скачать рефераты

МЕНЮ


Планування розслідування кримінальних справ

Планування розслідування кримінальних справ

1

План

Вступ..........................................................................................3-4

Розділ І. Поняття і суть криміналістичної версії....... 5-25

1.1Поняття гіпотези і версії їх спорідненість та відмінність................5-14

1.2Види версій.........................................................................................20-25

Розділ II. Висунення версій............................................25-60

2.1Фактичні підстави висунення версій..................................................25-37

2.2Логічні підстави побудови системи версій по справі......................37-49

Розділ III. Перевірка версій................................................ 60-71

Розділ IV. Планування розслідування...............................71-103

3.1 Поняття та принципи планування....................................................71-78

3.2 Етапи процесу планування і елементи плану розслідування..............8-83

3.3 Планування розслідування у різних слідчих ситуаціях.....................83-96

3.4Техніка планування розслідування....................................................96-103

Висновок..............................................................................................104-105

Список використаних джерел …………………………………… .106-107

Вступ

Розслідування злочинів являє собою пізнавальну діяльність перед слідчим стоять завдання - швидко і повно розкрити злочин , виявити винних , не допустити притягнення до кримінальної відповідальності невинних .

На початку розслідування у більшості випадків невідомими є багато юридично важливих обставин події що відбулися , з приводу якої порушено кримінальну справу , конкретні особи , причетні до вчинення злочину .

Слідчий повинен пізнати невідоме та встановити всі необхідні по справі факти . В залежності від кількості, якості встановлених фактичних обставин та їх кримінально-правові кваліфікації він приймає рішення про направлення справи у суд для розгляду її по суті або про зупинення чи закриття кримінальної справи .

Працюючи над справою , слідчий встановлює відомості що мають для нього інтерес у спеціальному , закріпленому законом - процесуальному порядку : шляхом проведення слідчим дій , за допомогою встановлення доказів . процесуальний прядок дослідження обставин справи забезпечує надійні, об'єктивні способи і форми отримання достовірних доказів . Успішному застосування процесуальних норм допомагають наукові тактичні і технічні прийоми і засоби криміналістики .

Сам злочин як подія , що мала місце у минулому , звичайно не може бути сприйнята слідчим лише за допомогою так званого „живого споглядання" , тобто тільки з допомогою органів чуття . Такому безпосередньому сприйняттю

слідчого можуть піддатися лише матеріальні сліди і наслідки перевіряємо! події, що збереглися до часу розслідування . Для того щоб розшукати ці сліди , оцінити ті значення і за їх допомогою відтворити подію яка мала місце в минулому , необхідна напружена розумова діяльність . При цьому важливим інструментом пізнання невідомих обставин у процесі розслідування являються гіпотези . У сфері судово-слідчої діяльності гіпотези прийнято називати версіями. Версія це та сама гіпотеза , що застосовується сотні раз кожного дня кожним з нас , але вона має суттєву особливість . Версія застосовується у сфері розслідування злочинів і тому її застосування має важливе юридичне значення , а також деякі особливості які притаманні лише версіям .

Кожна версія має або підтвердитися або спростуватися . Для того щоб визначити правдивість версії, її необхідно перевірити . Для ефективної перевірки всі заходи що спрямовані на це мають бути сплановані . Оскільки тільки заздалегідь сплановані дії можуть бути ефективними , цілеспрямованими і мати прогнозований результат.

Ось так я коротко написав про тему своєї дипломної роботи . Що таке гіпотеза ? Що таке версія ? В чому вони відрізняються і в чому співпадають ? Як висуваються версії та як вони перевіряться ? А також що таке планування , план та які існують тактики планування ? Відповісти собі на це питання можна прочитавши дипломну роботу яку Ви тримаєте в руках .

Розділ І. Поняття і суть криміналістичної версії

1.1 Поняття гіпотези і версії. їх спорідненість та відмінність

Розвиток людського знання взагалі і судово-слідчого проходить ряд станів. Першим являється поставлення ( а в сфері кримінального провадження виникнен-ня) проблеми (слідчої ситуації), котра являє собою свідоме протиріччя, що по-требує вирішення.

Для того , щоб вирішити проблему , висувають гіпотезу (версію), котру Можна розглядати як обґрунтоване припущення, яке має вирішити проблему. Достовірний характер ця гіпотеза (версія) отримує тоді, коли вона витримує перевірку суспільного ( слідчого) практичного (коли вдається доказати версію).

В науковому плані гіпотеза розуміється як засіб інструмент пізнання, як особлива форма мислення , яка дозволяє вийти за межі вивчаємого кола фактів , пояснити їх та передбачити нові, синтезувати знання - об»єднати деяку отриману сукупність інформації в систему знань.

