скачать рефераты

МЕНЮ


Правове положення громадських організацій і політичних партій по законодавству України

Політична партія -- це організація, що о6'єднює індивідів на основі спільності політичних поглядів, визнання визначеної системи цінностей, що знаходять своє втілення в програмі, яка намічає основні напрямки політики держави. Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государстве. - М.: Издательская группа «Форум - ИНФА - М», 1998. 228с.

Ще Г. Еллинек розглядав програму як кваліфікаційну ознаку політичних партій. При відсутності в угруповань "визначеної широкої програми державної політики", відзначав він, вони являють собою "несправжні" партії, тому що їхні члени не об'єднані загальними поглядами на всю державну політику. Еллинек Г. Указ. соч. С. 83. На це ж вказує і відомий російський філософ М. Рац: "Без програми немає і не може бути політичної партії". Рац М. Политики развития: Первые шаги России. М., 1995. С. 109.

У цьому зв'язку інтерес представляють розуміння М. Раца про програми багатьох російських політичних партій: «Якби наші "партії" всерйоз і чесно зайнялися розробкою своїх програм, а Президент як гарант Конституції утримував би при цьому за допомогою Мін'юсту рамку права, та не тільки число партій могло б скоротитися, але і вся політична карта Росії переконструювалася.» Рац М. Указ соч. С. 109. Маються на увазі, зрозуміло, не беззмістовні декларації і гасла, а дійсно програма, в якої докладно визначені цілі і задачі партії, засоби і методи їхнього досягнення і рішення. І навряд чи прав С. А. Авак'ян, що хоча і визнає "доцільним'' (що, до речі, не означає "обов'язковим") для партій і суспільно-політичних рухів мати свої програмні документи, але вважає що до їх числа "можна віднести не тільки об'ємні програми, але і відносно короткі політичні декларації, заяви й інші документи, що суспільні об'єднання рахують для себе більш придатними". Авакьян С.А. Указ. соч. С. 97.

Власне кажучи, така позиція означає відмовлення від визнання програми обов'язковою ознакою політичної партії.

Політична партія -- це об'єднання, що діє на постійній основі, що має формалізовану організаційну структуру.

Ця ознака включається законодавством ряду країн у визначення політичної партії.

Ця ознака відрізняє політичні партії від тимчасових і вузьких по своєму складі об'єднань, що також можуть брати участь у політичному житті. До них відносяться, насамперед, об'єднання виборців (союзи, комітети, групи), що створюються на період виборів і звичайно припиняють своє існування з їх закінченням.

Поняття "постійна організація", використовуване законодавством, не зводиться тільки до тимчасового фактора (тривалість, тривалість існування організації). Воно припускає також наявність визначеного числа членів організації, без чого остання не може діяти на постійній основі і виконувати функції, властивим партіям. Чисельність партії розглядається законодавством деяких країн як один з її кваліфікаційних ознак.

Розглянуті ознаки політичної партії, що знаходять своє закріплення в законодавстві різних країн, дозволяють сформулювати її загальне юридичне визначення: політична партія - це суспільне об'єднання, що створене для участі в політичному процесі з метою завоювання і здійснення державної влади конституційними засобами, діє на постійній основі і має політичну програму. Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государстве. - М.: Издательская группа «Форум - ИНФА - М», 1998. 228с.

Проблеми типології виникають у всіх випадках, коли аналізуються різнорідного складу об'єкти. Типологія по-яснює принципи дискретності, уможливлює системний опис групи об'єктів, дає підстави вияснити тенденції подальшого їхнього розвитку. У політології запропоно-вано немало підходів до типологізації політичних партій (М. Дюверже, М. Вебер, С. Коен, В. Ленін, 3. Ньюмен та ін.). Усі підходи виступають не альтернативними ва-ріантами. а як взаємодоповнювальні. Маємо можливість узагальнити попередній досвід і, використавши метод конструювання типів, де тип (партія) -- це об'єкт, який виділяється за рядом ознак із безлічі даного роду явищ, запропонувати таке групування сучасних партій Політологія: Навчальний посібник для вузів / Упоряд. та ред. М. Сазонова. - Харків: Фоліо, 1998.- 504-505сс.:

