Умови вирощування і урожайність ріпаку ярого на фоні різних глибин плоскорізного обробітку ґрунту

Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур'янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році - 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.

Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур'янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур'янів.

В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур'янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур'янів потрапляло мало, тому частка насіння бур'янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).

В середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного обробітку з 25-27 до 10-12 см частка насіння бур'янів в шарі 0-10 см зменшувалась на 10,6 % - з 53,4 до 42,8 %. Це в свою чергу могло вплинути на фактичну забур'яненість посівів досліджуваної культури, рівень якої показаний в наступному підрозділі.

4.4. Забур'яненість посівів ярого ріпаку

Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур'янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур'янами.

Забур'яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.

Забур'яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування

Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур'янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м2, а кількість торішніх бур'янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м2. Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур'янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур'янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур'янів.

В середині вегетації в цей рік із збільшенням глибини обробітку забур'яненість посівів поступово зменшувалась через те, що при глибших обробітках ярий ріпак уже сформував велику вегетативну масу, мав велику кількість гілок і велику площу листя нижнього ярусу.

На цей час по відношенню до вихідного рівня в цілому по досліду забур'яненість посівів знаходилась на високому рівні протягом обох років досліджень.

Кількість багаторічних бур'янів на середину вегетації збільшилась приблизно вдвічі, і це було впродовж обох років досліджень.

Можна відмітити тенденцію до зменшення забур'яненості посівів ріпаку при збільшенні глибини обробітку на середину вегетації в обидва роки.

На кінець вегетації великої різниці в забур'яненості посівів між варіантами в обидва роки досліджень не відмічалось, хоч при цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості всіх видів бур'янів і багаторічних в тому числі, при зменшенні глибини обробітку.

Отже, можна зробити висновок, що зменшення глибини плоскорізного розпушування сприяє деякому зменшенню забур'яненості посівів на початку вегетації і такому ж збільшенню їх на середину і на кінець вегетації ріпаку ярого.

4.5. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку

Зміна в деякій мірі агрофізичного стану грунту та водного режиму, а також рівня забур'яненості посівів, яка відбувалася під впливом різних глибин основного обробітку могла вплинути також і на ріст рослин та формування врожаю ріпаком ярим.

Як видно з таблиці 8, впродовж обох років досліджень чітко відмічається тенденція до зменшення всіх показників, які характеризують наростання вегетативної маси на час цвітіння, із зменшенням глибини обробітку.

Таблиця 8

Вплив різних глибин плоскорізного розпушування на формування вегетативної маси рослин ярого ріпаку

Так, густота рослин впродовж 2004, 2005 і в середньому за два роки від зменшення глибини плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см зменшувалась відповідно на 2,9; 2,6 і 2,5 %, а коли глибина такого обробітку зменшувалась з 20-22 до 10-12 см, то це зменшення збільшувалось відповідно до 4,5, 4,3 і 4,2 %.

При збільшенні з контрольної глибини плоскорізного розпушування до 25-27 см, густота рослин в 2004 році зростала тільки на 0,8 %, в 2005 році - на 1,3 %, а в середньому за два роки - на 1,25.

Аналогічна закономірність відмічалась і стосовно висоти рослин, яка із зменшенням глибини обробітку з 25-27 см до 10-12 см знижувалась в 2004 році на 11,5 %, в 2005 році - на 10,3 % і в середньому за два роки - на 10,8 %. Незначно знижувалась висота рослин за умови, коли глибина плоскорізного розпушування зменшувалась з 20-22 до 15-17 см. При цьому в середньому за два роки висота рослин зменшилась тільки на 2,5 см або на 2,8 %.

Те ж стосувалось і площі листя на рослині, яка зі зменшенням глибини плоскорізного розпушування з 25-27 до 10-12 см зменшувалась в середньому за 2004-2005 роки на 10 см або 10,8 %, а коли глибину обробітку зменшували з 20-22 до 15-17 см, то цей показник зменшувався лише на 2,5 см або на 2,8 %.

Гірше наростання вегетативної маси ріпаку на фоні мільчих обробітків грунту з осені не могло відбитись на формуванні врожаю насіння. Доказом цього є дані про урожайність ріпаку впродовж обох років досліджень (табл. 9), згідно яких можна зробити висновок - вона знаходилась в прямій залежності з кожним показником таблиці 8. Отже, можна було б зробити висновок, що з поглибленням плоскорізного обробітку грунту урожайність насіння ріпаку зростала і навпаки.

Таблиця 9

Урожайність насіння ярого ріпаку на фоні різноглибинного плоскорізного розпушування, ц/га

При аналізі урожайності ріпаку по роках з виведенням істотності різниці між варіантами слід відмітити, що в 2004 році істотною вона була тільки між крайніми варіантами, тобто між глибинами плоскорізного обробітку на 25-27 см і 10-12 см на користь першого варіанту. Коли ж в виводили різницю між контрольним і дослідними варіантами, то виходить, що з поглибленням обробітку урожайність ріпаку неістотно підвищувалась, а при зменшенні глибини плоскорізного розпушування вона неістотно знижувалась.

Те ж саме стосувалось і 2005 року за тією різницею, що в цей рік дослідження неістотно залишалась і різниця між урожайністю ріпаку у варіантах з найглибшим і наймільчим основним обробітком грунту.

В середньому за два роки досліджень від збільшення глибини контрольного обробітку на 5 см урожайність насіння підвищувалась лише на 0,3 ц/га, а від його зменшення на 5 і 10 см цей показник знижувався відповідно на 0,7 і 1,8 ц/га. Все це добре корелювало зі станом надземної маси рослин на даних варіантах досліду.

Розділ 5

Економічна ефективність вирощування ярого ріпаку за різних глибин плоскорізного обробітку грунту

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Вітчизняні технології більшості сільськогосподарських культур, як правило, досить енергоємні. Одним із шляхів зменшення затрат на виробництво сільськогосподарської продукції є міінімалізація обробітку грунту, яка ґрунтується на зменшенні глибини основного обробітку та впровадженні плоскорізного обробітку грунту.

В.А. Гулідова вважає [2], що плоскорізне розпушування в системі основного обробітку хоча й сприяє економії пального, підвищенню продуктивності праці і зниженню коефіцієнта енергоємності при вирощуванні гороху, але зменшення енерговитрат є невиправданим, тому що зменшення витрат корисної енергії відбувалось за рахунок зниження валової енергії в урожаї і не забезпечувала необхідного рівня виробництва насіння.

Економічна ефективність вирощування ріпаку ярого на фоні різноглибинного плоскорізного розпушування в нашому досліді представлені в таблиці 10.

Розрахунки економічної ефективності вирощування ярого ріпаку за різних глибин плоскорізного обробітку в нашому досліді представлені в таблиці 10. Їх аналіз показує, що при зменшенні глибини обробітку на 5 і 10 см відносно контрольного варіанту матеріально-грошові витрати зменшуються на 31 грн./га та 18 грн./га, а при збільшенні глибини до 25-27 см - витрати зросли на 27 грн./га.

Таблиця 10

Економічна ефективність вирощування ріпаку ярого на фоні різноглибинного розпушування (середнє за 2004-2005 рр.)

Страницы: 1, 2, 3, 4