Процесуальний порядок огляду місця події

Процесуальний порядок огляду місця події

29

План.

Вступ.

1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового оглядів.

2. Процесуальний порядок проведення огляду місця події.

2.1. Проведення слідчого огляду місця події.

2.2. Процесуальний порядок проведення судового огляду місця події.

3. Фіксація результатів огляду місця події.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ.

Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньо-му сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення для справи. Видами огляду є: а) огляд місця події; б) огляд предметів і до-кументів; в) огляд ділянок місцевості і приміщень поза місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування).

Одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події. Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікан-ня тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю опера-тивного отримання інформації з метою організації розшуку злочин-ця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в стаття 315 КПК України „Огляд місця події” закріплено судовий огляд місця події, що проводиться у стадії судового розгляду справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу, захисника і прокурора (без понятих).

Тему своєї курсової роботи я вважаю цікавою та актуальною тому, що в практична діяльність як слідчого так і експерта-криміналіста неможлива без проведення такої слідчої дії, як огляд місця події за допомогою, якого може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

Отже, мета моєї курсової роботи проаналізувати чинне кримінально - процесуальне законодавство, щоб розібратися в понятті огляду місця події та його процесуальному порядку проведення. Визначити основні відмінності в проведенні слідчого і судового огляду місця події.

1. 1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого огляду.

Для того щоб краще розібратися в понятті такої слідчої дії, як огляд місця події, я в своєї курсової роботі хочу розглянути думки деяких авторів та чинне законодавство стосовно цього питання.

На думку Коваленко Є. Г. огляд -- є слідча дія, що проводиться органом дізнан-ня, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою вияв-лення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясуван-ня обстановки злочину, а також інших обставин, які ма-ють значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів та документів) Коваленко Є.Г.Кримінальний процес України: Навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 576 с..

Белкин Е. С. розглядає слідчий огляд - як слідчу дію, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється слідчим або особою, що робить дізнання, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки і механізму події, встановлення винної особистості та інших обставин Белкин Е. С. Криминалистика: Учебный словарь-справочник - М.: Юристъ, 1999. - 268 с..

Огляд -- це слідча дія, яка провадиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження і дослідження слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інформації. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.-- Харків: Арсіс, 2000

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. За його до-помогою може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в частині 1статті 190 „Проведення огляду” закріплено:

 З метою  виявлення  слідів  злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину,  а також інших обставин,  які мають значення  для   справи,   слідчий   проводить  огляд  місцевості, приміщення, предметів та документів.

Біленчук П.Д. та Гель А.П. дають наступне тлумачення частині 1статті 190 КПК України та поняттю огляду місця події:

Відповідно до ст. 190 КПК України розрізняють наступні види слідчого огляду:

1) огляд місцевості;

2) огляд приміщення;

3) огляд предметів;

4) огляд документів.

Стаття 192 КПК України передбачає також огляд трупа, а ст. 193 КПК України регламентує проведення огляду тіла живої людини (освідування) Біленчук П.Д., Гель А.П. “Основи криміналістичної тактики”. Курс лекцій К. - 2003.

Тертишник В. М. пропонує класифікацію огляду за наступних підстав:

­ за суб'єктом, стадією та деякими особливостями пов'язаної з цим процесуальної форми проведення умовно можна виділити два види огляду.

Ш Слідчий -- здійснюється слідчим чи особою, яка провадить дізнання з залученням понятих.

Ш Судовий -- здійснюється судом у стадії судового розгляду
справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу,
захисника і прокурора (без понятих).

­ за об'єктами огляду виділяють:

а) огляд місця події;

б) огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

в) огляд предметів (речових доказів);

г) огляд документів;

д) огляд трупа;

є) огляд тварин;

ж) огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.-- Харків: Арсіс, 2000 .

Огляд місця події -- один із видів слідчого огляду. Ця слідча дія проводиться з метою виявлення слідів злочину, з`ясування механізму вчинення злочину, обстановки його здійснення, інших об-ставин, які мають значення в справі, що розслідується.

