Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області

де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.

Технологі є енергозберігаюча і екологічнобезпечною.

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (Ке), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Еу) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Енп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де - енергоємність урожаю МДж/га;

ек - 19.13 МДж/кг - енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;

U- 3470кг/га - урожай ячменю;

КСР - 0.86 - середній вміст сухої речовини

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як Ке?2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.

Проаналізувавши дані технології можна зробити висновки, що обидві технології є енергозберігаючими і екологічнобезпечними. Але першу енергозберігаючу технологію доцільніше впроваджувати в виробництво адже в неї більший коефіцієнт енергетичної ефективності.

Таблиця 4.6. Енергетична оцінка технології вирощування ячменю, урожайність 34.7 ц/га

Для порівняння механізованих технологій результати розрахунків зводимо до таблиці 4.7.

Таблиця 4.7. Енергетична і екологічна характеристика існуючих і рекомендованих технологій

Порівнюючи данні технології можна зробити висновок що з точки зору енергозбереженя найдоцільніша технологія вирощування кукурудзи на силос (варіант 2)

При впровадженні рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберіганні кормів СТОВ «Глуховецьке» отримає такий енергетичний ефект:

Еефект=((Еу. кукур. (рек.)- Ен.п. кукур. (рек.))- (Еу кукур. (існ.)-Ен.п. кукур. (існ.).))*S кукур.+ ((Еу. люцер. (рек.)- Ен.п. люцер. (рек.))- (Еу люцер. (існ.)-Ен.п. люцер. (існ.).))*S люцер.+ ((Еу. ячм. (рек.)- Ен.п. ячм. (рек.))- (Еу ячм. (існ.)-Ен.п. ячм. (існ.).))*S ячм.

де Еу. кукур. (рек.), Еу. люцер. (рек.) , Еу. ячм. (рек. )- віповідно енергія урожая рекомендованих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю

Ен.п. кукур. (рек.), Ен.п. люцер. (рек.) , Ен.п. ячм. (рек. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при рекомендованих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Еу. кукур. (існ.), Еу. люцер. (існ.) , Еу. ячм. (існ. )- віповідно енергія урожая існуючих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Ен.п. кукур. (існ.), Ен.п. люцер. (існ.) , Ен.п. ячм. (існ. )- віповідно витрати непоновлюваної енергії при існуючих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

S кукур , S люцер , S ячм.- прогнозовані площі посіву на 2008 рік в СТОВ «Глуховецьке» відповідно кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Еефект=((135240-20492.69)-(114730-64189.79))*380+((16372.5-8147.42)-(10915-7160.87))*200+((72881.47-13454.58)-(45406-31037.97))*144=31781363МДж

5 Розроблення екологічних заходів та заходів з охорони праці

5.1 Екологічні заходи механізації кормовиробництва

5.1.1 Маловідходні і безвідходні технології

Відходи -- це речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі людської діяльності, непридатні для подальшого використання за місцем утворення чи виявлення; власник відходів має намір або повинен позбутися їх (утилізувати чи видалити).

Відходи, з одного боку, можуть негативно впливати на живі й неживі об'єкти довкілля, а з іншого -- слугувати вторинними матеріальними та енергетичними ресурсами для можливої утилізації.

Повна назва відходу складається з: номенклатурної назви відходу; уніфікованої назви процесу, в якому утворюється або виявлено відхід; уніфікованої назви виду економічної діяльності, в якій реалізовано цей процес.

Номенклатурна назва відходу відбиває стан і структуру відходів за місцем їх утворення або виявлення і відповідає конкретному різновиду відходів: стану відходу загалом та стану його компонентів; назві речовини, матеріалу, готового виробу чи іншій номенклатурній назві сировини або продукції; стану відходу як продукту процесу, в якому він утворюється.[1]

Для позначення відходів за найменуванням процесу, в якому вони утворюються, вживають додаткові терміни: брак, вибраковування, виділення, вижимка, викид, відпрацювання, відсів, відстій, залишок, конденсат, концентрат, накип, осад, осмол, пересортиця, продукт, продукти зношення, продукти корозії, просів, рециркулят, сублімація, фракція та ін.

Утворення відходів призводить до втрати частини цінних речовин, становить загрозу для навколишнього середовища, а їх збирання, перевезення, зберігання, переробка, утилізація, видалення, знешкодження, поховання, контроль за цими операціями, нагляд за місцями видалення потребують додаткових витрат. Переведення виробництва на безвідходні технології дає змогу раціональніше використовувати природні ресурси й підтримувати екологічну рівновагу.

Безвідходна технологія -- це сукупність технологічних процесів, які забезпечують роботу виробництва за замкненим циклом і повне використання в процесі виробництва вихідної сировини і побічної продукції (відходу).

Головним завданням і водночас змістом безвідходного виробництва є не стільки утилізація відходів, тобто використання їх як вторинних матеріальних, енергетичних ресурсів для отримання корисної продукції чи з іншою метою, як комплексна, максимально глибока переробка сировини і зменшення кількості відходів.

5.1.2 Мінімізація негативного впливу техніки

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12