Закон про зовнішньоекономічну діяьність України

Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який

полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території

згідно з законами України;

- здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її територіі, так і за

її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею

міжнародних договорів та норм міжнародного права;

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та

вивезенні товарів.

Стаття 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, громадяни республік Союзу РСР,

іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну

правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно

проживають на території України;

- юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне

місцезнаходження на території України (підприємства, організації та

об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських

товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми,

посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові

установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі

юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних

суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є

юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне

місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами

України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу

РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними

особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають

постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України

та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в

Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі

створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у

зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у

господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи

згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти

цієї діяльності, належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг

іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі:

виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних,

маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських,

консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних,

туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;

надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської

діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та

інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання

та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках,

передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення

суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та

страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами

господарської діяльності зазначених установ на території України у

випадках, передбачених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає

створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних

господарських операцій та спільне володіння майном як на території України,

так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням

ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних

об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;

аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами

України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок,

аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних

заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової,

консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну

валюту у передбачених законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на

формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності

та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами

зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської

діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах,

валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними

суб'єктами господарської діяльності як на території

України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній

оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на

території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у

виключній формі законами України.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не

переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів,

договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

Стаття 5. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності

(Зупинити дію частин третьої, четвертої, п'ятої, шостої, сьомої, восьмої і

дев'ятої, згідно з Декретом КМ N 6-93 від 12.01.93 )

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати

будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм

власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з

моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України,

мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з

Законом України "Про підприємництво" ( 698-12 ). Фізичні особи, які не

мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене

право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави,

в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу

юридичної особи.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вищезазначене право

після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Реєстрацію здійснює Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України на підставі подання до нього заяви подавця у довільній формі,

нотаріально завірених копій статутних документів або нотаріально завірених

документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України не може

відмовити подавцю в реєстрації, якщо подавець відповідає вимогам,

зазначеним в цій статті.

Реєстрація має бути здійснена протягом 25 робочих днів з моменту подання

зазначених документів.

При реєстрації та/або після неї забороняється будь-яке обмеження права

здійснення зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі у формі

встановлення процедур, які вимагають від суб'єкта зовнішньоекономічної

діяльності доказу чи підтвердження будь-яким чином існування у нього права

на таку діяльність або ускладнюють порядок реалізації цього права.

За державну реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності стягується

плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не

повинен перевищувати розміру фактичних витрат держави, пов'язаних з цією

реєстрацією.

Зареєстровані суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані

повідомляти Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України

про всі зміни у документах, які подавалися ними на реєстрацію, протягом 14

днів з моменту, коли відбулись такі зміни.

Забороняється вимагати від зареєстрованого суб'єкта зовнішньоекономічної

діяльності проходження повторної реєстрації (перереєстрації).

У разі відмови Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України зареєструвати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності або

неприйняття рішення з цього питання у встановлений цією статтею строк

суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може оскаржити таку відмову у

реєстрації в судових органах України.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у

випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання

підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від

встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення

зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію

у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у

випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності,

згідно із статтею 37 цього Закону.

Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним,

юридичним особам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності

здійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під визначення

зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у

власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має

право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.

Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-

якій оплатній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за

винятком випадків, передбачених законами України. Здійснення видів

зовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4, за межами України

підлягає регулюванню також законами відповідних держав. Всі суб'єкти

зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої

представництва на території інших держав згідно з законами цих держав. Всі

суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь в

міжнародних неурядових економічних організаціях. Іноземні суб'єкти

господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на

території України, мають право на відкриття своїх представництв на

території України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України протягом

шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської

діяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації представництва

іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України необхідно

подати:

- заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у

довільній формі;

- виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний

суб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору;

- довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок

подавця;

- довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно з

законом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта

господарської діяльності.

Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх

видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які

представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбачено

інше. За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарської

діяльності з них стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом

Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави,

пов'язаних з цією реєстрацією.

У разі відмови Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі

України зареєструвати представництво іноземного суб'єкта господарської

діяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановлений

шістдесятиденний строк, іноземний суб'єкт господарської діяльності може

оскаржити таку відмову в судових органах України.

Забороняється вимагати від іноземного суб'єкта господарської діяльності

повторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого представництва

на території України. У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної

адреси чи оголошення іноземного суб'єкта господарської діяльності

неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України

зобов'язане повідомити про це Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і

торгівлі України у семиденний строк.

Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних

суб'єктів господарської діяльності на території України, регулюється

законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської

діяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльність

пов'язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами

України.

Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та

право, що застосовується до них

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають

бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та

інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та

інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти

зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного

договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї,

рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено

прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщо

інше не встановлено законом або міжнародним договором України. У разі, якщо

зовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізичною особою,

потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір (контракт)

підписують дві особи: особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно

до установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою

за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособово,

якщо установчі документи не передбачають інше.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту

зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу

державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком

випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види

зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у

виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у

судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або

міжнародних договорів України.

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання.

Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок

недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.

Форма угод з приводу будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на

території України, визначається законами України. Права та обов'язки сторін

зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо

сторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами

України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів)

визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору

(контракту) або в результаті подальшого погодження.

При відсутності погодження між сторонами відносно права, яке має

застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів),

застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або

основне місце діяльності сторона, яка є:

- продавцем - у договорі купівлі-продажу;

- наймодавцем - у договорі майнового найму;

- ліцензіаром - у ліцензійному договорі про використання виключних або

аналогічних прав;

- охоронцем - у договорі зберігання;

- комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);

- довірителем - у договорі доручення;

- перевізником - у договорі перевезення;

- експедитором - у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;

- страхувачем - у договорі страхування;

- кредитором - у договорі кредитування;

- дарувальником - у договорі дарування;

- поручителем - у договорі поруки;

- заставником - у договорі застави.

До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про виробниче

співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-

монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така

діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом)

результати, якщо сторони не погодили інше. До зовнішньоекономічного

договору (контракту) про створення спільного підприємства застосовується

право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно

реєструється. До зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного на

аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовується право країни,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6