Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення у приватному сількогосподарському підприємстві

Розрахунки показників продуктивності праці у рослинництві у ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області показують, що у 2009 році порівняно з попередніми зросла кількість зерна, отриманого на 1 працівника, зайнятого в сільському господарстві, а саме порівняно з 2007 роком на 62,4 тонн або майже в 9 разів та з 2008 - на 18,9 тонн (на 36,8%).

Можна зазначити, що зменшилась кількість валової продукції в розрахунку на 1 працівника, зайнятого в сільському господарстві. Порівнюючи 2009 рік з 2007 роком, можна помітити, що відбулося зростання на 112,7%, а з 2008 роком - скорочення на 25,0%.

Варто відмітити, що лише у 2007 році підприємство отримало збиток, а саме в розрахунку на 1 працівника цей показник складає 1,1 тис. грн., тобто на кожного працівника по 1100 грн. Наступний рік був збитковими, у якому збиток на 1 працівника складав 2400 грн. Що ж до 2009 року, то в ньому прибуток склав 16,6 тис. грн. на 1 працівника.

Отже, зерновиробництво посідає провідне місце в економіці ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області, але розмір обсягів зерновиробництва в досліджувані роки значно коливався. Це було пов'язано перш за все з істотними змінами в структурі та розмірах посівних площ зернових культур (в господарстві найбільшу питому вагу займають такі зернові культури, як озима пшениця та озимий ячмінь), змінами урожайності зернових. У 2007 році відбулося значне підвищення обсягів реалізації зернових, в цьому році рівень товарності був найвищим, і склав 100,6%, тобто майже вся продукція була реалізована. Позитивним явищем є збільшення кількості зерна в розрахунку на 1 працівника. Негативним моментом є отримання підприємством збитку у 2007 та 2008 роках, причиною якого було підвищення повної собівартості над виручкою від реалізації продукції.

2.3 Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни

В процесі виробництва на виготовлення конкретного продукту витрачаються ресурси, кошти, робоча сила. Собівартість є одним із найважливіших показників господарської діяльності, оскільки визначає, у що саме обходиться виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретно економічних умовах господарювання. Показник собівартості дає можливість глибоко проаналізувати економічний стан і виявити резерви підвищення ефективності виробництва, оскільки із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції. Розглянемо структуру собівартості 1 ц зерна у ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області.

Таблиця 2.9. Розмір та структура витрат на виробництво 1 ц зерна у ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області.

Як показують розрахунки розміру та структури витрат на виробництво 1 ц зерна у ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області, у 2007 році було затрачено 38,03 грн., що на 16,45 грн. менше ніж у 2008 році. У структурі витрат найбільшу частку у 2007 році займають витрати на оплату праці, що склали 33,8% та 21,1% у 2009 році. Порівнюючи отримані показники можна зазначити, що в цілому витрати на 1 ц зерна у ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області зросли більш ніж у 1,4 рази.

Значну частину витрат займають інші витрати, що склали 12,1% та 26,1% відповідно. Майже п'ята частина витрат припадає на основні засоби - 17,1% та 9,7%.

Отже, збільшення витрат на виробництво 1 ц зерна в 2008 році порівняно з 2007 роком відбулося за рахунок збільшення витрат на соціальні заходи, добрива, амортизацію та за умови появи статті інших витрат. Оскільки собівартість 1 ц зерна в 2008 році зросла, то господарству необхідно шукати шляхи її зниження, оскільки собівартість безпосередньо пов'язана з ціною реалізації зерна та прибутком.

2.4 Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини її зміни

Як було зазначено, показники ефективності виробництва є індикаторами, за допомогою яких можна вивчати стан і динаміку економічних процесів в господарстві. За їх допомогою можна виявити резерви збільшення економічного ефекту при мінімальному залученні додаткових ресурсів. Розглянемо показники ефективності в досліджуваному господарстві - ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області.

Таблиця 2.10. Економічна ефективність виробництва зерна ПСП «Кумари» Первомайського району

Як показують розрахунки економічної ефективності виробництва зерна в ПСП «Кумари» Первомайського району в 2008 році економічна ефективність виробництва зерна була найгіршою. Це відбулося за рахунок зниження ціни реалізації продукції. Урожайність у цьому році, порівняно з 2007 роком зросла на 9,8 ц/га.

Порівнюючи звітний рік з попереднім можна відмітити, що урожайність зернових зросла, і разом з цим знизилася їх виробнича собівартість - порівняно з 2008 роком - на 2,49 грн. або 4,1%.

Щодо рівня рентабельності, то тут можна зазначити, що він постійно знижується. Можна спостерігати, що у 2007 році він був найвищим, а саме 18,2% тобто на кожні 100 грн. витрат підприємство отримало 18,2 грн. прибутку. Аналізуючи наступні роки спостерігаємо, що мала місце не рентабельність, а збитковість підприємства, а саме - у 2008 році на 100 грн. виробничих витрат підприємство мало 34,9 грн. збитку, а у 2009 - рівень збитковості склав 4,5%.

Отже, ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області е середнім господарством, яке спеціалізується на виробництві насіння соняшнику, ріпаку та зерна та має олійно - зерновий напрям.

Слід зазначити, що озимі зернові займають найбільшу питому вагу займають озимі зернові, а саме 70,0% в середньому за 3 роки. Частка озимої пшениці серед них складає 41,4% та озимого ячменю - 28,6%. У структурі посівних площ ярі зернові займають 17,3%, що на 52,7% менше ніж займає озимі зернові.

