Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ЗАТ Шпалерна фабрика "Едем", м. Дніпропетровск

Таблиця 2.13

Обсяги та валюта імпортних операцій ЗАТ «Едем» у 2009 році

Таблиця 2.14

Приклади імпортних операцій з основними видами сировини та устаткування, проведені ЗАТ «Едем» в 2009 році

Продовження табл.2.14

Продовження табл.2.14

Продовження табл.2.14

Рис.2.7. Структура обсягів імпортних операцій в розрізі країн в ЗАТ «Едем» у 2009 році

2.4 Оцінка ефективності та проблеми в зовнішньоторгівельній діяльності підприємства

Як показує аналіз графіку, наведеного на рис.2.8, питома вага обсягів вартості експорту з рівня 85, 5% у 2007 році поступово знижувався до рівня 71,21% у 2009 році, тобто все більша частка обсягу реалізації шпалер ЗАТ «Едем» іде на внутрішній ринок України.

Рис.2.8. Динаміка питомої ваги експорту в загальному обсязі реалізації продукції ЗАТ «Едем» у 2007 – 2009 роках

В табл. 2.15 наведені результати розрахунків податковогое навантаження на діяльність ЗАТ «Едем» у 2007 -2009 рр.. Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.15:

- за рахунок високої питомої ваги експорту та бюджетного відшкодуван-ня експортного ПДВ сумарна сплата податків в бюджет з рівня+15,1 млн.грн. у 2007 році змінилася на доходи від бюджета (-26,5 млн.грн.) у 2008 році та додатково зросла доходами від бюджету (-34,2 млн.грн.) у 2009 році;

Таблиця 2.15

Податкове навантаження на діяльність ЗАТ «Едем» у 2007 -2009 рр.

Продовження табл.2.15

- при цьому бюджет постійно невідшкодовує ЗАТ «Едем» все більшу су-му експортного ПДВ з рівня -1,77 млн.грн. у 2007 році до рівня -11,45 млн.грн. у 2008 році та до рівня -23,3 млн.грн. у 2009 році, яка продовжує рахуватися як борг за державою;

- частка бюджетного відшкодування в чистому прибутку після оподатку-вання з рівня 1,81% у 2007 році зросла до рівня 91,4% у 2008 році та зросла до рівня 146,1% у 2009 році, тобто у 2008 – 2009 роках весь чистий прибуток діяльності підприємства створений за рахунок бюджетного відшкодування експортного ПДВ;

-  частка недоотриманого прибутку за рахунок боргу відшкодування ПДВ державою становить від 4,25% чистого прибутку до рівня 80,58% у 2009 році, що відповідно знижує дохідність акціонерів ЗАТ «Едем».

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТНО- ІМПОРТНОЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ ШПАЛЕРНА ФАБРИКА „ЕДЕМ” (М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК)

3.1 Оптимізація зовнішньоекономічних розрахунків при експортно-імпортних операціях за рахунок застосування вексельної форми розрахунків

Як показують дані аналізу прострочення ЗАТ „Едем” нормативних стро-ків отримання експортної виручки після відгрузки шпалер на експорт, втрати ці знаходяться на рівн 0,02 – 0,05% чистого прибутку, тобто від 2,1 тис.грн. до 16,5 тис.грн. Одночасно економічна діагностика фінансового стану підприєм-ства показує, що за рахунок часового розриву між відгрузкою продукції та от-риманням коштів виникає ефект низького рівня абсолютної (негайної) плато-спроможності готівковими коштами. Це приводить до ефекту наявності вели-кого перевищення дебіторською заборгованістю за відпущені товари рівня кре-диторської заборгованості, тобто рівень строкової ліквідності у підприємства в 1,5 раза первищує норматив, але рівень можливості оплати кредиторської заборгованості з негайним строком – проблемний до виконання.

Як показано в розділі 2 в зовнішньоекономічних операціях ЗАТ “Едем” використовувало наступні форми розрахунків:

- при імпорті сировини - форму оплату у вигляді банківського переказу через 60-80 днів після надходження імпортованої сировини на митний кордон України, тобто комерційний кредит з боку експортерів-нерезидентів;

- при експорті власної продукції - форму оплату у вигляді банківського переказу через 60-80 днів після відгрузки експортної продукції під митним контролем на адресу покупця - нерезидента, тобто комерційний кредит з власного боку для імпортерів-нерезидентів.

