Заходи щодо формування стада української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби

3.3 Видалення, зберігання та утилізація гною

Спосіб видалення гною на молочних фермах має забезпечувати постійну чистоту приміщень і території, яка легко підтримується, бути зручним та економічним в експлуатації, виключати занесення збудників заразних захворювань з однієї секції в іншу, забезпечувати охорону навколишнього середовища.

За добу корова виділяє близько 25-30 кг екскрементів і до 20 кг сечі. Кількість одержуваного гною та його фізико-хімічні властивості більшою мірою залежать від кількості підстилки або води, які додаються. На фермах можуть застосовувати різні способи і засоби механізації прибирання, видалення й транспортування гною. Це залежить, головним чином, від прийнятого способу утримання тварин, виробничої зони ферми, якості та кількості гною. У різних виробничих зонах ферми одержують гній із різними фізико-хімічними властивостями. В зоні відпочинку при безприв'язному утриманні корів на глибокій солом'яній підстилці утворюється твердий гній, у боксах при використанні соломи або тирси - напіврідкий. Такий гній одержують у корівниках з прив'язним утриманням корів, а також на вигульно-кормових майданчиках, на переддоїльиих майданчиках, скотопрогінних дорогах. На переддоїльних майданчиках у разі застосування гідрозмиву утворюється рідкий гній. Кількість гною, що нагромаджується за добу в різних виробничих зонах, залежить від пори року та тривалості перебування тварин у зоні. Так, у місцях відпочинку корів (взимку в корівниках, а влітку - на вигульних майданчиках) нагромаджується 80 -85%, на переддоїльних майданчиках, скотопрогонних дорогах - 15 -20% від добової кількості гною. Це доводиться враховувати при складанні технологічних карт та організації операції по видаленню гною.

В умовах прив'язного утримання корів для видалення гною з приміщень застосовують стаціонарні та мобільні засоби механізації. Як стаціонарні засоби в основному використовують скребкові транспортери типу ТСН-2,0Б таТСН-160, а також скребкову установку УН-3 зі зворотно-поступальним рухом. Для забезпечення надійнішої роботи транспортерів їх не можна перевантажувати гноєм. Вмикають їх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл у гнойовий канал. Цим запобігається перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин і нормального мікроклімату в приміщенні. Для підземного транспортування гною від тваринницьких приміщень до гноєсховища використовують установку УТН-10. Вона циклічної діє, досить надійна й ефективна в експлуатації, здатна транспортувати до 10 т гною за 1 год. на відстань до 100 м. При цьому гній може містити подрібнену підстилку, мати вологість не менше 78%. При використанні УТН-10 зникає необхідність в похилій частині транспортерів ТСН - 2,015 та ТСН-160, поліпшується санітарний стан ферми. У корівниках із прив'язним утриманням тварин видалення гною з проходів між стійлами може здійснюватися колісними тракторами, обладнаними навісними бульдозерними лопатами типу БН-1 та БСН - 1,5.

При безприв'язному утриманні худоби в приміщеннях з глибокою довгонезмінюваною солом'яною підстилкою утворюється гній відмінної якості. Його видаляють з корівника раз на рік, у червні - липні. У корівнику знімають металічні загородження між секціями і прибирають гній гусеничним трактором-бульдозером вздовж приміщення до торцевих дверей. Потім за допомогою естакади, побудованої в торці корівника, гній цим же бульдозером зіштовхують у транспортні засоби. Продуктивність бульдозера при видаленні та навантаженні гною становить до 25 т/год.

Способи видалення гною з приміщень із боксами. Якість гною та спосіб його видалення в цих приміщеннях залежать від конструкції підлоги між рядами боксів. Підлога може бути рівною бетонною або щілинною. Для молочних ферм і комплексів застосування щілинної підлоги, через яку провалюється гній, потрапляючи в канали для його подальшого гідровидалення, небажане. При використанні щілинних підлог не можна застосовувати підстилку, що погіршує гігієнічні умови й зручності для тварин. У результаті застосування води утворюються великі об'єми рідкого гною, який створює несприятливу екологічну обстановку навколо ферми, втримання корів на щілинних підлогах може викликати захворювання кінцівок у тварин. Особливо небажані щілинні підлоги в задній частині стійл в умовах прив'язного утримання корів. Застосування якісно виконаних щілинних підлог може бути виправдано тільки у корівниках, де гній зберігається під підлогою і не розріджується водою і де для компостування додають у сховище солому або торф.

Якщо в корівниках з боксами для відпочинку корів у проходах застосовують рівні бетоновані підлоги, то гній прибирають 1 -2 рази на день лопатою БН-1 або БСН - 1,5, навішеною на колісний трактор. Гній згрібають трактором на поперечний транспортер типу ТСН-2.0Б, який через похилу частину вивантажує його на самоскидний тракторний причіп. Причепи з гноєм щоденно транспортують до місць зберігання - в бурти на краях полів або в гноєсховище. Для транспортування гною використовують також установку УТН-10. Для прибирання гною бульдозерною лопатою БН-1 ширину гнойових проходів роблять не менше двох метрів, а для лопати БСН - 1,5 -1,4 м. Гній у корівниках прибирають трактором у той час, коли корови знаходяться на вигульно-кормовому майданчику або в кормовій зоні цього приміщення. Прибирання гною з поверхні гладких бетонованих підлог у проходах боксових комбінованих корівниках здійснюють також гідравлічними скребковими установками зі зворотно-поступальним рухом типу УС-10 та УС-15. Скреперна установка УС-15 забезпечує видалення гною з поверхні проходів шириною 1800 і 3000 мм. її також використовують для видалення гною із заглиблених гнойових каналів, розміщених під щілинною підлогою та проходами. Установка працює задовільно при використанні подрібненої підстилки по 1 кг на голову за добу. При цьому поверхні каналів та підлог не повинні мати навіть мінімальних викривлень і нерівностей. Прибирання гною цією установкою проводиться періодично, кілька разів на лобу. Скреперна установка УС-10 працює, як і попередня, за принципом зворотно-поступального руху й забезпечує транспортування гною з поперечних каналів приміщення. Застосування скреперних установок виключає заїзд трактора в приміщення, не спричинює надмірного непокоєння тварин.

Традиційний шлях утилізації гною - використання його для поліпшення ґрунтової родючості. У гнойовій біомасі утримується велика кількість азоту, фосфору й калію, а також органічних речовин. Крім того, внесення гною в ґрунт значно підвищує її енергоємність, що є одним з факторів, що сприяють збільшенню збору наземної біомаси з одиниці земельної площі, а також підвищенню біоситетичної активності аутотрофних організмів. Поряд із цим строге дотримання санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, а також необхідність підвищення рентабельності галузі накладають певні обмеження на широке використання гною як добрива. Так, мікроорганізми що утримуються в гної, мають здатність довго зберігатися в зовнішньому середовищі і є потенційними збудниками хвороб людини й тварин, а також можуть бути причиною виникнення епідемій і епізоотії.

Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя досягається за рахунок знезаражування відходів тваринництва термічною стерилізацією при високій температурі, що є енергоємним заходом і у зв'язку із цим з економічної точки зору недоцільним. Значні витрати на використання свинячого гною як добриво складаються з витрат на його видалення, транспортування, зберігання й використання в рільництві. Одночасно варто мати на увазі, що до складу рідкого свинячого гною входять екскременти, кормові залишки й технологічна вода; вміст сухої речовини залежно від ступеня розведення становить тільки 1-10%.

Утилізація гною шляхом інтенсифікації процесів мінералізації органічних речовин у ґрунті або водоймах також вимагає значних капіталовкладень, енергетичних витрат на механічне очищення рідкого гною. Так, вартість очисних споруд (при недостатній надійності їхньої роботи) становить 20-25% суми, витраченої на спорудження великих свинокомплексів.

Включення гною в раціон сільськогосподарських тварин як спосіб його утилізації. З ветеринарно-санітарної точки зору немає достатньої кількості переконливих даних для однозначної оцінки якості продукції, отриманої від тварин, у раціон яких вводили ту або іншу кількість переробленого гною. При цьому є всі підстави припускати, що при тривалому використанні, як компоненту раціону, переробленого гною в продуктах тваринного походження зросте зміст важких металів, антибіотиків і інших чужорідних речовин (ксенобіотиків), більшість з яких є токсичними. Гній, що вводять у раціон, попередньо висушується й знезаражується, а при наявності підстилки - подрібнюється, це вимагає спеціального устаткування і є енергоємним процесом. Не можна не зважати на соціально-психологічну сторону проблеми, що виникає при споживанні продукції, отриманої від тварин, одним з компонентів раціону яких був гній. Все разом взяте є причиною того, що утилізація гною за допомогою прямого рециклювания застосовується в обмежених масштабах.

