Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
Таблиця
Показники динаміки поголів'я корів у СВК “Колос”
Роки
Поголів'я корів, гол
Абсолютний приріст, гол.
Темп зростання, %
Темп приросту, %
Значення 1% приросту, %
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
ланцюго-вий
2002
367
-
-
-
-
-
-
-
2003
272
-95
-95
74,1
74,1
-25,9
-25,9
2004
272
-95
0
74,1
100,0
-25,9
0,0
2005
272
-95
0
74,1
100,0
-25,9
0,0
2006
291
-76
19
79,3
106,7
-20,7
6,7
Таблиця
Показники динаміки надою молока від однієї корови у СВК "Колос"
Роки
Надій молока від однієї корови, кг.
Абсолютний приріст, гол.
Темп зростання, %
Темп приросту, %
Значення 1% приросту, %
базис-ний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
базисний
ланцюговий
ланцюго-вий
2002
3796
-
-
-
-
-
-
-
2003
3736
-60
-60
98,4
98,4
-1,6
-1,6
2004
3824
28
88
100,7
102,4
0,7
2,4
2005
3743
-53
-81
98,6
97,9
-1,4
-2,1
2006
3838
42
95
101,1
102,5
1,1
2,5
2.3. Стан кормової бази і ефективність використання кормів
Потреба в елементах споживання - це та кількість необхідної енергії, поживних і біологічно активних речовин, яка потрібна організму тварини для участі в обмінних процесах, пов'язаних з покриттям затрат на підтримку життя, формування нових тканин тіла при рісті та відгодівлі, отриманню продукції, здійсненню репродуктивних функцій, збереження здоров'я.
Потреби тварин в елементах споживання змінюються. Вони залежать від виду, віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та використання тварин.
Недоотримання або надлишок в кормах необхідних поживних речовин або нездібність організму використовувати їх змінює плин біохімічних функцій, знижує продуктивність тварин та нерідко викликає захворювання.
Для годівлі молочних корів використовують в основному корми рослинного походження. Хімічний склад, поживність, а іноді і доброякісність корму залежать від грунтових і кліматичних умов, виду і сорту рослин, системи агротехніки, норм внесення добрив, строків і методів збирання, консервування, умов зберігання і способів підготовки до згодовування. Особливої гостроти в останні роки набуло питання хімізації кормовиробництва, тобто широке застосування при вирощуванні кормових культур мінеральних добрив, насамперед азотних, а також різних гербіцидів, пестицидів.
Під раціональною організацією кормової бази, слід розуміти насамперед повну відповідність її структури та об'єму виробничому напрямку і потребам тваринництва. Крім того, вона повинна забезпечувати виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при відносно низькій їх собівартості, тобто структура кормової бази повинна мати наукове обгрунтування виходячи з природно-кліматичних умов зони, в якій вона створюється. Для цього безпосередньо у господарствах під час організації кормової бази всі кормові культури повинні оцінюватися за урожайністю, виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, а також за затратами праці та коштів з розрахунку на кормову одиницю та перетравний протеїн .
Усі корми, які використовують у тваринництві поділяють на такі основні групи:
1) рослинні, які підрозділяють на зелені, грубі, соковиті, відходи промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентровані (комбікорми, висівки, макуха, шрот, відходи хлібозаводів та інші);
2) тваринного походження - молоко і відходи маслоробної та сироварної промисловості, відходи м'ясокомбінатів та рибної промисловості;
3) мінерально-кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші;
4) вітамінні.
На склад молока і його кількість сприятливо діють якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку (наприклад, туркепс, бруква - присмаку редьки), погіршують якість масла і сиру, тому їх добові об'єми обмежують. При згодовуванні деяким коровам трави, сіна та соломи, засмічених ріпаком, дикою редькою, полином, дикими цибулею та часником, молоко і продукти його переробки набувають характерного присмаку і запаху і стають непридатними для вживання. Тому такі корми краще згодовувати молодняку і поголів'ю на відгодівлі. Крім того, молоко може вбирати запах деяким кормів під час доїння, наприклад силосу, тому його потрібно згодовувати після доїння.
Для годівлі тварин і птиці кормів на початок 2007 року було 33920 цнт 13571 цнт к.о., соковитих кормів 5839 цнт к.о. За 2006 рік на корм всім видам худоби та птиці 50348 цнт кормових одиниць. За структурою використання кормів концентровані корми складали 54,8% від загальної кількості кормів (27589 цнт к.о.), грубі корми складали 18,6% до загальної кількості кормів або 9345 цнт к.о., соковиті корми в структурі витрачання кормів на годівлю склали 22,0% до загальної кількості або 11070 цнт к.о., інші корми склали 4,6% або 2344 цнт к.о. Надійшло усіх видів кормів в господарство 59971 цнт кормових одиниць. За структурою вони мають такий вигляд: концентровані корми 51,5%, грубі корми 32,3%, соковиті корми 12,3% та інші корми 3,9%. Всі види кормів були заготовлені власними силами окрім 1419 цнт к.о. комбікормів із 30877 цнт к.о. концентрованих кормів, які були закуплені.
Господарство спеціалізується на виробництві продукції сільськогосподарських культур, деяких галузях тваринництва - скотарства, свинарства і бджільництва та реалізації іншої продукції, робіт і послуг. В таблиці 1 наведено дані про витрати виробничих ресурсів, урожайність, ціну реалізації та собівартість виробництва продукції, а також вміст поживних речовин в 1 ц продукції, що виділяється на годівлю худоби.
