Визначення напрямків розвитку підприємства ТОВ "ДАЄРС" на основі аналізу позиції підприємства у матриці фінансової стратегії

Отже, всі квадрати матриці розглянуті. Застосування аналізу позиції у матриці фінансових стратегій підприємства дозволяє керівництву адекватно приймати рішення про комплексне використання всіх активів і пасивів підприємства.

“Подорож” з квадрата в квадрат даної матриці дає можливість аналізувати стратегію підприємства в динаміці. Тут існує велика кількість можливих сценаріїв, але якщо вдається точно ідентифікувати положення підприємства в тому чи іншому квадраті, то кількість можливих варіантів розвитку обмежується.

1.2   Методика розрахунку показників матриці фінансових стратегій

Для визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій та можливих напрямків його пересування по матриці виконують розрахунки за наведеними нижче формулами (1.1 – 1.10).

Брутто-результат експлуатації інвестицій (БРЕІ) відображає ефективність господарської діяльності підприємства (політика реалізації та політика витрат) незалежно від структури капіталу, податкової та інвестиційної політики підприємства.

Прибуток за капіталом (ПК) відображає ефективність діяльності підприємства з урахуванням структури капіталу та податкової політики незалежно від політики інвестування.

Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ) відображає ефективність діяльності підприємства з урахуванням структури капіталу, його податкової та інвестиційної політики.

1)                Брутто-результат експлуатації інвестицій:

де TR – виручка від реалізації продукції, грн.,

DG – зміна залишків готової продукції на складі, грн.,

Ст – матеріальні витрати підприємства, грн.,

S – оплата послуг сторонніх організацій, грн.,

W – заробітна плата, грн.,

Gi – товари внутрішнього споживання, грн.

2)                Прибуток за капіталом:

де І – фінансові витрати підприємства, грн.,

D – дивідендні виплати, грн.,

Т – податкові та інші обов’язкові бюджетні платежі, грн.

3)                Нетто-результат експлуатації інвестицій:

де Іf – витрати на оновлення необоротних активів (амортизація) та поповнення запасів оборотних активів, грн.

4)Загальна рентабельність: (1.4)

де Ā – середньорічна сума активів підприємства, грн.

5)Рентабельність за капіталом: (1.5)

6)Чиста рентабельність: (1.6)

7)Результат господарської діяльності:

де Ді – доходи від реалізації майна, грн.;

DФЕП – зміна фінансово-експлуатаційних потреб, грн.;

Ів – виробничі інвестиції, грн.

Зміна фінансово-експлуатаційних потреб: (1.8)

де ОКк, ОКп – сума оборотних активів на початок періоду та кінець періоду відповідно, грн.;

– зміна поточних зобов’язань підприємства, грн.

8)Результат фінансової діяльності:

де DС – зміна суми позикового капіталу, грн.,

Дф – доходи від фінансових інвестицій, грн.

9)Результат фінансово-господарської діяльності:

РФГД = РГД + РФД

2. Характеристика ТОВ «ДАЄРС»

2.1   Загальна характеристика підприємства

ТОВ «ДАЄРС» є офіційним дистриб’ютором торгівельних марок вод та серії напоїв «Bon Boisson» на Україні.

Чисельність компанії – 517 людей, які працюють у різних регіонах України.

На даний момент мінеральна столова вода «Bon Boisson» в загальному обсязі продаж усіх мінеральних вод, які продаються на території України, займають 6%, а напої – 15% від загального об’єму продажу напоїв.

В теперішній час мінеральна столова вода та напої ТМ «Bon Boisson» представлені в 16 800 торгівельних місцях України, зі середнім об’ємом продажу10 000 000 літрів що місяця.

2.2   Діяльність підприємства на сучасному етапі

Як вже зазначено вище, підприємство ТОВ «ДАЄРС» є офіційний дистриб’ютор торгівельних марок води та серії напоїв «Bon Boisson» на території України.