Недоліки, властивим традиційним способам утилізації гною, є причинами, що обумовили пошук нових шляхів утилізації й знешкодження гною, які задовольняли б санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечували екологічне благополуччя й були рентабельними з погляду рівня собівартості виробленої основної продукції.

До нетрадиційних шляхів використання гнойової біомаси відносять вермикультивування та використання гнойової біомаси в БГУ, що є вигіднішим і економічно, і екологічно.

Висновки

Одним із основних завдань тваринницьких галузей є забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості сировиною.

Економіка країни й добробут населення значною мірою залежать від розвитку тваринництва. У цій галузі досягнуто певних успіхів у селекційній роботі.

Система годівлі розробляється з урахуванням вмісту в корма обмінної енергії, білка, вітамінів та мінеральних речовин. Норми годівлі деталізуються по 26 показникам в залежності від продуктивності, фізіологічного стану та віку тварин.

У проведенні розрахунків по складанню раціонів рекомендується широке використання комп'ютерної техніки, а також індивідуальний підхід до кожної тварини стада.

Українська чорно-ряба молочна порода має високий потенціал і правильно сформоване стадо буде мати досить високу рентабельність для господарства.

Доцільним є формування стада не менше ніж з 50 голів, адже аналіз виробничих процесів по обслуговуванню корів показує, що найбільш низький рівень механізації на невеликих фермах потужністю до 10 голів.

Для утримання і інтенсивного використання дійних корів при формуванні стада Української чорно-рябої молочної породи ВРХ потрібно при плануванні посівних площ орієнтуватись на 0,41 га. на 1 голову.

Рентабельним також є переробка гнойової біомаси в біогаз та черв'ячний білок, що може стати ще одним джерелом прибутку.

В умовах сучасної реформи аграрного сектору на провідну роль виходять селянські фермерські господарства і тому для досягнення економічного зростання їх функціонування повинна бути всебічно обґрунтованим, що дасть змогу досягнути економічного зростання.

Список використаної літератури

1. Годівля cільськогосподарських тварин / В.Я. Максаков, М. I. Мосолов, О. I. Бондарев та ін. - К.: Урожай, 1987.

2. Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин: Довідник Г М.Т. Ноздрін, М.М. Карпусь, В.Ф. Каравашенко та ін.; за ред. М.Т. Ноздріна. - К.: Урожай, 1991.

3. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур / В.В. Лихочвор, М.І. Бомба, С.В. Дубковецький, Д.М.Оїшщук. - Львів: Українські технології, 1999. - 408 с.

4. Довідник з технології та менеджменту в тваринництві / За ред. Проф. Ю.Д. Рубана. - Харків: Еспада, 2002. - 572 с.

5. Загальне землеробство / За ред. В.П. Гордієнка. - Київ: Вища школа, 1988. - 302 с.

6. Інтенсивні методи використання молочного стада / В. І. Костенко, А.Я. Маньковський, Г.В. Танцуров та ін. - К.: Урожай, 1990.

7. Основи технологій виробництва продукції тваринництва: Практ. посіб./М.Ф. Кулик, Т.В. Засуха, В. К - Юрченко та ін.; За ред. М.Ф. Кулика, Т.В. Засухи. - К.: Вид-во «Сільгоспосвіта», 1994. - 432 с.

8. Науково-технічний прогрес у молочному скотарстві / В.П. Славов, Ю.М. Карасик, В. I. Власов та ін. - К.: Урожай, 1992.

9. Племінні ресурси України / Упор. Ю.Ф. Мельник, М. I. Агафонов. - К - Аграрна наука, 1998.

10. Племінна робота. Довідник М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець та ін.; За ред.: М.В. Зубця, М.З. Басовського, - К. - ВНА «Україна». - 1995, с: 440, іл. 22

11. Потокові технології виробництва молока, - г - К.: Урожай, 1989.

12. Промислова технологія в молочному скотарстві / Коваленко М. К, Александров С.М., Векслер С.А.-К: Урожай, 1986.

13. Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, М.В. Штомпель та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 432 с: іл.

14. Конспект лекцій з дисципліни «Гігієна с/г тварин» ФВМ.

Страницы: 1, 2, 3