30 км на південний захід від м. Коростень.

Ділянка площею 20 га являє пологий купол із плоскою вершиною, що підвищена над місцевістю на 5-10 м, відмітки поверхності до 201 м. займає малопродуктивні землі колхозу ім.. Леніна. Детально розвідана в 1953 році трестом «Укргеолнеруд».

		Геологічний розріз	Потужність, м
		Четвертинна система
		Сучасна ланка
1	QIV	Грунтово-рослинний шар	0,3
		Середньо четвертинна ланка
2	QII	Пісок кварцовий тонкозернистий	9,6
3	QII	Валуни кварцу і кремнію (перевідкладені крейдові відклади)	1,5
4	QII	Суглинки жовтувато-бурі	1,5
		Палеозой-кайнозой
5	Pz-Kz	Древа і первинний каолін	0,0-7,48
		Нижній протерозой
6	гх R1ks	Кристалічні породи коростенського комплексу: лабрадорити, габро-анортоити, габро, монцонити, граніти, біотитові, біотито-роговообманкові	вскрита 20,3-46,3

Корисна копалина - незмінні різновиди кристалічних порід, середньою розвідною потужністю 35,7 м. потужність вскришних порід 0,0-22,1 м, середня 6,8 м. підземні води зустрінуті у четвертинних відкладах порід на глибині 1,5-4,6 м. притік води на 1 м периметра кар'єра складає 12,6 м3/добу.

Незмінні різновиди граніту, лабрадорита і габбро відповідають вимогам до сировини для отримання щебеню як заповнювача бетону. Марка щебеню по міцності 800-1400, бутового каменю 800-1000.

Запаси затверджені ВКЗ (протокол № 8385 від 08.09.1953 р.) по категоріям (тис.м3): А+В - 6418.

Родовище розроблюється Бондоревським кар'єром Госагропрома Білоруської ССР. Підприємство виготовляє щебінь для будівельних організацій Госагропрома Білоруської ССР.

Залишок запасів на 01.01.1986р. складає по категоріям (тис.м3)м: А - 2285, В - 2836. Подальший приріст запасів можливий на глибині.

Розділ 2.

Вплив підприємств гірничодобувного комплексу на природне навколишнє середовище

2.1 Вплив геологорозвідувальних робіт на природне навколишнє середовище

Для всіх способів розробки родовищ характерним є вплив на біосферу, що стосується практично всіх її елементів: водний і повітряний басейни, землі, надр, рослинного і тваринного світу. Цей вплив може бути як безпосереднім (прямим), так і опосередкованим, що є наслідком першого. Розміри зони поширення непрямого впливу значно перевищують розміри зони локалізації прямого впливу.

За даними ООН, сьогодні у світі з надр щорічно видобувається близько 20 млрд. Тон корисних копалин. При цьому лише 1-5% речовини, що добувається, використовується у вигляді продукції, решта йде у відвали і відходи.

Статистика державного управління екології та природних ресурсів в Житомирській області свідчить, що на 1січня 2001р. Під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами було зайнято 8504га земель, найбільше у Корестенському районі - 2182га, Володар-Волинському районі - 1440га, Олевському - 1375га.5

Відходи підприємств гірничо видобувної промисловості - породи розкривні та супутні - займають 1066га, де їх за складовано майже 100млн. т.

Таким чином, в процесі гірничого виробництва утворюються і швидко зростають простори, порушені гірничими виробками, відвалами порід і відходів переробки і є безплідними поверхнями, що негативно впливають і на навколишні території.

Необхідно розрізняти кількісний і якісний облік несприятливих екологічних факторів при використанні земель для видобування корисних копалин. При кількісному обліку фіксується загальна площа вилучення земель і площа порушених ділянок у зв'язку з веденням гірничих робіт. При якісному обліку визначається зміна стану порушених земель. При кількісному і якісному обліку слід визначити зміну стану земель в результаті непрямого впливу на них гірських робіт, що характеризується площею земель, що непрямим впливом, і показниками кількісного стану цих земель.

У зв'язку з осушенням родовищ і складом дренажних і стічних вод (відходів переробки корисних копалин) в поверхневі водойми і водогони різко змінюються гідрогеологічні і гідрологічні умови в районі родовища, погіршується якість підземних і поверхневих вод.

У багатьох випадках суттєво порушується гідрологічний режим місцевості, знижується рівень ґрунтових вод, порушується водопостачання населення, водопідживлення лісів, пасовищ, посівних площ, що призводить до відмирання багатьох видів рослин, збіднення тваринного світу, погіршення умов діяльності і проживання людей.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17

МЕНЮ