Інноваційні процеси на підприємстві

Керуючись даними таблиць 5.1, 5.2 та 5.3, потрібно:

1. Визначити початкові дані для розрахунків згідно з заданим варіантом.

2. З врахуванням значень коефіцієнтів Кі розрахувати помісячні витрати підприємця протягом року, які необхідно здійснити для реалізації комерційної ідеї.

3. Побудувати у масштабі графік зміни помісячних витрат підприємця.

4. Розрахувати помісячний чистий прибуток, який буде отримувати підприємець з певного часу у випадку реалізації комерційної ідеї.

5. Побудувати у масштабі графік потреби капіталу у часі.

6. Визначити величину стартового капіталу, необхідного для початку бізнесу.

7. З врахуванням величини власного капіталу побудувати у масштабі графік покриття потреби в капіталі у часі.

8. Розрахувати величину покриття потреби капіталу, необхідного для реалізації комерційної ідеї.

9. Підрахувати, яку загальну величину чистого прибутку може отримати підприємець з моменту його появи до кінця року, а також розрахувати середньомісячний прибуток. Це можна зробити, якщо загальну величину чистого прибутку розділити на число місяців, протягом яшх підприємець отримує цей прибуток.

10. Підрахувати, за скільки місяців підприємець може повернути позику (тобто величину покриття потреби в капіталі), якщо прийняти, що із середньомісячного прибутку на повернення позики підприємець буде використовувати 30¸50% від його величини.

11. Зробити висновки по роботі.

Таблиця 5.3

Розрахунок.

З врахуванням значень коефіцієнтів Кі розрахуємо помісячні витрати підприємця протягом року, які необхідно здійснити для реалізації комерційної ідеї.

Місячні витрати протягом року мають вигляд:

,                      (5.2)

де

і — номер місяця;

К1 — коефіцієнт, що змінює витрати Г01;

К2 — коефіцієнт, що змінює витрати Г02;

К3 — коефіцієнт, що змінює витрати Гн;

К4 — коефіцієнт, що змінює витрати Гс-м;

К5 — коефіцієнт, що змінює витрати Гі;

Знайдемо загальні витрати по місяцям

(тис. грн)

( тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

(тис. грн)

Побудуємо у масштабі графік зміни помісячних витрат підприємця.

Рисунок 5.1. — Графік зміни помісячних витрат.

Розрахуємо помісячний чистий прибуток, який буде отримувати підприємець з певного часу у випадку реалізації комерційної ідеї.

Дані беремо з таблиці 5.3.

Починаючи з четвертого місяця, підприємство буде отримувати чистий місячний прибуток

,                                                        (5.2)

квітень:50·0 = 0 тис.грн.

травень: 50·1 =50 тис.грн.

червень: 50·1,1 = 55 тис.грн.

липень: 50·1,1 =55 тис.грн.

серпень: 50·1,14 = 57 тис.грн.

вересень: 50·1,2 = 60 тис.грн.

жовтень: 50·2,3 = 115 тис.грн.

листопад: 50·2,4 = 120 тис.грн.

грудень: 50·2,5 = 125 тис.грн.

Величина щомісячного прибутку наведена у таблиці 5.4

Таблиця 5.4 Величина щомісячного прибутку

Визначимо потребу в капіталі , віднімаючи прибуток від витрат по даним місяцям:

січень: 291 тис. грн.

лютий: 308 тис. грн.

березень: 349 тис. грн.

квітень: 87 – 0 = 87 тис. грн.

травень: 91,1 – 50 =41,1 тис. грн.

червень: 90,8 – 55 = 35,8 тис. грн.

липень: 93,1 – 55 = 38,1 тис. грн.

серпень: 92 – 57 = 35 тис. грн.

вересень: 96.6 – 60 =36,6 тис. грн.

жовтень: 87,9 – 115 =-27,1 тис. грн.

листопад: 97,5 – 120 = -22,5 тис. грн.

грудень: 97,8 – 125 = -27,2 тис. грн.

Дані потреби в капіталі, наведені в таблиці (5.5)

Таблиця 5.5 Потреби з урахуванням власного капіталу

Побудуємо у масштабі графік потреби капіталу у часі.

