Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні

Виділено такі основні функції ресурсних центрів: професійно-технічне навчання складних і нових професій, пов'язаних із сучасними технологіями, відповідно до завдань економічного розвитку регіону; навчально-методичне і програмне забезпечення підготовки з нових професій і технологій, включаючи методичну підтримку однопрофільних навчальних закладів професійно-технічної освіти; у рамках свого профілю організація взаємодії з працедавцями, зокрема маркетингові дослідження на ринку освітніх послуг і ринку праці за своїм профілем; прогнозування потреби в кадрах, аналіз змін вимог працедавців до кваліфікації випускників, підготовка пропозицій щодо змін у професійних і освітніх стандартах; підвищення кваліфікації викладачів і майстрів з нових навчальних і виробничих технологій; сертифікаційна діяльність за своїм профілем у рамках загальнорегіональної системи оцінювання якості підготовки випускників і якості відповідних навчальних програм; професійна орієнтація студентів і технологічне навчання загальноосвітніх шкіл.

Ресурсні центри доцільно створювати в рамках професійно-технічних закладів, що діють, мають резерв приміщень, оскільки це знижує витрати (не передбачається нове будівництво), спрощує вирішення правових питань щодо їх діяльності. Але при цьому необхідно розробити спеціальний статут, інші локальні нормативні акти, що гарантують повноцінне виконання ресурсними центрами своїх нових функцій.

Особливої актуальності в системі професійно-технічної освіти набуває інститут державного замовлення. Під державним замовленням розуміють певний обсяг підготовки фахівців різних профілів, який визначається державою й фінансується з державного бюджету. При цьому державне замовлення має виходити з реальних потреб довгострокового соціального й економічного розвитку України. Державне замовлення в системі професійно-технічної освіти відіграє особливо значну роль, оскільки державне замовлення слугує одним із критеріїв визначення обсягу бюджетного фінансування діяльності професійно-технічної освіти. Розміщення державного замовлення оформляється державним контрактом, який укладається між державним замовником і виконавцем державного замовлення.

На практиці державне замовлення у сфері професійно-технічної освіти фактично консервує існуючу структуру підготовки фахівців, оскільки існуючий механізм формування і виконання державних замовлень не відповідає повною мірою вирішенню проблем забезпечення економіки країни певного виду фахівцями в необхідних обсягах. Відсутність порядку формування державного замовлення у сфері освіти унеможливлює визначення реальної потреби держави у підготовці необхідної кількості фахівців робочих професій та спеціалістів із вищою освітою.

Таким чином, етап формування державного замовлення, звичайно, ж потребує законодавчого визначення, проте проблема має розглядатися значно ширше, а саме - необхідно вести мову про необхідність запровадження в Україні стратегічного планування соціально-економічного розвитку країни, яке у свою чергу, мало б стати основою для розроблення державного замовлення в галузі вищої та середньої спеціальної освіти.

При цьому має бути встановлена відповідність обсягу фінансування у Державному бюджеті України державного замовлення на підготовку фахівців натуральним показникам державного замовлення.

За своєю структурою держзамовлення повинне включати два компоненти: загальнодержавний та муніципальний (комунальний). Загальнодержавне замовлення має формуватися з урахуванням стратегічних потреб соціально-економічного розвитку країни, муніципальне - з урахуванням потреб місцевих ринків праці. Кожний із зазначених видів замовлень повинен оплачуватися з бюджетів відповідних рівнів і розподілятися між навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації на конкурсній основі.

У процесі дослідження удосконалено складові механізму багатоканального фінансування системи професійно-технічної освіти. Суть удосконалення зводиться до появи змішаного фінансування професійно-технічної освіти, яке виражається у взаємодії органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної влади, різних організаційно-правових структур, а також тристороннього договору підготовки кадрів, який передбачатиме цільове спрямування відповідних коштів на підготовку конкретного студента з виконання певних зобов'язань з боку фінансуючого, фінансованого суб'єктів та суб'єкта, що управляє відповідними коштами, для фінансування видатків на здобуття професійно-технічної освіти. Комплексно такий механізм багатоканального фінансування системи професійно-технічної освіти поданий на рис. 1.

n - кошти Державного бюджету;

m - кошти місцевих органів державної влади;

l - кошти органів місцевого самоврядування;

k - змінна частина коштів фінансування центральних органів державної влади потреб місцевих органів державної влади у професійно-технічній освіті;

t - кошти місцевих органів державної влади, які спрямовуються студентам;

p - кошти органів місцевого самоврядування, які спрямовуються студентам;

q - кошти організаційно-правових структур, підприємств, які спрямовуються в рамках тристороннього договору;

s - кошти організаційно-правових структур, підприємств, які спрямовуються в рамках двостороннього договору.