Гіпотеза це припущення, яке несе в собі нове знання , вірогідність котрого обґрунтована шляхом аналізу фактичних даних з урахуванням вже відомих зако-номірностей об'єктивного світу Бандура О.А., Лукашевич В.Г. Криминалистическая версия : гносеологический, логический и психологический аспекты- К.-1991-е. 7.

.

В науковій літературі, крім тлумачення гіпотези як проблематичного, віро-гідного знання, виділяють ще два значення цього терміну : 1) у широкому розу-мінні - як догадку, про щоб не було , як описову гіпотезу, яка як правило явля-ється коротким резюме вивчаємих явищ, що описує загальні форми і зв'язки ;

2) у вузькому розумінні - як наукову гіпотезу, котра завжди виходить за межі вивчаємого кола фактів, пояснює їх і передбачає нові факти, систематизуючи знання , наукова гіпотеза дозволяє об»єднати деяку отриману сукупність інформа-ції у систему знань і утворює теорію, якщо її припущення підтверджується практи-кою Кондаков Н.И. Логический словарь -справочник- М.-1975-с. 119.

Зазвичай гіпотеза (припущення) так чи інакше пов'язана з проблемною ситуацією , тобто з питаннями , які виникли у ході будь-якої діяльності. В психо-логічному плані припущенню відповідають суб'єктивні стани сумніву, невпев-неності. Ці сумніви отримують форму припущень , котрі потребують перевірки. Тому гіпотеза в гносеологічному плані представляє собою форму переходу від незнання до знання , від пізнання фактів до пізнання закономірностей, зв'язків. Таким чином , гіпотезу допустило розглядати як форму і процес відображення явищ матеріального світу у свідомості людини.

Гіпотеза грає велику роль у створенні і розвитку наукової теорії. Вона як правило необхідна завжди в початковій стадії наукового дослідження, так як внутрішні зв'язки і закономірності розвитку речей і явищ об'єктивного світу недосяжні прямому спостереженню Андреев И.Д. Теория как форма организации научного знания .-М.-1979-С.24.. Гіпотеза являється методом розвитку знань, який зазнав тривалої еволюції у ході розвитку науки і в наш час сам став об'єктом наукового дослідження Меркулов И.П. Метод гипотез в истории научного познания- М.-1973-С.17.

.

Науковий аналіз формування гіпотези відбувається з проникненням у гли-бинні аспекти творчості. Серцевиною гіпотези являється припущення про можливі причини досліджуємого явища (події). Ядро припущення складає ідея-припущен-ня. Ідея представляє собою особливу форму відображення дійсності. Особливість ідеї як форми відображення дійсності полягає у тому, що вона відображає не річ або якість, як вони існують, а розвиток речей у всіх їх зв'язках. Наукова гіпотеза виникає і розвивається із потреб досягнення об'єктивно-істинного знання про світ, з допомогою гіпотез відбувається пізнання його об'єктивних якостей і закономір-ностей. Як і інші форми пізнання , гіпотеза є відображення матеріальної дійсності у свідомості людини , суб'єктивним чином об'єктивного світу. Наукова гіпотеза дає адекватне знання про закономірності зовнішнього світу , зміст її залежить не від людини , а від явищ об'єктивного світу і законів його розвитку . В яких же випадках використовується гіпотеза? В науковій літературі описують три основні випадки:

- коли відомі факти є недостатніми для пояснення причинної залежності явища, а
є необхідність в тому, щоб її пояснити;

- коли факти є складними і гіпотеза може узагальнити знання в даний момент , як
перший крок до їх роз'яснення;

- коли причини , які виробили чи виробляють факти, недосяжні досвіду, а між
тим дії чи наслідки їх можуть бути вивчені.

Як і вся інша форма об'єктивно-істинного знання про світ , гіпотеза не дзер-кально-мертвий зліпок з дійсності, а активний творчий процес її відображення.

В кожній гіпотезі слід відрізняти дві сторони : 1) що і наскільки точно вона відображає в об'єктивному світі; 2) які перспективи в подальшому розвитку наукового пізнання вона відкриває. При цьому друге залежить від першого. Ефективність чи неефективність , життєздатність чи нежиттєздатність гіпотези визнача-ється і вимірюється степінню її об'єктивної істинності.

