Формування асортименту, контроль якості та організація торгівлі напівкопченими ковбасними виробами

Середнi проби переносять у попередньо зваженi стерильнi бюкси, якi потiм знову зважують: з рiзницi мас визначають масу взятого зразка. Масу зразка можна визначити i об'ємним методом. Для цього використовують спецiально пiдготовленi пробiрки, на стiнках яких (на рiвнi 10 мл рiдини) наносять риску (нарiзання алмазом). У пробiрки наливають 8 мл фiзiологiчного розчину або води i стерилiзують. Дотримуючись стерильностi, невеликi шматочки проби вносять у пробiрки в кiлькостi, що забезпечує пiдйом налитої рiдини до нанесеної риски (по нижньому менiску).

Зважену пробу переносять у стерильну ступку i старанно розтирають, додаючи стерильний фiзiологiчний розчин або стерильну воду з розрахунку розведення матерiалу в спiввiдношеннi 1:10. Проби продуктiв щiльної консистенцiї розтирають у ступцi, додаючи невелику кiлькiсть стерильного пiску. При розтираннi проб варених виробiв мастильної консистенцй (лiвернi ковбаси та iн.) стерильний пiсок можна не додавати. Препарати фарбують по Граму.

Загальна кiлькiсть мiкробiв в одному грамi продукту. Стерильною градуйованою пiпеткою беруть 0,2 мл iз верхнього шару рiдини i переносять на середину дна стерильної чашки Петрi. Потiм туди наливають 12-15 мл розплавленого i охолодженого до 45-50 °С м'ясопептонного агару. Обережно похитуючи чашку, внесений матерiал змiшують iз середовищем i рiвномiрно розподiляють по всiй поверхнi. Чашки з посiвами кладуть у термостат при 37 °С.

Через 48 годин чашки виймають iз термостата i пiдраховують загальну кiлькiсть колонiй (в глибинi i на поверхнi середовища). Для визначення кiлькостi мiкробiв в 1 г продукту пiдраховану кiлькiсть колонiй множать на 5 i на ступiнь розведення.

Характер мiкрофлори. 0,1 мл суспензiї наносять на по верхню м'ясопептонного агару, захололого в чашках. Внесену рiдину стерильним скляним шпателем рiвномiрно розподiляють по всiй поверхнi середовища. Чашки з посiвами кладуть у термостат при 37 °С. Через 24 години чашки з посiвами виймають iз термостата i визначають характер мiкрофлори, оглядаючи колонiї за допомогою лупи або пiд малим збiльшенням мiкроскопа. Із колонiй, запiдозрених на кишкову паличку або патогенну мiкрофлору, готують мазки i фарбують їх по Граму.

Бактерiї групи кашечної палачки i сальмонелли. 0,1 мл суспензії наносять на поверхню елективного середовища (Ендо або Левiна), захололого в чашках. Внесену рiдину рiвномiрно розподiляють по всiй поверхнi середовища. Чашки з посiвами кладуть у термостат при 37 °С. Через 24-36 годин чашки з посiвами виймають iз термостата i оглядають посiви для того, щоб визначити наявнiсть бактерiй групи кишечної палички i сальмонел. На фуксинсульфiтному агарi (середовище Ендо) бактерії групи кишечної палички утворюють темно-червонi колонiї з металевим блиском; паратифознi бактерiї -- круглi, прозорi або напiвпрозорi з блакитним вiдтiнком.

На середовищi Левiна бактерії групи кишечної палички утворюють чорнi колонiї, обведенi свiтлою зоною або обiдком; паратифознi бактерiї ростуть у вигляді прозорих, нiжно-рожевих або рожево-фiолетових колоній. Iз пiдозрiлих колонiй готують мазки, фарбують їх по Граму i дослiджують на рухливiсть.

3.3 Приймання, пакування та зберігання напівкопчених ковбасних виробів

Правила приймання напівкопчених ковбас проводять по ДСТУ 2792 - 73.