Рис. 1. Комплексний механізм багатоканального фінансування системи професійно-технічної освіти

У такому механізмі багатоканального фінансування кошти бюджетів місцевих органів державної влади або органів місцевого самоврядування можуть бути різною мірою пропорційно спрямовані, на їх розсуд, як безпосередньо на фінансування ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, так і на надання коштів студентам. У цілому ці фінансові потоки за джерелом коштів не є однорідними, їх структура може бути встановлена на основі відповідних договорів між суб'єктами фінансування.

Використання практики участі у фінансуванні системи професійно-технічної освіти організаційно-правових структур, підприємств разом з місцевими органами державної влади й органів місцевого самоврядування, на нашу думку, дасть змогу забезпечити досягнення цілого ряду позитивних ефектів. До таких ефектів можна віднести, по-перше, те, що її використання створює реальні можливості для залучення коштів господарюючих суб'єктів у процес фінансування підготовки висококваліфікованих кадрів. По-друге, така практика створює можливості працевлаштування студента ще в процесі здобуття ним освіти. По-третє, можливості здобуття заохочень, перекладення тягаря з фінансування освіти, завчасного вирішення проблем з працевлаштуванням створюють сприятливі умови для появи конкуренції між студентами в процесі здобуття ними професійних знань і навичок. По-четверте, структура заявок, що надійшли від організаційно-правових структур, може служити чи не найоб'єктивнішим індикатором стану ринку праці певного регіону. Нарешті, ця практика дає змогу перейти від принципу фінансування конкретних людей до принципу фінансування кращих знань.

Хотілось би відзначити, що пропонована нами практика договірних відносин може бути застосовна не тільки в разі залучення в систему професійно-технічної освіти додаткового фінансування. При її використанні може бути забезпечене ефективне витрачання фінансових ресурсів, вже наявних у системі професійно-технічної освіти. Зокрема, на сьогодні більшість випускників не починає працювати за своєю спеціальністю. Більше того, такий розвиток ситуації прогнозувався ними ще до закінчення ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, і можна припустити, що й до вступу до нього. Відповідно, ефект витрачання бюджетних коштів на підготовку фахівців із цих спеціальностей у більшості випадків є негативним.

У такій ситуації для спеціальностей, за якими намітилися подібні тенденції, пропонується використання практики договорів, в яких держава, беручи на себе зобов'язання сторони, що фінансує підготовку фахівця, отримує від нього у відповідь зобов'язання протягом певного терміну здійснювати трудову діяльність відповідно до здобутої спеціальності в пріоритетних для держави галузях. Причому контроль за виконанням зобов'язань за такими договорами ми пропонуємо покласти на Міністерство освіти і науки України або галузевий орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, у віданні яких перебуває вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми вдосконалення механізмів державного регулювання системи професійно-технічної освіти шляхом визначення теоретичних підходів, напрямів його вдосконалення. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Установлено, що системa професійно-технічної освіти є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями й навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Її слід розглядати як одну зі складових освітньої галузі, від ефективного функціонування якої залежить розвиток економіки країни в цілому. Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів, незалежно від форм власності та підпорядкування, що здійснюють діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

2. Особливостями державного управління системи професійно-технічної освіти є те, що відсутні дієві механізми державного регулювання якості підготовки фахівців у сфері професійно-технічної освіти, показники та критерії, за якими можна було б оцінити результативність підготовки фахівців. Ефективність управління Міністерства освіти і науки України професійно-технічною освітою щороку падає. Місцеві органи державної влади не приділяють достатньо уваги управлінню професійно-технічними закладами, на місцях не проводиться моніторинг ефективності діяльності цих закладів.