До мінеральної столової води «Bon Boisson» входять три смакових сегмента: газована мінеральна вода «Bon Boisson», не газована вода «Bon Boisson» та мінеральна столова «Bon Boisson» с додавання смаку лимона. Розлив відбувається в ємкості 5л. (не газована столова вода), 2л., 1л., 0,5л.

Газована та негазована води, та безалкогольні напої підприємства “ДАЄРС” – об’єднують ряд серій вод та напоїв високої якості, які присутні в усіх сегментах ринку.

Серії напоїв складаються з 19 різних видів, розливом 2л., 1л., 0,5л. Таке різноманіття смаків створено для вгамування запитів всіх споживачів, а також для максимального заміщення простору на полицях в місцях продажу. Види газованих напоїв «Bon Boisson» по смаковим властивостям, інгредієнтам поділяються на три серії.

Серія «Ностальжи» - це напої «родом з дитинства», в які входять давно відомі усім смаки напоїв «Байкал», «Лимонад», «Тархун». «Ситро», «Дюшес», «Крем-Сода», «Золотой Орех». В цю серію увійшли напої, відомість яких не залежить від рекламних агентств та промоутерів. Напої непреривно пов’язані з нашою історією, тому завжди модні та сучасні.

На теперішній час підрозділи підприємства «ДАЄРС» знаходяться в наступних областях України: Дніпропетровській, Донецький, Запорізький, Кіровоградський, Луганський, Харківський. В регіонах підприємство працює з місцевими дистрібютерними компаніями. Якщо всі 16 800 торгівельних точок працюючих с ТМ «Bon Boisson» поділити на 4 категорії каналів розподілу побуту продукції:

- опт – оптові торгівельні точки;

- ВІП – супермаркети регіонального, національного та міжнародного значення; - роздрібна торгівля- магазини, кіоски, лотки;

- не традиційні канали побуту. Тоді отримаємо наступну картину розподілу розміру продажу в процентному співвідношенні по каналам: оптові торгівельні точки – 8%, ВІП роздріб -60%; роздріб– 30 % та не традиційні канали побуту – 2 % від загального розміру.

3. Аналіз позицій ТОВ «ДАЄРС» У Матриці фінансових стратегій і шляхи їх покращення

3.1   Розрахунок показників для визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій

1.       Брутто-результат експлуатації інвестицій:

Додана вартість = 463 813 – 339 919 – 10 672 + 0 + 0 = 113 222 тис. грн.;

БРЕІ = 113 222 – (22 485 + 8 977) = 81 760 тис. грн.

2.       Нетто-результат експлуатації інвестицій:

Прибуток за капіталом = 81 760 – 18 162 – (67 775+3 583) – 0= –7 760 тис.грн.;

НРЕІ = –7 760 – (5 317 + (23 972 – 40 869) = 3 820 тис. грн.

3.       Величина середньорічних активів підприємства:

Ā = (158 591 + 155 015) / 2 = 156 803,00 тис. грн.

4.       Розрахунки рентабельності:

Rзаг = БPEI / Ā = 81 760 / 156 803 = 0,52142

Така величина загальної рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,52 грн. для виконання своїх зобов'язань за позиковим та власним капіталом, здійснення податкових платежів, відтворення та розвитку підприємства.

Rкап = ПК / Ā = –7 760 / 156 803 = –0,04949

Така від'ємна величина рентабельності за капіталом свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,05 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для відтворення власної діяльності та її розвиток.

Rчист = НРЕІ / Ā = 3 820 / 156 803 = 0,02436

Така величина чистої рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,02 грн. для розширеного відтворення.

5.       Результат господарської діяльності:

∆ФЕП = (53 960 – 50 320) – (167 068 –155 551) = –7 877 тис. грн.;

РГД = 81 760 + 1 426 – (–7 877) – 1 608 = 89 455 тис. грн.

6.       Результат фінансової діяльності:

РФД = (167 068 + 17 031) – (155 551 + 48 916) + 14 – (67 775+3 583) – 18 162 – 0 = –109 874 тис. грн.

