Принципи кримінального процесу
Принципи кримінального процесу
1
ПЛАН
Вступ.
1. Поняття і значення принципів кримінального процесу.
2. Система принципів кримінального процесу.
3. Характеристика принципів кримінального процесу, закріплених у
кримінально-процесуальному законодавстві України.
Висновки.
Використана література.
ВСТУП
Побудова правової держави в Україні висуває на перший план завдання щодо забезпечення прав і законних інтересів громадян, верховенство закону у всіх сферах державного та громадського життя. В усіх галузях чинного законодавства повинні одержати нормативне закріплення принципи, за допомогою яких забезпечуються права людини.
Безумовно, що існуючі у нашому праві фундаментальні джерела -недоторканність прав і свобод громадян, взаємна відповідальність держави й особистості, підпорядкування закону діяльності усіх державних органів і посадових осіб - набувають особливого значення в кримінальному судочинстві.
Важливою гарантією правосуддя, захисту прав і свобод обвину-вачуваного та інших учасників судочинства виступають принципи кримінального процесу, які, образно кажучи, є генетичною основою процесуального права.
1. Поняття і значення принципів кримінального процесу.
Принципи кримінального процесу -- це закріплені в законі осно-воположні ідеї, засади, найбільш загальні положення, що визначають сутність, зміст і спрямованість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади від яких не відступають, а їх порушення тягне за собою скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень по справі.
До критеріїв визначення певного положення принципом кримінального процесу слід відносити таку сукупність властивостей: 1) найбільш загальні, вихідні положення, ідеї, які мають фундаментальне значення для кримінального процесу; 2) ідеї, які закріплені в нормах права; 3) юридичне закріплені ідеї (положення), що мають значення, як правило, норм права найвищої юридичної сили і прямої дії (більшість із них закріплені в Конституції України, а самі норми Конституції є нормами найвищої юридичної сили, а отже визначають спрямованість, сутність і зміст окремих процесуальних інститутів - норми, які суперечать змісту принципів правосуддя, застосуванню не підлягають і повинні приводитись у відповідність з визначеними засадами; 4) принципово важливі засади, які діють у всіх або кількох стадіях кримінального процесу й обов'язково в його центральній стадії -- стадії судового розгляду, а порушення будь-якого принципу означає незаконність рішення у справі й обов'язково тягне його скасування.
Слід додати, що принципи мають загальнообов'язковий характер для всіх учасників процесу; реалізація принципів кримінального процесу забезпечується засобами державного впливу; кримінально-процесуальний закон визначає правовий механізм реалізації та захисту принципів кримінального процесу.
Принципи кримінального процесу -- це не пасивне закріплення об'єктивних закономірностей правового життя чи певних правових ідей, не абстрактне побажання, а суттєвий засіб регулювання правовідносин у сфері кримінального судочинства. Вони являють собою акт волевиявлення держави, продукт свідомої законотворчості, і в цьому розумінні можуть виступати засобом розвитку процесуальної форми. Прикладом може бути нова Конституція України, в якій вперше були сформульовані такі принципи кримінального процесу, як змагальність, недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім'ї та своїх близьких родичів, знайшов юридичне визначення і розкриття принцип презумпції невинуватості обвинувачуваного.
У систем процесуального права принципи посідають домінуюче місце. Вони є першоджерелами для інших норм і інститутів, які виводяться з них і підпорядковуються нормам-принципам. "Маючи високий ступін узагальненості, конкретизуючись в інших правилах,-- зазначає Н.А. Громов,-- принципи синхронізують всю систему процесуальних норм і придають глибоку єдність механізму кримінально-процесуального впливу"1.
Не можна недооцінювати значення принципів кримінального процесу. "Недоліки та хиби правосуддя,-- слушно зауважує М.Й. Коржанський,-- особливо у сфері боротьби зі злочинністю, і найбільш значні та шкідливі наслідки їх виявляються якраз там і тоді, де і коли порушуються принципи"2.
"Саме вони,-- підкреслює В.Т. Маляренко,-- є гарантією додержання прав і законних інтересів особи при провадженні у кримінальній справі".3.
Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони:
- є першоджерелом і становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права;
- являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб;
- дають юридичну базу для тлумачення конкретних кримінально-процесуальних норм та вирішення спірних питань;
- синхронізують всю систему процесуальних норм і забезпечують узгодженість кримінально-процесуальних інститутів і єдність процесуальної форми;
- служать основою і вихідним положенням для вдосконалення окремих кримінально-процесуальних інститутів і правових норм, розвитку процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя;
"Значення засад судочинства,-- слушно зазначає В.Т. Маляренко,-- вбачається не тільки у тому, що кожне рішення, прийняте з порушенням їх вимог, підлягає скасуванню, а й у тому, що вони вносять упорядкованість у випадках застосування права за аналогією, а також сприяють правильному розумінню змісту інших правових норм"4.
