Експертна профілактика в окремих видах досліджень

3. Експертами проводиться дослідження за обраними методиками. Оптимізація процесу застосування методик та інших експертних засобів досягається ефективним управлінням наявними ресурсами. Експерт (голова комісії експертів) здійснює управління шляхом планування та контролю надходження необхідних матеріалів, об'єктів, довідкової інформації тощо, а також збирання й узагальнення результатів (крок 3).

4. Здійснюється аналіз і синтез результатів досліджень, формулювання висновків відповідно до профілактичного завдання, може бути реалізованим за правилами складання висновку комплексного комісійного дослідження (крок 4).

Згідно зі змістом указаних операцій робочого етапу експертних технологій, експертне профілактичне дослідження документів забезпечується такими дослідницькими прийомами [ 51,c.211]:

1. Конкретизація завдань на експертне профілактичне дослідження документів забезпечується зверненням до типових експертних методик та розподіляється на такі процедури:

1.1. Визначення типу наданого на дослідження об'єкта, яке необхідне для оптимального вибору експертних засобів, особливо якщо дослідженню підлягає складний носій криміналістичної інформації, закодованої не наявним кодом, вивчення ознак якого потребує дослідження системи кодування та матеріалу досліджуваного документу.

1.2. Визначення інформаційних полів ознак, які підлягають дослідженню. Аналізується кожен елемент структури документа з оглядом на можливість існування в ньому ознак, за якими можуть вирішуватися ідентифікаційні та діагностичні завдання і, одночасно, які можуть свідчити про факт злочину чи про його обставини. Застосовується експертна версія про наявність таких загальних і окремих ознак, яка будується на основі аналогії, виходячи із аналізу способів учинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом документів, узагальнення практики експертного дослідження підроблених документів, особистого досвіду експерта [ 51,c.213].

Розподілення сукупності ознак наданого документа на інформаційні поля може відбуватися за комплексами ознак, що входять до предмету різних експертних методик. З огляду на це в документі завжди можна виділити такі інформаційні поля ознак: техніко-криміналістичного дослідження паперових документів; дослідження матеріалів документів (паперу, пластикату, магнітної стрічки, оптичного диску, фотопаперу тощо); трасологічних; фототехнічних, аудіофонографічних; ідентифікації портретних та інших видів зображень.

1.3. Формулювання окремих завдань на дослідження: обирається з переліку ідентифікаційних та діагностичних завдань з дослідження виділених інформаційних полів ознак, враховуючи необхідність забезпечення повноти дослідження [ 83,c. 347].

1.4. Формулювання узагальненого завдання на експертне профілактичне дослідження: містить рекомендації з узагальнення обраних окремих завдань. Узагальнене завдання за узгодженням із замовником дослідження може бути сформульованим як встановлення ознак профілактичного характеру, тобто ознак злочину, який пов'язаний з обігом наданого документа.

2. Встановлення переліку та послідовності застосування окремих експертних методик, методів й прийомів, інших експертних засобів відбувається за такими процедурами:

2.1. Окремі експертні методики обираються відповідно до сформульованих окремих завдань. У випадку існування декількох конкуруючих методик перевага надається тим, які апробовані в установленому порядку Міністерством юстиції України, дозволяють досягти більш інформативного результату та доступні для використання[ 83,c. 347].

2.2. Встановлення послідовності застосування окремих експертних методик проходить відповідно до визначених інформаційних полів ознак. При цьому діють правила пріоритетного їх вибору, виходячи із принципів: а) максимального збереження об'єкта дослідження, яке передбачає застосування не руйнуючих методик поперед руйнуючих; б) отримання максимальної інформації - пріоритет надається більш інформативним методикам; в) економічності дослідження - прості не руйнуючі інформативні методики застосовуються поперед тих, які потребують коштовного обладнання і витратних матеріалів.

2.3. Процедура технічного забезпечення окремих експертних методик передбачає вибір із наявних технічних засобів, з урахуванням їх тактико-технічних характеристик і ступеню працездатності.

2.4. Кадрове забезпечення проведення дослідження враховує реєстраційні дані про експертів (їх спеціалізацію, рівень кваліфікації, досвід, місце роботи)[ 83,c. 347].

2.5. Організаційне забезпечення, яке необхідне для збереження й транспортування матеріалів на дослідження, застосування окремих методик за обраною послідовністю, надійної роботи технічного обладнання тощо. Воно містить інструкції з порядку дослідження, зберігання і транспортування об'єктів, використання обладнання та витратних матеріалів.

2.6. Процедура інформаційного забезпечення, яка призначена для здійснення оперативного обміну інформацією між суб'єктами експертної технології: містить довідники з питань процесуального, методичного, технічного забезпечення досліджень.