Місце події -- це широке поняття, яким можуть охоплюватися: місце приготування до злочи-ну, місце безпосереднього вчинення злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх прихо-вання.” Біленчук П.Д., Гель А.П. “Основи криміналістичної тактики”. Курс лекцій К. - 2003

Місце злочину і місце події -- поняття, які не завжди співпадають: місце події-- поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спри-чинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Зміст слідчої дії визначається об'єктом, на дослідження якого вона спрямована. Об'єкт дослідження визначає як характер пізнавальних операцій, необхідних для досягнення мети слідчої дії, так і процесуальну форму їх здійснення. Під місцем події логічно розуміти територію, приміщення або будівлю, де відбулася подія, яку розслідують, або настав її результат.

Місце події як об'єкт огляду завжди являє собою складну та не-повторну систему різноманітних за своїми якостями і характерис-тиками предметів та інших матеріальних утворень (територія підприємства, жиле помешкання, магазин, автомобільна магістраль, пасажирський вагон, лісовий масив тощо). Огляд повинен забезпе-чувати можливість виявлення та закріплення слідів злочину в межах обстановки будь-якого місця події, мати своєрідну пізнаваль-ну універсальність, включати прийоми та методи, що забезпечують всебічне дослідження будь-яких об'єктів матеріального світу.

Суть огляду полягає в безпосередньому сприйманні слідчим обстановки місця події, вив-ченні та дослідженні матеріальних джерел доказової інформації.

Слідчий особисто повинен переконатися в наявності матеріальних джерел, їхніх ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цьому разі, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

Про результати огляду слідчий складає протокол.

Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК. ; Постанова судді оскарженню не підлягає.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуван-ням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.

Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або немож-ливості отримати від неї згоду щодо проведення невідклад-ного огляду місця події, рішення суду не потрібно.

У випадках, передбачених частинами 5 і 6 ст. 190 КПК слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійсне-ний огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю су-дово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Якщо виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судо-во-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи (ст. 192 КПК).

Постанова про ексгумацію трупа повинна бути вмоти-вованою, обґрунтованою, з обов'язковою вказівкою про мету прийнятого рішення.

Найчастіше зовнішній огляд трупа є складовою части-ною огляду місця події, однак є випадки, коли він прово-диться і оформляється як окрема, самостійна слідча дія, що має свої особливості.

При зовнішньому огляді трупа на місці події встанов-люються і фіксуються в протоколі: розташування трупа, його поза, зовнішній вигляд одягу і взуття, характер пошкоджень на одязі, наявність на ньому слідів, плям, інших особливос-тей, наявність пошкоджень і слідів на тілі. Підлягають огляду й обстеженню знаряддя вбивства, якщо вони виявлені, пред-мети і документи, знайдені в кишенях одягу.

Зовнішній огляд трупа з участю судово-медичного екс-перта або лікаря не замінює експертизу для встановлення причин смерті й не виключає можливість участі судово-медичного експерта чи лікаря у розтині трупа і встанов-ленні причин смерті, що здійснюються в медичних уста-новах при проведенні судово-медичної експертизи. На практиці необхідність цієї слідчої дії виникає, якщо не-обхідно провести огляд похованої труни, провести повтор-ну чи додаткову судово-медичну експертизу для встанов-лення, наприклад, причини смерті померлого Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. -- К., 1995. -- С. 244

.

У статті 265. „Огляд місця події” проекту кримінально - процесуального кодексу України зазначено:

Орган дізнання, отримавши повідомлення про вчинений злочин чи виявлення ознак, негайно повідомляє про це особу, яка провадить дізнання, слідчого чи прокурора вживає заходи щодо охорони місця події та зберігання в незмінному стані виявлених слідів злочинну, слідів осіб, що вчинили злочин. Одночасно повинні бути вжни заходи припинення злочину, затриманню особи, що його вчинила або вчиняє, надання необхідної допомоги потерпілому, виявлення свідків та інші необхідні заходи.