3. Аналіз динаміки бюджетного фінансування професійно-технічної освіти показує, що вона не виділялася як система пріоритетного бюджетного фінансування держави, отримуючи приблизно постійну частку від загальних видатків Державного бюджету на освіту, яка щороку знижується в розрізі державних видатків на освіту. Щорічні планові бюджетні видатки лише на 25-30% задовольняють потреби професійно-технічних навчальних закладів у фінансових асигнуваннях. Серед факторів, що негативно впливають на розвиток професійно-технічної освіти, слід виділити неповноту нормативно-правової бази сфери професійно-технічної освіти, колізії в чинному законодавстві щодо освіти, відсутність чіткого розмежування повноважень органів державної влади різних рівнів у сфері управління системою професійно-технічною освітою, невідпрацьованість схем міжбюджетних відносин, які б сприяли збільшенню фінансування професійно-технічної освіти на місцевому рівні.

4. Доповнено перелік функцій, що виконує система професійно-технічної освіти. Так, виділено функцію соціального захисту молоді, яка реалізується при входженні молоді в ринкові відносини через здобуття нею якісної професійно-технічної освіти, що дає випускникам змогу бути конкурентоспроможними і мобільними на ринку праці, а отже, соціально захищеними, та економічну функцію, яка означає плановане відтворення кваліфікованих трудових ресурсів практично для всіх галузей національного господарства.

5. Запропоновано створити Центр розвитку професійно-технічної освіти при Міністерстві освіти і науки України. Діяльність Центру полягатиме в аналізі розвитку системи професійно-технічної освіти, моніторингу ефективності діяльності професійно-технічних начальних закладів, розробці пропозицій щодо впровадження заходів державного регулювання професійно-технічної освіти. Створення такого Центру дасть можливість визначити найбільші проблеми у функціонуванні професійно-технічних закладів, у підготовці професійних кадрів для економіки, що дасть змогу на державному рівні підвищити ефективність державного регулювання системи професійно-технічної освіти.

6. У дисертаційній роботі запропоновано систему оцінювання підготовки випускників професійно-технічних закладів до професійної роботи, їх здатності виконувати свої професійні завдання шляхом введення коефіцієнтів: затребуваності випускників професійно-технічних навчальних закладів, приросту учнів, територіальності. Таке оцінювання підготовленості випускників професійно-технічного навчального закладу дасть змогу визначити кількість випускників останнього, які влаштувалися на роботу в регіоні, де розташований цей заклад; рейтинг навчального закладу, охарактеризувати громадську думку про якість професійної підготовки випускників; визначити кількість випускників професійно-технічного навчального закладу, які працевлаштувалися за межами регіону, в якому розташований цей навчальний заклад.

7. В управлінні діяльністю професійно-технічних навчальних закладів існують такі недолі-ки: низький конкурс абітурієнтів зі спеціальностей; недостатня забезпеченість сучасною фаховою україномовною навчаль-но-методичною літературою; повільне впровадження в навчальний процес новітніх інформаційних технологій. Система управління професійно-технічною освітою в Україні зосереджена в декількох державних установах. Така розпорошеність у підпорядкуванні призводить до негативних наслідків. На зміну централізованому плануванню підготовки та розподілу фахівців було запроваджено державне замовлення на підготовку спеціалістів.

8. З'ясовано, що оптимізація мережі навчальних закладів професійно-технічної освіти шляхом їх укрупнення дасть змогу зберегти ресурсний і кадровий потенціал професійно-технічної освіти. Завдяки консолідації ресурсів покращиться матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів, оснащення навчального процесу, що підвищить якість підготовки фахівців середньої ланки. Об'єднання закладів професійно-технічної освіти сприятиме підвищенню якості викладацького складу. Економічна доцільність об'єднання професійно-технічних навчальних закладів зумовлена також економією бюджетних коштів.

