Цукрові буряки

г/рослину

Різні види і дози добрив, внесені під цукрові буряки, позитивно впливали на врожайність коренеплодів (табл. 4.9). В середньому за два роки приріст врожаю коренеплодів до контролю на варіантах із застосуванням повної дози гною і при поєднанні соломи і N60. В фактичних величинах приріст врожайності від застосування поєднання соломи і N60 становив відповідно 28,9 г/рослину по відношенню до варіанту без добрив. За ефективність ці добрива прирівнювались до дії гною, оскільки різниця в урожайності коренеплодів знаходилась в межах похибки досліду.

Визначальним фактором різної ефективності добрив були умови волого забезпечення. Збільшення врожайності до контролю від застосування

різних видів органічних добрив змінювалась від-га в 2005 році, до -в 2006р.

4.9 Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на врожайність коренеплодів цукрових буряків т/га

НІР05 1,9 2,2 - -

Примітка. * - приріст до контролю

Різні види і дози органічних добрив, що вивчалися у досліді, забезпечували в усі роки істотне підвищення врожайності коренеплодів порівняно до контролю.

4.4. Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків у залежності від застосування різних видів органічних добрив

Збір цукру є похідним від урожайності, вмісту цукру та інших технологічних якостей врожаю коренеплодів, сприятливе поєднання яких є важливим завданням працівників цукробурякового виробництва.

Цукристість коренеплодів може варіювати в широких межах, залежно від генотипу гібриду та абіотичних факторів. В наших дослідженнях, у порівнянні з варіантом де застосовувались лише мінеральні туки, при використанні органічних добрив вміст цукру в коренеплодах за 2005-2006 рр. підвищився на (табл. 4.10.). Строкатість цукристості коренеплодів за роками була зумовлена різним співвідношенням між процесами росту біомаси та запасанням цукру.

Вихід цукру в значній мірі обумовлюється технологічними якостями сировини. Створення умов сприятливого поєднання елементів живлення в системі удобрення цукрових буряків є передумовою збільшення виробництва цукру з одиниці продукції .

4.10. Технологічні якості сировини цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.

Хоч і в меншій мірі ніж від погоди, але показники технологічних якостей врожаю коренеплодів змінювались і по варіантам досліду. Зокрема, за сумісного застосування соломи і N60 сума патокоутворювачів зменшувалась на 0,4-0,6 мг-екв/кг маси коренеплодів у розрахунку на 100г сирої їх маси. Це пояснюється зменшенням вмісту а-N в першу чергу при сповільненні розкладу органічних речовин добрив. За рівнем позитивного впливу альтернативні види органічних добрив не поступалися гною.

При внесенні під цукрові буряки на фоні повного мінерального органічних добрив розрахунковий вихід цукру зменшився на 0,1% до контрольного варианту і майже не змінювався між варіантами з еквівалентною кількістю енергетичного матеріалу.

Очікуваний вихід цукру визначався співвідношенням рівнів урожайності, цукристості та технологічних якостей сировини. Краще його поєднання (табл. 4.11) склалося при внесенні під цукрові буряки соломи 5т/га.

В значній мірі на вихід цукру впливали втрати при переробці. На користь останніх змінювалось і кількісне співвідношення між виходом патоки та цукру. Внесення в грунт соломи та N60 сприяло зменшенню МБ-фактору на 2,5-3,9%.

4.11. Вихід цукру при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.

Отже, за сукупністю впливу на кінцевий показник заводський вихід цукру - поєднання внесення соломи та N60 не поступалося застосуванню традиційного органічного добрива - гною.

РОЗДІЛ 5

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ

Ефективність сільськогосподарського виробництва визначається кількісними економічними показниками врожайності та його якості і витрат на одержання продукції згідно технологій вирощування польових культур [39].