7.       Результат фінансово-господарської діяльності підприємства:

РФГД = 89 455 + ( –109 874) = –20 419 тис. грн.

8.       Показники матриці фінансових стратегій:

Для визначення та характеристики позиції підприємства у матриці фінансових стратегій розрахуємо наступні співвідношення:

Згідно з розрахованими показниками за підсумками 2006 року підприємство знаходилось у 1-ому квадраті матриці, який має назву "Батько родини".

1.       Брутто-результат експлуатації інвестицій:

Додана вартість = 636 060 – 485 233 – 20 615 + 0 + 0 = 130 212 тис. грн.;

БРЕІ = 130 212 – (33 953 + 12 298) = 83 961 тис. грн.

2.       Нетто-результат експлуатації інвестицій:

Прибуток за капіталом = 83 961 – 749 – (99 908 + 2 912) – 0 = –19 608 тис. грн.;

НРЕІ = –19 608 – (7 060 + (42 749 – 23 972) = –45 401 тис. грн.

3.       Величина середньорічних активів підприємства:

Ā = (155 062 + 272 297) / 2 = 213 679,50 тис. грн.

4.       Розрахунки рентабельності:

Rзаг = БPEI / Ā = 83 961 / 213 679,50 = 0,39293

Така величина загальної рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,39 грн. для виконання своїх зобов'язань за позиковим та власним капіталом, здійснення податкових платежів, відтворення та розвитку підприємства.

Rкап = ПК / Ā = –19 608 / 213 679,50 = –0,09176

Така від'ємна величина рентабельності за капіталом свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,09 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для відтворення власної діяльності та її розвиток.

Rчист = НРЕІ / Ā = –45 401 / 213 679,50 = –0,21247

Така від'ємна величина чистої рентабельності свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,21 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для розширеного відтворення.

5.       Результат господарської діяльності:

∆ФЕП = (98 957 – 53 968) – (143 541 – 164 499) = 65 947 тис. грн.;

РГД = 83 961 + 2 538 – 65 947 – 14 908 = 5 644 тис. грн.

6.       Результат фінансової діяльності:

РФД = (143 541 + 97 097) – (164 499 + 17 031) + 18 – (99 908 + 2 912) – 749 – 0 = –44 443 тис. грн.

7.       Результат фінансово-господарської діяльності підприємства:

РФГД = 5 644 – 44 443 = –38 799 тис. грн.

8.       Показники матриці фінансових стратегій:

Для визначення та характеристики позиції підприємства у матриці фінансових стратегій розрахуємо наступні співвідношення:

РГД / Ā = 5 644 / 213 679,50 = 0,03; => РГД / Ā ≈ 0;

РФД / Ā = –44 443 / 213 679,50 = –0,21; => РФД / Ā < 0;

РФГД / Ā = –38 799 / 213 679,50 = –0,18; => РФГД / Ā < 0.

Згідно з розрахованими показниками за підсумками 2007 року підприємство знаходилось у 7-ому квадраті матриці, який має назву "Епізодичний дефіцит".

1.       Брутто-результат експлуатації інвестицій:

Додана вартість = 862 913 – 618 631 – 20 316 + 0 + 0 = 223 966 тис. грн.;

БРЕІ = 223 966 – (48 044 + 17 431) = 158 491 тис. грн.

2.       Нетто-результат експлуатації інвестицій:

Прибуток за капіталом=158 491–(7,00+662)–(142 297+6 721)–0 = 8 804 тис.грн.;

НРЕІ = 8 804 – (24 111 + (42 749 – 42 749) = –15 307 тис. грн.

3.       Величина середньорічних активів підприємства:

Ā = (272 297 + 411 605) / 2 = 341 951,00 тис. грн.

4.       Розрахунки рентабельності:

Rзаг = БPEI / Ā = 158 491 / 341 951,00 = 0,46349

Така величина загальної рентабельності свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,46 грн. для виконання своїх зобов'язань за позиковим та власним капіталом, здійснення податкових платежів, відтворення та розвитку підприємства.

