Вивід : з економічної точки зору ця
рівність говорить про те, що коливання доходу в загальній сукупності
складається з коливань таких чинників, як відношення доходу до середнього
показника, і сторонніх чинників.
Розрахуємо
коефіцієнт детерміації:
h2 = d2/o2= 5,8/7,56=0,77
Ö0,76=0,88
Вивід:
однорідність сукупності досить висока
8. Для характеристики
диференціації робітників по грошових доходах проведемо розчленовування
інтервалів, утворивши 4 групи за принципом квартилей:
Побудуємо
гістограму і полігон частот по дискретному ряду розподілу
Рисунок 4.1 Гістограма
і полігон частот
За формою
гістограми зробимо припущення щодо закону розподілу доходу на душу робітників.
Висунемо основну
гіпотезу пo розподілу доходу на душу відбувається
по нормальному закону розподілу. Одночасно висунемо альтернативну гіпотезу -розподіл доходу на душу відбувається
не по нормальному закону розподілу.
Побудуємо
теоретичну функцію розподілу випадкової величини x, розподіленою згідно із
законом:
P(x1<x<x2)=
Для побудови
теоретичної функції розподілу необхідно виявити відхилення емпіричного
розподілу від теоретичного. Внаслідок того, що по емпіричній кривій
визначається теоретична крива, яка є межею емпіричною, побудуємо таблицю в якій
за допомогою функції емпіричного закону розподілу визначимо точки графіка
відповідної функції розподілу.
Звідси вище приведений
закон прийме вигляд :
P(x1<x<x2)=
При,, 2,75
Початкова інформація
Розрахункова інформація
Інтервал
c’
c’-
2,9-4,0
3,45
5
-4,697
-1,708
0,0893
4
1
0,25
4,0-5,1
4,55
13
-3,597
-1,308
0,1647
7
6
5,14
5,1-6,2
5,65
13
-2,497
-0,908
0,2618
11
1
0,09
6,2-7,3
6,75
9
-1,397
-0,508
0,3485
15
-5
1,67
7,3-8,4
7,85
12
-0,297
-0,108
0,3961
16
-4
1
8,4-9,5
8,95
10
0,803
0,292
0,3814
16
-6
2,25
9,5-10,6
10,05
14
1,903
0,692
0,3123
13
1
0,08
10,6-11,7
11,15
15
3,003
1,092
0,2179
9
6
4
11,7-12,8
12,25
7
4,103
1,492
0,1295
6
1
0,17
12,8-13,9
13,35
2
5,203
1,892
0,0656
3
-1
0,33
100
100
14,98
Порівняємо
графіки теоретичної і емпіричної функцій розподілу.
Рисунок 2.2 Графіки теоретичної і
емпіричної функцій розподілу.
Для аналізу
ступеня близькості емпіричного розподілу до теоретичного проведемо дослідження
функцій
Для визначення
міри розбіжності між використовуємо
критерій Пірсону:
Але використання
вимагає виконання ряду умов:
1.
n=100>50
2.
3.
У кожному
інтервалі не менше 6 спостережень.
Проведемо оцінку
близькості
=14,98
Близькість
теоретичної функції до емпіричної визначається вірогідністю де рівень значущості виражає вірогідність
того, що гіпотеза Ho буде знехтувана.
- вірогідність
того, що гіпотеза Ho буде прийнята.
R- число мір свободи.
R=(n-r-1), де n- число інтервалів, r- число параметрів закону розподілу.
n=10 r=2 R=(10-2-1)=7
Оскільки 14,98 >14,1 те гіпотеза Ho відкидається
Вивід: Річний
дохід на душу населення не розподіляється по нормальному закону розподілу.
Оскільки розбіжність між емпіричними і теоретичними частотами істотно і його не
можна пояснити коливаннями вибіркових даних
10. Визначимо
напрями зсуву кривій розподілу за допомогою коефіцієнта асиметрії RА(X- µо)
Т.к RА0 те має місце лівобічна
асиметрія
µо>µе
>
10,71>8,79>8,147
Вивід:
Найбільшу кількість опитаних сімей має річний дохід трохи нижче середнього.
Права частина кривої розподілу довше лівою означає різниця між максимальним доходом
і що найчастіше зустрічається більш ніж між доходом, що найчастіше
зустрічається і мінімальним.
Об'єктом
дослідження є підвищення ефективності використання трудових ресурсів в
сільському господарстві.
Предметом
дослідження – підвищення використання трудових ресурсів у ВАТ «Агроальянс» .
Це
перспективне підприємство сільського господарства.
Аналіз
даного підприємства показав, що на підприємстві застосовується відрядна система
оплати праці. Відрядна заробітна плата робочим комплексно-механізованих очисних
забоїв нараховується за виконання і перевиконання комплексної норми вироблення
без тісної ув'язки з досягнутим навантаженням на забій. Основним джерелом
формування засобів фонду заробітної плати підприємства є виробництво і
реалізація сільско господарської продукції.
У
таких умовах робочі зацікавлені в перевиконанні норми вироблення, а не
навантаження на комбайн, тобто при зростанні продуктивності праці зростає середньомісячна
заробітна плата робочих, а отже і їх зацікавленість в перевиконання комплексних
норм виробітку.
Крім
цього в зацікавленості робочих здобувати більшу кількість норми вироблення впливає
і умови праці, тому підприємству необхідно підвищити рівень безпеки і
автоматизації при роботі з комбайнами та інший сільгосптехніки. Для цього
потрібно замінити застаріле устаткуванню на новіше, яке б відповідало б вище
перерахованим критеріям.
На
підставі даних пропозицій було розроблено наступний захід.
З
метою підвищення зацікавленості робочих здобувати більшу кількість норми
вироблення, було запропоновано придбати і ввести в експлуатацію новий польський
механічний комплекс «GLINIK 21/45», який є продуктивнішим,
має підвищений рівень безпеки (має вбудовану протиаварійну систему), надійніший,
має автоматичні системи контролю з виводом інформації на дисплей.
Оснащення
автоматичними системами контролю з виводом інформації на дисплей диспетчера
дозволяє попереджати аварійні ситуації, як при зміні газової обстановки, так і
при порушеннях в роботі машин і механізмів і, в той же час, наявність повної
інформації дає можливість негайного вживання заходів по відновленню нормального
режиму.