Розрахунки матеріально-грошових витрат ми проводили за нормативними показниками згідно технологічних карт вирощування цукрових буряків з використанням фактичних цін на продукцію, добрива та паливно-мастильні матеріали станом на вересень 2006 року. До цін на добрива додавали витрати на їх застосування та на збирання і доробку додаткової продукції, одержаної від добрив.

Розрахунки показали, що економічні показники вирощування цукрових буряків залежать від інтенсивності використання добрив (табл. 5.1). Вартість валової * продукції знаходилась в прямій залежності від величини врожаю з коливанням у межах грн. між крайніми за продуктивністю варіантами.

5.1. Економічна ефективність застосування різних видів та доз органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків, середнє за 2001-2002 рр.

Виробничі витрати різнилися лише за рахунок фактору добрива,

35 оскільки решта елементів технології була на усіх варіантах однаковою. Сумарні витрати були найбільшими і складали 3704 грн. в розрахунку на гектар за умови застосування 40 тонн гною. На 12 % вони були нижчими при поєднанні застосування соломи з сидератом.

Собівартість однієї тонни основної продукції ^варіювала в межах від ?*,\їгрн «v- \/*^~ ~~ до 88>96 грн - при внесенні 40 т/га гною.

Рівень рентабельності був близьким до контролю при застосуванні соломи із зеленою масою сидерату. На 9% нижча рентабельність одержана У при внесенні під цукрові буряки 40 т/га гною. Різниця в ефективності тут обумовлювалася нижчою окупністю врожаєм коренеплодів повної дози гною (0,18 тонн коренеплодів на одну тонну гною).

За рівнем одержання чистого прибутку варіанти з використанням усіх добрив перевипгували контроль. Найвищий чистий прибуток одержано при сумісному застосуванні зеленої маси сидерату та соломи, де він досягав 3054 -** ' грн/га або перевищував контроль на %. Незважаючи на нижчу рентабельність ^/ внесення гною, умовно чистий прибуток тут отримано на… грн більший у порівнянні з контролем.

РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ

При роботі з добривами всі робітники повинні чітко дотримуватися правил техніки безпеки і охорони праці.

До роботи з добривами допускаються особи яким виповнилося 18 років. Всі робітники ( кладовщики, механізатори, вантажники і ін.) перед початком роботи з добривами повинні пройти інструктаж по техніці безпеки і охороні праці.

Правила техніки безпеки і сані гарні правила при роботі з добривами вивішуються в приміщенні складу.

Відстань від складів збереження мінеральних добрив і пестицидів до житлових і суспільних будинків і підприємств по переробці і збереженню харчових продуктів повинна бути не менш 500 м, а до об'єктів, не пов'язаних з постійним перебуванням людей (за винятком підприємств по переробці і збереженню харчових продуктів), - 200м. Склади, призначені для збереження мінеральних добрив, розташовують від житлових і суспільних будинків на відстані не менш чим 200 м.

При роботі з добривами на складі і за його межами всі робітники повинні надіти рекомендований для даного виду роботи спецодяг: комбінезон, рукавиці, очки, респіратори або (при роботі з аміачною селітрою) протигази.

При зберіганні аміачної селітри необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки. Не дозволяється її зберігання насипом за межами складу і сумісно з горючими речовинами (торфом, соломою, нафтопереробними продуктами і ін.). В складі, де зберігають аміачну селітру, не дозволяється курити, користуватись відкритим полум'ям і приборами для обігріву. При виникненні пожару полум?я гасять лише водою. При гасіння пожару необхідно користуватися протигазом, щоб уникнути отруєння окисами азоту, що виділяються.

Особливу обережність слід дотримуватися при роботі з рідким аміаком. Місткості для його зберігання і транспортування повинні мати герметичні люки. При потраплянні рідких азотних добрив на шкіру їх негайно необхідно змити водою. При важкому отруєнні аміаком потерпілого виносять на свіже повітря і викликають лікаря. У випадку припинення дихання необхідно зробити потерпілому штучне дихання.