Припущення в гіпотезі втратило б свій зміст, якби в ньому наперед була передбачена нереальність його змісту. Більше того , вчений , висуваючи гіпотезу , виходить з того , що у майбутньому можна буде довести її правильність. Особливості припущення у гіпотезі полягають у наступному:

- це припущення слугує засобом пізнання предмету , його суттєвих зв'язків і
закономірностей;

- присутнє в ньому знання носить вірогідний характер;

- у процесі обґрунтування і розвитку гіпотези воно повинно бути або доведено або заперечено і замінено іншим;

на його основі будується система знань, яка дозволяє виявляти нові факти і
закономірності, та як наслідок воно слугує знаряддям розвитку знання.

Завданням дослідника у кожному конкретному випадку , для кожної окремої гіпотези - знайти такий шлях (чи їх сукупність ), за допомогою якого можна її перевірити і таким чином пов'язати з практикою, щоб гіпотеза могла або перетво-ритися з вірогідного знання у достовірне , або була б заперечена як непідтверджена.

Між процесом наукового дослідження та розслідування злочину існує ана-логія. Вони являють собою різновиди пізнавального процесу і розвиваються у відповідності з його законами. По своїй логічній природі версія являє різновид гіпотези, оскільки під гіпотезою в широкому змісті слова розуміється обґрунтована на емпіричних даних догадка про існування якогось достовірно невідомого явища, достовірно невідомого зв'язку між явищами Старченко А.А. Гипотеза . Судебная версия- М- 1962 - с.72. .

Термін «версія» в перекладі з латинського слова “versare” означає пояснити різним чином. Французький варіант цього слова - "переклад, тлумачення" .3 цим терміном зазвичай пов'язують одне із деяких можливих, відмінних один від одного пояснень чи тлумачень якого-небудь одного й того ж факту , явища , події . Відносячи версію до різновиду гіпотези багато авторів криміналістичної літератури, обґрунтовують це таким чином Більш детально аналіз такого співвідношення див. : Белкин Р.С.Курс советской криминалистики- М.-1978. Т.2 -с.286-304.

. Оскільки подія злочину вже відбу-лася і безпосереднє її сприйняття слідчим є неможливим, то встановити і довести її можливо лише за допомогою інших фактів, причино пов'язаних зі злочином. Діяльність по розслідуванню цієї події направлена у минуле. Діалектика пізна-вального процесу йде від виявлення і дослідження слідів - відображень події зло-чину в оточуючій його матеріальній обстановці (“матеріальні сліди ") і в пам'яті людей ("ідеальні сліди"). В цьому процес встановлення істини по справі розви-вається від неповного і неточного , вірогідного знання до все більш повного і точ-ного, достовірного знання , від зовнішньої сторони події - до виявлення та фіксації зв'язків , існуючих між окремими фактами і обставинами досліджуємої події, від знання про теперішнє до знання про минуле.

Основну роль у цьому процесі грає мислення, і як наслідок абстрактно-теоретичні, раціональні методи дослідження. До них відносять метод ретросказан-ня, під яким розуміють процедуру опосередкованого , вивідного отримання знань про минулі події, речі і т.д. на основі знань про теперішні чи минулі події. Кондаков Н.И. Логический словарь - справочник -М.-1971-С.85. /З/

/З/ Никитин Е.П. Метод познания прошлого //Вопросы философии- М. -1966. №8- с.34.10

З логіко-гносеологічної точки зору знання, отримані в результаті використан-ня цього методу, носить вірогідний характер. Для слідчого це означає, що воно потребує в подальшому обґрунтування , доказування, в зв'язку з чим він повинен бути готовим до того ,що та чи інша обставина може не підтвердитися. Крім того , виникає складна гносеологічна і методична проблема оцінки кінцевого результату пізнання - переходу вірогідного знання в достовірне, так як між ними немає чіткої визначеної грані і абстрактна можливість випадкового збігу обставин теоретично ніколи не виключається. Тому розслідування злочинів обґрунтовано розглядають як різновид пізнавального процесу Лузгин И.М. Расследование как процесе познания -М.-1969-Ч.68, який не може не проходити без дотримання законів логічного мислення , використання методів наукового пізнання , серед яких метод гіпотез займає особливе місце.

В юридичній практиці терміном "версія" визначають будь-яке припущення. Так, інколи "пошуковими версіями " називають припущення про місцезнаходжен-ня слідів злочину в конкретній просторово-речовій обстановці розслідування. Достовірні знання тут отримуються шляхом виявлення і пояснення безпосередньо сприймаючих фактів.