Не допускаються для реалізації ковбаси, якi мають такi вади: забруднення, плісняву, слиз на оболонці, поламані батони, пухкий фарш, наявність у фаршу шматочків жовтого шпику (в ковбасах вищого і першого сорту не допускається, в ковбасах другого сорту -- не більше 10 %), великих порожнин, наявність під оболонкою набрякань жиру більше 3-4 мм, сильно обплавлений шпик або сірий незабарвлений фарш.

Варенi ковбасні вироби упаковують у металеві та дерев'янi ящики вагою нетто 20 кг, а напiвкопченi та копченi для тривалих перевезень -- в залитi топленим жиром бочки вагою нетто не бiльше як 100 кг. На кожному упакованому ящику чи бочцi зазначають назву підприємства та його пiдвiдомчiсть, назву виду й сорт ковбаси, вагу нетто й тари, номер ДСТУ, а в середину ящика чи бочки кладуть ярлик, в якому додатково вказано дату виготовлення і прізвище майстра та пакувальника.

Кожна партiя ковбасних виробiв (одного виду й сорту) супроводжується посвідченням про якість, в якому зазначають назву відправника, номер транспортного документа, назву ковбаси, кількість мiсць та вагу нетто (по кожному виду окремо), дату виготовлення, вміст вологи i строк реалізації. Ковбаси, якi надходять у торговельнi підприємства, старанно оглядають (не менше 10 % батонiв) і вiдбирають для органолептичного дослідження не менш як 2 батони, якi розрізують уздовж, знiмають з однієї половини оболонку і визначають зовнiшнiй вигляд та запах ковбаси, а також стан фаршу-- колір, консистенцію, рисунок, запах та смак.

Ковбаси перевозять в умовах, що забезпечують збереження їх якості.

Ковбаснi вироби на далекi вiдстанi перевозять у вагонах - холодильниках i на машинах з ізотермічними кузовами. У теплу пору року ковбаснi вироби, якi швидко псуються, перевозять при температурі, не вище 8 оС.

Зберiгати ковбаси потрiбно в пiдвiшеному станi в охолоджуваних примiщеннях при температурi вiд О до 6 °С i відносній вологостi повiтря 75-80 % протягом таких термiнiв: варенi та фаршированi ковбаси, сосиски й сардельки i м'яснi хліби - 2 доби; Столичну ковбасу - З доби; сальтисони Сiрий та Київський з поросят та Український -- вiдповiдно 12 год. i 1 добу, решту сальтисонiв -- 2 доби; лiвернi ковбаси ІІІ сорту -- 12 год, решту лiверних ковбас 1 добу; кров'янi ковбаси i копчену І сорту -- З доби, решту копчених ковбас --12 год, паштети -- 1 добу; напiвкопченi ковбаси: Донбаську та Українську смажену-- вiдповiдно 2 та 5 дiб, решту напiвкопчених ковбас -- 15 дiб; сирокопченi, сиров'яленi й копчено-варенi ковбаси -- вiдповiдно 6,3 i 1 мiсяць (напiвкопченi й копченi ковбаси зберiгаються в упакованому виглядіi). У неохолоджуваних примiщеннях при температурi, не вище 15 °С, можна зберiгати в підвішеному станi тiльки напiвкопченi ковбаси (крiм Донбаської та Української смаженої) 10 дiб та Особливу субпродуктову -- 5 дiб. В охолоджуваних примiщеннях при температурi 9 ОС можна зберiгати в упакованому виглядi напiвкопченi ковбаси (крiм Донбаської та Української смаженої -- 1мiс., сирокопченi й сиров'яленi -- б мiсяцiв i копчено-варенi - 4 мiсяцi. Тривалiсть та режими зберiгання готової продукцiї приведенi у (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Тривалість та режими зберігання готової продукції

Норми убутку, який наявний при зберiганнi ковбасних виробiв, установлено окремо для кожного виду ковбаси залежно вiд наявностi охолодження та пори року. Норми природного убутку в роздрiбному продажi установлено для всiх магазинiв для холодної пори року i теплої. Для магазинiв, що мають охолодження цi норми такi: варенi та фаршированi ковбаси, сальтисони i м'яснi хлiби -- 0,80 %; лiвернi та кров'янi паштети - 0,85 %; сосиски та сардельки -- 0,90 %; напiвкопченi ковбаси -- 0,64 %; копчено-варенi ковбаси -- 0,55%. Для магазинiв, якi не мають охолодження, в лiтню пору року перелiченi вище норми становлять вiдповiдно: 0,85; 1,0; 0,8; 0,3; 0,4 і 0,65 % незалежно вiд термiну зберігання. Часові норми усихання ковбас при зберіганні їх у холодильнику показані у (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Часові норми усихання ковбас при зберіганні їх у холодильниках

