Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України

| Асоціація "Українське медичне страхове бюро" зареєстрована в органах|
|державної реєстрації 15 березня 1999 р. Членами Асоціації є 28 страхових |
|компаній України та інших юридичних осіб. Страхові компанії - члени |
|Асоціації УМСБ представляють 12 областей України, Автономну Республіку |
|Крим та м. Київ. |
|Основною метою Асоціації є сприяння розвитку відкритого та |
|рівнодоступного для всіх медичного страхового ринку в Україні шляхом |
|впровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, в забезпеченні|
|необхідної допомоги страховим компаніям в проведенні медичного |
|страхування, організації юридичного захисту прав страховиків та |
|страхувальників, координації зусиль страховиків на ринку послуг медичного|
|страхування. |
|Для досягнення мети Асоціація УМСБ здійснює таку діяльність: |
|представляє інтереси своїх членів у відносинах з державними органами |
|України, міжнародними організаціями, тощо; |
|розробляє методологію медичного страхування, стратегію і тактику його |
|впровадження в Україні; |
|сприяє формуванню розвитої інфраструктури медичного страхового ринку в |
|Україні; |
|аналізує чинне законодавство України з питань страхової діяльності та |
|охорони здоров'я, готує пропозиції щодо його удосконалення; |
|вивчає та аналізує стан та перспективи розвитку медичного страхування в |
|Україні та за її межами, пропагандує ідеї медичного страхування серед |
|населення України, сприяє залученню іноземних інвесторів в програми з |
|медичного страхування та охорони здоров'я. |
|Ядерний страховий пул |
|Ядерний страховий пул - це угода між страховиками про прийняття на себе |
|ядерних ризиків. |
|Дата створення Ядерного страхового пулу України -14 листопада 1996 року. |
|Ядерний пул створено на добровільних засадах з метою постійної |
|координації діяльності його учасників в галузі страхування ядерних |
|ризиків; забезпечення їх фінансової стабільності і гарантій страхових |
|виплат; сприяння в реалізації міжнародних договорів, конвенцій і |
|домовленостей в сфері страхування ядерних ризиків, членом яких є Україна.|
| |
|Основні напрямки діяльності ЯСПУ: |
|розробка єдиних для всіх членів Пулу правил страхування, зразків |
|договорів страхування та інших документів; |
|організація перестрахування ядерних ризиків та координація |
|взаєморозрахунків із зарубіжними ядерними пулами по страхових виплатах; |
|організація проведення експертиз по оцінці безпеки ядерних об'єктів і |
|розмірів заподіяної ядерної шкоди; |
|Члени ЯСПУ: |
|АСК "Енергополіс", |
|СК "Алькона", |
|СК "Арма", |
|СК "Оранта-Дніпро" |
|За період з січня 1997 року по серпень 2000 року ЯСПУ була проведена |
|велика організаційна робота. Зокрема, налагоджені міжнародні зв'язки з |
|ядерними страховими пулами інших держав, з якими були досягнуті |
|домовленості щодо їх перестрахувальної підтримки в разі необхідності. З |
|ініціативи членів пулу розроблено механізм переходу відповідальності за |
|ядерну шкоду від держави (оператора) до Страховиків. |
|17 серпня 2000 року Загальні збори членів Ядерного страхового пулу |
|України прийняли рішення про розширення Пулу з метою збільшення |
|фінансових можливостей ЯСПУ та затвердили Положення про членство в |
|Асоціації "Ядерний страховий пул України". Текст Положення був |
|опублікований в газеті "Україна Вusiness" (№ 35 (484) за 2000 рік) та в |
|журналі "Енергобізнес" (№ 43 (166) за 2000 рік). |
|Згідно Положення членами ЯСПУ можуть стати будь-які страховики - |
|резиденти України, які мають досвід роботи в сфері страхування не менше |
|п'яти років; сформований статутний капітал в розмірі, не менше 500 000 |
|євро; ліцензію Державного органу по нагляду за страховою діяльністю на |
|здійснення відповідних видів страхування; визнають Статут, інші установчі|
|і нормативні документи ЯСПУ; сплатили вступний і сплачують членські |
|внески; вчасно перераховують кошти у фонди, сформовані ЯСПУ. |

5. Міністерство фінансів здіснює нагляд за страховою діяльністю з боку держави, з метою дотримання вимог учасниками страхового ринку законодовства
України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

1.2. Споживачі страхових послуг, характер й особливості

Сучасний характер суспільно-виробничих відносин обумовив створення об’єктивних передумов розвитку і функціонування ринку страхових послуг в
Україні і сформував відповідний рівень пропозиції та попиту на них. Це перш за все зміни у відносинах власності і створенні нових форм господарювання, а також розвитку підприємницької діяльності, конкуренції, відкриття кордонів для переміщення людей, товарів, послуг, капіталів. Разом з тим існують і фактори, які стримують цей процес.