9. Запропоновано створення ресурсних центрів на базі професійно-технічних навчальних закладів, сутність створення яких полягатиме в підвищенні якості навчання й рівня професійної підготовки. Основні функції ресурсних центрів: навчання складних і нових професій; навчально-методичне і програмне забезпечення підготовки для нових професій і за новими технологіями; аналіз змін вимог працедавців до кваліфікації випускників, підготовка пропозицій щодо змін професійних і освітніх стандартів; підвищення кваліфікації викладачів за новими навчальними і виробничими технологіями. Створення ресурсних центрів покращить рівень викладання в професійно-технічних закладах і дасть змогу підвищити якість підготовки фахівців відповідно до нових вимог розвитку національного господарства.

10. У дисертаційній роботі вдосконалено складові механізму багатоканального фінансування системи професійно-технічної освіти. Суть удосконалення зводиться до появи змішаного фінансування професійно-технічної освіти, яке виражається у взаємодії органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної влади, різних організаційно-правових структур, а також тристороннього договору підготовки кадрів, який передбачатиме цільове спрямування відповідних коштів на підготовку конкретного студента з виконання певних зобов'язань з боку фінансованого суб'єкта та суб'єкта, що управляє відповідними коштами, для фінансування видатків на здобуття професійно-технічної освіти.

11. Враховуючи ту обставину, що система професійно-технічної освіти є дуже важливою освітньою ланкою та виходячи із двоступеневої вищої освіти, обумовленої Болонською декларацією, вважаємо за необхідне Міністерству освіти та науки здійснити заходи щодо створення окремої ланки освіти - базової/середньої професійної із збереженням освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста; за навчальними закладами цієї ланки освіти зберегти права щодо надання випускника основної школи паралельно повної загальної середньої освіти та кваліфікації молодшого спеціаліста, а з деяких професій - робітничої кваліфікації; створити законодавчі акти прямої дії про базову (середню) професійну освіту і законодавчих засад функціонування таких закладів як самостійно, так і в структурі вищих навчальних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коробко Л.І. Розвиток механізмів фінансування професійно-технічних навчальних закладів // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2006. - № 2. - С. 125-128.

2. Коробко Л.І. Система маркетингу в державному управлінні професійною освітою // Державне будівництво [електронне видання Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України]. - 2007. - № 2. - Режим доступу до журн.: http://www.kbuapa.kharkov.ua.

3. Коробко Л.І. Фінансове забезпечення програм професійної освіти в контексті організації державного управління // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 4. - С. 104-110.

4. Коробко Л.І. Механізми управління комплексом професійної освіти // Економіка та держава. - 2008. - № 1. - С. 98-100.

5. Коробко Л.І. Правові основи державного управління освітою в Україні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України». - Запоріжжя, 2007. ? С. 49-51.

6. Коробко Л.І. Стан та перспективи розвитку сфери освіти в Україні // Матеріали шостого Пленуму Спілки економістів України та Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки». - Київ, 2007. - С. 308-309.

7. Коробко Л.І. Модернізація організаційно-економічного механізму функціонування системи вищої освіти - пріоритетне завдання держави // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів». - Дніпропетровськ, 2007. - Т. 5. - С. 81-82.

8. Коробко Л.І. Професійна освіта як чинник людського розвитку та сфери державного управління // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України»: Вид-во ХарРІНАДУ, «Магістр», 2008. - С. 261-263.

АНОТАЦІЯ

Коробко Л.І. Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних засад удосконалення державного регулювання системи професійно-технічної освіти. Визначено сутність системи професійно-технічної освіти. Досліджено особливості державного регулювання системи професійно-технічної освіти. Доповнено перелік функцій професійно-технічної освіти. Запропоновано систему оцінювання підготовленості випускників професійно-технічних навчальних закладів. Розроблено практичні рекомендації щодо створення Центру розвитку професійно-технічної освіти при Міністерстві освіти і науки України. Проаналізовано сучасний стан розвитку системи професійно-технічної освіти. Проведено аналіз тенденцій діяльності професійно-технічних навчальних закладів України. Досліджено особливості діяльності професійно-технічних навчальних закладів Запорізької області. Запропоновано розвинути структуру мережі професійно-технічних навчальних закладів шляхом створення на їх базі ресурсних центрів. Досліджено державне замовлення в системі професійно-технічної освіти. Удосконалено механізм багатоканального фінансування системи професійно-технічної освіти.

Ключові слова: механізм, фінансування, державне регулювання, професійно-технічна освіта, ринок, система.