Рисунок 5.2 — Потреба капіталу у часі

З урахуванням власного капіталу потреби капіталу у часі будуть меншими, оскільки спочатку витрачатиметься власний капітал 1290 тис грн.

cічень: 1000-291=709 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

лютий: 1000-308=692 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

березень:1000-349=651 тис.грн. (немає потреби в капіталі)

квітень: 1000-87=913 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

травень: 1000-41,1=958,9 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

червень: 1000-35,8=964,2 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

липень: 1000-38,1=961,9 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

серпень: 1000-35=965 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

вересень: 1000-36,6=963,4 тис. грн. (немає потреби в капіталі)

жовтень: 87,9 – 115 =-27,1 тис. грн.(немає потреби в капіталі)

листопад: 97,5 – 120 = -22,5 тис. грн.(немає потреби в капіталі)

грудень: 97,8 – 125 = -27,2 тис. грн.

Величина стартового капіталу складе:

340+466+566+486.3+373.9+59.93+50.53+41.6+22.33 = 2406.59 тис.грн.

Графік покриття потреби капіталу у часі буде мати наступний вигляд

Рисунок 5.3 — Покриття потреби капіталу у часі

Загальна величина потреби в капіталі, складає:

0+466+566+486.3+373.9+59.93+50.53+41.6+22.33 = 2066.59 тис. грн.

З покриття потреби в капіталі видно, що підприємцю для налагодження своєї справи потрібно отримати додаткові кошти в сумі 2266.59 тис. грн. протягом 8 місяців.

Для нашого випадку виходить, що сума кредиту повинна складати 2266590 грн.Якщо припустити, що 50% цієї суми він зможе спрямовувати на повернення кредиту, то термін за який він зможе це зробити, складе:

Т= 2,1/0,05=42 місяців.

Тоді загальний термін, на який потрібно взяти кредит або позику, складе

Тзаг.= 8+42=50 місяців= 4,2 роки

Висновок: зроблені розрахунки є приблизними. Вони не враховують величину процентних ставок в комерційних банках, інфляцію тощо. Але на етапі початку підприємництва, коли є велика невизначеність як витрат, так і результатів, зроблених розрахунків в принципі достатньо для визначення потреби підприємця в коштах, необхідних для започаткування власної справи.

6. Вибір оптимального місця розташування підприємства

До стратегічних питань підприємництва відноситься вибір місця розташування суб'єкта бізнесу - підприємства. При цьому потрібно розрізняти такі питання:

- вибір місця розташування офісу підприємства;

-                     вибір місця розташування самого підприємства.

Зрозуміло, що основний вплив на результати діяльності підприємства учинює місце розташування самого підприємства.

Місцем розташування підприємства є те місце, де знаходяться його виробничі, торговельні та інші підрозділи, які найбезпосереднішим чином впливають на отримання доходів. Якщо ці приміщення розташовані за різними адресами, тобто підприємство має декілька місць розташування, то прийнято говорити про «фірму», представлену багатьма підприємствами.

Вибір місця розташування підприємства може бути обмеженим або вільним. Обмежений вибір характерний для вугільних копалин, гідроелектростанцій тощо, тобто таких підприємств, які «прив'язані» до джерел сировини або енергії. Всі інші підприємства мають вільний вибір місця розташування, тобто можуть знайти собі таке місце, яке буде здаватися їм найкращим.

На вибір місця знаходження підприємства впливають такі основні фактори:

- витрати на транспортування матеріалів, сировини, комплектуючих, товарів тощо;

- витрати на заробітну плату в місці знаходження підприємства;

- витрати на оренду приміщень (або побудову нових);

- відрахування за діючою системою оподаткування з місці розташування підприємства;

-вплив інфраструктури тощо.

Аналізуючи зазначені фактори, потрібно враховувати, що всі вони мають різний вплив для підприємств різних видів діяльності. Так, для підприємств, які надають послуги, важливо, щоб клієнтура мала вільний та зручний доступ до них. Для промислових підприємств потрібно, щоб витрати на доставку матеріалів, сировини, робочої сили, комунальні послуги, витрати на транспортування готової продукції до споживачів були мінімальними. Для підприємств торгівлі потрібно. щоб до них могли потрапити якомога більше покупців, щоб ці покупці мали високу купівельну спроможність, щоб витрати на оренду приміщень, транспортування товарів до торгових точок, витрати на рекламу цих товарів тощо були найнижчі. Потрібно також враховувати наявність поблизу підприємства конкурентів, які можуть відтягувати на себе певну кількість потенційних покупців тощо.