В першу чергу сюди відносяться нестабільність політичного становища і економічних відносин в суспільстві, наростання інфляційних процесів, зростання безробіття, економічна криза основних галузей народного господарства. В цих умовах основні покупці страхових послуг — юридичні і фізичні особи навіть в умовах настання різних ризикових ситуацій не можуть від них застрахуватися. До того ж страхування втратило довіру у населення, як основного партнера у страхуванні через бюрократизм у роботі і особливо необов’язковістю у справі своєчасних виплат страхового відшкодування та небажання ведення кропіткої роботи з страхувальниками.

Необхідно особливо визначити, що склалося несприятливе соціально- демографічне становище в державі та існує складна криміногенна ситуація.
Так, з постійного населення за основними віковими групами станом на 1 січня
2000 р. — 50,6 млн. чоловік населення молодше за працездатний вік становить
21,1%, працездатного віку — 56,0 і старшого за працездатний — 22,9%.
Зростає чисельність пенсіонерів і особливо в період 1994-2001років. Якщо на початок 1994 р. було 13,1 млн. пенсіонерів, в тому числі 9,7 млн. чоловік за віком та 1,3 млн. чоловік за інвалідністю, то в 2001 р. вже 14,5 млн. пенсіонерів, з них відповідно 10,6 за віком і 1,9 млн. чоловік за інвалідністю. В розрахунку на 1000 населення кількість зареєстрованих шлюбів в 1993 р. становила 9,3 і в 2000 р. — 6,8 чоловік, тобто зменшується. Кількість зареєстрованих розлучень на 1000 населення в 1993 і в 2000 рр. становила 3,7 чоловік, тобто залишається на тому ж рівні при зменшенні кількості шлюбів.

З 1998 р. спостерігається чітка тенденція до переважання кількості померлого населення над кількістю народженого, що негативно відбивається на демографічній ситуації і особливо в сільській місцевості (табл. 2).

Таблиця 2. Коефіцієнти народжуваності, смертності і природного приросту населення (на 1000 населення) (дані Держкомстату України)
|Показники |1998 р. |1999 р. |2000 р. |
|Кількість народжених всього |9,6 |9,1 |8,7 |
|у міських поселеннях |8,8 |8,4 |8,0 |
|у сільській місцевості |11,1 |10,7 |10,3 |
|Кількість померлих всього |15,4 |15,2 |14,9 |
|у міських поселеннях |13,6 |13,3 |12,9 |
|у сільській місцевості |19,1 |19,2 |19,0 |
|Природний приріст населення |-5,8 |-6,1 |-6,2 |
|всього | | | |
|у міських поселеннях |-4,8 |-4,9 |-4,9 |
|у сільській місцевості |-8,0 |-8,5 |-8,7 |

Крім основних причин смертності за віком і хворобами зростає смертність населення від нещасних випадків, вбивств, випадкових отруєнь, самогубств. Так, якщо в 1993 р. на 100 тис. населення припадало всього 98,4 чоловіка померлих, то в 2000 р. вже 147,3 чоловіка, в тому числі відповідно випадкових отруєнь 17,5 і 29,2; самогубств — 20,6 і 29,5; вбивств — 4,9 і
13,0 чоловік.

Зростає рівень безробіття населення. Якщо в 1998 р. кількість безробітних становила 1,4 млн. чоловік (5,6%), то в 2000 р. вже 2,3 млн. чоловік (8,9%). При цьому найбільшим рівнем безробіття відзначається
Львівська (12,7%), Закарпатська (12,2%), Кіровоградська (11,5%), Івано-
Франківська (11,4%), Запорізька (11,3%) та Рівненська (11,2%) області. Із загальної кількості безробітних в 2000 р. (2,3 млн. чоловік) звільнені у зв’язку з реструктуризацією виробництва та скороченням штатів становили
38,4%, за власним бажанням — 28,4%, непрацевлаштовані після закінчення навчальних закладів — 17,5%. Як бачимо соціально-економічна ситуація в державі обумовлює значну кількість різного роду ризиків і створює велике страхове поле для страховиків перш за все серед населення.