Критерії

Класифікації

Види партій

1

2

Організаційна

Структура

– централізовані - з суворою внутріпартійною субординацією, єдиним керівним центром;

– децентралізовані - з широкою автономією структурних підрозділів;

– кадрові (нечисленні), у яких відсутній меха-нізм організованого прийняття у партію і ста-тутною регулювання внутріпартійних відносин;

– -масові - з фіксованим членством, із широ-кою мережею місцевих партійних організацій;

Характер партійного керівництва

– колективне, але з явно вираженою роллю лідера;

– вождистського типу;

– харизматичне, за якого владу зосереджено в руках лідера в силу його авторитету в партії чи в суспільстві взагалі;

– консенсусне;

Спосіб функціонування

– демократичні,

– авторитарні;

Соціальні інтереси

– загальнонаціональні,

– класові: пролетарські, буржуазні, дрібнобур-жуазні, селянські;

– міжкласові,

– партії соціальних груп;

Ідеологічний генотип

– ліберальні,

– консервативні,

– соціал-демократичні,

– лівосоціалістичні,

– комуністичні,

– фашистські;

Характер доктрин

– ідеологічні,

– прагматичні,

– партії ділових інтересів;

Ставлення до характеру перетворення суспільства

– реформістські,

– революційні,

– консервативні;

Статус

У політичній сфері

– правлячі,

– опозиційні,

– системні,

– несистемні;

Місце у спектрі політичних сил

– ліві,

– центристські,

– праві;

Нормативність

– традиційні, що спираються на сталий соціальний престиж керівника і партії в цілому;

– раціонально-нормативні, що базуються на статутних нормах;

– харизматичні, засновані на цілковитій вірі в лідера;

Правове становище

– легальні,

– нелегальні;

Зв'язок із соціальним середовищем

– відкриті,

– закриті.

Розглядаючи запропоновану типологію, слід мати на увазі тенденції в розвитку партій, які спричиняють зміну їхнього місця у типологічній шкалі. Одні партії перетво-рились, приміром, на переважно електоральні, другі -- на ідеократичні, треті претендують на статус «народних». Політологія: Навчальний посібник для вузів / Упоряд. та ред. М. Сазонова. - Харків: Фоліо, 1998.- 504-505сс.

Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим За-гальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією. Згідно з Консти-туцією України (ст.36) громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх про-фесійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

Дана стаття розвиває та конкретизує положення статті 20 Загальної декларації прав людини та статті 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права щодо свободи асоціацій і передбачає, що право на свободу об'єднання є невід'ємним правом громадян України, яке гарантується Конституцією України. Громадяни об'єднуються в політичні партії і гро-мадські організації на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод та виконання обов'язків.

Відповідно до Закону України "Про об єднання громадян" від 16 червня 1992 р. політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загаль-нонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні держав-ної політики, формуванні органів влади, місцевого та, регіонального самоврядування. Громадська організація - це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інте-ресів.

Характерною особливістю діяльності політичних партій та громадських організацій є те, що вони без-посередньо не можуть займатися комерційною діяль-ністю. Виняток становить лише право продавати суспільно-політичну літературу, вироби із власною символікою, проводити фестивалі, виставки та інші суспільно-політичні заходи.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і виявленню політичної волі громадян, висуваючи своїх кандидатів на виборах до органів державної влади і місцевого самоврядування, які повинні про-водити політику цих партій при одержанні ними відповідного мандата. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Професійні спілки є громадськими організа-ціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільни-ми інтересами за родом їхньої професійної діяльності та утверджуються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їхніх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Професійні спілки - це найбільш масові громадські організації. Вони діють у відповід-ності з статутами, які вони приймають, і не підля-гають реєстрації в державних органах.

Професійні спілки представляють інтереси гро-мадян в сферах виробництва, праці, побуту, культури і т. ін. Їм надано право здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю і правил по охороні праці, вони контролюють житлово-побутове обслуговування працівників, утримують санаторії, профілакторії, будинки відпочинку, культурно-освіт-ні, туристичні та спортивні установи тощо.