 Для оптимізації показників схем розрахунків по зовнішньоекономічним операціям в ЗАТ „Едем” в дипломній роботі запропонований алгоритм управлінського рішення по впровадженню векселів на обох етапах експортно- імпортних операцій(рис.3.1):

- оплата імпортного контракту продавцю нерезиденту авальованим векселем (погашення через 70 днів) негайно по факту відгрузки імпортної сировини із відповідним зниженням ціни на імпорт;

- отримання від покупців – дебіторів на іноземному ринку авальованих векселів за відпущену продукцію (шпалери) зі строком погашення 30 – 60 днів після відвантаження товару;

-    врахування отриманих експортних векселів покупців-нерезидентів в комерційному банку (вексельний кредит) до строку погашення векселів та отримання оборотних коштів для продовження оборотних циклів підприємства (нові імпортні поставки).

Схема операцій та грошових потоків при розрахунках в зовнішньоекономічних операціях експорту за механізмом вексельної відстрочки оплати банківським переказом (максимальний ризик експортера) наведений схемами на рис.2.1 при наступних умовах контракту :

-          надання імпортером-нерезидентом авальованого банком імпортера простого векселя зі строком пред”явлення до погашення до 80 днів (не більше контрольного строку в 90 днів);

-          поставка продукції на умовах EWX – франко-склад експортера на заводі (складі) в Україні;

1) Етап 0 - Заключення зовнішньоекономічного експортного договору;

2) Етапи 1,2 – Авалювання нерезидентом – імпортером у своєму банку векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 – Поставка „франко-завод” продукції в обмін на авальований вексель (час Т0);

4) Етап 5 - Поставка експортного контракта на облік в комерційному банку (виконання терміну надходження коштів на рахунок – не більше 90 днів з дня відгрузки продукції);

5) Етап 6 – Заключення з банком А – резидентом договору на інкасування векселю через банк Б – нерезидент ( Тінкас=Т0+ΔТ1), де DТ1<= 70 днів;

6) Етап 7 – направлення банком А інкасової вимоги (з додатком – векселем) в банк Б – нерезидент на сплату коштів за векселем по строку( Твимог=Тінкас+ΔТ2), де DТ2<= 10 днів;

7) Етап 8,9 – направлення банком Б-нерезидентом повідомлення імпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту – згоди імпортера на перерахування коштів з його розрахункового рахунку в банк експортера;

8) Етап 10 – банківський переказ коштів з розрахункового рахунку імпортера в банку Б –нерезиденті на кореспондентський рахунок банку А – резидента в банку Б – нерезиденті

( Ткошти=Твимог+ΔТ3), де DТ3<= 5 днів;

9) Етап 11, 12 – перерахування 50% валютних коштів на розрахунковий рахунок експортера та 50% на транзитний рахунок продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

9) Етап 13 – повідомлення в фіскальні органи фактичного строку виконання експортного контракту та обов”язкового продажу 50% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

Рис.3.1. Схема операцій при експортному контракті на умовах відстрочки оплати банківським переказом при

 видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)

10) Етап 14 – Перерахування гривневого еквіваленту 50% проданої валютної виручки на розрахунковий рахунок експортера

( Текспорт=Ткошти+ΔТ4), де DТ4<= 3 днів;

11) Етап 15 - Сплата можливих штрафів за порушення строків контракту

12) Етап 16,17 – Надання документі в податкові органи та отримання експортного відшкодування ПДВ (20% від суми експортного контракту)

13) Основні ризики схеми контракту для експортера :

а) ненадходження коштів від імпортера (процедура опротестування векселю) експортером чи надходження неповної суми контракту за причиною зміни цін на ринку нерезидента;

 б) фальсифікація авалю векселя банком імпортера та відсутність страхового захисту від ненадходження коштів за поставлену продукцію;

в) перерахування коштів імпортером в строки більше нормативу в 90 днів та штрафні санкції фіскальних органів України;

д) зміна курсу національної валюти та додаткові витрати на конвертацію 50% виручки в національну валюту;

Алгоритм витрат та доходів при розрахунках в зовнішньоекономічних операціях імпорту за механізмом вексельно-форфейтингової операції в розрахунках (мінімальний ризик експортера-нерезидента та відповідне зниження контрактної ціни поставки товарів) наведений на схемі рис.3.2 при наступних умовах контракту :

-          надання імпортером (ЗАТ „Едем”) авальованого банком імпортера простого векселя зі строком пред”явлення до погашення до 80 днів (не більше контрольного строку в 90 днів);

-          поставка продукції(сировини) на умовах EWX – франко-склад експор-тера-нерезидента на заводі експортера ;

