Економіко-статистичний аналіз і шляхи підвищення ефективності виробництва соняшника в СООО ім. "Суворова" Луганської області

Виробництво насіння соняшнику за період 1979-1998 рр. зросло з 14,4 до 25 мли. т, або на 58%. Найбільше серед край і вироблено в Аргентині -5,4 млн. т, Росії - 3,0 млн. т, США - 2,4 млн. т, Україні - 2,3 млн. т.

Україна за посівними площами займає третє місце в світі, а за валовим виробництвом насіння - четверте. Основні посіви і виробництво сконцентровано у зоні Степу, зокрема у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Кіровоградській, Луганській та Полтавській областях, де виробляють 87% його насіння.

Посівна площа соняшника в Україні в 2002 році перевищила З млн. га. Урожайність у 1986-1990 рр. була 16,8 ц/га, в 1991-1996 рр. 1.2,7 ц/га, в 1997-2001 рр - знизилась до 9,3-12,1 ц/га. Це є наслідком недотримання вимог технології, порушення чергування культур у сівозміні, зокрема розміщення соняшника не через 8-10 років, а через 2-3 роки і навіть щорічного вирощування на одному полі.

Соняшник - рослина степової зони. Незважаючи па підвищені вимоги до тепла, насіння його починає проростати при температурі 3-4"С, але сходи з'являються лише на 20-28-й день. Оптимальна температура проростання 20°С. При цій температурі сходи з'являються па 7-8-й день. Набубнявіле та наклюнуте насіння в ґрунті задовільно переносить зниження температури до мінус 1.0"С. Молоді сходи рослин витримують весняні приморозки до 4-6"С. Це дає змогу сіяти соняшник рано навесні.

Оптимальна температура для росту у першій половині вегетації - близько 22"С, а в період цвітіння-достигання - до 24-25°С. Температура вище 30"С негативно позначається на рості і розвитку рослин. Для розвитку соняшника сума ефективних температур повинна становити від2300до2700°С

Соняшник належить до посухостійких культур, одночасно добре реагує на достатнє забезпечення вологою. Транспіраційний коефіцієнт 450-570. Завдяки сильно розвиненій кореневій системі і високій всмоктувальній силі кореня він використовує вологу з глибини до 3 м, при цьому може майже повністю висушувати 1,5 метровий шар ґрунту.

Від початку розвитку до утворення кошиків, соняшник витрачає 20-25% від загальної потреби у воді, засвоюючи її в основному з верхніх шарів ґрунту. Найбільше вологи (60%) він засвоює у період утворення кошика -- цвітіння. При нестачі вологи в цей період кошики і насіння бувають недорозвиненими. Тому заходи з нагромадження вологи в ґрунті є основою одержання високих врожаїв.

Соняшник - рослина короткого дня, дуже вимогливий до інтенсивного сонячного освітлення

При затіненні послаблюється ріст рослин, формуються дрібні кошики, витягується стебло, зменшується врожайність. У міру просування на північ вегетаційний період його подовжується. Тривалість вегетації сортів і гібридів соняшнику від сівби до достигання насіння в Україні становить від 80 до 1ЗО днів.

Найкраще росте соняшник па чорноземах і каштанових ґрунтах з нейтральною або слаболужною реакцією ґрунтового розчину. У лісостепових районах розміщують на сірих і темно-сірих ґрунтах. Непридатні для нього важкі, безструктурні ґрунти, а також легкі піщані та дуже кислі ґрунти.

Багаторічний досвід вирощування соняшнику в Україні свідчить про те, що у сівозміні він має повертатися на попереднє поле не раніш як через 8 років. Це дає можливість значно знизити розповсюдження хвороб та шкідників, зменшити засміченість посівів бур'янами, істотно поліпшити водний і поживний режим рослин.