"Більше того,-- зазначає А. Колодій,-- виражені в праві принципи стають принципами правосвідомості, внутрішнім регулятором поведінки людей"5. Для осіб, які застосовують право,-- вказує Ю.М. Грошевий,-- "принципи є не лише керівництвом до дії, а й вимогою іти у встановленому напрямку відповідно до тієї ідеї, яка на цей час є провідною в даному суспільстві та державі”6.
Коли ми володіємо принципом - писав Віоле-ле-Дюк, - будь-яка творча робота є можливою , навіть легкою, йде правильним ходом, методично маючи результатом, якщо не шедевр, то хороші достойні твори"7. І, навпаки,-- як слушно зауважував М. Чернишевський, -- хто не усвідомлює
1. Промов Н.А. Уголовньїй прцесс России. -- М.; Юрист, 1998.
2. Коржанський М.Й. Нариси кримінального права. -К., 1999. 3. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К.: Юринком Інтер, 1999. 4. Маляренко В. Т. Поняття, загальна характеристика та класифікація основних засад кримінального судочинства Вісник Верховного Суду України. - 1999.- №1.
5. Колодій А.М. Принципи права України. - 1998.
6. Грошевий Ю.М. та ін. Кримінальний процес України. -Харків: Право, 2000. 7. Виоле-ле-Дюк. Беседы об архитектуре. - 1937.
принципи у всій логічній повноті і послідовності, у того не тільки в голові сумбур, а й у справах дурниця 1.
Питанням принципів права, принципів юридичного процесу взагалі 1 принципів кримінального процесу зокрема приділяється значна увага в юридичній літературі. Але питання цілісної концептуальної моделі системи принципів кримінального процесу ще досліджено недостатньо. Більше того, в сучасній юридичній науці автори дещо по-різному визначають систему принципів кримінального процесу.
Одні автори включають у таку систему чотирнадцять основних положень, другі - одинадцять, треті - п'ятнадцять. В. П. Бож'єв не безпідставно називає вісімнадцять конституційних принципів кримінального процесу, включаючи до них такі засади, як принцип охорони честі і гідності особистості і принцип свободи оскарження дій і рішень суб'єктів, відповідальних за ведення справи.
Традиційно в юридичній літературі всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в Конституції держави) та інші (суто кримінально-процесуальні).
При цьому важливо відокремлювати принципи кримінального процесу від принципів судоустрою, а також принципів організації і діяльності окремих правоохоронних органів.
Принципи судоустрою - це принципи організаційні, вони визначають побудову судової системи, взаємозв'язок всіх ланок судової влади. Інакше кажучи, принципи судоустрою -- принципи організаційні, а принципи процесу - принципи функціональні.
На думку М.М. Михеєнка, слід розрізняти такі принципи:
а) суто організаційні, наприклад назначуваність слідчих;
б) організаційно-функціональні, наприклад колегіальність, нагляд вищих судів за судовою діяльністю нижчих судів;
в) функціональні, тобто суто кримінально-процесуальні, наприклад презумпція невинуватості, змагальність 2.
Принципи кримінального процесу -- це принципи діяльності слідчого, органів дізнання, прокурора і суду з розгляду заяв і повідомлень про злочини, дізнання, розслідування, судового розгляду кримінальних справ, касаційному провадженню та перегляду справ у нарядну нагляду та за нововиявленими обставинами, тобто; принципи виконання суб'єктами процесу своїх процесуальних функцій і розслідування, захисту, обвинувачення, правосуддя, принципи діяльності, спрямованої на вирішення завдань саме кримінального процесу.
За визнанням Михеєнка М.М., система засад кримінального процесу
охоплює конституційні засади:
1) законність;
2) державна мова судочинства;
3) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
4) повага до гідності особи, невтручання в особисте і сімейне життя;
5) право людини на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла;
1. Чернышевский Н.Г. ПСС. - Т.9. - 1949.
2. Мшеєнко М.М. Проблеми розвитку - кримінального прогресу в Укураїні. - К., 1999.
7) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
8) з'ясування істини;
9) забезпечення підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному права на захист;
10) презумпція невинуватості;
11) свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів;
12) здійснення правосуддя виключно судами;
13) участь народу у здійсненні правосуддя;
14) незалежність і недоторканність, суддів, підкорення їх лише законові;
15) змагальність судового розгляду;
16) гласність судового процесу;
17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень;
18) обов'язковість рішень суду; інші засади: 1) публічність; 2) забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів; 3) вільна оцінка доказів, 4) безпосередність дослідження доказів; 5) усність процесу.
У цілому ця думка змістовна, але не може не викликати доповнень, зауважень і більш глибокого розгляду.