3. Застосування окремих експертних методик передбачає такі процедури:

3.1. Управління - містить засоби планування і контролю термінів проведення досліджень, виконання запитів про надання додаткових матеріалів тощо.

3.2. Збирання результатів застосування окремих експертних методик - містить засоби передачі результатів до голови комісії експертів та забезпечення їх повноти та конфіденційності.

4. Формулювання висновку експертизи забезпечується такими процедурами [ 83,c. 347]:

4.1. Аналіз і синтез результатів застосування окремих експертних методик - містить порівняння результатів і розв'язання суперечок, які можуть виникнути між ними. Синтезуючий висновок, який складається поруч із категоричними судженнями може містити відомості про виявлені протиріччя між результатами застосування різних методик, а також вірогідні висновки щодо предмету дослідження.

4.2. Формулювання узагальнюючого висновку - забезпечується правилами складанням документу за результатами дослідження та вимогами до формулювання експертного висновку[ 83,c. 347].

Робочий етап експертної технології дослідження документів, який включає експертні профілактичні завдання, представлений Таблицею 2.2. В ній, відповідно до структурних елементів документу (інформація, система кодування, носій) надається повний перелік завдань на дослідження цих елементів експертними засобами. При дослідження інформаційного структурного елементу документу, такими завданнями є встановлення ознак логічної підробки, встановлення ознак зміни початкового змісту документу. Якщо ці завдання не поставлені в постанові (ухвалі) на проведення експертизи, то їх ініціативне дослідження складає зміст експертного профілактичного дослідження. Під час дослідження логічної складової документу за вказаними завданнями, експерт має орієнтуватися на такі окремі завдання діагностичного та ідентифікаційного характеру, які перелічені в правому стовпчику таблиці 2.(Додаток 2.Таблиця 2) (встановити спосіб логічної підробки, встановити дослівний зміст документу, засобами авторознавчого дослідження ідентифікувати виконавця логічної підробки, ідентифікувати автора документу)[ 83,c. 347].

Проводячи експертне профілактичне дослідження системи кодування документу, експерт вирішує такі задачі: встановити систему кодування інформації, встановити ознаки зміни чи перекручення кодів. Окремі завдання зводяться до діагностики типу системи кодування та до встановлення способу перекручення кодів, до ідентифікації автора кодування інформації в документі, а також виконавця перекручення кодів. Експертне профілактичне дослідження носія інформації (матеріалу документу) зводиться до встановлення ознак технічної підробки документу та виявлення невідповідності матеріалу документу встановленим зразкам (еталонам). В ході дослідження діагностуються тип та спосіб технічної підробки документа, відповідність чи невідповідність матеріалу документу еталонам, а також ідентифікуються засоби технічної підробки документу, проводяться ідентифікаційні дослідження джерела походження матеріалу документу.

Таким чином, експертні профілактичні дослідження входять до робочого етапу експертних технологій техніко-криміналістичного дослідження документів. Встановлення ознак профілактичного характеру відбувається обов'язковим чином незалежно від того, чи поставлені відповідні запитання в постанові (ухвалі) на проведення експертизи, чи ні [ 83,c. 347].

3. Експертна профілактика у судово-автотехнічних дослідженнях

Діяльність судово-експертних установ неможлива без планомірної, цілеспрямованої роботи по виявленню причин та умов , які сприяли скоєнню злочину. Особлива роль в цій справі належить експертам-автотехнікам, які, використовуючи спеціальні знання у технічній експлуатації транспорту, регулювання і організації дорожнього руху, експлуатації та утримання автомобільних доріг, можуть розробляти профілактичні рекомендації для широкого кола підприємств та установ [59,c.106].

Профілактична діяльність експерта-автотехніка засновується на результатах аналізу матеріалів кримінальних справ про дорожно-транспортні пригоди. Його пропозиції за конкретними справами носять необов'язковий характер і адресуються слідчому або суду, який призначив експертизу. Більш глибоке вивчення причин та умов , що спричинили дорожньо-транспортну пригоду, досягається узагальненням експертної профілактики і наданням профілактичних рекомендацій.

Профілактичні рекомендації експертів-автотехників, загалом, направлені на наступне :

- покращення контролю за технічним станом автомобілів на автотранспортних підприємствах (неполадки гальмів, неправильне збирання шарнирів кермових тяг, експлуатація автомобілів з гранично відпрацьованими деталями, порушення технології ремонту деталей та інш.)