У структурі посівних площ соняшник має займати не більше 12%. За даними Інституту зернового господарства при посиленні сівозміни 15% соняшника - урожайність його становила 25 ц/га, а при збільшенні питомої ваги соняшника у структурі посівних площ до 30% - урожайність знизалась до 17ц/га. За даними цього ж Інституту при розміщенні соняшнику в сівозміні через 6-9 років, урожайність насіння становила 26,3 ц/га, а через 2-3 роки знизилась у два рази - до 13,8 ц/га.

Кращим попередником є озимі зернові, що висіяні по зайнятих і чистих парах або зернобобових. Вони не висушують грунт глибше 1 м, звідси засвоює соняшник вологу в другій половині вегетації. У Лісостепу, де умови зволоження сприятливіші, непоганими попередниками є ярі колосові культури. Сіють також після кукурудзи, картоплі.

Соняшник має потужну кореневу систему, що проникає у грунт до 3 м, тому його не слід розміщувати після культур з глибо-копроникаючою кореневою системою, таких як багаторічні трави, суданська трава, цукровий буряк. Ці культури висушують грунт на велику глибину, що створює дефіцит вологи у критичний для соняшнику період - цвітіння, наливу. Не сіють після сої, квасолі, гороху, ріпаку, які уражуються спільними з ним хворобами (біла і сіра гниль, фомоз, склеротиніоз).

Соняшник є поганим попередником для зернових та інших культур. Тому у Стену після нього залишають поле під чистим паром, у Лісостепу висівають кормові культури.

Головним завданням зяблевого обробітку під соняшник є нагромадження достатньої кількості води в кореневмісному шарі, мобілізація поживних речовин, активізація біологічних процесів ґрунту, знищення бур'янів. На полях засмічених осотом та іншими коренепаростковими бур'янами обробляють за схемою поліпшеного зябу. Слідом за збиранням попередника перший раз лущать дисковими знаряддями (ЛДГ-10, БДТ-7 та ін.) на глибину 6-8 см. Вдруге поле обробляють через 2 тижні після першого лущення (при появі бур'янів) плугами-лущильниками (ІІПЛ-10-25) на глибину 10-12 см. Третій обробіток в міру проростання проводять за допомогою культиватора (КПС-4) чи важких борін (БЗТС-1,0). Наприкінці вересня - початку жовтня поле орють на глибину 27-30 см. Розрив у часі між лущіннями і оранкою повинен забезпечити проростання пагонів бур'янів, завдяки чому досягається найповніше їх знищення. При недотриманій необхідних інтервалів між лущіннями їх роль у знищенні бур'янів знецінюється.

При розміщенні соняшнику після зернових, де переважають ранні (насіння проростає при 6-8"С) і середньоранні (проростає при 10-12"С) однорічні бур'яни поле лущать і через два тижні орють. Сходи бур'янів після оранки знищують осінніми поверхневими обробітками та весняними культиваціями, очищаючи верхній посівний шар ґрунту від бур'янів. Такий напівпаровий обробіток особливо ефективнішу зоні достатнього зволоження.

Якщо переважають пізні ярі бур'яни (курай, просо півняче, щириця, мишій та ін), що для проростання потребують більше тепла ( М-1б"С), краще дотримуватись схеми поліпшеного обробітку і проводити декілька лущень в серпні - па початку вересня, а орати в кіпці вересня.

При розміщенні соняшнику після просапних поле орють па глибину 25-27 см. Після кукурудзи зяблевий обробіток складається з дворазового дискування БДТ-7,0 і оранки ярусним плугом ІІНЯ--1-10, яким загортають всі кукурудзяні рештки па дно борозни.

Рано навесні, щоб зберегти вологу в грунті, проводять боронування важкими боронами. Перед сівбою поле культивують па глибину загортання насіння. Якщо строк сівби пізніший (на забур'янених площах) - то поля обробляють два-три рази для знищення бур'янів.

Для додаткового нагромадження вологи застосовують щілювання, лункування, нарізання борозен, снігозатримання та ін.