РОЗДІЛ 4 Організація торгівлі напівкопченими ковбасними виробами в торговельній мережі магазину „Україночка” Полтавської обл., м. Лубни

4.1 Стан ринку напівкопчених ковбасних виробів.

Як свідчать результати вибіркового обстеження стану роздрібної торгівлі м'ясопродуктами, асортименту та цін на них, проведеного навесні у магазинах міста Лубни Полтавської області, більше половини м'ясної продукції (як вітчизняного, так і іноземного виробництва), що реалізується в роздрібній торгівлі, припадає на ковбаси. При цьому їх асортимент постійно розширюється - від 7-8 до 34-35 найменувань.

Найширший асортимент варених ковбас та м'ясного копчення. 29% магазинів (здебільшого фірмові крамниці м'ясокомбінатів та продовольчі середнього розміру) торгують тільки вітчизняними ковбасами, 8% магазинів і павільйонів (майже всі - приватні) - імпортною продукцією. Середня роздрібна ціна на копчену продукцію більше ніж удвічі перевищує середню роздрібну ціну варених ковбас і майже у 1,5 раза - середню роздрібну ціну напівкопчених ковбас. Істотних розбіжностей цін на аналогічну вітчизняну та іноземну продукцію не спостерігається. Разом з тим, зафіксовано велику диференціацію роздрібних цін на один і той же різновид ковбасних виробів у різних магазинах (навіть у межах одного району).

А дешевий асортимент - варені ковбаси 2 сорту, ліверні та кров'яні, зельц, паштети "Субпродуктовий", "Особливий" тощо - "вимивається" з торговельної мережі. Лише в п'ятій частині обстежених магазинів було представлено 2-5 найменувань дешевих виробів, а в третині - жодного.

Четверо з п'яти покупців - за фірмову торгівлю.

Призупинити зменшення обсягів продажу м'ясопродуктів каналами так званої організованої торгівлі можливо, якщо знизити роздрібні ціни (тим більше, що за останні шість років вони зростають у півтора раза швидше, ніж на інші продовольчі товари). Для цього, на думку фахівців, слід не лише зменшити собівартість виробів, але й розвивати мережу фірмової торгівлі.

Замість спеціалізованих крамниць "М'ясо", що зникли ще на початку 90-х років з комерціалізацією торгівлі, постануть фірмові магазини м'ясопереробних підприємств. Аналіз свідчить, що у фірмових магазинах асортимент продукції зазвичай ширший у 1,2-1,3 раза, ціни - нижчі на 5-7%, значно вища якість. Фірмова торгівля відсікає зайвих посередників і швидко реагує на зміну запитів та смаків покупців. Загалом кожне м'ясопереробне підприємство в Україні повинно мати не менше десятка фірмових магазинів і кілька десятків спеціалізованих відділів в універсамах та гастрономах. До речі, майже 80% потенційних покупців м'ясопродуктів - за фірмову торгівлю, але користуватися її послугами можуть лише 22% з них. Навіть у великих містах-мільйонерах розвиток фірмової торгівлі м'ясопродуктами поки що не перевищує 40% від необхідного рівня.

За оцінками БІЗНЕСа, у 2005 році мешканці України з'їли приблизно 220 тис.т ковбасних виробів і копченостей. Однак думки операторів стосовно цього неоднозначні. Офіційна статистика прояснити дану ситуацію не в змозі. За попередніми оцінками Держкомстата, виробництво ковбасних виробів в Україні в 2005р піднялось на 25% (до 191,6 тис.т, без обліку випуску продукції підсобними і малими підприємствами). Разом з тим, за даними того ж Держкомстата, за 9 місяців минулого року роздрібні підприємства продали 64,5 тис.т ковбасних виробів.

