Планувальна організація об’єктів комунального господарства міста

За рекомендаціями ДБН, у структурі озеленених територій загального користування великі парки (площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше) повинні становити не менше 10%. Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів – не більше 15 хв.

У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення треба передбачати спеціалізовані – дитячі, спортивні, виставочні, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.

На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки.

При розміщенні парків і садів треба максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.

В проектованому місті зелені насадження складають:

- зелені насадження загального користування ( 1167,49 га, 56,04%, 81,64м2/чол.);

- СЗЗ ( 1093 га);

- лісопарки (189,6 га). (Додаток Б)

8. ЗВ`ЯЗКИ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ З ПРОМИСЛОВИМИ РАЙОНАМИ

Якість життєвих умов міста залежить не тільки від якості транспортного обслуговування, а й від розміщення системи міського транспорту в планувальній структурі міста, а також від швидкості перевезення.

Основні характеристики міського транспорту:

-                     комплексне використання різних видів транспорту з перевагою автомобільного;

-                     розвиток швидкісних поза вуличних видів транспорту;

-                     посилення транспортних сполучень з приміськими зонами та містами супутниками;

-                     загострення конфлікт між масовим та індивідуальним транспортом.

Перспективним з токи зору загального розвитку міста вважається не індивідуальний легковий, а масовий поза вуличний транспорт.

Для зв’язку з промисловими районами:

П=Т * φ * Кзм / t роз.

П – кількість працівників, що що працюють у першу зміну, які користуються пасажирським транспортом, осіб;

Т – кількість працюючого населення у промисловому районі;

φ – коефіцієнт користування транспортом ( для проїзду з трудовими цілями φ = 0,85 );

Кзм – коефіцієнт, що що визначає частку працюючих у першу зміну:

Кзм = 1 – 1 зміна

Кзм = 0,7 – 2 зміни

Кзм = 0,5 – 3 зміни

t роз – тривалість періоду прибуття працівників на підприємства з різними годинами початку роботи у першу зміну ( 1; 1,5; 2 год ).

Пкол.мет. = (12000*0,85*0,7)/1,5 = 4760 (осіб)

Пелекр.пром. = (10000*0,85*1)/1,5 = 5666 (осіб)

Пдеревооб.. = (9000*0,85*1)/1,5 = 5100 (осіб)

Для поїздок на роботу населення користується як громадським, так і транспортом індивідуальним.

Кількість працюючих, які користуються індивідуальним легковим автомобілем для поїздок на роботу, визначається за формулою:

Пінд. = П / 20 * Кзап.

Пінд – кількість працівників, які користуються індивідуальним легковим автомобілем для поїздок на роботу;

Кзап. – показник середнього наповнення легкового автомобіля ( 1,7).

Пкол.мет.= 4760/20*1,7=405 (осіб)

Пелектротех.пром. = 5666/20*1,7=482 (осіб)

Пдеревообр. = 5100/20*1,7=434 (осіб)

Кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом, обчислюється за формулою:

Пгр. = П – Пінд.

Пкол.мет.= 4760 - 405 = 4355 (осіб)

Пелектротех.пром. = 5666- 482 = 5184 (осіб)

Пдеревообр. = 5100- 434 = 4666 (осіб)

Пгр. пром.= Пгр. / n

Пгр. пром – кількість працівників, що використовують один маршрут, добираючись до даного промислового району;

Пгр. - кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом транспортом;

n – кількість маршрутів.

Пкол.мет.=4355/4=1088 (осіб)

Пелектротех.пром. =5184/3=1728 (осіб)

Пдеревообр. =4666/2=2333(осіб)

Таблиця 4

Види міського транспорту

Кількість одиниць рухомого складу визначається за формулою:

nавто = Пгр. пром / Ω

nавто – кількість одиниць рухомого складу ( автобуси );

Пгр. - кількість працюючих, які для поїздок на роботу користуються маршрутним громадським пасажирським транспортом транспортом;

Ω – пасажиромісткість автобусу.

nавто кол.мет. = 1088/37 = 29 (штук)

nавто електротех..пром. = 1728/37 = 47 (штук)

nавто деревообр. = 2333/65 = 35 (штук)

Інтервал руху транспортних одиниць обраного виду громадського транспорту визначається за формулою:

tпр=60*tn*Кзв/ nавто

tпр - маршрутний інтервал руху, хв.;

tn – тривалість періоду прибуття працівників на підприємства з різними годинами початку роботи у першу зміну (1; 1,5; 2);

Кзв – коефіцієнт зв’язку (кількість маршрутів громадського пасажирського транспорту, що обслуговують промисловий район, з’єднуючи його з житловими районами);

nавто – кількість одиниць рухомого складу ( автобуси ).

tпр кол.мет. = 60*1,5*4/29=12,41 хв.;

tпр електротех..пром. = 60*1,5*3/27=5,7 хв.;

tпр деревообр. = 60*1,5*2/35=5,1 хв.