Rкап = ПК / Ā = 8 804 / 341 951,00 = 0,02575

Така величина рентабельності за капіталом свідчить про те, що з кожної вкладеної гривні підприємству залишається 0,03 грн. для відтворення власної діяльності та її розвиток.

Rчист = НРЕІ / Ā = –15 307 / 341 951,00 = –0,04476

Така від'ємна величина чистої рентабельності свідчить про те, що підприємству необхідно шукати додаткові джерела фінансування в обсязі 0,04 грн. на кожну прогнозовану гривню до інвестицій для розширеного відтворення.

5.       Результат господарської діяльності:

∆ФЕП = (124 852 – 98 957) – (211 274 – 143 541) = –41 838 тис. грн.;

РГД = 158 491 + 0 – (–41 838) – 92 738 = 107 591 тис. грн.

6.       Результат фінансової діяльності:

РФД = (211 274 + 99 995) – (143 541 + 97 097) + 13 – (142 297 + 6 721) – (7 + 662) – 0 = –79 043 тис. грн.

7.       Результат фінансово-господарської діяльності підприємства:

РФГД = 107 591 – 79 043 = 28 548 тис. грн.

8.       Показники матриці фінансових стратегій:

Для визначення та характеристики позиції підприємства у матриці фінансових стратегій розрахуємо наступні співвідношення:

РГД / Ā = 107 591 / 341 950,00 = 0,31; => РГД / Ā >> 0;

РФД / Ā = –78 381 / 341 950,00= –0,23; => РФД / Ā < 0;

РФГД / Ā = 29 210 / 341 950,00 = 0,08; => РФГД / Ā ≈ 0.

Згідно з розрахованими показниками за підсумками 2008 року підприємство знаходилось у 1-ому квадраті матриці, який має назву "Батько родини

3.2   Аналіз позицій підприємства у матриці фінансових стратегій за підсумками 2006-2008 років

Зведемо розраховані в розділі 3.1 показники в таблицю (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Показники фінансово-господарської діяльності підприємства

Для більш глибокого аналізу розглянемо відносні зміни показників, які використовувалися у розрахунках для визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій (див. табл. 3.2).

Протягом 2006 та 2008 років ТОВ «ДАЄРС» перебувало, як видно з розрахунків, у квадраті 1 матриці фінансових стратегій, який має назву "Батько родини". Можна зазначити, що протягом цих періодів: - підприємство отримувало доходи, але в недостатній мірі використовувало їх для інвестиційних вкладень з метою підтримки і розвитку бізнесу; - підприємство мало користувалося позиковими засобами, тобто в основному використовувало в бізнесі саме власні засоби; - прибуток, що отримувало підприємство, витрачався на виплату (повернення) старих кредитів.

Можна зазначити, таким чином, що у підприємства у 2006 та 2008 роках існували великі невживані можливості. В цей період підприємство не веде активну фінансову діяльність, щоб покращити своє фінансове становище, не робить інвестиційні вкладення. В такій ситуації підприємство повільно «вмирає»: капітал (фізичний: устаткування, транспорт і тому подібне) остаточно зношується. Господарські обороти зменшуються, прибуток падає, показник “Результати господарської діяльності” РГД погіршується. Такою стратегією користуються саме "батьки родини", які вже не піклуються про майбутнє своїх підприємств. Вони використовують залишок ліквідних засобів, переводять їх у власну винагороду і «вмирають красиво».

Саме з таких причин ТОВ «ДАЄРС» у 2007 році перемістилося у квадрат 7 матриці фінансових стратегій, який має назву «Епізодичний дефіцит» і є збитковою зоною.

Підприємство не змогло координувати у часі терміни надходження і витрачання ліквідних засобів, тому утворилась ситуація, коли сплачувати треба більше, ніж існуюча величина надходжень.