При внесенні добрив не дозволяється знаходитись поряд з робочими органами машин, а при роботі дискових розкидачів ближче 50--80 м від них. Завантаження машин добривами слід проводити лише при повній її зупинці. Всі приводи машини повинні бути закриті щитами.

Змащування і регулювання робочих органів слід проводити лише при повній зупинці машини і виключеним двигуном трактора.

Не дозволяється сидіти на машині і знаходитися між трактором і машиною при транспортуванні і внесенні добрив. Швидкість руху машин при внесенні добрив не повинна бути вища встановленої технічними умовами. В транспорті з добривами заборонена перевіз людей, харчових продуктів, питної води і предметів домашнього використання.

При роботі з навантажувачами можна виходити з трактора тільки при опущеному на землю ковші. Під час роботи не дозволяється підходити до навантажувачу з боку робочих органів. Злежані добрива перед навантаженням необхідно розрихлити. Не можна піднімати вантажі більшої маси, ніж передбачено технічними умовами навантажувача. При навантаженні і розвантаженні варто знаходитися з навітряної сторони.

Після закінчення роботи вантажопідйомних механізмів і під час перерви, вантаж не повинний залишатися в піднятому стані. Забороняється піднімати і переміщати вантажі з людьми і над людьми.

При транспортуванні незатаренних сипучих мінеральних добрив з метою запобігання їхніх втрат кузова автомашин і причепів повинні бути герметизовані й укриті брезентом.

При безперервній роботі з добривами рекомендується робити 5-ти хвилинні перерви через кожні півгодини роботи в респіраторі.

По закінченню роботи слід прийняти душ або ретельно вимитися з милом. На місці роботи постійно повинен бути запас чистої води І аптечка.

При потраплянні добрив в очі слід промити їх великою кількістю чистої води І звернутися в медпункт, а при опіку - промити обпечені місця сильним напором води, обробити 5%-ним розчином спирту і накласти марлеву пов'язку.

Чітке дотримання правил техніки безпеки і необхідних санітарних правил є непорушною умовою правильної організації праці при роботі з добривами.

РОЗДІЛ 7

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ

Світовий і вітчизняний досвід ведення інтенсивного землеробства впевнено показує, що добрива - це матеріальна основа кількості і якості отриманої рослинницької продукції, джерело біогенних елементів для рослин.

Науково-обґрунтована система використання агрохімічних засобів дає можливість вирішити певні задачі: розширене відтворення родючості грунту, бездефіцитного або позитивного балансу біогенних елементів і гумусу в системі „грунт - рослина - добриво", одержання збалансованої за хімічним складом і поживній цінності продукції рослинництва, підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва, покращення екологічної ситуації в сільському господарстві.

В той же час використання добрив і інших засобів хімізації - це досить активний вплив на природне середовище. Наявність різних токсичних домішок в добривах, їх незадовільна якість, а також можливі порушення технології використання можуть призвести до серйозних негативних наслідків. Використання високих доз добрив і їх негативний вплив на природне середовище набуває все більш застережливий характер і глобальні масштаби. Тому охорона природи - одна з найважливіших задач робітників сільського господарства.

Ґрунтознавець, агрохімік, а в цілому кожен землероб є самим першим охоронцем порядку в природі, а раціональне господарювання на землі -найважливіша умова її процвітання.