У випадку отримання повідомлення про вчинений злочин чи виявлення його особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор повинен негайно приступити до огляд місця події з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки де було вчинено злочин, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Особам, які перебувають на місці вчинення злочину, забороняється без дозволу що провадить дізнання, слідчого чи прокурора, які проводять огляд місця події, змінювати або вилучати до закінчення огляду. Як виняток, дозволяється зміна або вилучення речових доказів, що викликані вимогами громадської безпеки, гігієни чи надання невідкладної медичної допомоги потерпілим, відновлення нормальної діяльності особливо важливих організацій. Знищення слідів злочину або вилучення їх, вчинені з метою перешкоджання встановленню об'єктивної істини у справі, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Під час огляду місця події підлягають обов'язковому вилученню знаряддя і предмети, що містять на собі сліди злочину чи особи, що його вчинили, і можуть бути речовими доказами. При неможливості вилучення таких предметів вони повинні бути оглянуті, описані у протоколі огляду і, по можливості, зафіксовані технічними засобами фіксації зображення. Особа, що здійснює огляд, може передати вказані предмети представникам установ, підприємств, організацій або громадянам, про що зазначається у протоколі огляду. При цьому особи, яким передано ці предмети, попереджаються про кримінальну відповідальність за їх втрату або пошкодження.

Таким чином ми бачимо, що ціла стаття проекту кримінально - процесуального кодексу України, на відміну від КПК від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) , присвячено такому різновиду слідчого огляду, як огляд місця події, в ній закріплено організаційний, процесуальні і тактичні положення проведення огляду місця події.

Отже, по цьому питанню слід зробити наступний висновок, що одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події, метою якого є: а) виявлення слідів злочину і речових доказів; б) з'ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових за-ходів і наступних слідчих дій.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікан-ня тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю опера-тивного отримання інформації з метою організації розшуку злочин-ця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

1. 2. Порядок проведення огляду місця події

2.1. Проведення слідчого огляду місця події

Огляд проводиться в присутності не менше двох поня-тих і, як правило, вдень.

Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатах справи.

За необхідності слідчий проводить вимірювання, скла-дає план і креслення місця, що оглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

Органи внутрішніх справ зобов'язані надавати слідчо-му допомогу в проведенні огляду.

Огляд предметів і документів, вилучених під час огля-ду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'яв-лення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а в разі, якщо це неможливо, -- за місцем провадження у справі (статті 190--191 КПК).

Провадження огляду місця події регулюється кримінально-про-цесуальним законом, а також окремими підзаконними норматив-ними актами, що визначають питання організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячих слідах органами внутрішніх справ.

Методика огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бути застосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця події обумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідування максимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місці події слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильним розвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, що надають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місці події.

У провадженні огляду місця події все більш рельєфно прогля-дається активне раціональне пізнання. В ході огляду слідчий аналізує та оцінює зібрані докази; складає уявну модель події зло-чину і, виходячи з неї, здійснює додаткові заходи з виявлення слідів, висуває версії про особу злочинця і вживає заходів до їх перевірки.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої становить комплекс пізнавально - засвідчувальних операцій, що по-лягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

Огляд провадиться в присутності двох і більше понятих.

Слідчий має право залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка, а також запросити відповідного спеціаліста.

У процесі огляду слідчий застосовує заходи до виявлення, закріплення і вилучення слідів злочину та інших матеріальних доказів, здійснює їх оцінку і перевірку.

У необхідних випадках під час огляду він провадить вимірюван-ня, фотографування або застосовує інші науково-технічні засоби, здійснює не пов'язані з використанням спеціальних знань дослідження знайдених слідів, складає плани та схеми, виготовляє зліпки та знімає відбитки слідів.

Своєчасне й якісне проведення огляду місця події здебільшого визначає успішний хід розслідування в цілому.

Водночас аналіз слідчої практики засвідчує, що під час прове-дення огляду допускається багато помилок.

Не завжди огляд місця події здійснюється слідчо-оперативною групою в необхідному складі; пошук матеріальних слідів на місці злочину провадиться не досить активно та цілеспрямовано; для ви-явлення, фіксації, вилучення та дослідження речових доказів рідко застосовується, а іноді невміло та некваліфіковано використо-вується криміналістична техніка; не по всіх справах забезпечується належна фіксація обстановки місця події та слідів злочину, а також процесуальна індивідуалізація об'єктів, що вилучаються; не всі знайдені на місці події сліди своєчасно досліджуються, оцінюються.

Страницы: 1, 2