Визначення потреб виробництвах у матеріалах

Отримані прогнозні величини для виробу А вносимо в нижню частину колонки 3 табл. 2 і за ними будуємо графік руху попиту та відповідний тренд (рис. 1).

Рис. 1. Прогноз попиту на виріб А

1.3 Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

У цьому розділі приводяться розрахунки загального обсягу незалежного попиту за місяцями планового горизонту. Для цього користуємося даними табл. 2 по незалежному попиту та вказані у завданні значення твердих замовлень. У табл. 3 показані розрахунки.

Таблиця 3

Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

Розділ 2. Сукупне планування виробництва

2.1 Формулювання варіантів сукупного плану та розрахунки витрат за варіантами сукупного плану

У цьому розділі визначаємо:

–                    виробничі завдання на кожний місяць планового горизонту;

– витрати для трьох варіантів сукупного плану, складених за чистими стратегіями, вибираємо з них оптимальний.

Зведемо задані дані у табл. 4.

Таблиця 4

Вихідні дані для сукупного планування

До складання планів розрахуємо чисті місячні обсяги виробництва продукції, які визначають місячні виробничі завдання (табл.5). Для цього розрахуємо резервні запаси. Створення резервних запасів необхідно для зменшення ймовірності невиконання замовлень випадкових споживачів, оскільки на початок місяця детальної інформації про їх попит завжди не вистачає. Резервний запас розраховується за відсотком до прогнозованого попиту (у даній роботі – 10%), який встановлюється підприємством по статистичним даним. Потім розраховуємо місячні виробничі завдання виходячи з незалежного попиту, резервного запасу і запасу на початок місяця. Після цього визначаємо запас на кінець поточного місяця, який водночас є запасом на початок наступного місяця. Зазначимо, що в процесі планування резервні запаси ніколи не використовуються, тому запас на кінець місяця завжди дорівнює резервному запасу поточного місяця.

Таблиця 5 Виробничі завдання

Розрахуємо 3 варіанти сукупного плану.

План 1: Обсяги виробництва відслідковують місячні виробничі завдання, що досягається виключно варіацією чисельності робітників повністю зайнятих тільки в основний робочий час 8-годинного робочого дня. Реалізація такої стратегії передбачає щомісячне додаткове наймання або звільнення робітників, що можливе лише за погодженням з профспілковою організацією.

Розрахунки наведемо у табл. 6.

Таблиця 6

Розрахунок витрат за планом 1

План 2: Незмінний темп виробництва відповідає такому, який забезпечує виконання виробничого завдання планового горизонту (за 6 місяців). Змінний обсяг запасу готової продукції, можливий дефіцит запасу. Чисельність робочих, які зайняті тільки в основний робочий час, – фіксована і визначається виходячи з середньої потреби в робітниках, яка забезпечує виконання виробничого завдання планового горизонту, тобто:

Слід відзначити, що для задоволення очікуваного попиту в цьому варіанті використовуються резервні запаси.

Приведемо розрахунки у табл. 7.

Таблиця 7

Розрахунки за другим варіантом сукупного виробничого плану

План 3: плановий темп виробництва відповідає найменшому місячному виробничому завданню на протязі планового горизонту при фіксованій чисельності робітників, зайнятих в основний робочий час 8-ми годинного робочого дня. У разі перевищення попиту найменшого місячного виробничого завдання використовується субпідряд. Чисельність робітників визначають виходячи з найменшого місячного виробничого завдання планового горизонту таким чином:

.

.

Таблиця 8

Розрахунки за третім варіантом сукупного плану виробництва

2.2. Графічне порівняння варіантів сукупних планів та вибір оптимальної стратегії сукупного планування

Побудуємо графіки планового виробництва по кожному варіанту сукупного плану на весь горизонт планування. Для цього побудуємо табл. 9.

Таблиця 9

Дані для побудови графічних даних

Наведемо графік для трьох варіантів сукупного плану на рис. 3.

Рис 3. Планові обсяги виробництва зростаючим підсумком за варіантами сукупного плану.

Побудуємо підсумкову порівняльну табл. 10.

Таблиця 10

Порівняння варіантів планів

Проаналізувавши таблицю порівняння варіантів планів, видно, що найоптимальніший є перший план, де обсяг виробництва відслідковує незалежний попит варіацією чисельності робітників. Це можна пояснити тим, що вартість навчання та звільнення порівняно невелика, а кількість робітників, що потрібно звільнювати/набирати мала. Не набагато перевищують сукупні витрати в плані 2, в якому змінним є обсяг запасу готової продукції. 3 варіант з використанням субпідряду потребує великих загальних витрат. Одна з ключових причин – висока вартість одиниці продукції, виготовленої за субпідрядом.

Наведемо остаточний план сукупного виробництва.

Таблиця 11

Остаточний план сукупного виробництва

Розділ 3. Планування потреб у матеріалах (MRP)

3.1 Основний план виробництва (MPS)

Для складання MRP-графіку необхідно скласти Основний виробничий план (MPS) на травень і червень місяці планового горизонту. При цьому врахуємо, що прогноз попиту завжди має припадати на перший тиждень кожного місяця, а тверді замовлення на 3 тиждень у травні та 2 тиждень у червні. Наведемо план у табл. 12.

Таблиця 12

Основний план виробництва на травень та червень

3.2 Планування потреб у матеріалах у часі за методом «Партія за партією»

Приймаємо за плановий період один тиждень. У кожному місяці – 4 тижня, 2 перші тижня січня – заморожена зона. Для MRP наявний запас на початок планового періоду відповідає найраннішій загальній потребі відповідного елементу.

Метод "партія за партією" заснований на припущенні, що виробнича потужність або пропускна спроможність відповідної виробничої або постачальної ланки необмежена і час виконання замовлення (LT) не залежить від обсягу замовлень.

Розпочинаємо з першого місяця, на який відомо незалежний попит на виріб А – 17 тиждень.

Незалежний попит на А на початок 5 місяця складає 439 одиниць. Ця кількість і буде загальною потребою для виробу А на початок 17 тижня.

Існує запас по виробу А. Це 110 одиниць і його потрібно витратити у першу чергу. "Чиста потреба" є різницею між "Загальною потребою" і наявним запасом, тобто 439 – 110 = 339 одиниць. У свою чергу, це означає, що виробництво повинно закінчитись на 16-му тижні і в перший день 17-го тижня буде задоволена "Чиста потреба" у 339 виробів, що дасть змогу відвантажити усі 439 виробів зовнішнім клієнтам.

Зважаючи на те, що для виготовлення виробів А необхідний час LT = 1 тиждень, замовлення на виготовлення необхідно розмістити на початку 16-го тижня (рядок "Планова видача замовлення").

Аналогічно, заповнюються рядки MRP-графіка для виробу А у наступних тижнях з урахуванням того, що надалі наявного запасу більше немає.

Аналогічно складаємо графік для першого рівня дереву виробу і для другого, враховуючи кількість вузлів, що входять у вищестоячу ланку.

Кінцевий календарний графік MRP наведений у табл. 13.

Таблиця 13

MRP-графік, побудований за методом L4L

Список літератури

1.       Операційний менеджмент: Методичний посібник до виконання розрахунково-графічної роботи для студентів, які навчаються за спеціальністю "Менеджмент організацій". / Уклад. Корж М. А. К., 2009. – 32 с. Ел. версія.

Страницы: 1, 2