Таблиця 5

Вибір міського транспорту

9. МАРШРУТНА СХЕМА МІСТА

nмарш = μ * Lмаг / 3.5 * Lсер

nмарш - кількість автобусних маршрутів.

μ – коефіцієнт розгалуженості маршрутної схеми ( 1,5 );

Lмаг – довжина магістральних вулиць ( магістральні вулиці загальноміського і районного значення );

Lсер – середня довжина поїздки у місті, км.

Lсер = 1,2 + 0,17

Sс. т – площа сельбищної території відповідно до плану, км2;

Lсер =1,2 + 0,17√17,74=1,92

nмарш =1,5*50,85/3,5*1,92=11

nмарш = 11 маршрутів.

Відстань між двома маршрутами у житловому районі не більше 600 – 800м. Маршрути прокладаються по загальноміським і районним вулицям.

Основною характеристикою маршрутів є коефіцієнт не прямолінійності:

Кнепр = l марш / lпов. лін.

l марш – довжина маршруту відповідно до плану, км.

lпов. лін.- відстань між кінцевими зупинками маршруту по повітряній лінії, км.

кнепр - < 1,1( дуже мала )

кнепр -     1,1 – 1,15 ( мала )

кнепр -      1,15 – 1,2 ( помірна )

кнепр -     1,2 – 1,25 ( висока )

кнепр -     1,25 – 1,3 ( дуже висока )

кнепр -     > 1,3 ( надзвичайно висока )

При виконанні маршрутної схеми в місті потрібно запланувати декілька кільцевих маршрути. Один з маршрутів повинен проходити повз кладовище.

Таблиця 6

Характеристика маршрутів міста

Перевірка показника розгалуженості маршрутної мережі з точки зору правильності накреслення схеми маршрутів проводиться за формулою:

μроз = марш / lмаг

μроз – коефіцієнт розгалуженості маршрутної мережі;

марш – сумарна довжина маршрутів, км;

lмаг – довжина відкоригованої мережі магістральних вулиць, км.

Маршрутна мережа запроектована доцільно, якщо значення μроз = 1,4 – 4,0.

μроз = 100,72/50,85 = 1,98, отже маршрутна мережа запроектована доцільно.

10. ОБ`ЄКТИ ЗОВНІШНЬОГО ТРАНСПОРТУ ТА ЗАКЛАДИ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТУ МІСТА

Рівень автомобілізації приймається 200 авто на 1000 людей. З 200 авто 3 – таксі, 2 – відомчих авто, 4 – прокатних, 25 – вантажних. Отже, нормативну кількість автомобілів (на кожну тисячу мешканців міста), що перебувають в особистому користуванні громадян, можна визначити за формулою:

Аі.н. = Азаг.н. – Ат – Ав – Апр – Аван;

Аі.н. – нормативна кількість автомобілів індивідуального користування, що припадає на 1000 мешканців міста;

Азаг.н. – рівень автомобілізації на 1000 мешканців міста;

Ат – кількість автомобілів таксі у загальному рівні автомобілізації, що припадає на 1000 мешканців міста;

Ав – кількість відомчих автомобілів у загальному рівні автомобілізації на 1000 осіб;

Апр – кількість прокатних автомобілів у загальному рівні автомобілізації на 1000 осіб;

Аван – кількість вантажних автомобілів у загальному рівні автомобілізації на 1000 осіб;

Аі.н.= 200 – 3 – 2 – 4 – 25 = 166 автомобілів індивідуального користування

Загальна кількість індивідуальних автомобілів у місті визначається за формулою:

А і = Аінд норма *N /1000

А і - загальна кількість легкових авто індивідуального користування;

Аі.н. – нормативна кількість автомобілів індивідуального користування, що припадає на 1000 мешканців міста;

N – проектна чисельність населення міста.

А і = 166*143000/1000 = 23738 автомобіля

Всі легкові авто міста повинні бути забезпечені гаражами. По розташуванню:

- відстань від місця проживання до гаражів не більше – 800 м ( в умовах реконструкції 1000 м );

Дозволяється розташовувати гаражі в СЗЗ підприємств, в зоні відведення залізниці та магістральних доріг. Розміщуються подалі від дитячих садків, лікарень тощо.

Аі р – ів = Аі / nр-ів

Місто повинно забезпечувати стоянками 75% загальної кількості легкових авто. З них 25% в житлових районах, 25% в промислових районах, 15% в місцях короткочасного відпочинку, 5% в центрі міста.

Таблиця 7

Характеристика об’єктів збереження та обслуговування легкового транспорту

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8