Але підприємство збільшило рентабельність існуючих проектів (при скороченні витрат збільшило збут) або винайшло нові проекти і збільшило виручку від реалізації продукції. За рахунок додаткового доходу від господарської діяльності підприємство вирішило проблему тимчасового дефіциту ліквідних засобів і у 2008 році повернулось у зону 1.

Аналізуючи діяльність ТОВ «ДАЄРС» у 2008 році можна зазначити, що РФД у цьому періоді має від’ємне значення і складає –79 043 (РФД / Ā = –0,23 < 0). Такий результат є наслідком політики, яку проводить підприємство, а саме: воно не користується позиковими коштами, наростають фінансові витрати, пов’язані з оплатою поточної заборгованості, збільшуються виплати податку на прибуток та дивідендів.

3.3   Шляхи покращення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій у 2009 році

Як було визначено раніше, підприємство знаходиться у квадраті 1 і має такі можливі варіанти пересування по матриці: у квадрат 4, квадрат 2 або у квадрат 7.

Найкращий варіант для підприємства на даному етапі діяльності – це перехід у прибуткову зону – квадрат 4 під умовною назвою «Рант’є». Цей квадрат характеризується тим, що величина показника РФД підприємства, яке перебуває в ньому, приблизно дорівнює нулю. Щоб перейти у даний квадрат, ТОВ «ДАЄРС» має при незмінній величині РГД збільшити на 79 043 тис. грн. (величину від’ємного показника РФД). Взагалі допускається, щоб величина показника РФД, при якій в матриці фінансових стратегій РФД прирівнюється до нульового значення, може бути від –34 195,10 тис. грн. до 34 195,10 тис. грн., тобто може дорівнювати ± 10 % від величини середньорічних активів Ā, відповідно величина при розрахунку результату співвідношення (РФД / Ā) буде знаходитися в інтервалі від –0,1 до +0,1.

Щоб досягти такого збільшення показника РФД (безпосередньо на величину від 44 847,9 тис. грн. (–79 043+44 847,9= –34 195,10) до 113 238,1 тис. грн. (–79 043+113 238,1=34 195,10)), необхідно залучати додаткові кредити, при цьому слід враховувати ефект фінансового важеля, тобто приріст до рентабельності власних засобів, який отримується в результаті ефективного використання кредиту (не зважаючи на платність підприємства). Кредитом слід користуватися до того часу, доки віддача від позикових засобів перевищує їх “ціну”. Стратегія залучення позикових коштів для даного підприємства цілком можлива, оскільки підприємство типа "батько родини" має авторитет у банків. Але в квадраті 4 довго знаходитися небезпечно. Позики, що будуть залучатися, необхідно використовувати в якому-небудь новому проекті, який дозволить повернутися у квадрат 1 матриці фінансових стратегій, збільшив господарські обороти.

Крім того, додатною складовою при розрахунку величини РФД є доходи від фінансових інвестицій, тому необхідно збільшити такі інвестиції. Для цього можна використати вільні кошти, що є на поточному рахунку підприємства в сумі 2 558 тис. грн., а також частину запозичених коштів за умови перевищення фінансових доходів над процентними платежами за позиками.

Від’ємна частина РФД – це дивідендні виплати (які підприємство на даний час не здійснює), податкові та інші обов’язкові бюджетні платежі, а також фінансові витрати підприємства. Для зменшення величини податкових та інших обов’язкових бюджетних платежів доцільно провести реструктуризацію кредиторської заборгованості, а саме: перевести частину короткострокових зобов’язань у довгострокові, і зменшити таким чином величину даних платежів. Крім того треба звернути увагу, що на відміну від попередніх періодів, які були проаналізовані в курсовій роботі, у 2007 році у підприємства з’явилися втрати від участі в капіталі в сумі 662 тис. грн. Втрати від участі в капіталі, що відображається у формі 2 „Звіт про фінансові результати”, – це збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі. Необхідно проаналізувати причини виникнення таких втрат і впроваджувати заходи для їх зменшення.