АННОТАЦИЯ

Коробко Л.И. Государственное регулирование системы профессионально-технического образования в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена разработке теоретических аспектов усовершенствования механизмов государственного регулирования системы профессионально-технического образования в Украине. Установлено, что система профессионально-технического образования является комплексом педагогических и организационно управленческих мероприятий, направленных на обеспечение овладения гражданами знаниями, умениями и навыками, в избранной ими отрасли профессиональной деятельности, развитие компетентности и профессионализма, воспитания общей и профессиональной культуры. Ее следует рассматривать как одну из составляющих образовательной отрасли, от эффективного функционирования которой зависит развитие экономики страны в целом.

Особенность государственного управления системы профессионально-технического образования заключаются в том, что отсутствуют действенные механизмы государственного регулирования качества подготовки специалистов в сфере профессионально-технического образования, показатели и критерии, за которыми можно было бы оценить результативность подготовки специалистов. Эффективность управления Министерства образования и науки Украины профессионально-техническим образованием ежегодно падает.

Дополнен перечень функций, который выполняет система профессионально-технического образования. Так, выделена функция социальной защиты молодежи, которая реализуется при вхождении их в рыночные отношения через получение молодежью качественного профессионально-технического образования, которое дает выпускникам возможность быть конкурентоспособными и мобильными на рынке труда, а значит социально защищенными, и экономическая функция, которая означает планируемое воссоздание квалифицированных трудовых ресурсов практически для всех отраслей национального хозяйства.

Предложено создать Центр развития профессионально-технического образования при Министерстве образования и науки Украины. Деятельность Центра будет заключаться в анализе развития системы профессионально-технического образования, мониторинга эффективности деятельности профессионально-технических начальных заведений, разработки предложений, относительно внедрения мероприятий государственной регуляции профессионально-технического образования.

В диссертационном исследовании предложено оценивание подготовки выпускников профессионально-технических заведений к профессиональной работе, их способности выполнять свои профессиональные задания путем введения коэффициентов: востребованности выпускников профессионально-технических учебных заведений, прироста учеников, территориальности.

Предложено создание ресурсных центров на базе профессионально-технических учебных заведений, сущность создания которых будет заключаться в повышении качества учебы и уровня профессиональной подготовки. Основные функции ресурсных центров: учеба сложных и новых профессий; учебно-методическое и программное обеспечение подготовки для новых профессий и за новыми технологиями; анализ изменений требований работодателей к квалификации выпускников, подготовка предложений относительно изменений профессиональных и образовательных стандартов; повышение квалификации преподавателей за новыми учебными и производственными технологиями.

В диссертационной работе усовершенствован механизм многоканального финансирования системы профессионально-технического образования. Суть усовершенствования сводится к появлению смешанного финансирования профессионально-технического образования, которое выражается у взаимодействия органов местного самоуправления, местных органов государственной власти, разных организационно-правовых структур, а также трехстороннего договора подготовки кадров, который будет иметь целевое направление соответствующих средств на подготовку конкретного студента из выполнения определенных обязательств со стороны финансирующего, финансированного субъектов и субъекта, который управляет соответствующими средствами, для финансирования расходов на получение профессионально-технического образования.

Ключевые слова: механизм, финансирование, государственное регулирование, профессионально-техническое образование, рынок, система.

ANNOTATION

Korobko L.I. The state adjusting of the tade education system in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from public administration after speciality 25.00.02 - mechanisms of public administration - Classic privat university, Zaporizhja, 2008.

Dissertation is devoted to the development of theoretical principles of improvement of government control of the system of trade education. It is curtained an essence of the system of trade education. The features of government control of the system of trade education are probed. The list of functions of the trade education is complemented. The system of evaluation of preparedness of graduating students of trade educational establishments is suggested. Practical recommendations are developed in relation to creation of Center of development of the trade education at Department of education and science of Ukraine. Modern development of the system of the trade education status is analyzed. It is suggested to develop a network of trade educational establishments structure by creation on their base of resource centers. The mechanism of the multichannel financing of the system of the trade education is improved.

Key words: mechanism, financing, state adjusting, trade education, market, system.

Страницы: 1, 2, 3