По-перше, в Конституції України найшли відображення і такі загально юридичні принципи, як справедливість, відповідальність держави за шкоду, заподіяну громадянинові державними органами чи її посадовими особами (ст. 56 Конституції України - на підставі цих положень в кримінальному процесі виник і розвивається інститут реабілітації незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності, відшкодування їм моральної і матеріальної шкоди.
По-друге, в кримінальному процесі гарантується захист не лише окремих конституційних прав і свобод людини (недоторканність житла, особи тощо), а повинно забезпечуватись забезпечення всіх, гарантованих конституцією і міжнародними правовими актами прав і свобод людини (нерушимість права приватної власності і т.д.). Тому доцільно вести мову про єдиний принцип кримінального процесу -- принцип забезпечення прав і свобод людини, в рамках, якого знаходять окреме проявлення його функціональні інститути;
- забезпечення недоторканності особистого життя особи, житла;
- таємниці телефонних розмов, листування, телеграфної та іншої кореспонденції, нерушимості права власності.
По-третє, до принципів кримінального процесу відносяться такі
загальні і фундаментальні положення: документування процесуальних дій і рішень (п. 7 ст. 129 Конституції України); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу, повага та захист честі і гідності людини;
гарантованість доступу до правосуддя; забезпечення ознайомлення обвинувачуваного з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення; прокурорський нагляд на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором у суді; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише з разі крайньої необхідності; неприпустимості примушування до свідчень проти
самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів; заборона повороту до гіршого стосовно обвинуваченого в апеляційній та касаційній стадіях процесу.
2. Система принципів кримінального процесу.
У кримінальному процесі знаходять закріплення принципи різного рівня узагальненості:
- загально-правові принципи - принципи, характерні для всіх галузей
права (наприклад, законність, справедливість, рівність людей перед законом і судом);
- міжгалузеві принципи - принципи, характерні для деяких галузей права (наприклад, притаманні як цивільному, так і кримінальному процесу принципи гласності судового процесу, об'єктивної істини, незалежності суддів);
- галузеві принципи - принципи, характерні тільки для окремої галузі права (наприклад, щодо кримінального процесу це презумпція невинуватості обвинуваченого, публічність, недопустимість примусу до свідчень проти самого себе і своїх близьких-родичів та членів сім'ї тощо). Діюча система принципів кримінального процесу сприйнята українською процесуальною наукою від теорії процесу радянських часів.
З урахуванням історичного та світового досвіду, положень міжнародних правових актів та сучасних досягнень юридичної науки така система вимагає коректив і подальшого розвитку. Зокрема, подальшої розробки потребують саме галузеві, сугубо процесуальні принципи, які визначають особливості саме кримінального процесу. Аналіз співвідношення загально-правових, міжгалузевих і галузевих принципів показує дуже малу частку саме галузевих принципів у цілісній системі таких.
Таким чином, необхідно поповнити концептуальну модель системи принципів кримінального процесу, а саме:
- систему галузевих принципів, які визначають особливості саме кримінального процесу, доповнити такими засадами, як: недопустимість примушування до свідчень проти самого себе. членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу; допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності; забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення; незалежність слідчого;
прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором у суді; недопустимість щодо правового стану обвинуваченого повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях процесу, реабілітація невинуватих; документованість про-цесуальних дій і рішень;
- систему міжгалузевих принципів доповнити засадами: гарантованість доступу до правосуддя;
- систему загально-правових принципів доповнити засадами: повага та захист
честі і гідності людини; презумпція добропорядності людини;забезпечення захисту прав і свобод людини недоторканність особи, житла, сфери особистого життя, таємниця листування, телефонних та інших розмов, таємниця банківських вкладів, нерушимість права власності та інші); гуманізм, толерантність і справедливість.
Отже, принципами кримінального процесу є:
* Встановлення об'єктивної істини.
* Забезпечення захисту прав і свобод людини;
- недоторканність сфери особистого життя;
- недоторканність особи;
- недоторканність житла;
- забезпечення таємниці листування, телефонних та інших розмов, телеграфної і поштової кореспонденції;
- забезпечення таємниці банківських вкладів;
- непорушність права власності.
* Повага та захист честі і гідності людини.
* Презумпція невинуватості обвинувачуваного.
* Презумпція добропорядності людини.
* Рівність людей перед законом і судом.
* Гарантованість доступу до правосуддя та забезпечення права на судовий захист.
* Здійснення правосуддя тільки судом.
* Забезпечення обвинувачуваному права на захист.
* Недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких).
* Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.
* Допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності.
* Допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини.
* Незалежність слідчого.
* Забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення.
* Прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання обвинувачення в суді прокурором.
* Публічність.
* Гласність судового розгляду справи.
* Незалежність суду і підкорення його тільки законові.
* Змагальність та диспозитивність.
* Безпосередність та усність судового процесу.
* Недопустимість щодо правого стану обвинуваченого повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях процесу.
Страницы: 1, 2, 3
|