Основна проблема вибору місця розташування підприємства полягає в тому, що ні результати діяльності цього підприємства, ні відповідні витрати не можна визначити точно. Всі вони будуть мати певну невизначеність, тому вибране місце розташування підприємства може виявитись неоптимальним. Із цього витікає, що вибір місця розташування підприємства - це проблема прийняття рішень в умовах невизначеності, яку слід вирішувати шляхом зіставлення альтернативний розрахунків, на основі яких вибирається найкращий варіант.

Найтяжче оцінити такий фактор, як вплив інфраструктури. Так, недостатній розвиток сітки вулиць, залізниць, портів, енергопостачання тощо, з одного боку, збільшує витрати на доставку матеріалів, сировини тощо, а з іншого боку, зменшує витрати на заробітну плату, тому що все це характерно для країн, що розвиваються, де рівень зарплати низький. Окрім цього недостатньо розвинута транспортна система вимагає наявності більш вмістовних складів, що потребує додаткових витрат на їх оренду, обслуговування тощо.

Вплив інфраструктури та інших чинників на місце знаходження підприємств можна охарактеризувати таким чином:

Загальне правило вибору оптимального місця розташування підприємства: «Підприємство повинно бути розташовано там, де результати його роботи, які залежать безпосередньо від місця знаходження підприємства, в найбільшій мірі перевищували б відповідні витрати».

Іншими словами, кращим буде таке розташування підприємства, де так званий брутто-прибуток БП, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, буде найбільшим.

Завдання для виконання.

В місті «X», карта якого наведена на рис. 6.1, є 24 пункти, де можна розмістити підприємство, та 4 джерела «А», «Б», «В» та «Г». звідки до підприємства можуть доставлятися сировина та матеріали.

Масштаб схеми: 1 см = 1 км.

Підприємство буде виготовляти продукцію, яка буде продаватися в фірмовому магазині, розташованому біля підприємства.

Бізнесмену запропонували 6 пунктів, де він може розмістити своє підприємство, та одне джерело, звідки він зможе отримувати сировину та матеріали (див. таблицю 6.1 та 6.2).

Підприємства 21, 22, 23 та 24 знаходяться в елітному, центральному районі з дуже розвинутою.інфраструктурою;

підприємства 7, 8, 9, 17, 18 та 19 знаходяться в районі з розвинутою інфраструктурою;

підприємства 1, 5, 6, 12, 13, 14 та 20 знаходяться в звичайному районі;

підприємства 2, 3, 4, 10, 11, 15 та 16 знаходяться в вільній економічній зоні.

Рисунок 6.1 - Карта району, де можна розташувати підприємство

Варіанти розміщення підприємств та джерел постачання наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Конкретні показники економічної діяльності підприємства наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Керуючись даними таблиць 6.1 та 6.2, а також картою району. яка наведена на рис. 6.1, потрібно:

1. Для кожного із варіантів можливого розташування підприємства, які задані в завданні, нарисувати схеми руху, за якими матеріали та сировина можуть доставлятися з пункту, який визначає джерело постачання, до точок, в яких планується розмістити підприємство.

При цьому пам'ятати, що транспортні засоби можуть рухатися тільки по вулицях і не можуть проїзджати через житлові квартали.

2. Керуючись масштабом карти та схемами вибраних маршрутів доставки матеріалів та сировини, розрахувати довжину маршрутів L для кожного із варіантів, в км.

3. Розрахувати масу матеріалів та сировини, яка буде перевозитись за рік за кожним із варіантів маршрутів, за формулою:

 (6.1)

де: М - маса 1 виробу, кГ;

Р - кількість потенційних покупців, які мешкають в регіоні;

К5 - коефіцієнт, який враховує, скільки саме покупців, які проживають в регіоні, завітають до підприємства;

К6 - коефіцієнт, який враховує, скільки потенційних покупців зроблять покупки, зайшовши до даного підприємства.

4. За формулою 6.2 для кожного із варіантів розташування підприємства розрахувати виручку (виторг) підприємства Д за рік.

5. За формулами 6.3 - 6.7 для кожного із варіантів розрахувати витраги, які залежать від місця розташування підприємства.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7