-          форфейтинг (продаж) векселя ЗАТ „Едем” форфейтинг-фірмі(банку) за 80 % від суми на право отримання коштів по строку погашення векселя;

Рис.3.2. Схема вексельної схеми операцій при імпортно-експортному контракті на умовах відстрочки оплати

банківським переказом при видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)

1) Етап 0 - Заключення зовнішньоекономічного експортного договору;

2) Етапи 1,2 – Авалювання резидентом – імпортером у своєму банку векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 – Поставка „франко-завод” продукції в обмін на авальований вексель (час Т0);

4)Етап 5 - Поставка імпортного контракту на облік в комерційному банку виконання терміну надходження коштів на рахунок – не більше 90 днів з дня відгрузки продукції);

 5) Етап 6 – продаж експортером векселя по форфейтинговій угоді фірмі- форейтору та перерахування 80% суми на розрахунковий рахунок експортера;

 6) Етап 7 – Заключення фактор –фірмою з банком А – нерезидентом договору на інкасування векселю через банк Б – нерезидент ( Тінкас=Т0+ΔТ1), де DТ1<= 70 днів;

 7) Етап 8 – направлення банком А інкасової вимоги (з додатком – векселем) в банк Б – нерезидент на сплату коштів за векселем по строку ( Твимог=Тінкас+ΔТ2), де DТ2<= 10 днів;

 8) Етап 9,10 – направлення банком Б-резидентом повідомлення імпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту – згоди імпортера на перерахування коштів з його розрахункового рахунку в банк експортера;

 9) Етап 11 – банківський переказ коштів з розрахункового рахунку імпортера в банку Б –резиденті на кореспондентський рахунок банку А – нерезидента в банку Б – резиденті( Ткошти=Твимог+ΔТ3), де DТ3<= 5 днів;

 10) Етап 12, 13 – перерахування 50% валютних коштів на розрахунковий рахунок фактор-фірми та 50% на транзитний рахунок продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

11) Етап 14 – повідомлення в фіскальні органи фактичного строку виконання імпортного контракту та обов”язкового продажу 50% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

10) Етап 15 – Перерахування гривневого еквіваленту 50% проданої валютної виручки на розрахунковий рахунок експортера ( Текспорт=Ткошти+ΔТ4), де DТ4<= 3 днів;

11) Етап 16 - Сплата можливих штрафів за порушення строків контракту

12) Етап 17,18 – Надання документі в податкові органи та отримання експортного відшкодування ПДВ (20% від суми експортного контракту)

13) Основні ризики вексельно - форфейтингової схеми контракту для імпортера - перерахування коштів імпортером в строки більше нормативу в 90 днів та штрафні санкції фіскальних органів України;

При наданні комерційного кредиту ціна партії імпортуємої продукції з боку експортера формується за принципами ціни при негайній оплаті чи передоплаті + надбавки за банківський кредит та страхування операцій на період відстрочки платежу:

(3.1)

де  - ціна партії імпорту при негайній оплаті;

              - період часу комерційного кредиту по контракту;

          - річна процентна ставка кредитування банка;

 - страховий тариф в залежності від строку комерційного кредиту;

У випадку, якщо оплата імпортованої партії здійснюється авальованими банком векселями імпортера – резидента на момент поставки імпортованої партії продукції на митний кордон України зі строком погашення Dt, експортер має можливість застосувати тимчасове вексельне перекредитування в банку –нерезиденті під заставу векселів, які обліковуються банком з дисконтом. Возврат суми кредиту експортер поручає за рахунок інкасації авальованих бан-ком-резидентом векселів банком –нерезидентом, який одночасно видає грошо-вий кредит експортеру негайно по обліку векселів.

Ця операція дозволяє експортеру в контракті йти на зниження ціни пос-тавки партії експортованої продукції за алгоритмом :

-          ціна партії при негайній оплаті;

-          ціна банківського кредиту для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку-нерезиденті;

-          ціна страхування для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку нерезиденті;

Відношення ціни контракту при використанні описаної вексельної схеми розрахунків між імпортером-резидентом та експортером-нерезидентом до ціни контракту при комерційному кредиті з боку експортера-нерезидента (формула 3.1) розраховується як :

(3.2)

де  - ставка аваля векселя імпортера банком-резидентом;

Формула (3.2) дає можливість при варіації параметрами розрахувати зни-ження матеріальних витрат імпортера в собівартості, тобто розрахувати можли-ве підвищення прибутковості від імпортної операції за рахунок застосування векселів в зовнішньоекономічних розрахунках з експортером.

