Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність

Дані таблиці 1.2, що стосуються структури активу балансу, свідчать про те, що частка оборотних коштів була вилучена з виробничої програми. Зростання питомої ваги необоротних активів свідчить про збільшення масштабу виробництва. Аналіз структури пасиву балансу свідчить про позитивний стан фінансової стійкості підприємства, адже частка власного капіталу в звітному періоді складає 43,69%.

Розрахуємо коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції. Розрахунок проводиться за формулою 1.2.

В порівнянні з попереднім періодом виручка від реалізації в звітному періоді зменшилася на 83,6%, що свідчить про погіршення використання засобів підприємства та необхідність проведення реорганізації управлінської політики, політики розподілу та просування товарів, підвищення ролі комерційної діяльності на підприємстві.

2. Організація процесу закупівлі на ПП “Курс”

В основному ПП “Курс” в роботі з постачальниками використовує цінові методи стимулювання, що мають структуру, наведену в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Цінові методи стимулювання постачальників та їх вплив на оборотні активи підприємства

3. Організація процесу продажу на ПП “Курс”

Таблиця 3.1

Напрямки діяльності ПП “Курс” та структура асортименту пропонованих товарів

Наочно це співвідношення проілюстровано на рис. 3.1

Рис. 3.1 Структура асортименту продаж ПП “Курс”

Продукція виробничого призначення, з якою працює ПП “Курс”, має такі основні особливості та технічні характеристики.

Сталеві труби є основою всіх трубопроводів у житловому будівництві, і тільки для гнучких підводок до приладів використовувалися поліетилен і сплави міді. Сучасна сталева труба виробляється з подовжнім швом, що зварений струмом високої частоти.

Область застосування продукції ПП “Курс”:

· гаряче і холодне водопостачання;

· системи опалення;

· системи газопостачання.

Достоїнства сталевих труб нового покоління:

· невисока ціна;

· універсальність застосування.

Недоліки:

· схильність до корозії;

· продукти корозії погіршують якість води і засмічують внутрішню порожнину труб, зменшуючи їхню пропускну здатність і погіршуючи роботу арматури і пристроїв системи автоматичного регулювання;

· недостатній термін експлуатації: 10-15 років;

· ускладнена технологія монтажу, що вимагає проведення зварених робіт;

· неестетичний зовнішній вигляд.

Попередньо ізольовані пінополіуретаном труби, для систем централізованого теплопостачання (ЦТ), являють собою конструкцію типу "сендвич", що складається з робочої труби, виготовленої з низьковуглецевої сталі, шару теплоізоляції - з пінополіуретану і зовнішньої оболонки - з поліетилену високої щільності.

Основні технічні характеристики товарного асортименту ПП “Курс” наведені в додатку А.

Виробництво сталевих труб в Україні і торгівля ними протягом 2002 р. зберігали в цілому позитивну тенденцію.

Основні виробники сталевих труб (за даними “Металлургпром”) виготовили в грудні 2002 р. приблизно 176 тис. т продукції, а весь обсяг виробництва за дванадцять місяців 2002 р. склав приблизно 147% рівня відповідного періоду минулого року.

За підсумками 2002 р. усі великі українські виробники сталевих труб мали позитивну динаміку середньомісячного виробництва в порівнянні з 1999 р. У п'ятірку найбільш динамічних підприємств увійшли Новомосковський ТЗ, Луганський ТЗ, Нижньодніпровський ТПЗ, Маріупольський МК ім. Ілліча і “Комінмет”. При цьому найбільший внесок у виробництво сталевих труб внесли Нижньодніпровський ТПЗ (37%), Харцизький ТЗ (16%), Нікопольський ЮТЗ (15%), Дніпропетровський ТЗ (11%) і Новомосковський ТЗ (9%).

Хоча в 2002 р. постачання українських сталевих труб на експорт мала стійку позитивну тенденцію, у IV кварталі спостерігався зимовий спад: з жовтня по грудень постачання зменшилися приблизно на 50 тис. т. По оперативний даної, обсяг експорту сталевих труб у 2002 р. склав трохи більш 1,2 млн. т на суму близько 517 млн. USD, і в порівнянні з 1999 роком фізичний приріст експорту склав приблизно 55%, а валютні надходження зросли на 67%.

Розглянемо політику ціноутворення на продукцію ПП “Курс”. Основними задачами маркетингового розрахунку цін є врахування відповідних обмежень, тобто факторів, які зменшують чи розширюють можливий інтервал варіацій цін на той чи інший товар.

Значення фактора ціни - одна з головних проблем комерційної діяльності. Це пояснюється рядом обставин: ціна - найбільш важливий показник для компанії, оскільки її головна функція полягає в забезпеченні доходу від продажу товарів; всі фірми, крім тих, що продають стандартні вироби на ринку чистої конкуренції, змушені приймати рішення по цінах; визначення ціни часто залежить від труднощів, що виникли у фірмі в попередній період і не відображають змін, які відбулися за цей час; в ряді галузей (де панують монополії або мають місце такі тенденції) ціноутворення відіграє вирішальну роль в комплексній програмі маркетингу і, крім того, є об'єктом пильної уваги, а нерідко і прямого впливу законодавства і державних служб.

Взагалі фактори поділяють на зовнішні та внутрішні. Основні з них наведені у Таблиці 3.2

Таблиця 3.2.

Основні фактори ціноутворення.

Основними ціноутворюючими факторами є величина і динаміка попиту та пропозиції продукції. Хоча максимальну ціну визначає попит на товар, а мінімальну - витрати, орієнтиром для встановлення конкурентного значення ціни товару в певний період є ціни конкурентів. Тому фірма повинна бути добре обізнана з цінами і якістю товарів конкурентів. Для того можна вивчати їх каталоги і прайс-листи, опитувати покупців, виконувати порівняльні закупівлі, щоб діставати ціни і самі товари між собою. Якщо товар фірми подібний до товару основного конкурента, воно буде змушена призначити ціну, близьку до ціни цього товару. Якщо якість її товару нижча, ніж у конкурента то ціна має бути нижча і навпаки.

Стратегічні рішення щодо рівня цін дуже важливі у процесі ціноутворення.

Виділяють два принципово відмінні типи стратегій щодо цінового рівня:

1) стратегія високих цін;

2) стратегія низьких цін.

При визначенні ціни на товари власного виробництва ПП “Курс” користується витратним методом з урахуванням цін конкурентів, сутність якого виражається формулою 2.1.

S=V+; (3.1)

Де V = змінні витрати на одиницю продукції;

F - постійні витрати за певний період часу;

N - обсяг виробництва продукції.

Алгоритм визначення ціни на основі витратного методу поданий в табл. 2.3, побудованої на основі даних фінансово-облікового відділу.

Таблиця 3.3

Вихідні дані для розрахунку розділу “Ціноутворення”.

Страницы: 1, 2, 3