При формуванні обмежень необхідно врахувати, що кожен працівник може відпрацювати в середньому за рік 280 днів, на одному тракторі в середньому за рік може бути відпрацьовано 210 машино-змін.
Продуктивність луків та пасовищ - 90 ц/га, а природних сінокосів -15 ц/га. В 1 ц зеленої маси трави пасовищ 0,19 кг кормових одиниць, 22 гр протеїну і 3 гр каротину, а в 1 ц сіна природних сінокосів відповідно 0,32; 0,043; 1,5. В 1 ц соломи відповідно 0,2 ц.к.од., 0,008ц. протеїну; 0,8 гр. каротину.
Згідно із нормативами витрат кормів на 1 голову поголів'я із звичайною технологією виробництва та згідно надою молока від корови на 1 корову в рік потрібно 31,1 ц.к.од., 3,11 ц перетравного протеїну і 210 гр каротину; на 1 ц приросту свиней відповідно 7,28 ц.; 8,4 гр.
Для годівлі худоби виділяється 1% валового збору пшениці, 5% проса, 25% овса, 15% збору овочів та картоплі, цукрового буряку та врожай кукурудзи, ячменю, багаторічних трав та інших культур. Крім того, господарство може виготовити комбікорм, в 1 ц якого міститься 0,9 ц.к.од., 0,11 ц. перетравного протеїну та 0,2 гр. каротину.
Посівна площа зернових культур не повинна перевищувати 50% від загальної площі всіх посівних культур, а площа багаторічних трав на сіно - не менше 60% від загальної площі багаторічних трав, по соняшнику не більше 12%.
При визначенні потреби в кормах господарство враховує допустимі границі вмісту окремих груп кормів у відсотках від загальної річної потреби в кормових одиницях для кожної з тваринницьких галузей.
Таблиця 3
Потреба в кормах, %
Показники
Для ВРХ
Для свиней
Концентрати
19-25
78-83
Грубі
20-24
Зелені
26-30
5-7
Соковиті та коренеплоди
23-24
10-31
Потреба в кормах для ВРХ приведена згідно нормативам структури витрат кормів на 1 корову по рівням молочної продуктивності і по продукції вирощування в молочному і молочно-м'ясному скотарстві, а для свиней - по природно-кліматичній зоні Степу.
А тому оптимальна виробнича структуру господарства для двох критеріїв оптимальності посівної площі, при якій загальний прибуток від реалізації всієї продукції буде максимальний буде виглядати так:
1. Економіко-матиматична модель:
х1- посівна площа озимої пшениці, га;
х2- посівна площа ячміня ярого, га;
х3- посівна площа кукурудзи на зерно, га;
х4- посівна площа овса, га;
х5- посівна площа соняшника, га;
х6- посівна площа гречки, га;
х7-посівна площа сої (проса), га;
х8- посівна площа цукрового буряка (фабричного), га;
х9- посівна площа картоплі, га;
х10- посівна площа під овочі відкритого грунту, га;
х11- посівна площа під багаторічні трави на зелений корм, сінаж, силос, га;
х12- посівна площа під однорічні трави на зелений корм, сіно і випас, га;
х13- посівна площа під чорний пар, га;
х14- кількість корів, гол;
х15- кількість приросту живої маси свиней, гол;
х16- кількість кілограмів кукурудзи в раціоні, кг;
х16+х17+х18+х19<=3,8 - по max концентрованих кормів;
х16+х17+х18+х19>=1,8 - по min концентрованих кормів;
Фактична вага грубих кормів
х22+х23+х24+х25+х26+х27<=12 - по max грубих кормів;
х22+х23+х24+х25+х26+х27>=5 - по min грубих кормів;
В соковитих кормах
а) всього кормових одиниць
0,48х22+0,53х23<= 0,5х35- по max грубих кормів;
0,48х22+0,53х23<= 0,4х35- по min грубих кормів;
б) питома вага буряку
х21<=0,24(х20+х21);
х>=1
І тому
3. Цільова функція:
Z=(45-44.01)*0.9*22.9х1+(33,33-45.00)*0.75*12х4+(98.74-75.48)*1.4х5+(133.58-44.71)*2.5х6+(59.72-37.10)*21.1*0.75х7+(12.69-24.97)*0.85*130х8 +(54.54-70)*0.85*7.5х9 +(59.68-96.15)*0.85*150х10+(56,63-75,13)*11,84х20+(345,56-888,89)*1,37х20+(860,47-1119,05)х21> max
Z=0,21х1-105,03х4+32,56х5+222,18х6+357,96х7-1356,9х8-98,56х9-4649,93х10-219,04> max
Тому на сьогоднішньому етапі розвитку, господарству необхідно провести заходи по удосконаленню структури посівних площ. Необхідно звернути увагу на розв'язанні проблеми кормового білка, насамперед за рахунок збільшення виробництва рослинного білка.
Широкий набір кормових культур і високий рівень їх урожайності в свою чергу висувають необхідність вирощування польових культур у науково - обґрунтованих сівозмінах, де створюються найбільш сприятливі умови для високої ефективності добрив, вапнування, травосіяння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази.