Аналіз регіональних умов і технологій, пошук резервів і розробка проекту виробництва картоплі в СВК "Ризинський" Звенигородського району Черкаської області

На важких ґрунтах за 3 - 4 дні до збирання міжряддя розпушують культиваторами КОН-2,8А, КРН-4,2Д, які обладнані долотами, на глибину 14-16 см, завдяки чому поліпшується робота картоплекомбайнів (КПК-2, КПК-3 та ін.). Бадилля, уражене фітофторою, скошують і вивозять з поля.

У роки надмірного зволоження і нестачі тепла, коли затягується вегетація рослин, рекомендується проводити сенікацію бадилля. Для цього в 500 л води настоюють протягом 1-2 діб суперфосфат (20 % від кількості води), додають 20 г гербіциду 2,4Д і гектарну норму фунгіциду ридомілу (0,8-1 кг/га).

При збиранні середньопізніх та пізньостиглих сортів картоплі підсушують бадилля, тобто проводять його десикацію. Посіви картоплі при цьому за 10-15 днів до збирання обприскують розчинами хлорату магнію (25 - 30 кг/га в 400 - 600 л води) або реглону (2-3 л/га). Завдяки десикації швидше достигають бульби, грубіють покривні тканини бульб і вони менше уражуються хворобами.

Збирають картоплю прямим комбайнуванням, комбінованим або роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих площах, легких і середніх за механічним складом ґрунтах, на яких ґрунт легко відсівається на робочих органах комбайна. При комбайновому збиранні можливі втрати з мінімальним пошкодженням бульб - не більше 3 % від загального урожаю.

При комбінованому збиранні використовують копачі-валкоутворювачі КСТ-1.4А, КТН-2В, які викопують картоплю із двох рядків і укладають у міжряддя не викопаних двох рядків, а бадилля залишають за собою. При наступному проході копачі пропускають два не викопаних рядки із зібраними бульбами з двох попередніх рядків і викопують наступні два рядки картоплі. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном КПК-2.

Роздільний спосіб збирання застосовують на вологих ґрунтах. Копачами-валкоутворювачами викопують бульби і укладають їх у валки з двох,

чотирьох або шести рядків. Підбирають рядки комбайнами, котрі обладнані підбирачами.

Збирання може бути потоковим або потоково-перевалочним. При потоковому способі зібрані комбайном бульби відразу доставляють на сортувальні пункти КСГ-15В, КСП-25, де їх розділяють на фракції і кожну фракцію відправляють на зберігання <- в засіки, сховища та кагати. При потоково-перевалочному збиранні бульби спочатку зберігають під шаром соломи в наземних кагатах з витяжною вентиляцією протягом 15-20 днів. Після цього товарну картоплю сортують на фракції і відправляють на постійне зберігання.

Насінну картоплю з незначною домішкою ґрунту (до 12 %) та при видаленні бульб, уражених хворобами, закладають на зберігання, не сортуючи.

Зберігають картоплю у спеціалізованих, типових картоплесховищах та кагатах.

Картоплесховища до закладання бульб на зберігання дезінфікують 1 %-м формаліном з витратою 40 л розчину на 100 - 150 м сховища або обкурюють сіркою в дозі 40 - 50 г на 1 м приміщення. Крім того, їх білять свіжогашеним вапном з додаванням на кожні 10 л «вапняного молока» 100 г мідного купоросу.

У картоплесховищах кожен сорт картоплі зберігають окремо. Цього особливо потрібно дотримуватись при зберіганні насінної картоплі. Температура тут має становити 1,5-5°С (залежно від сорту й тривалості зберігання), відносна вологість повітря 90 - 95 %.

Кагати влаштовують на злегка підвищених місцях рельєфу. їх довжина становить 15 - 20 м, ширина 2 м, глибина 20 см. Вони можуть бути з проточною вентиляцією, коли повітря надходить через душники й вентиляційні канали, та активною вентиляцією, за якої повітря подається вентилятором у вентиляційний канал. Температура зберігання картоплі в кагатах (2-4 °С) підтримується регулюванням товщини солом'яного і земляного накриттів.

Картоплю для літнього садіння зберігають у траншеях довільної довжини, глибиною 1 - 1,5 м і шириною до 1 м. У довгих траншеях через кожні 5 -10 м залишають земляні перегородки товщиною 40-50 см, які захищають здорові бульби від можливого масового ураження хворобами. Траншеї також накривають соломою і землею і підтримують в них температуру при зберіганні бульб 3-5 °С. При зберіганні картоплі у поглиблених траншеях, де можливе самозігрівання бульб, стежать за тим, щоб температура не перевищувала 7 - 8 °С. [1]

2.8 Економічна ефективність виробництва картоплі в СВК «Ризинський»

Картопля -- досить економічно вигідна культура. Собівартість її виробництва майже у 2-2,5 раза більша порівняно з зерновими, а затрати на 1 ц бульб становлять 0,5-0,8 людино-години; це перевищує аналогічні показники по цукрових буряках принаймні у 2-3 рази. Рентабельність культури також нижча порівняно з рентабельністю зернових, соняшнику і цукрових буряків та інших і становить близько 40-60 %. У багатьох районах інтенсивного картоплярства, наприклад у Рівненській області, де врожайність її в господарствах становить 36-40 т/га і більше, показники економічної ефективності її оптимальні. Відповідно до цього нижчі і показники біоенергетичної ефективності вирощування картоплі. Слід зазначити, що безгербіцидна технологія вирощування картоплі реальна уже в багатьох господарствах, але ефективно боротися з колорадським жуком та фітофторою можна поки що переважно хімічним способом. Витрати сукупної енергії як при обробітку гербіцидами, так і при механічному догляді практично однакові і становлять близько 40 тис. МДж/га. При врожайності бульб ЗО т/га енергетичний коефіцієнт становить близько 3, а коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва - 2,4. [1]

Таблиця 2.8.

Економічна ефективність виробництва картоплі в СВК „ Ризинський "

2.9 Узагальнені висновки і пропозиції з аналізу і виявлення резервів виробництва картоплі

В даному курсовому проекті детальний аналіз стану і рівня виробництва картоплі в господарстві дало можливість виявити конкретні недоліки в організації виробничих процесів по підготовці грунту (основному та передпосівному обробітках), проведені садіння, догляду за посівами та збирання культури, організації праці, а також доведення можливості виявити резерви підвищення рівня продуктивності цієї культури.

Були виявлені такі недоліки, що стосуються недотримання оптимальних параметрів виконання тих чи інших технологічних процесів:

виявлена низька якість виконавчої дисципліни;

великий негативний вплив на рівень вирощування картоплі, так і інших сільськогосподарських культур здійснює хронічна недостача, а то і повна відсутність коштів, що призводить до дефіциту пального, до недостатньої кількості нової сільськогосподарської техніки, для доочистки і зберіганні продукції в господарстві;

визначені недоліки вказують також на недостатній рівень організації вироблених процесів та вирощування картоплі.

СВК„ Ризинський " (керівникам і спеціалістам) можна рекомендувати здійснити вдосконалення елементів інтенсивної технології, згідно вказаних недоліків з метою їх оптимізації. В господарстві необхідно звернути увагу на нагромадження коштів, щоб придбати нову техніку, запасних частин, паливо-мастильних матеріалів.

3 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ В СВК „РИЗИНСЬКИЙ " НА НАЙБЛИЖЧІ РОКИ

3.1 Оптимальні проектні показники виробництва картоплі в СВК «Ризинський»

На сучасному рівні розвитку економіки відбувається перехід сільського господарства на шлях інтенсивного розвитку, що передбачає збільшення виробництва за рахунок впровадження елементів інтенсивної технології вирощування культури.

Показник „ врожайність " є комплексним і він залежить від взаємодії факторів зовнішнього середовища та біологічних властивостей культури.

Для щоб отримати запланований урожай необхідно обґрунтувати оптимальні розміри виробництва. В нашому господарстві картоплю висаджують на площі 60 га. Збільшення площі посіву не передбачається, так, як в цьому немає такої необхідності, для господарства, з цієї площі продукції вистачає.

Крім збільшення врожайності велике значення має підвищення якості продукції, то плануємо давати рекомендовані норми добрив, що даватиме кращу якість продукції.

Урожайність картоплі на сортодільниці становила не менше 54 ц/га. Отже в нашому господарстві буде знаходитись в межах 50 ц/га.

Якщо в СВК „ Ризинський " буде дотримання всіх запланованих заходів для підвищення врожайності та якості коренеплодів то звичайно збільшиться прибуток, і вирощування картоплі буде значно ефективніше.

3.2 Перспективний агротехплан до технологічної карти

Технологічна карта - це документ, в якому визначаються технологія виробництва, технічні засоби, виробничий персонал і витрати на вирощування сільськогосподарських культур.

Технологічні карти розроблені на перспективу і дають змогу виявити та використати резерви підвищення продуктивності праці і знизити витрати на виробництво продукції за рахунок впровадження більш нової техніки та прогресивної технології і організації праці.

У технологічній карті в чіткій послідовності передбачені всі види робіт, починаючи з підготовки грунту і закінчуючи збиранням врожаю, визначенні фізичний обсяг кожного виду робіт, склад агрегатів та їх обслуговуючий персонал, норми виробітку і кількість нормо-змін. Це дає змогу визначити потребу в тракторах, сільськогосподарських машинах і знаряддях та зіставити їх з наявністю на підприємстві.

При розробці технологічних карт враховувались обґрунтовані системи землеробства, які охоплюють такі важливі елементи: систему сівозмін, систему обробітку грунту, посіву, догляду за рослинами і збирання врожаю; систему добрив; систему насінництва; заходи по боротьбі зі хворобами, шкідниками, бур'янами та ін..[8]

При складанні агротехплану, який буде перспективніший порівняно з тим за яким вирощувалась картопля в попередні роки.

При забезпеченні рослин всіма факторами життя та відповідний догляд і сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, дадуть можливість досягнути запланованого рівня врожайності картоплі.

3.3 Висновки і пропозиції про вдосконалення виробництва картоплі

Впровадження в СВК „ Ризинський " інтенсивної технології вирощування картоплі дає можливість значно підвищити застосування передових агротехнічних прийомів, найголовніших досягнень у рослинництві.

Як свідчить проведений аналіз стану виробництва досліджуваної культури в СВК „ Ризинський " і валових зборів цієї культури, в галузі рослинництва, як відомо існують два основних шляхи збільшення врожайності та валового виробництва конкретної сільськогосподарської культури:

а. екстенсивний, тобто шлях просторового розширення виробництва за рахунок збільшення посівних площ без додаткових капітальних затрат;

б. інтенсивний, тобто шлях, при якому потребуються додаткові капітальні вкладення, збільшення затрат праці, коштів, а також енергоресурсів.

До першої групи резервів належать:

вдосконалення структури сівозмін та структури посівних площ господарства;

неухильне і чітке дотримання оптимальних строків виконання всіх технологічних операцій;

постійний контроль за якістю виконання робіт;

диференціація і витрати праці за якісне виконання робіт в межах ліміту коштів, які передбачені для виробництва даної сільськогосподарської культури.

Друга група - це та, яка потребує додаткових матеріальних затрат:

1. виділення і вкладання коштів, для придбання нової, більш високопродуктивної сільськогосподарської техніки;

виділення коштів для придбання необхідної кількості мінеральних добрив, гербіцидів, засобів захисту від шкідників, хвороб;

будівництво критих токів, зерноочисних комплексів та сховищ, для зберігання, переробки, очистки товарної, фуражної сільськогосподарської продукції, та посівного матеріалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред.. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 591 с: іл..

Біологічне рослинництво: Навч. Посібник / О.І. Зінченко, О.С. Алексєєва, П.М. Приходько та ін.; За ред. О.І. Зінченка. - К.: Вища шк., 1996.-239 с: іл..

Річні звіти господарства за 2007-2009 роки

Книга історії полів господарства СВК „Ризинський" Звенигородського району, Черкаської області

Єщенко В.О. та ін. Сівозміни лісостепової зони / В.О. Єщенко, В.П. Опришко, П.Г. Копитко; За ред.. В.О. Єщенка. - Умань, 2007. - 176 с.

Системи технологій в рослинництві: Навч.посіб. / Г.М. Господаренко, В.О. Єщенко, С.П. Полторецький та ін. - Умань: СПД Сочінський, 2008 - 368 с.

Агрохімія: Підручник / І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Господаренко та ін.; За ред. І.М. Карасюка. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с: іл..

Технологічні карти та витрати та витрати на вирощування сільськогосподарських культур, За ред.. академіка УААН П.Т. Саблука, чл..-кор. УААН Д.І. Мозоренка, професора Г.Є. Мазнєва. - К.: 2005. - 402 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4