Крупні м'ясопереробні заводи (МПЗ) поступово ”видавлюють” з ринку дрібні підприємства, які, як правило, не завжди пред'являють звіти Держкомстату.

Асортимент. На сьогоднішній день здивувати покупців широким асортиментом ковбасних виробів уже важко. За минулі роки більшість виробників намагались максимально його розширити, що, на їх думку, повинно було сприяти реалізації ковбаси. Також асортиментна „лінійка” поповнилась продукцією, виготовленою по розробленим тим чи іншим виробником рецептами (упор робили на копченості). В результаті, номенклатура випускаємої продукції ковбасних виробів стала значно ширшою, але об'єм продажу у більшості виробників так і не виріс.

За оцінками операторів, у 2005 році кардинальних змін в структурі продажу ковбаси не відбулось. Незначно збільшився продаж напівкопчених ковбас - на 2-3 відсотки за рік. Питома вага продажу варених ковбас - знизилась. Основна причина таких змін - напівкопчені ковбаси мають кращі споживні властивості. Добавимо, що в 2005 році зріс попит на ковбасні вироби середньої і дорогої цінових груп. Доля продажу дешевої продукції, за оцінками операторів в середньому знизилась на 10 відсотків. А в деяких оптовиків продажу вареної ковбаси дешевих видів скоротились в два і більше рази.

Збут. За останній рік - півтора відбувається збільшення МПЗ, які поступово витісняють за ринком малих виробників. Відповідно статданим в 2004 році виробництвом ковбас займались майже 1000 підприємств, а в 2005 - менше 900. Хоча невеликі підприємства не взмозі виконувати стабільні поставки продукції, гарантувати її стабільну якість, про те торговці відмічають, що і у них є козирь - мобільне реагування на риночці зміни в ціні. Зараз на ринку існують наступні торгові марки: „Арго”, „Добра”, „Славянка”, „Русанко”, „Тернопільські ковбаси”, „Колос” та багато інших. Але широку рекламу продукції майже ніхто не проводить.

Прогноз. За оцінками підприємців, знизиться ціна на готові ковбасні вироби: мінімум - на 5%, максимум - на 20%. Очікується, що продаж ковбаси збільшиться на 5-10%.

Ринок в цифрах. Товар реалізуємий на ринку - ковбаса напівкопчена.

Об'єм ринку у 2005 році - 220тис.т, або 600 млн. грн.

Кількість операторів - виробників-більше 1000, компаній-дистриб'юторів- приблизно 40, оптовиків - більше 200.

Доля продажу вітчизняної і імпортної продукції - вітчизняної - 95-97%, імпортної - 3-5%.

4.2 Економічна характеристика діяльності та стан матеріально-технічної бази магазину „Україночка” Полтавської обл., м. Лубни.

Магазин „Україночка” розташований в с. Вищий Булатець Лубенського району Полтавської області. Площа магазину 80 м2, 50 м2 - площа торгового залу і 30 м2 - підсобних приміщень. Він розташований в окремій, капітальній будівлі. Його обслуговують 3 продавці і бухгалтер. Головною адміністративною особою є голова правління. За цілісність товарів і матеріальних цінностей несе відповідальність обслуговуючий персонал магазину.

Торгівлі відведено пануюче місце як галузі, покликаної задовольняти повсякденні потреби населення в товарах і сприяти цим самим підвищенню добробуту населення. Основною задачею діяльності магазину „Україночка” є організація роздрібної торгівлі товарами народного вжитку відповідного асортименту, забезпечення високої культури обслуговування покупців з якнайменшими витратами часу на проведення купівлі товарів, виконання й перевиконання плану роздрібного товарообороту й досягнення найбільшої економічної ефективності роботи магазину.

В (табл.і 4.1) наведено показники прибутковості магазину „Україночка” за останні 3 роки.

Таблиця 4.1.

Показник прибутку магазину „Україночка”

На (рис. 4.1) показано показники прибутку магазину „Україночка” за останні 3 роки.

Рис. 4.1. Показники прибутку магазину „Україночка” за 2003-2004 рр.

Для оцінки роботи магазину також використовують показники рентабельності:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8