Заходи, спрямовані на зменшення від’ємної частини РФД, сприятимуть досягненню нульового значення РФД у наступному періоді, і підприємство зможе перейти у квадрат 4 матриці фінансових стратегій.

Слід зазначити, що знаходячись у квадраті 1, підприємство має всі можливості для початку реалізації інвестиційного проекту. При активізації інвестиційної діяльності є можливість збільшити показник РФД в середньому на величину 79 043 (від 44 847,9 до 113 238,1) тис. грн. при відповідному зменшенні показника РГД приблизно на таку ж величину і перейти в зону 2, яка теж є зоною рівноваги і умовно називається, як вже зазначалося, «Стійка рівновага». Але при зменшенні РГД темпи зростання виробництва все ж таки повинні бути достатньо високими.

Збільшити РФД (відповідно зменшуючи РГД) можна за рахунок збільшення виробничих інвестицій і збільшення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства.

Виробничі інвестиції доцільно збільшити за рахунок знов-таки позикових коштів, щоб не втратити господарські обороти у майбутньому. Таку стратегію слід використовувати, якщо "батько родини" прагне продовжити старість, адже зазвичай таке підприємство розраховує, що інвестиції почнуть давати віддачу, прибуток збільшиться, і "батько родини" в майбутньому повернеться в зону 1 з великими господарськими зворотами і великою винагородою власникам.

Збільшення оборотних активів (які враховуються у частині фінансово-експлуатаційних потреб ТОВ «ДАЄРС») за рахунок позикових коштів дасть підприємству можливість здійснювати поточні фінансові інвестиції і отримувати певні фінансові доходи, що в свою чергу покращуватиме показник РФД підприємства.

Якщо ж найближчим часом не вживати ніяких заходів для покращення показника РФД, для підприємства існує загроза повернення у збиткову зону 7 (що власне і мало місце у 2007 році).

Висновки

При виконанні курсової роботи були досліджені теоретичні підходи до визначення позиції підприємства у матриці фінансових стратегій, а також методичні підходи до віднесення окремих статей бухгалтерської звітності до тієї чи іншої складової показників, що розраховуються.

На основі ретельного аналізу таких показників як брутто- та нетто результат експлуатації інвестицій, результат господарської та результат фінансової діяльності підприємства були визначені позиції ТОВ «ДАЄРС» у матриці фінансових стратегій у 2006-2008 р.р. У 2006 та 2008 рр., підприємство знаходилось у зоні рівноваги – квадраті 1, який має умовну назву «Батько родини» і характеризується тим, що величина показника РГД>>0, а величина показника РФД<<0. Таке розташування підприємства у матриці фінансових стратегій дає можливість оцінити його діяльність наступним чином: підприємство отримує доходи, але в недостатній мірі використовує їх для інвестиційних вкладень з метою підтримки і розвитку бізнесу; мало користується позиковими засобами; прибуток, що отримує, витрачає на виплату (повернення) старих кредитів. Тобто у ці роки підприємство не веде активну фінансову діяльність, щоб покращити своє фінансове становище, не робить інвестиційні вкладення і повільно «вмирає».

Покращити своє фінансове становище і повернутися у квадрат 1 у 2008 р. підприємство спромоглося за рахунок покращення РГД (при незмінному РФД) завдяки нарощуванню виробничих потужностей і відповідному зростанню господарських оборотів. Підприємство здійснило такий підйом за допомогою збільшення знов-таки власного капіталу (збільшення статутного і залучення іншого додаткового капітал).

Проаналізувавши причини змін визначених показників діяльності ТОВ «ДАЄРС» та оцінивши їх вплив на перспективи розвитку підприємства, автором роботи запропоновані найбільш перспективні напрямки розвитку ТОВ «ДАЄРС» для забезпечення стійкої позиції у прибуткових квадратах матриці фінансових стратегій.

На даному етапі діяльності, знаходячись у квадраті 1, підприємство такі можливі варіанти пересування по матриці: у квадрати 4, 2 або 7.