Відносно юридичних осіб різних галузей народного господарства необхідно наголосити на зменшенні виробництва товарів народного споживання та виробництва продовольства (табл. 3 і 4).

Таблиця 3. Індекси виробництва товарів народного споживання в

Україні, в % (дані Держкомстату України)
|Види товарів |1993 = 100 |2000 |
| |1998 |1999 |2000 |до 1999 |
|Товари народного |45 |37 |32 |88 |
|споживання | | | | |
|В т.ч. продукти |48 |41 |34 |82 |
|харчування | | | | |
|алкогольні напої |72 |53 |60 |113 |
|Непродовольчі товари|32 |24 |23 |97 |
|З них товари легкої |23 |17 |16 |92 |
|промисловості | | | | |
|Непродовольчі |38 |28 |28 |99 |
|това-ри без товарів | | | | |
|легкої промисловості| | | | |

Таблиця 4. Виробництво продовольчих товарів на душу населення

України, кг (дані Держкомстату України)
|Продовольчи види |1998 |1996 |1997 |
|М’ясо, включаючи субпродукти 1 категорії |18,6 |14,9 |11,0 |
|(промисловий виробіток) | | | |
|Ковбасні вироби |5,4 |4,2 |4,1 |
|М’ясні напівфабрикати |0,8 |0,5 |0,4 |
|Тваринне масло |4,3 |3,2 |2,3 |
|Жирні сири (включаючи бринзу) |1,4 |1,2 |0,9 |
|Продукція з незбираного молока (у |25,1 |17,9 |13,0 |
|перерахунку на молоко) | | | |
|Маргаринова продукція |2,1 |1,7 |1,7 |
|Цукро-пісок |75,6 |64,5 |40,1 |
|Олія |13,5 |13,8 |10,0 |
|Консерви, умовних банок |28,0 |19,8 |22,4 |
| в т. ч.плодоовочеві |20,1 |12,0 |15,3 |
|Хліб і хлібобулочні вироби |79,8 |67,5 |60,2 |
|Кондитерські вироби |6,1 |5,5 |6,4 |
| в т.ч. цукристі |3,6 |3,5 |4,1 |
|Макаронні вироби |4,3 |3,4 |2,8 |
|Мінеральні води, л |3,2 |2,9 |4,2 |
|Безалкогольні напої, л |7,2 |7,0 |8,4 |
|Сіль (видобуток) |55,6 |55,7 |51,7 |

Дані таблиць 3 і 4 опосередковано свідчать про те, що зниження рівня виробництва продукції призводить до зменшення надходжень грошових коштів підприємств і порушень в забезпеченні населення основними продуктами харчування. Це обумовлює також втрату потенційних клієнтів для страховиків.

Така ситуація обумовлює різні тенденції в розвитку особистого, майнового та інших видів страхування. Наприклад, тенденція до зростання кількості правопорушень і посягання на власність громадян (в рік відбувається до 500 тис. зареєстрованих злочинів) обумовлює бажання власників захистити її. Приватизація ж громадянами більше 2 млн. квартир
(9% житлового фонду) дала підстави і для розвитку добровільного страхування квартир на випадок їх вимушеного ремонту залежно від різних ризикових ситуацій.

Розвиток страхування стимулюється також зростаючим попитом на захист від численних ризиків в умовах економічної нестабільності, яка супроводжується збільшенням аварійності на виробництві (125 тис. в рік, у тому числі 2,6 тис. із смертельними наслідками), травматизм на підприємствах (до 130 тис. в рік, у тому числі 27 тис. на смерть), зростанням злочинності і зниженням реального життєвого рівня мільйонів людей, особливо пенсіонерів при мізерних пенсіях. Задоволення цього попиту в нормальних умовах може стати прибутковою справою, а в ненормальних умовах стати справою сумнівного бізнесу, оскільки не будуть виконані зобов’язання перед страхувальниками.

