Технологія і організація санітарно-технічних робіт житлового 18-ти квартирного будинку в м. Чернігів

Розрахунки проводимо в табличній формі. В даних розрахунках визначаємо витрати людино-годин на окремі види робіт та на монтаж певної системи в цілому. Всі данні для розрахунку беремо з "Державне будівельних норм" (ДБН). В них приведено середній розряд робітників для виконання тих чи інших робіт, затрати людино-годин та машино-годин на одиницю виконаної роботи, а також затрати необхідних матеріалів для кожного виду робіт.

В кінці після визначення всіх витрат по кожній системі окремо і в цілому ми можемо визначити кваліфікаційний склад робітників для виконання робіт а також термін їх виконання.

Зведена відомість трудових витрат на об'єкті 18- ти квартирного житлового будинку у м. Чернігів.

Нормативна трудомісткість по об'єкт складає люд/дні.

Для фактичного виконання робіт із урахуванням того, що монтажники будуть виконувати денні норми, приймаємо люд/дні, що в середньому буде становити:

Тривалість виконання санітарно-технічних робіт приймаємо робочих днів. Тому кількість робочої бригади буде становити: чол. Приймаємо 8чол.

2.3 Визначення cкладу робочої бригади

До початку монтажно-збірних робіт керівник монтажної ділянки повинен перевірити: знання правил техніки безпеки працівниками, наявність відповідних ресурсів, наявність приладів, які забезпечують безпечні умови праці, наявність дипломів в працівників, прав на управління механізмами.

Для виконання будь яких санітарно-технічних робіт встановлюються ліміти трудових затрат на виконання певного об'єму робіт. Створюються бригади кваліфікованих робітників, які виконують данні роботи за певний проміжок часу, їх кількість визначається відповідно до об'єму виконання робіт і строків їх здачі.

Чисельність складу бригади на виконання санітарно-технічних робіт досягає від 5-10 чоловік. Хорошим стимулом виконання своєї роботи працівниками є створення преміальної системи розрахунку за виконану роботу. При хорошій організації роботи в бригаді розподіляється між працівниками відповідно до розряду і навиків роботи працівників. Кваліфікаційний склад бригади приймаємо;

Бригадир слюсар-сантехнік 6-розряду - 2 чоловіка.

Заступник бригадира слюсар-сантехнік 5-розряду - 2 чоловіка. Члени бригади:

Слюсар-сантехнік 4-розряду - 2 чоловіка.

Слюсар-сантехнік 3-розряду - 2 чоловіка.

Разом 8 чоловік.

2.4 Монтажне проектування. Призначення і задачі монтажного проектування

Технічна документація потрібна для виконання робіт з монтажу санітарно-технічних систем, повинна бути передана монтажній організації, генеральним підрядником або замовником в такі терміни і в такому обсязі:

1. Технічний проект санітарно-технічних систем з кошторисами, каталогами з деталями з прив'язанням до місцевих умов - при укладанні угоди на виконання монтажних робіт в двох екземплярах.

2.    Робочі креслення і складені за ними кошториси за 3 місяці.

3.    Паспорта (сертифікати) на обладнання, з актами технічних випробувань за місяць до початку робіт в двох екземплярах.

4.    Основні будівельні креслення будинку ( плани поверхів,
розташування балок, характерні перерізи будівель.) за 3 місяці до початку робіт в 1- екземплярі.

Монтажне проектування виконується двома способами:

1.      Монтажні ескізи складають на основі робочого проекту санітарно-технічних приладів і розмірів з натури.

2.      Монтажні проекти складають на основі робочих будівельних креслень і проекту санітарно-технічних приладів з урахуванням комунікацій іншого призначення.

 Монтажні проекти розробляють до початку будівництва будинку, в цьому і перевага і перед монтажними ескізами. Але монтажні ескізи мають свої переваги, заміри роблять з натури усіх систем санітарно-технічного обслуговування.

Монтажне проектування приймає за основу два положення:

1.      Застосування типових монтажних положень пристроїв, обладнання, трубопроводів, по відношенню до будівельних конструкцій.

2.      Максимальне використання стандартних і типових деталей трубопроводів.

В донному проекті монтажні креслення приведені на першому листі графічного пояснення.

2.5 Визначення техніко-економічних показників проекту

Необхідними умовами перебігу виробничих процесів на підприємстві є: постійне підтримання в робочому стані машин та устаткування, інших засобів праці, своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментом, енергією, виконання транспортних операцій та інших зв'язаних з ними робіт. Усе це має здійснювати ефективно діюча система технічного обслуговування виробництва.