У соняшнику період засвоєння поживних речовин розтягнутий, тому він потребує їх значно більше (особливо калію) ніж зернові культури. За урожайності 21 ц/га насіння, соняшник виносить з ґрунту 120 кг азоту, 45 кг фосфору і 235 кг калію. Враховуючи, що значна частина фосфору, внесеного в грунт з добривами, закріплюється ним і стає недоступною для рослин, а частину елементів живлення (калій, азот) рослини поглинають безпосередньо з фунту, норму добрив і їх співвідношення для кожного поля уточнюють на основі рекомендацій, розроблених науковими установами. Залежно від забезпеченості фунту поживними речовинами, (згідно з агрохімічними картограмами), даються такі поправочні коефіцієнти:

На чорноземах де високий вміст доступного калію в грунті, особливо ефективні азотні і фосфорні добрива - NР. На інших фунтах вносять повне добриво NРК. Фосфорні і калійні добрива застосовують під оранку, азотні навесні під культивацію.

Органічні добрива краще вносити під попередник (30-40 т/га під просапні). При використанні їх безпосередньо під соняшник, подовжується його вегетація. Проте є дані, що після зернових культур високу ефективність забезпечує внесення органіки безпосередньо під соняшник.

2. Організаційно-економічна характеристика

Розташовано СООО «Суворова» в Станично-луганському районі Луганської області і включає два населені пункти селище Петрівка і село Міхайлівка. Відстань до обласного центру м. Луганська складає 35 кілометрів, до районного центру селища - Станично-луганське - 55 кілометрів, до ближньої залізничної станції Городній - 3 кілометр. СООО «Суворова» розташовано у злиття степових річок Евсуга і Ковсуга, приток Північного Дінця. Рельєф території СООО «Суворова» - степи, які сприяють вирощуванню зернових, а так само возі річок розвертаються прекрасні луги, які служать в тваринницькому господарстві як пасовища.

Клімат континентальний, помірковано посушливий. Середньорічна температура повітря складає +7С. Найпоширеніші грунти в господарстві - чорноземи звичайні незмиті і чорноземи звичайні слабо-, середньо змиті на лісовидних породах.

Табл. 2. Склад, структура і динаміка товарної продукції СООО ним. Суворова

Кс (2005)=0,3; Кс (2006)=0,34.

Виведення: Проаналізувавши склад, структуру і динаміку товарної продукції в СООО ним. “Суворова” можна зробити виведення, що основним видом продукції є зерно. Його виробництво займає 1-е місце у всіх аналізованих роках. На другому місці знаходиться соняшник. Інша продукція рослиництва і тваринництва займає меншу питому вагу в структурі виручки.

Виручка в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. зменшилася на 1055 тис. грн. Коефіцієнт спеціалізації в 2005 р. склав 0,3, в 2006 р. - 0,34, що указує на середній рівень спеціалізації.

Важливо відзначити збільшення виручки від виробництва соняшнику в звітному періоді на 663 тис. грн., що дає керівництву СООО ним. «Суворова» розвиток цієї галузі надалі.

Табл. 3. Склад, структура і динаміка земельних угідь СООО ним. Суворова

Виведення: За даними таблиці слід зазначити зменшення площі сільськогосподарських угідь в звітному періоді на 67,54 га. Скорочення відбулося через різке зменшення площі сінокосів (на 71,65 га).

В структурі ж сільськогосподарських угідь значних відхилень не спостерігається. За площею переважає рілля, яка складає більше 70 % від всієї площі с/х угідь, що указує на високий рівень разораності землі.

Для повної характеристики підприємства необхідно провести аналіз складу і структури трудових ресурсів. Для цього було використано класифікація працівників с/х підприємств по галузях рослинництва і тваринництва.

Табл. 4. Аналіз складу, структура і динаміка трудових ресурсів СООО ним. Суворова

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5