Слід зазначити , що ототожнювати гіпотезу і версію неможливо. Треба пого-дитись з точкою зору тих вчених ( Г.В. Арцишевського, Р.С.Бєлкіна, Я.Л.Пещака, Р.С. Ратінова, В.П. Колмакова та ін.), котрі бачать відмінність версії від гіпотези не в її пізнавальній природі, а у специфіці умов використання , висунення і прак-тичної перевірки, що відображає загальну відмінність слідчого пізнання від науко-вого дослідження .

В узагальненому виді ця відмінність виглядає таким чином :

застосування в специфічній сфері суспільної практики - розслідуванні злочинів;

оперування фактами і обставинами , що мають значення для встановлення
істини по справі;

законний характер процесу зібрання інформації при висуненні і перевірці
версій;

наявність суттєвих часових обмежень у процесі розслідування злочинів;

значна обмеженість і ненадійність фактологічної основи;

велика протидія зацікавлених осіб при перевірці версій;

якщо при вирішенні наукової проблеми у ряді випадків обмежуються однією
гіпотезою, то у процесі розслідування злочину необхідно висувати та перевіряти
всі версії, котрі можливо висунути.

Версія - це з одного боку окремий метод науки криміналістики , який являє собою систему рекомендацій по використанню узагальненого досвіду і методів логічного мислення для визначення на початковому етапі судово-слідчого пізнання його направлень і очікуваних результатів , з метою вибору засобів практичної діяльності по перетворенню вірогідного знання про подію злочину в достовірне.

З іншого боку , версія - це вірогідна інформаційно-логічна модель проблем-ної слідчої ситуації, результат розумової діяльності слідчого. Такий підхід відкри-ває визначені перспективи для подальших теоретичних розробок цієї окремої криміналістичної теорії і створює підставу більш повного і точного функціонуван-ня використання версій на практиці Бандура О. А. , Лукашевич В.Г. Криминалистическая версия : гносеологический, логический и психологический аспектьі.-К.-1991 -ч.27.

.

Слідчий висуває версії на основі аналізу, узагальнення отриманих даних. Версія висувається у формі припущення про невідомі обставини справи. Із кожного припущення, умовно прийнятого за істину , уявно виводяться висновки , наслідки , котрі можуть або повинні бути виявлені у випадку якщо версія відповідає тому , що відбулось в дійсності. Наявність або відсутність цих логічних висновків у дійсності відбувається за допомогою проведення слідчих дій , які вирішують долю версії. Перевірка версій відбувається у плановому порядку : план розслідування справи являється планом перевірки висунутих версій. Результати перевірки дозво-ляють підтвердити або ж спростувати версію як неправдиву.

Розслідування кожного злочину зовні виглядає як проведення ряду слідчих дій. Однак виконання навіть великої частини слідчих дій частіше за все недостат-ньо для розкриття злочину . Якщо ці дії здійснюються стихійно , то встановлені факти можуть бути уривочні, неповні та викликати протиріччя.

Для виконання завдань розслідування необхідно , щоб слідчі дії проводились не випадково, а в межах єдиної системи , що забезпечить швидке , всебічне та об'єктивне встановлення істини по справі. Важливо , щоб у кожний момент розслі-дування , слідчий чітко усвідомлював , які факти , у якому напрямі і як саме слід встановити. Тільки в такому випадку отримані факти матимуть взаємозв'язок, будуть доповнювати один одного , створювати ланцюг доказів, необхідний для обґрунтованих, логічних висновків слідчого , прокурора, суду. Така системність, цілеспрямованість та об'єктивність дій слідчого забезпечується правильним вису-ненням і перевіркою версій.

Кожна версія - це передусім припущення, висунуте слідчим по справі. Віро-гідний характер знання, що присутній у версії - це її перша ознака. Ця ознака означає, що висунута версія , як би схожа на правду вона не була, вона потребує подальшої обов'язкової перевірки і не може бути основною для остаточних вис-новків слідчого чи суду про наявність чи відсутність у даному випадку злочину, про винність чи невинність конкретної особи.

Діалектика пізнання на досудовому слідстві полягає в тому, що версії після перевірки або спростовуються , або підтверджуються . В обох випадках версія до моменту закінчення перевірки своє пізнавальне призначення виконала, вона пере-стає бути припущенням , втрачає ознаки проблематичності, вірогідності.

Припущення , яке присутнє у версії, виходить із аналізу і узагальнення ви-хідних даних. Узагальнюючі ці вихідні дані, версія тим самим впорядковує, пов'язує їх, дає їм певне пояснення та попередню кримінально-правову і доказову оцінку. Окрім припущення про невідомі обставини , кожна версія таким чином має ще одне призначення-пояснити та оцінити отримані дані Ларин А.М. От следственной версии к истине. М, 1976,с.24..

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.