Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське"

Загострення проблеми удосконалення фінансового менеджменту пояснюється слабким фінансовим станом сучасних сільськогосподарських підприємств. На основі проведених нами досліджень зроблено висновок про необхідність створення у сільськогосподарських підприємствах системи антикризового управління, а також управління конкурентоспроможністю продукції. Пропонуємо аналіз конкурентоспроможності розрізняти за складністю завдань, що ставляться (простий і складний), за спрямованістю (внутрішній і зовнішній), за рівнем, на якому він проводиться (стратегічний і операційний). Аналіз конкурентоспроможності доцільно здійснювати за такими етапами (рис. 3.1).

Рис.3.1. Етапи аналізу конкурентоспроможності продукції

Конкурентоспроможність підприємства великою мірою залежить від його платоспроможності. Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспромож-ності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика такої оцінки за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта. Так, за першою 5-факторною моделлю інтегральний показник рівня загрози банкрутства (Z) у 2004 р. за даними передового господарства Васильківського району ПСП „Агро-фірма „Світанок” становить 2,99, це означає, що ймовірність його банкрутства можлива, але показник ближчий до дуже низької (при Z>3,00), а ВАТ„Западинське” - 1,52 (при Z<1,80 - дуже висока). За другою, 4-факторною моделлю ПСП „Агрофірма „Світанок” має значення 2,330 (якщо Z<0,862, то підприємство є потенційним банкрутом), а ВАТ „Западинське” - 0,219, тобто підприємство фактично є банкрутом, що підтверджують дані табл.1. Таким чином моделі Альтмана і Спрінгейта можна використовувати для прогнозування рівня банкрутства. Зарубіжна практика використання цих моделей свідчить, що спрогнозувати ймовірність банкрутства за ними можливо на один рік з точністю до 90%, на два - 70%, на три - 50 відсотків. Ці моделі не враховують у повній мірі особливості вітчизняних сільськогосподарських підприємств та притаманних їм форм організації бізнесу.

Пріоритетним напрямком підвищення конкурентоспроможності підприємств сьогодні інноваційна діяльність. Економічно сильні сільськогосподарські підприємства інтенсивно впроваджують нові прогресивні технології в рослинництві, тваринництві, використовують високоврожайні сорти культур, ефективні засоби захисту рослин, розводять високопродуктивні породи тварин, застосовують нові інформаційні технології. Належне управління інноваційними процесами у змозі забезпечити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції на ринку. В обліку така інформація не відображається в систематизованому вигляді, що унеможливлює визначення ефективності інновацій та управління цими процесами. Тому пропонується в складі відповідних синтетичних рахунків відкривати аналітичні рахунки для обліку витрат, виходу продукції за новими технологіями, доходів, джерел фінансування витрат на інноваційну діяльність.

4. Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ “Западинське”

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва визначається рівнем виробництва визначається рівнем освоєння прогресивної технології і організації виробництва на базі комплексної механізації процесів праці, кількістю і якістю внесених у грунт добрив, щільністю поголів'я тварин, тобто витратами на одиницю земельної площі. Вона є основою подальшого підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, оскільки в результаті впровадження прогресивної технології і вдосконалення організації праці за порівняно менших ресурсів можна одержати більшу кількість продукції з меншими витратами на її одиницю.

Суть інтенсивних технологій полягає в тому, що виробництвопродукції здійснюється на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу при створенні умов для сільськогосподарських культур відповідно до фаз їх росту на основі комплексу факторів в оптимальній пропорції протягом всього вегетаційного періоду з иетою забезпечення рівня програмованого урожаю. Це означає:

розміщення культур у сівозміні після науково обгрунтованих попередників;

висівання стійких проти засухи і полягання, хвороб і шкідників високоврожайних районованих сортів за високої якості посівного матеріалу;

застосування інтегрованих систем боротьби із хворобами, шкідниками і бур'янами;

здійснення виробництва відповідно до наукової системи організації праці;

виконання всіх виробничих процесів відповідно до агротехнічних і організаційно-економічних заходів із залученням висококваліфікованих кадрів.