- покращення конструкції і технології виготовлення деталей на заводах;

- покращення дорожніх умов;

- покращення організації та регулювання руху транспортних засобів на трьохсторонніх перехрестях і окремих ділянках з підвищеною небезпекою для руху [59,c.108].

До компетенції експерта-автотехніка входить і визначення технічної можливості попередити дорожньо-транспортну пригоду не тільки за вихідними даними, які вказані органом, що призначив експертизу, але і за отриманими експертом розрахунковими даними. На протиставлення варіантів, які досліджуються експерт вказує у своєму висновку[66].

Наприклад, при аналізі механізму пригоди він отримує дані, які відрізняються від вказаних в постанові про призначення експертизи. У цьому випадку експерт повинен вирішити поставлені питання як за даними, які вказані в постанові, так і по даним, встановленим в процесі дослідження механізму ДТП.

До компетенції експерта-автотехніка також відноситься аналіз виконання технічних нормативів особами, які перевіряють технічний стан транспортних засобів до виїзду на лінію, які проводять технічне обслуговування та ремонт .

Під час вивчення та узагальнення матеріалів дорожно-транспортних пригод встановлено, що значна частина їх скоюється по причині поганого стану автомобільних доріг. За матеріалами світової статистики по причині незадовільного стану дороги та невідповідності дорожніх умов характеру руху дорожньо-транспортні пригоди стаються у 20-30 % випадків від загальної кількості дорожньо-транспортних пригод [ 67].

Багато дільниць доріг не відповідають сучасним вимогам, у темний час часто порушують швидкості руху транспорту тому, що погано видно дорожні знаки.

Про такий елемент дорожньо-транспортної пригоди як дорога, у літературі даних дуже мало. Між тим, для того, щоб покращити профілактику дорожньо-транспортних пригод, необхідно аналізувати не тільки елементи : автомобіль, водій, пішохід, а також звертати увагу і на стан дороги [75,c.140].

Заслуговує особливої уваги форма профілактичної роботи , яка заснована на узагальненні експертної практики. Подібні узагальнення можуть стосуватися технічного стану транспортних засобів, їх конструктивних особливостей, технології ремонту, умов та режиму праці водія, організації та врегулювання руху, системи навчання водіїв.

Експертна практика показує, що у ряді випадків водії не можуть передбачати виникнення несправностей, оскільки останні не мають зовнішніх ознак виявлення. Виявити цю неполадку можливо тільки детальним оглядом, тому при проведенні щорічного техогляду треба перевіряти ймовірні місця зносу деталей, або виявлення неполадок, які можуть спричинити пошкодження деталі, яке може призвести до аварійної ситуації [70,c.210].

Також актуальним є питання експертної профілактики при підробленні заводських позначок автомобілів.

Державні судово-експертні установи накопичують та систематизують інформацію про ознаки підроблення заводських позначок автомобілів. Були розроблені та впроваджені експертні методики дослідження укритих заводських номенклатурних позначок, ознак часу випуску транспортного засобу, методики дослідження лако-фарбового покриття [70]. Також упроваджуються в експертну практику новітні засоби експертної техніки, засновані на принципах хімічного травлення, магнітооптики, ультразвукового сканування. В результаті їх систематичного застосування створюються експертні обліки ознак заводських параметрів системи «автомобіль», які містять ознаки трасологічних, фізико-хімічних, транспортно-товарознавчих та інших типів. Удосконалюється державна автоматизована система обліку викрадених транспортних засобів та таких, які знаходяться в розшуку.

Злочинці припиняють фальшування номерних клеймень як неефективний засіб легалізації викрадених транспортних засобів, а вдаються до інших шляхів - до їх розукомплектування та переобладнання, до виготовлення підроблених документів. Наприклад, у цей час спостерігались непоодинокі випадки виявлення автомобілів-«двійників», тобто таких, які мали однакові заводські ідентифікаційні номери. Очевидно, що поява таких «двійників» може сприяти ухиленню від сплати митних зборів при ввезенні в державу автомобілів. Злочинці вишукують нові шляхи легалізації викрадених автомобілів та ухилення від сплати податків та митних зборів при їх ввезенні в країну, - наприклад, розукомплектуванням транспортних засобів.

Правоохоронні органи виявляють транспортні засоби, кузов яких нібито ввезений в державу як запчастина, але як встановлюється експертним дослідженням, фактично такі транспортні засоби випущені з заводу як комплектні вироби. Правоохоронними органами, за участю судових експертів виявляються викрадені транспортні засоби, які були розукомплектованими та легалізованими нібито як переобладнані в умовах СТО [70].