3.2 Мінімізація податкового навантаження на підприємство за рахунок використання конвейеру взаємозаліку ПДВ - податкових векселів при імпорті сировини та бюджетного ПДВ – відшкодування при експорті шпалерної продукції

Починаючи з січня 2008 року підприємства подають численні скарги на незаконні дії Уряду щодо заборони використання податкових векселів, які ви-даються на суму податку на додану вартість при здійсненні митного оформлен-ня товарів.

16.01.2008 р., згідно вимогам Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” [ ] Державна митна служба України направила регіональ-ним митницям листа № 11/1-15/352-ЕП «Про вексельні розрахунки по ПДВ», яким всупереч п. 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вар-тість» [ ] заборонила регіональним митницям приймати у сплату ПДВ подат-кові векселі під час здійснення митного оформлення товарів.

Відповідні дії митних органів вже завдали нищівного фінансового удару по виробниках-експортерах, які використовують у виробничому процесі імпор-тну сировину, комплектуючі та обладнання. Експортний ПДВ до відшкодуван-ня у таких підприємств за допомогою податкових векселів зараховувався в оп-лату ПДВ при імпорті обладнання, сировини та матеріалів, а підприємства, в яких відсутнє відшкодування, мали можливість сплатити даний податок з відс-трочкою 30 днів або достроково.

Ліквідувавши механізм податкових векселів без попередніх консультацій з роботодавцями, Уряд у 2008 -2009 роках звітував про перевищення плану від-шкодування податку на додану вартість, не вказуючи при цьому на те, що зрос-тання обсягів сплати ПДВ митними органами від початку року ведеться фак-тично за рахунок вимивання обігових коштів підприємств.

Незважаючи на позитивні показники відшкодування податку на додану вартість, при недосконалості існуючої схеми відшкодування ПДВ (відображен-ня в Податкових Деклараціях, система камеральних, виїзних документальних та зустрічних перевірок, подання реєстрів), сума податку, сплачена митницям, може бути реально отримана платником не раніше 6 місяців. У окремих під-приємств, частка експорту в яких перевищує 80-90 відсотків, за такий термін було «вимито» всі оборотні кошти, підприємства втратили можливість нор-мально розраховуватися з постачальниками, бюджетом, соціальними фондами, сплачувати вчасно заробітну платню. Крім того, у багатьох підприємств-екс-портерів існує прострочена заборгованість із відшкодування ПДВ. На 1.01.2010 року ця заборгованість становить близько 6,5 млрд. гривень.

Навряд чи можна назвати нормальною законотворчою практикою, коли законодавчі норми намагаються змінити на рівні листів ДМСУ. Закон України «Про податок на додану вартість» є спеціальним законом, який регулює випуск, обіг і погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України. І цей Закон не містить жодних обмежень щодо застосування податкових векселів, ним визначено лише дві умови для використання імпортером податкового векселя під час митного оформлення товарів – імпортер повинен бути платником ПДВ і мати бажання надати податковий вексель митному органу.

В умовах девальвації гривні продовження практики вимивання обігових коштів у національних виробників та посилення податкового тиску призведе до зниження конкурентоспроможності вітчизняної економіки, що є неприпусти-мим в умовах вступу України до СОТ.

В розділі 2 дипломного проекту наведені результати розрахунків подат-ковогое навантаження на діяльність ЗАТ «Едем» у 2007 -2009 рр.. Як показує аналіз даних, деталізованих графіками на рис.3.3 – 3.7:

- бюджет постійно невідшкодовує ЗАТ «Едем» все більшу суму експорт-ного ПДВ з рівня -1,77 млн.грн. у 2007 році (при застосуванні податкових ім-портних векселів) до рівня -11,45 млн.грн. у 2008 році та до рівня -23,3 млн.грн. у 2009 році, яка продовжує рахуватися як борг за державою;

частка недоотриманого прибутку за рахунок боргу відшкодування ПДВ державою становить від 4,25% чистого прибутку до рівня 80,58% у 2009 році, що відповідно знижує дохідність акціонерів ЗАТ «Едем»(див.табл.3.1).

Таблиця 3.1

Прогнозування рівня чистого прибутку та дивідендної доходності акціонерів в ЗАТ «Едем» при застосуванні схеми імпортних податкових векселів (аналогічно досвіду 2007 року)

Рис.3.3. Динаміка оподатковуємих операцій , податкових зобов’язань та податкового кредиту в ЗАТ “Едем» у 2007 – 2009 роках (обробка декларацій ПДВ)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7