Найбільш суттєвими порушеннями технології використання органічних добрив є:

1) недостатнє використання підстилкових матеріалів і недосконалість систем видалення гною, що в 1,5-2 рази зменшує вихід високоякісного органічного добрива, призводить до щорічних втрат мільйонів тон рідких органічних фракцій;

2) нерівномірне внесення і компостів із-за недостатньої кількості гноєрозкидачів І використання бульдозерів і інших примітивних засобів, які значно знижують ефективність органічних добрив;

3) порушення співвідношення чисельності тварин і площі, що удобрюється, призводить до надлишкового удобренню полів, забрудненню оточуючого середовища;

4) недостаток при тваринницьких комплексах іригаційні) підготовлених площ для використання тваринницьких стоків (при гідрозмиві) і рідкої фракції безпідстилкового гною на зрошення, а також слабкий розвиток трубопровідного транспорту і польових гноєсховищ, що значно підвищує експлуатаційні затрати у порівняння з використанням мобільних засобів, збільшуються і втрати гною;

5) недооцінка використання безпідстилкового гною у поєднанні з розсіяною по полю під час збирання зернових соломою і сидерацією полів.

Узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду використання органічних добрив наводить на висновок, що для попередження втрат біогенних елементів, особливо азоту, необхідно користуватися слідуючи ми загальними положеннями:

1) на 1 га сівозмінної площі повинно вноситись щорічно не більше 200 кг азоту;

2) в господарствах, які мають тваринницькі комплекси, в сівозмінах необхідно вводити проміжні культури на відгодівлю тваринам або в якості зеленого добрива (ущільнені посіви сільськогосподарських культур в сівозміні практично попереджає втратам нітратів за рахунок вимивання, внаслідок інтенсивного їх використання рослинами);

3) восени безпідстилковий гній треба комбінувати з заорюванням соломи або зеленим добривом (в такому випадку азот біологічно іммобілізується восени і в весняно-літній період, що значно скорочує втрати).

Значних втрат в умовах інтенсивного землеробства приносить ерозія

грунту. Вона набуває глобального характеру і потребує колективних зусиль, як і при вирішенні інших проблем охорони навколишнього середовища.

Серед комплексу найважливіших протиерозійних заходів потужним агротехнічним засобом підвищення протиерозійної стійкості грунту є використання органічних і мінеральних добрив. Рослини на удобреному грунті розвивають більш міцну кореневу систему, покращують фізичні властивості фунту, що сприяє захисту грунту від ерозії. Правильний вибір форм, доз, строків і способів внесення і заробки добрив є важливим засобом попередження втрат поживних речовин при змиві і вилуговуванні з грунту.

ВИСНОВКИ

1. В умовах дефіциту гною зростає актуальність пошуку ефективних нетрадиційних для регіону органічних добрив - нетоварної частини врожаю та посіву сидеральних культур з метою стабілізації і навіть розширеного відтворення ґрунтової родючості і на цій основі підвищення продуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур, зокрема цукрових буряків.

2. Наші дослідження підтвердили позитивну роль органічних добрив на вміст доступних для рослин форм основних елементів живлення. При цьому за рівнем дії на вміст мінерального азоту всі досліджувані форми органічних добрив мало відрізнялись між собою. Деяке зменшення вмісту рухомих форм фосфору і калію в варіантах альтернативного органічного удобрення, порівняно з гноєм, можна пояснити меншим надходженням цих елементів з соломою та олійною редькою.

3. При використанні соломи і пожнивних посівів редьки олійної, як джерела органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків, накопичуються такі ж запаси вологи у ґрунті, як і при внесенні гною в еквівалентних дозах поживних речовин. При цьому не відмічено суттєвої різниці в її використанні на формування врожаю коренеплодів.

4. На підставі даних обліків наростання маси рослин та цукристості коренеплодів можна зробити висновок, що при застосуванні альтернативних видів добрив створюються такі ж або близькі для формування врожаю цукрових буряків умови, як і при внесенні під них еквівалентних доз гною. При цьому застосування на мінеральному фоні соломи сумісно із зеленою масою сидерату та гною в дозі 40 т/га забезпечувало заводський вихід цукру в межах 4,94-4,98 т/га.

5. Заміна внесення в грунт гною застосуванням подрібненої соломи озимої пшениці економічно обгрунтована, оскільки за рівнем рентабельності переважала відповідно на 13% показники варіант» із внесенням гною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авров О.Е., Мороз З.М. Использование соломы в сельском хозяйстве.-Л.: Колос. Ленингр. отд-ние, 1979.-200 с., ил.