Державні судово-експертні установи розробляють та впроваджують комплексну трасологічну автомобільно-товарознавчу методику встановлення факту випуску із заводу даного транспортного засобу як комплектного виробу, яка базується на дослідженні вузлів кріплення основних агрегатів транспортних засобів (двигун, коробка зміни передач, мости, система вихлопу та ін.), а також на відомостях із інформаційних баз виробника про випуск транспортного засобу із даними номерами агрегатів як єдиного виробу чи як запчастини. В практиці Донецького НДІСЕ, влітку та восени 2006 року було досліджено більше десяти транспортних засобів, які за документами проходили як переобладнані в умовах СТО, але насправді виявилися випущеними із заводу як комплектні вироби [70].

Злочинці вдаються до пошуку нових шляхів легалізації транспортних засобів, про що може свідчити той факт, що за останній рік жодного транспортного засобу не надходило до Донецького НДІСЕ на комплексне трасологічно- автомобільно-товарознавче дослідження.

Наведене історичне узагальнення показує, що судово-експертні установи йшли позаду «винаходів» злочинців, які «вдосконалювали» свої методи приховування незаконного обігу транспортних засобів, унаслідок чого певні періоди часу, поки розроблялись та впроваджувались необхідні експертні методики, обіг автомобілів у країні недостатньо контролювався правоохоронними органами.

На даний час, в судово-експертних установах, на підставі узагальнення накопиченого досвіду, створена повна еталонна модель «Легковий автомобіль», яку можна представити у вигляді матриці (Еmn). Якщо порівняти моделі наданих об'єктів, які досліджувались на історичних етапах 1 - 4, то можна бачити, що комплекс ознак злочину, який складає матрицю (Kmn), постійно поширювався, а комплекс ознак (Pmn) - відповідно, зменшувався. На даний час «недоторканими» з боку суб'єктів злочинної діяльності залишились ознаки заводського маркування болтів кріплення основних агрегатів автомобіля до кузова, а також кріплення заводської номерної таблички та укритих номенклатурних позначок [70]. Екстраполюючи процес зміни матриць (Kmn) і (Pmn), можна бачити, що злочинці, наприклад, здійснюючи незаконне перетинання автомобілями митного кордону держави, у недалекому майбутньому стануть вдаватися до навмисного знищення заводського маркування болтів кріплення основних агрегатів до кузова, знищення чи фальсифікації заводської номерної таблички, видалення укритих номенклатурних позначок. Про те, що такий спосіб приховування незаконних дій з автомобілями вже реалізується, опосередковано свідчить той факт, що за останній час не надходило замовлень від правоохоронних органів на таке дослідження транспортних засобів до державних судово-експертних установ, тоді як за попередній період таких досліджень було проведено порівняно багато [70].

На підставі узагальнення експертної практики можна зробити прогноз: факт незаконного обігу транспортних засобів злочинці можуть приховувати знищенням заводського маркування кріплення основних агрегатів до кузова. Виходячи з цього, з метою викриття ознак злочинів, державні судово-експертні установи в своїй профілактичній роботі повинні вже зараз застосовувати комплексний підхід на основі експертних технологій для встановлення ознак таких злочинів, зокрема, поглибленням дослідження документів, які супроводжують транспортні засоби.

Аналізуючи природу ознак комплексу (Pmn) моделі «Легковий автомобіль» можна бачити, що поза межами можливостей злочинців знищувати чи перекручувати ознаки об'єкту експертного дослідження залишаються ознаки автомобільно-товарознавчі, а саме зміст позначок ідентифікаційних номерів транспортних засобів, року випуску транспортного засобу, різних технологічних номерів, які виробник надає вузлам та агрегатам у процесі зборки автомобіля. Інформацію про ці позначки експерти отримують через мережу ІНТЕРНЕТ безпосередньо від виробника, і такі відомості складають найбільш захищений від впливу події злочину комплекс ознак в еталонній моделі (Еmn) [70]. Однак, на даний час існує технічна проблема доступу експертів через ІНТЕРНЕТ до інформаційних масивів виробників автомобілів; також виникають нормативно-правові питання використання таких даних у висновку експерта (спеціаліста) .

Якщо застосувати запропоновану систему експертного прогнозування та викриття нових ознак злочинів до ситуації, яка склалась на історичному етапі, то можна бачити, що побудова моделей (Еmn) та (Rmn) одразу надає можливостей прогнозування впливу в процесі вчинення злочину на транспортні засоби як на носії криміналістичної інформації, з метою приховування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом автомобілів. Упровадження експертної технології, яка пропонується, дозволить уникнути зайвих етапів у боротьбі зі злочинністю, шляхом експертного прогнозування нових напрямів злочинів.

Страницы: 1, 2, 3, 4