Не останню роль в негативному ставленні страхувальників до страхування відіграє бажання страховиків якомога скоріше зібрати значний капітал за рахунок підвищення тарифів і не виплат страхового відшкодування. Наприклад, останнім часом добровільне особисте страхування стає непопулярним серед населення. Такий стан пояснюється певними причинами:
. інфляція і невпевненість в майбутньому. Як правило договори по особистому страхуванню укладаються на тривалий строк — 3, 5, 10 і більше років. Між тим інфляція за лічені місяці зменшує страхові можливості в декілька разів;
. невигідність роботи з населенням. Компанії віддають перевагу підприємствам, оскільки можливо заробити швидше і більше коштів без кропіткої роботи із страхувальниками і особливо з різними категоріями населення. Справа ще й і в тому, що особисте страхування відзначається складністю організації і вимагає численних статистичних розрахунків для правильного ведення тарифної політики.

Статистика свідчить, що в останній час кількість людей, які щорічно гинуть в дорожно-транспортних пригодах (ДТП), постійно зростає. У великих сумах при цьому обчислюються і матеріальні збитки. Разом з тим цей вид страхування вигідний не тільки потерпілим, а й страховикам. По-перше, потерпілі отримують надійну гарантію відшкодування певної частини збитків і позбавляються від різної бюрократичної тяганини, без якої не обходиться жодна судова процедура. Для них важливо також і те, що система передбачає функціонування Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Мета Моторного бюро — координація діяльності його членів в області страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, нанесені третім особам внаслідок ДТП на території України і за її межами, а також реалізація договорів. конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав. Страховики (страхові компанії) можуть входити в Моторне бюро на правах повних або асоційованих членів.Для забезпечення виконання зобов’язань страховими організаціями-членами МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими в ДТП при Моторному бюро створені централізовані страхові резервні фонди: фонд страхових гарантій та фонд захисту потерпілих. В 2001 р. до складу Моторного бюро входило 75 страхових компанії, в тому числі такі відомі, як НАСК «Оранта», АСТ «Терен», АТ УСК
«Гарант АВТО», АСК «ОСТРА-Київ», УА СТДВ «Росток», САСК «Скіф», САТ
«Фантотум», УАСК-«АСКА», ЗАТ СП «Галінстрах», АСК «Енергополіс», АТ
«УТСК», ВАТ СК «Скайд-Вест»,АСК «Карпати».

Для страховиків досить ефективно спрацьовує ідея транспортного страхування: страхові платежі набагато менше тих сум, які страховик повинен був би виплатити потерпілому, якби не було цієї системи страхування.

З розвитком економічних реформ транспортне страхування вантажів стає одним з динамічних елементів страхового ринку. Проте необхідно відзначити, що даний напрям страхової діяльності нині обслуговує в основному потреби імпортно-експортних операцій, тоді як більше половини вантажів, які перевозяться в межах України, власниками вантажів не страхуються. Крім того, щоб мінімізувати ризик, страховики пропонують широкий спектр додаткових послуг (охорона і діспетчерське супроводження вантажів в дорозі, установка за свій рахунок протиугінних пристроїв та надійних замків тощо).
В 2001 р. страхуванням вантажів та багажу займалося 177 компанії.

Розвиток банківської системи і розширення сфери послуг клієнтам обумовили і появу клієнтів, бажаючих страхувати кредити і депозити та відповідно появу спеціалізованих страхових компаній по цих напрямах страхування. В 2001 р. страхуванням кредитів займалося 66 компаній, а страхуванням фінансових ризиків — 166 компанії. В різноманітності проблем, які хвилюють сьогодні населення, є страхування здоров’я на випадок хвороби.
В 2001р. цим видом страхування займалася 204 страхових компаній.

Необхідною умовою розвитку будь-якого ринку виступає конкуренція і підвищення якості страхових послуг, що обумовлює суперництво страхових компаній у боротьбі за страхувальників та мобілізацію грошових коштів у страхові фонди, вигідне інвестування та досягнення високих кінцевих фінансових результатів. Крім того, конкуренція передбачає наявність на ринку достатньої кількості незалежно діючих продавців і покупців. Свобода вибору полягає в тому, що покупці в межах своїх фінансових можливостей можуть купувати страхові послуги в такому наборі, який найбільш вигідний для них, а продавці самі вибирають послуги, які вони можуть продати.
Страхувальники повинні мати можливість для укладання договорів на будь-які види страхування на умовах більш повної відповідності їх інтересам і в будь- якій страховій компанії. Такий підхід до страхування стає стимулом для розробки і впровадження нових видів страхових послуг, удосконалення ведення страхової справи і підвищення якості страхових послуг і на цій основі діє можливість розвивати страховий ринок України до світового рівня.