Об-меження, які стосуються членства у політичних партіях встановлюються ви-ключно Конституцією і законами України. Зокрема, встановлено, що членами політичних партій не мо-жуть бути іноземці, судді, прокурори та деякі інші категорії громадян (ст.37 Конституції України). Крім того, забороняється від-мовляти у прийнятті до політичної партії або громад-ської організації або виключати з них осіб у зв'язку з їх статтю, національною належністю і т.ін.

Конституція передбачає, що ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання грома-дян чи обмежений у правах і свободах за прина-лежність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Належність чи неналежність до будь-якої політичної партії або громадської ор-ганізації не може бути підставою для надання держа-вою окремих пільг і переваг.

Вимога про зазначення в офіційних документах щодо членства у тому чи іншому об'єднанні громадян не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Держава створює рівні можливості для діяльності об'єднань громадян. Будь-яке втручання державних органів та службових осіб у їх діяльність не допус-кається, крім випадків, передбачених законом.

В статті 37 Конституції України говориться про те, що утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яках спрямовані на ліквідацію незалежності Ук-раїни, зміну конституційного ладу насильницьким шля-хом, порушення суверенітету і територіальної ціліс-ності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на роз-палювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населен-ня, забороняються.

Політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

Не допускається створення і діяльність ор-ганізаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних за-кладах та інших державних установах і організаціях.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійсню-ється лише в судовому порядку.

Україна є суверенною незалежною державою, розвивається на основі здійснення українською на-цією свого невід'ємного права на самовизначення і захищає свою державність. Тому будь-які насиль-ницькі дії проти національної державності України з боку політичних партій, громадських організацій, ін-ших угрупувань чи окремих осіб переслідуються зако-ном. Політичну владу необхідно здобувати лише через вільні демократичні вибори.

Якщо в статутних документах громадських об'єднань, поданих до реєстрації, будуть передбачені програмні цілі, які суперечать вимогам цієї Консти-туції та законодавству України, Міністерство юстиції зобов'язано відмовити їм у реєстрації.

Не допускається утворення і діяльність ор-ганізаційних структур будь-яких політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових фор-муваннях Збройних Сил, Національної гвардії, орга-нах СБУ, прокуратури та МВС, Прикордонних військ тощо, а також на державних підприємствах, в устано-вах, навчальних закладах та інших державних ор-ганізаціях.

Забороняється створення політичних партій, керівні органи чи структурні осередки яких знаходя-ться за межами України.

Підставами для заборони об'єднань громадян є їх програмні цілі або дії, що спрямовані на зміну шляхом насильства конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави;

підрив безпеки держави, зокрема у формі ведення діяльності на користь іноземних держав, захоплення державної влади, нехтуючи Конституцією і законами, що визначають порядок її утворення; пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової або релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизна-них прав і свобод людини, посягання на здоров'я населення.

Заборона діяльності об'єднань громадян здійс-нюється в судовому порядку. За своїм рішенням на подання органу, який здійснив реєстрацію, або про-курора суд може примусово розпустити об'єднання громадян або тимчасово (на строк до трьох місяців) заборонити окремі види чи всю діяльність певного об'єднання громадян.

При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, на клопотання об'єднання гро-мадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі (Закон України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р.)

Об'єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою у спілки (союзи, асоціації тощо), яким відповідно до їх статутів теж можуть надаватися права юридичної особи.

Відповідно до статті 6, 7 Закону «Про об'єднання громадян» об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.

Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

На працівників апарату об'єднань громадян поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

Відповідно до статей 8, 9, 10 Закону “Про об'єднання громадян” держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом.

Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.

Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування доходів по окремих видах господарської або іншої комерційної діяльності об'єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснованих підприємств, максимальні розміри окремих та загальних річних пожертвувань на користь політичних партій, затверджує перелік всеукраїнських громадських організацій, яким держава надає матеріальну допомогу.

Об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.