У мережах системи технічного обслуговування виробництва виконують такі функції:

 Ремонт технічного , енергетичного, транспортного та іншого-устаткування, догляд за ним і налагодження. Забезпечення робочих місць інструментом і пристосуваннями як

власного виробництва, так придбаних у спеціальних виробників. Переміщення вантажів, виконання вантажно-розвантажувальних

робіт. Забезпечення підрозділів електричною та тепловою енергією,

паром, газом, стиснутим повітрям тощо. Своєчасне забезпечення дільниць сировиною, основними та

допоміжними матеріалами. Складання та зберігання завезених матеріальних ресурсів, а також

окремих складальних одиниць готових виробів.

До системи технічного обслуговування виробництва входять відповідні структурні підрозділи підприємства.

Інструмент не господарство - це сукупність внутрішньовиробничих підрозділів підприємства, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, її обліком, зберіганням і видачею на робочі місця.

Умовою безперервного перебігу виробничого процесу на будівництві є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів, а також міжцехових та внутрішньо цехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення.

2.6 Складання календарного плану - графіка руху робочої сили

Складання календарного плану - графіка руху робочої сили починаємо після розрахунку трудових витрат по даному проекту.

На аркуші №2 креслимо таблицю розрахунку руху робочої сили і всі розрахунки проводимо в ній. Вказуємо кількість людино днів потрібних для виконання кожної роботи, потім визначаємо фактичні трудовитрати І кількість працівників, ділимо фактичні трудовитрати в люд/днях на кількість працівників і дізнаємося кількість робочих днів потрібних для виконання певної роботи.

Після загального розрахунку визначаємо потрібну кількість днів для виконання всіх робіт, а також підраховуємо кількість людино/днів і визначаємо коефіцієнт нерівномірності.

Відповідно до складеного графіку розраховуємо графік завезення основних і допоміжних матеріалів. В даному розрахунку вказуємо вид транспортного засобу для транспортування матеріалів і дні коли їх будуть завозити. Матеріали завозяться за декілька днів до початку виконання робіт.

2.7 Складання графіку завезення матеріалів

Складання відомостей про доставку основних і допоміжних матеріалів потрібно для створення відповідних кошторисних документів і документів на постачання даних матеріалів на об'єкт монтажу в певні дні. Ця специфікація складається на основі всіх санітарно-технічних систем, а саме: опалення, водопостачання, водовідведення та газопостачання.

Специфікація складається на всі матеріали необхідні для даної системи, а саме: трубопроводи різних діаметрів, вказується кількість запірної, регулюючої та водорозбірної арматури, санітарне технічних приладів та обладнання.

Відповідно до календарного графіка виконання санітарно-технічних робіт і складеної специфікації на всі системи, складаємо графік привезення матеріалів на об'єкт монтажу. Цей графік складають з урахуванням виконання робіт по монтажу окремих систем і завозять на передодні в тій послідовності в якій виконуються монтажні роботи. Завезення матеріалів здійснюється на вантажних автомобілях вантажопідйомністю від 5 до 20 тон. Розвантаження здійснюють також автокранами або баштовими кранами, що допомагає скоротити строки вантажно-розвантажувальних робіт.

Список використаної літератури

1.               Репин Н.Н., Шопенский Л.А. «Санитарно-технические устройства й газоснабжение зданий. Москва Стройиздат, 1975г.

2.               Державні будівельні норми України ДБН Д.2.2-16-99 Київ 2000р.

3.               Державні будівельні норми України ДБН Д.2.2-17-99Київ 2000р.

4.               Державні будівельні норми України ДБН Д.2.2-18-99Київ 2000р.

5.               Державні будівельні норми України ДБН Д.2.2.-19-99Київ 2000р.

6.               В.ГІ. Говоров, А.Л. Стешенко «Произвбдство санитарно- технических работ» Москва «Стройиздат» 1976г

7.               В.Ф. Дроздов «Санитарно-технические устройства зданий», Москва «Стройиздат» 1980 г.

8.               Б.А. Журавлев «Справочник мастера-сантехника» Москва Стройиздат 1987г.

9.               Л.Д, Богуславський, В.С. Малина. «Санитарно-техничнеские устройства зданий» Москва «Вьішая школа» 1980 г.

Страницы: 1, 2