2. Агрохімія: Підручник / І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Госпо-даренко та ін.; За ред. І.М. Карасюка- К.: Вища шк., 1995.-47ІС.; іл.

3. Барсуков А.Й. Солома нужна полю // Земледелие.-1988.-№8.-С. 28-29

4. Бердніков О.М. Зелені добрива.-К.: Т-во Знання УРСР.-1979.- 48 с.

5. Благовещенская З.К., Тришина Т.А. Сидераты в современном земледелии // Земледелие.-1987.-№5.-С. 36-37.

6. Богданові С.М. Пожнивное зеленое удобрение // Хозяинь.-1896.-№28.- С.492-495.

7. Богдановь С.М. Зеленое удобрение // Деревня.- 1904.- №7.- С. 439-495.

8. Бойко III., Сологуб Ю.І. Післяжнивні посіви у зерно-бурякових сівозмінах// Пропозиція.-1999.--№7.-С. 28-29.

9. Габибов М.А. Последействие минеральньк удобрений при вьіращивании озимой пшениць: //Зерновне культурьі.-2001 .-№ 1.-С.11-13.

10. Геркіял О.М. Баланс гумусу в ґрунті в залежності від насиченості органічними добривами в польовій сівозміні // Підсумки наукової роботи за 1991 - 1995 роки. - Умань. - 1996.-С.53-54.

11. Довбан К.И. Сидерация - многофакторньїй агроприем // Земледелие.-1986.-№8.-С.40-42.

12. Довбан К.И. Зеленое удобренне. - М.: Агропромиздат , 1990.- 208с.

13. Довбан К.И. Коротко о сидератах // Земледелие.-1996.-№ 3.-С.45.

14.Иванец Г.И. Солома на удобрение //Земледелие.-1985.-№ 8.-С. 11-12

15. Иванов Ю.Д.. Сергиенко В.А., Фролов В.А. Доступний способ под-держания баланса гумуса в почве // Земледелие.-1988.-№ 5.-С. 34-36.

16.Использование соломы для поддержания положительного баланса гумуса в почве / По метериалам ВНИИТЗИСХ //Земледелие.-1986.-№ З.-С. 31

17. Калужскій А. А. Опнтн запашки соломи. // Вестник сельского хозяйства.-1906.-№ ЗЗ.-С. 12-13.

18. Кисель В.Й. Биологическое земледелие в Украине: проблеми й перспективи.- Харьков.: Штрих, 2000.- 162 с.

19 Кознрева В.Е. Использование промежуточных культур для защиты почв от эрозии при возделывании сахарной свеклы на склоновнх землях // Зкологические проблеми интенсификации земледелия в районах свеклосеянья.- Київ.-1991 .-С.51-57.

20.) Комаревцева Л.Г. Использование соломы в качестве дополнительного органического удобрення // Зффективность использования органических й минеральных удобрений в условиях Урала, Пермь.- 1989.-с.42-47.

21. Кормилицын В.Ф. Агрохимия зеленого удобрення в орошаемом земледелии Поволжья // Агрохимия.-1995.-№ 5.-С.44-66.

22. Лошаков В.Г., Иванова С.Ф., Асхабов Р.Ю., Пашков А.Й. Пожнивнне культури в зернових севооборотах// Земледелие.-1986.-№10.-С.27-2

23. Лошаков В.Г.. Злльмер Ф.. Синих Ю.Н., Бегеулов М.Ш. О роли промежуточных культур в зернових севооборотах // Зерновне культуры.-2000. - №4-С. 20-21.

24. Максютов Н.А., Кремер Г.А. Сидерати защищают почву от эрозии й повншают плодородие // Земледелие.-1997.-№2.-С.27-28.