1.3. Аналітичний зріз

З переходом народного господарства до ринкових відносин розпочався новий етап в розвитку страхового ринку, оскільки по суті була ліквідована державна монополія на проведення страхування. Практика підтвердила, що монополія на проведення страхування, як і будь-яка інша монополія не сприяє орієнтації на інтереси страхувальників, породжує відомчі інтереси, задоволення яких стає першочерговим завданням, приводить до бюрократизації страхового апарату, позбавляє його гнучкості і маневреності. До того ж підвищення фінансової стійкості страхових операцій і концентрації страхового фонду було можливим до певних меж. Негативним було те, що
Держстрах надавав обмежений набір страхових послуг. Державне страхування орієнтувалося на задоволення потреб населення, в якого об’єкти страхування були обмежені: домашнє майно, життя, здоров’я, будівлі, транспортні засоби.
При цьому найбільшого розповсюдження набуло страхування життя.

З реорганізацією системи Держстраху розпочали створюватись страхові організації недержавних форм власності, які почали займатись неофіційними видами страхування: страхування кредитів, комерційних і фінансових ризиків, біржових операцій. Почали розроблятися нові правила особистого і майнового страхування.

Негативним моментом монопольного проведення страхування було також і те, що Держстрах не завжди виконував свої страхові зобов’язання по захисту інтересів страхувальників, що завдало значну шкоду розвитку страхування і викликало недовіру страхувальників до цієї важливої справи. Тому нові страхові компанії України бажали розширити сферу послуг і укріпитися на страховому ринку, повинні зруйнувати існуючий стереотип про страхування і довести суспільству, що сучасний страховий бізнес не має нічого спільного із своїми попередниками.

Разом з тим розвиток страхових відносин обумовлює необхідність створення страхового ринку нового типу. Спочатку Укрдержстрах, як правонаступник Держстраху СРСР в Україні, у вересні 1993 р. був перетворений в Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» і окремі компанії на базі старої системи. Одночасно інтенсивно розпочали створюватися і комерційні страхові компанії різного профілю. Динаміка чисельності страхових компаній в Україні характеризується такими даними: в
1990р.( 7, 1991р. (28, 1994р. — 616, 1995р. (655, 1996р. ( 700, 1997р. —
241, 1998р. — 233, 1999р. — 254, 2000р. ( 283, і на початок 2001р.( 328 компаній.

Як відомо, стан справ на страховому ринку, як правило, відображає загальну ситуацію в економіці держави. Досвід функціонування страхового ринку України показав, що швидке зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін в страховій сфері і перш за все наявності конкуренції страхових послуг. Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості страховиків стали проблеми їх адаптації до ринкової кон’юнктури і конкурентного середовища та можливості в забезпеченні фінансової стійкості як самих страхових компаній, так і страхових операцій, які вони проводять.
Тому не дивно, що кількість страхових компаній зменшилася в 1998 р. до 233 проти приблизно 700 різних страхових товариств і організацій, які функціонували з початкового періоду становлення страхового ринку. При цьому були й інші об’єктивні і суб’єктивні причини і особливо загальна економічна і фінансова криза та пов’язані з цим проблеми збитковості галузей народного господарства, невиплати заробітної плати і зубожіння населення та втрата довіри населення до продекларованих економічних і ринкових перетворень, в тому числі і до розвитку страхування, як однієї з дієвих форм соціального захисту населення. Крім того, необхідно звернути увагу і на те, що значним запізненням Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про страхування»
(Постанова Верховної Ради України № 85/96-ВР від 7 березня 1996 р.), що також не сприяло нормальному розвитку страхового ринку в Україні. За даними
Укрстрахнагляду, після набуття чинності даного Закону в перелік страхових організацій, які отримали ліцензії на здійснення страхової діяльності та пройшли перереєстрацію, було включено лише 212 страхових організацій різних типів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5