Зменшення енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції може бути забезпечене підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, зменшенням кількості технологічних операцій та зниженням їх енергоємності.

В господарстві застосовується така технологія вирощування озимої пшениці. Передпосівний обробіток грунту здійснюється таким чином: лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться трактором Т-150К в агрегаті з ЛДГ-15, оранка також проводиться трактором Т-150К з ПЛН-5-3,5. Погрузка мінеральних добрив в подрібнювач проводиться ЮМЗ-6Л і ПА-086; подрібнення мінеральних добрив проводиться Т-25 ИСУ-4. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6Л та ІРМГ-4.

Культивація на 5-6 см проводиться ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням добрив проводиться трактором Т-74 та ЗСЗ-3,6.

Скошування у валки проводиться ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбирає і обмолочує валки комбайн “Дон-1500”. Перевезення зерна проводиться автомобілями ГАЗ-САЗ із БЗБ.

Таблиця 4.1.

Порівнядьна характеристика використання існуючої та проектованої технології вирощування озимої пшениці в ВАТ “Западинське”

При запропонованій інтенсивній технології операції проводяться наступним чином: Лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться Т-150К та ЛДГ-15, безвідвальний обробіток грунту - Т-74, КПГ-2,2+БІГ-3+ЗККШ-6. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6 та ІРМГ-4. Культивується грунт на 5-6 см ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням мінеральних добрив проводиться Т-74 та ЗСЗ-3,6. Прикочуються посівип Т-74 та ЗККШ-6А. Підкормка проводиться Т-70С та СЗ-3,6.

Скошується озима пшениця у валки ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбираються і обмолочуються валки комбайном “Дон -1500”. Відвезення зерна від комбайна відбувається автомобілями ГАЗ-САЗ та БЗБ. Солома перевозиться ЮМЗ-6Л та 2ПТС-4М. Скиртується солома МТЗ-80, ПФ-0,5. Первинна очистка зерна проводиться електричним двигуном ОВП-20А. Очищається і сортується насіння електричним двигуном ОС-4,5А.

Отже, за інтенсивної технології відносно існуючої в господарстві збільшились затрати праці на 1 га на 14%, оплата праці зросда на 26,2%, витрати на добрива - на 28,3%. Знизились витрати на мінеральні добрива та амортизацію відповідно на 13,1% та 32,4%.

При існуючій технології урожайність з 1 га становила 35 ц/га, а при інтенсивній - 47 ц/га основної продукції.

Сучасні технології вирощування зернових культур передбачають застосування цілого комплексу агрохімікатів, до яких входять мінеральні добрива, пестициди, фізіологічно активні речовини.

У цих умовах гігієнічна оцінка якості продукції рослинництва набуває все більшої актуальності, особливо, при використанні нових видів добрив та нових пестицидів. Особливо важлива -- комплексна оцінка можливого негативного впливу сумісного застосування добрив та пестицидів на якість продукції рослинництва.

При формуванні високих врожаїв сільськогосподарських рослин та гігієнічно якісної продукції фосфорне живлення є одним із визначальних показників у агроекологічному виробництві. Фосфор відіграє важливу роль у мінеральному живленні рослин, має велике фізіологічне значення в процесах дихання і фотосинтезу, є необхідним для обміну вуглеводів і азотних речовин. Тобто оптимальне забезпечення фосфором ґрунтів позитивно впливає як на продуктивність культур, так і на якість рослинницької продукції [11].

Висока біологічна роль фосфору сприяє посиленню метаболічних процесів, підвищенню швидкості розпаду пестицидів у рослинах. Визначення цих процесів має екотоксикологічне та гігієнічне значення і дає можливість шляхом науково обґрунтованого раціонального застосування добрив впливати на швидкість детоксикації пестицидів, підвищувати їх ефективність і знижувати ризик надходження у генеративні органи рослин, а далі -- в продукти харчування у вигляді залишків.

Традиційні види фосфорних добрив мають високу кошторисну вартість, а часом -- важкодоступні споживачу. В останні роки проводяться різносторонні дослідження з пошуку резервів фосфорної сировини, мобілізації ґрунтових запасів, підвищення коефіцієнта використання фосфору рослинами, а також вивчення та оцінка нових видів фосфорних добрив.