Найкращий варіант для підприємства – це перехід у прибуткову зону – квадрат 4. Щоб перейти у даний квадрат, ТОВ «ДАЄРС» має збільшити величину показника РФД в середньому на 79 043 (від 44 847,9 до 113 238,1) тис. грн., при цьому величина РГД може залишитися незмінною. Основна рекомендація для такого збільшення – це здійснення фінансової діяльності при залученні (з урахуванням ефекту фінансового важеля) позикових коштів. Кредитом слід користуватися до того часу, доки віддача від позикових засобів перевищує їх “ціну”. Позики необхідно спрямовувати у поточні фінансові інвестиції, у проекти, що дадуть можливість швидко отримувати значні фінансові прибутки. У короткострокові фінансові інвестиції доцільно також спрямувати і вільні грошові кошти, що знаходяться на рахунку підприємства. Крім того треба звернути увагу на втрати від участі в капіталі, які з’явилися у підприємства у 2008 р., проаналізувати причини їх виникнення, розробити і впровадити заходи для зменшення таких втрат, а в майбутньому – для їх запобігання.

Для зменшення у цей період величини податкових та інших обов’язкових бюджетних платежів доцільно провести реструктуризацію поточної кредиторської заборгованості, зменшивши таким чином певне фінансове навантаження.

Запропоновані заходи сприятимуть досягненню РФД нульового значення у наступному періоді, і підприємство зможе перейти у квадрат 4 матриці фінансових стратегій.

Для переходу у квадрат 2, підприємство має збільшувати показник РФД при певному зниженні показника РГД. Зменшення РГД можливе за рахунок збільшення виробничих інвестицій і збільшення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства.

Виробничі інвестиції доцільно збільшити за рахунок знов-таки позикових коштів, щоб не втратити господарські обороти у майбутньому.

Залучаючи позикові кошти для збільшення своїх фінансово-експлуатаційних потреб ТОВ «ДАЄРС» отримає можливість здійснювати поточні фінансові інвестиції і отримувати певні фінансові доходи, що в свою чергу покращуватиме показник РФД.

Якщо ж найближчим часом не вживати ніяких заходів для покращення показника РФД, для підприємства існує загроза повернення у збиткову зону 7 (що власне і мало місце у 2007 році).

Перелік інформаційних джерел

1.   Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради, – 2000. – № 5.

2.   Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 10–13.

3.   Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові результати” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 13–16.

4.   Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Звіт про рух грошових коштів” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 16–19.

5.   Положення про стандарт бухгалтерського обліку № 15 “Дохід” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 49–51.

6.   Положення про стандарт бухгалтерського обліку № 16 “Витрати” // Бібліотека “Все про бухгалтерський облік. Нормативні документи”, № 1, С. 51–55.

7.   Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – Т1. – К.: Ника–Центр, Эльга, 1999. – 586 с.

8.   Бригхэм Ю., Эрхард М. Финансовый менеджмент. 10-е изд./ Пер. с англ. под ред. Б.А. Дорофеева. – СПб.: Питер, 2005. – 960 с.

9.   Бочаров В.В. Современный финансовый менеджмент. – СПб.: Питер, 2006. – 464 с.

10.   Загородников С.В. Краткий курс по финансовому менеджменту. – М.: Окей-книга, 2007. – 174 с.

11.   Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. – К.: “Максимум”, 2001. – 600 с.

12.   Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. – 5–е изд., перераб. и доп. – М.: «Перспектива», 2000. – 656 с.

13.   Основы бизнеса – компьютерная реализация [Электронный ресурс] / Финансовые стратеги предприятия – Режим доступа: http://www.osnbisn.narod.ru/ strat-lek.rar, свободный. Загл. с экрана. – Яз. рус.

14.   Звітність підприємства ВАТ «Днiпропетровський металургійний завод iменi Комiнтерну» за 2004-2007 роки.

Страницы: 1, 2