3. Динаміка та фактори виробництва зерна та врожайності

3.1 Індексний аналіз валового збору зернових і зернобобових культур

Валовий збір зернових та зернобобових культур може змінюватися за рахунок багатьох факторів. За допомогою індексного аналізу з'ясуємо, як саме і за рахунок яких показників змінювався валовий збір зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області за 2008 та 2009 роки. Дані для індексного аналізу занесемо до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Показники для індексного аналізу валового збору зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області в 2008 та 2009 роках.

Тепер встановимо зміну валового збору в 2009 році порівняно з 2008 роком за рахунок факторів урожайності, розміру та структури посівних площ. Для цього визначимо відповідні індекси:

Індекс валового збору зернових культур:

Іyns = У1П1/ УоПо = 30496,3/21007,4 = 1,452 або 145,2%.

2) Індекс урожайності зернових культур:

Іу = У1П1/ УоП1= 30496,3/29906,8 = 1,02 або 102,0%.

3) Індекс посівних площ:

In = 988/694 = 1,424 або 142,4%.

4) Індекс структури посівних площ:

Is = 29906,8 / (30,3*988) = 1,0 або 100,0%.

Для визначення правильності розрахунків обчислимо:

Іyns = Іу* In* Is

145,2 = 102,0 * 142,4 * 1

145,2 = 145,2

Валовий збір у 2009 році порівняно з 2008 роком зріс на:

?Іyns = 30496,3 - 21007,4 = 9488,9 ц.

Це збільшення відбулося за рахунок таких факторів:

1) Зміни врожайності зернових культур:

?у = 30496,3 - 29906,8 = 589,5 ц.

2) Зміни посівних площ:

?n = (988 - 694)*30,3 = 8899,4 ц.

3) Зміни структури посівних площ:

?s = 16898,68 - 30,3*988 = 0 ц.

Для визначення правильності розрахунків обчислимо:

?Іyns = ?у + ?n + ?s

9488,9 = 589,5+8899,4+0

9488,9 = 9488,9

Отже, розрахунки виконано правильно.

На основі отриманих даних з'ясовуємо, що валовий збір зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області в 2009 році порівняно з 2008 роком зріс на 45,2%, що в натуральному виразі склало 9488,9 ц. Таке зростання відбулося за рахунок зростання врожайності зернових культур та зміни посівних площ. Зростання урожайності зернових культур на 0,6 ц/га призвело до зростання валового збору на 589,5 ц. Такий фактор як зміна посівних площ призвів до зростання валового збору на 8899,4 ц.

Урожайність зернових культур змінюється за рахунок багатьох факторів. Динаміку зміни врожайності прослідкуємо, визначивши індивідуальні індекси урожайності окремих зернових та зернобобових культур:

1) індекс урожайності озимої пшениці

і = 35,1 / 32,5 = 1,08 або 108,0%.

2) індекс урожайності озимого ячменю

і = 35,8 / 34,2 = 1,047 або 104,7%.

Як показують розрахунки, урожайність озимої пшениці та озимого ячменя у 2009 році порівняно з 2008 роком зросла відповідно на 8,0% та 4,7%.

Тепер проаналізуємо, за рахунок яких факторів змінилася середня врожайність зернових культур. Перш за все розрахуємо умовний індекс середньої урожайності та середня врожайність за 2008 р. та 2009 р.

У ум. = ? У0П1 / ? П1 = 29906,8 / 988 = 30,27 ц/га

У0 = ? У0П0 / ? П0 = 21007,4 / 694 = 30,27 ц/га

У1 = ? У1П1 / ? П1 = 30496,3 / 988 = 30,87 ц/га

Тепер визначимо індекс середньої урожайності змінного складу та індекси структури посівних площ, які нададуть дані про ступінь впливу цих факторів на середню врожайність зернових.

І ур. зм. = У1 / У0 = 30,87 / 30,27 = 1,02 або 102,0%.

І ур. пост. = У1 / У ум. = 30,87 /30,27 = 1,02 або 102,0%.

І стр. = І ум. / У0 = 30,27 /30,27 = 1,00 або 100,0%.

Перевіримо правильність розрахунків:

І ур. зм. = І ур. пост.* І стр.

1,02 = 1,02 * 1,00

1,02 = 1,02

Тепер розрахуємо зміну середньої врожайності в натуральному виразі:

?сер.урож. = У1 - У0 = 30,87 - 30,27 = 0,6 ц/га

в т.ч. ?ур.пост. = 30,87 - 30,27 = 0,6 ц/га

?стр. = 30,27 - 30,27 = 0 ц/га

Перевіримо правильність розрахунків:

?сер.урож. = ?ур.пост. + ?стр.

0,6 = 0,6 + 0

0,6 = 0,6

Як показують розрахунки, середня врожайність зернових культур в 2009 році порівняно з 2008 р. зросла на 2,0%, що в натуральному вираженні склало 0,6 ц/га. Це зростання відбулося перш за все за рахунок зростання врожайності культур на 2,0%, що в натуральному вираженні становить 0,6 ц/га.

3.2 Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових

Врожайність зернових культур може змінюватися під впливом багатьох факторів. Розглянемо залежність урожайності зернових під впливом таких факторів, як внесення на 1 га посівної площі органічних добрив та внесення на 1 га посівів мінералах добрив.

Позначимо:

У - урожайність зернових культур, ц/га.

Х1 - кількість внесених органічних добрив на 1 га посівної площі, тонн.

Х2 - кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посівної площі, ц.

Визначимо параметри рівняння множинної кореляції, розрахунки для визначення яких занесемо в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2. Розрахунок величин для визначення параметрів рівняння множинної кореляції.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5