Агрофоска -- новий вид фосфорних добрив, виробляється на основі вітчизняної сировини -- зернистих фосфоритів, поклади яких розташовані в Амвросієвському районі Донецької області. Загальні запаси фосфоритової руди в надрах складають 27,0 млн.т (Р2О5 -- 1,6 млн.т), при середньому вмісті Р2О5 у руді -- 6,0%.

Агрофоска за своїми властивостями наближається до суперфосфату і має наступний склад макроелементів: Р2О5 -- 14%, К2О -- 3,6-4,2%, СаО -- 28%, МgО -- 2,4%.

Для вивчення впливу агрофоски на продуктивність сільськогосподарськиx культур на ВАТ “Западинське”, швидкості розпаду гліфосату та гігієнічних показників якостей продукції рослинництва були закладені польові досліди в чотириразовій повторності, відповідно до загальноприйнятих методик [12].

Порівняння агрофоски проводили із суперфосфатом. Як тест -- культура була використана озима пшениця. У польових дослідах з озимою пшеницею встановлено, що позитивна дія агрофоски на біологічну продуктивність даної культури проявилась у збільшенні кущистості, довжини колосу і маси зернин (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Врожайність і елементи структури озимої пшениці за варіантами досліду

Так, урожайність озимої пшениці на варіантах з агрофоскою зросла відносно контролю на 47% при нормі внесення Р60 та на 83% при нормі внесення Р180. Довжина колосу збільшилась на 16 та 18 %, кількість зернин у колосі на 37 та 44 % відповідно. Маса тисячі зерен мала істотну різницю з контролем лише при нормі внесення агрофоски Р180, така залежність зберігається і для суперфосфату.

На гігієнічні показники якості зерна впливає наявність залишкових кількостей пестицидів, а особливо десикантів, які застосовуються за 10--14 днів до збору врожаю зернових для підсушування сільськогосподарських рослин на корені та прискорення дозрівання культур і тим самим створення оптимальних умов для збору врожаю в стислий період із мінімальними затратами.

Фосфору належить центральне місце в процесі дихання та фотосинтезу. Його роль у цих процесах визначається тим, що фосфорна кислота приймає участь у будові аденозинтри- і аденозиндифосфатів (АТФ і АДФ), які є акумуляторами великої кількості енергії та джерелом процесів біологічного окислення.

Біологічне окислення -- сукупність реакцій окислення в клітині, основна функція -- забезпечення організму енергією. Реакції біологічного окислення каталізуються ферментами класу оксидоредуктаз. Біологічне окислення пов'язано з передачею відновлюваних еквівалентів -- атомів водню або електронів від донора до акцептора. Кінцевий акцептор -- кисень, поставниками якого можуть бути як органічні, так і неорганічні речовини. Основний шлях використання енергії, що вивільняється при біологічному окисленні, це -- накопичення її в молекулах АТФ.

У процесі біологічного окислення відбувається знешкодження чужорідних і шкідливих для організму речовин, у тому числі і пестицидів [16, 17].

Тому на варіантах із фосфорними добривами, де культури достатньо забезпечені фосфором, рослини мають більший запас енергії, яка і направляється на активніший процес розпаду гліфосату.

Отже, застосування певної системи удобрення є важливим засобом управління резистентності агроценозу, забезпечення умов внутрішньої динамічної рівноваги екосистем, протидії різним антропогенним факторам, особливо хімічної природи, до яких і відноситься застосування пестицидів. Науково обґрунтовані та гігієнічно безпечні технології вирощування зернових культур забезпечують високу якість сільськогосподарської продукції. Тому важливим є проведення санітарно-гігієнічної експертизи не тільки засобів хімізації, а й технологій їх застосування.

Якість зерна озимої пшениці під дією агрофоски також підвищувалась, особливо вміст клейковини (на 15%) та натури зерна (на 6%) відносно до контролю (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Якість врожаю зерна озимої пшениці за варіантами польового досліду

Страницы: 1, 2, 3, 4