25. Медведев В.В., Адерихин П.Г., Гаврылюк Ф.Я., Чесняк Г.Я. Физико-химические свойства черноземов // Русский чернозем 100 лет после Докучаева.-М: Наука.- 1983,-С. 199-214.

26. Мишустин Е.Н., Геллер И.Т., Синха М. Мобилизация минеральных фосфатов почвы й удобрений в процессе жизнедеятельности микроорганизмов // Известия ТСХА.-1972.-В.4.-С. 116-121.

27 Нарцысов В.П., Заикин В.П. Биологическая система земледелия // Сельское хозяйство за рубежом.-1984.-№4.-С.2-5.

28. Новак. Ю.В. Геркиял В.М., Акименко А.С. Роль сидератов в повышении плодородия почвы // Сахарная свекла.-1999.-№ 12-С.6-7.

29. Прянишников Д.Н. К вопросу о влиянии внесення в почну неперепревшей соломы на урожай // Вестник сельского хозяйства.-1902.-№52.-С.3-4

30. Прянишников Д.Н. Учение об удобрений // РСФСР.: Государственное издательство.-Берлин, 1922.-428с., ил.

31. Салова Т.М., Велюханов И.В. Посевы крестоцветных культур на сидерацию // Земледелие.-1987.-№12.-С.36-37.

32. Саранин К.И., Федорищев В.Н. Пожнивные сидераты в нечерноземье // Земледелие.-1990-№1 .-С.39-42.

33. Сидоров М.И., Зезюков Н.И. Использование соломы на удобрение // Земледелие.-1988 -№12.-С.48-50.

34. Солома й водный режим почвы / По материалам ВНИИТЗИСХ //Земледелие.-1985.-№4.-С.29.

35. Солома поддерживает баланс гумуса / По материалам ВНИИТЗИСХ // Земледелие.-1985.-№1 .-С.26.

36. Ступенко О.В., Димкович Д.А. Використання пожнивних проміжних посівів на зелене добриво // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів. - К.: ДАІ, 2000.- С.60-61.

37. Тамонов А.М., Лукин С.М., Новиков М.Н. Редька масляничная - денная сидеральная культура // Земледелие.-1990.-№1.--С.44--45.

38. Тихомирова В.Я. Влияние разньїх систем удобрення в льняном севообороте на изменение агрохимических показателей дерново подзолистой ночвы // Агрохимия.-1999.-№5.-С.5-12.

39. Фалькова Н.О. Аналіз економічної ефективності нітрагінізації сої // Вісник аграрної науки. - 1999.-№9. -С.72.

40. Франкфурте С.Л. Общий обзор сети опытных полей всеросийского Общества сахарозаводчиковь за четырехлетие 1901-1904 г. // Вестник сельского хозяйства.-1905.-№33.-С.8.

41. Храмцов И.Ф., Безвиконный Е.В. Влияние минеральных удобрений, соломы й средств защиты растений на плодородие чернозема выщелоченого й продуктивность культур зернопарового севооборота // Агрохимия.-1998.-№5.-С31-37.

42. Шагаев В.А., Ходько М.И. Сидераты в паровом поле // Земледелие.- 986.-№Ю.-С. 29-30. .;*--\

43.Шакиров Р.С. Сидерат й солома дополнительные источники почвенной органики // Земледелие.-1999.-№4.- С.38.

44. Шикула Н К. та ін. Відтворення родючості грунтів у ґрунтозахисному землеробстві. Наукова монографія / Національний аграрний університет України. ПФ Оранта, 1998--680 с.

45. Шкарда М. Производство й применение органических удобрений / Пер. с чеш. З.К. Благовещенской.-М.: Агропромиздат, 1985-364с., ил.

46.Яковлевь А.Л. О зеленом удобрені // Журнал опытной Агроном.-1901.-Томь II.- С. 366-370.

Страницы: 1, 2, 3, 4