Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку грунту в сівозміні

Дані табл. 3.1 показують, що з поглибленням щільність ґрунту майже не змінюється, а вологість стійкого в'янення з глибиною дещо збільшується.

Чорнозем опідзолений дослідного поля характеризується пониженим вмістом гумусу, низькою забезпеченістю азотом, підвищеним фосфору та калію, а також високим ступенем насичення основами і слабо кислою реакцією ґрунтового розчину.

Отже, властивості ґрунту дослідного поля відповідають ґрунтово - кліматичним умовам регіону, в межах якого можуть бути розповсюджені отримані в дослідженнях результати та є сприятливими для вирощування ярого ячменю.

3.2 Метеорологічні умови в роки проведення досліджень

Клімат території Черкаської області помірно-континентальний і за основними елементами погоди характерний для підзони нестійкого зволоження. За даними метеостанції Умань, в районі якої розташоване дослідне поле, середня температура січня - мінус 5,9°С, липня - плюс 20,0°С. Середньорічна температура повітря становить близько плюс 7,6°С. В окремі роки спостерігається значне відхилення температур від середніх багаторічних.

Опадів за вегетаційний період випадає в середньому 291,5 мм, але їх розподіл у часі нерівномірний. Гідротермічний коефіцієнт рівний 1,18, але він значно коливається по роках і періодах вегетації рослин.

Загалом вегетаційний період триває 205 днів, а період активної вегетації (температура вище 10°С)- 160-165 днів.

Літо характеризується високими температурами - середня температура цього періоду становить 19 С з коливаннями в окремі роки від 17 до 22 С. Теплий і вологий період літнього сезону сприяє нормальній вегетації всіх районованих сільськогосподарських культур. Переважаючі літом вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Але в окремі роки спостерігається літня посуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів з підвищеною трою повітря, внаслідок чого втрачається значна кількість вологи ґрунту.

Осінь найчастіше тепла,сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури нижче 10 С спостерігається лише в середині жовтня, коли погода стає хмарною і дощовою та відмічаються перші приморозки. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням дощу чи снігу, які сприяють поповненню ґрунтової вологи.

Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолодніші місяці - мінус 6 С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Такі перепади температур супроводжуються утворенням ґрунтової кірки. В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі і ярого ячменю.

В 2007році погодні умови значною мірою відрізнялись від багаторічних значень (табл. 3.2). і був несприятливим для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і ячменю ярого. Зокрема, річна кількість опадів склала лише 399 мм, при цьому за період вегетації ярого ячменю випало лише 92,9 мм, що менше норми на 223 мм, або у 3,4 рази. У найбільш критичні періоди (квітень-травень) випало лише 16,9 мм. Посушливими також були червень і липень.

Також цей рік характеризувався підвищеними температурами повітря та низькою відносною вологістю повітря, тобто рослини відчували не лише ґрунтову , а і атмосферну посуху, що в кінцевому результаті призвело до значного зниження врожайності досліджуваної культури.

Таким чином, аналізуючи погодні умови в рік проведення досліджень слід зазначити, що вони були несприятливими для вирощування ячменю ярого.

3.3 Схема досліду

Дослідження по вивченню способів основного обробітку ґрунту під ярий ячмінь проводилися в п'ятипільній сівозміні. Чергування культур в сівозміні було таким:

Горох

Озима пшениця

Цукрові буряки

Ярий ячмінь

Кукурудза

Таблиця 3.2

Основні елементи погоди в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Схема досліду включала такі варіанти:

1. Оранка на 20-22 см (контроль).

Поверхневий обробіток на 6-8 см.

3. Без обробітку.

Розміщення варіантів у досліді рендомізоване, повторність трикратна (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Розміщення варіантів у досліді

Посівна площа ділянки становила 576 м2, облікова 400 м2, (рис. 3.2).

20 м 24м

20 м

24м

Рис. 3.2. Дослідна ділянка

3.4 Агротехніка вирощування ячменю ярого у досліді

Ячмінь ярий у досліді вирощувався після цукрових буряків за загально прийнятою технологією, за винятком варіантів обробітку.

Для основного обробітку ґрунту використовували плуг ПЛН-4-35 і протиерозійний культиватор КПЕ-3,8. На варіантах досліду з нульовим обробітком основний обробіток ґрунту не проводили. Сівбу проводили стерневою сівалкою СЗС- 2,1.

Навесні проводили вирівнювання ґрунту важкими боронами на ділянках призначених для вирощування всіх культур сівозміни, окрім варіантів з нульовим обробітком.

Висівали ярий ячмінь сорту Соборний з нормою висіву 4,0 млн. зерен на 1 гектар. Глибина заробки насіння 5-6 см. Посіви ярого ячменю для знищення двосім'ядольних бур'янів обробляли гербіцидом Дуал Голд та Діаленом супер у фазу кущення культури.

3.5 Методика проведення досліджень

Дослідження за впливом способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили в такі строки і за такими методиками :

вологість ґрунту - на час сівби та збирання врожаю ячменю термостатно- ваговим методом в шарі ґрунту 0-160 см [34];

щільність ґрунту - на початку і в середині вегетації культури за методом Н.А. Качинського з використанням ріжучих кілець в 0-30 см шарі ґрунту;

- структуру ґрунту - методом сухого просіювання на початку і в середині вегетації культури в шарі 0-30 см через 10 см;

- схожість насіння ярого ячменю - шляхом підрахунку кількості схожих насінин по відношенню до кількості висіяного насіння на 1 м2;

- облік густоти посівів - на початку та в кінці вегетації ярого ячменю шляхом підрахунку рослин на 1 м2.

Забур'яненість посівів визначали кількісно-ваговим методом на початку і в кінці вегетації культури в 5 кратній повторності на ділянці.

Урожайність ячменю ярого визначали прямим комбайнуванням комбайном «Shampoo».

Для визначення достовірності отримані результати піддавалися статистичній обробці дисперсійним методом [34].

Економічна ефективність вирощування ячменю визначалась за даними технологічної карти.

РОЗДІЛ 4

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1 Водний режим залежно від способів основного обробітку грунту

Одним із визначаючих факторів росту і розвитку рослин є водний режим ґрунту. Особливе значення він має в зоні недостатнього зволоження, де в окремі роки вологозабезпеченість посівів вирішує не тільки величину урожаю, але й можливість сівби й вирощування сільськогосподарської культури. Водний режим ґрунту в певній мірі можна регулювати раціональним його обробітком. В більшості випадків водний режим ґрунту при оранці і мілких обробітках був близьким, а в засушливі роки перевага була за мілким обробітком [35].

В нашому досліді ми вивчали вплив способів основного обробітку ґрунту на накопичення та збереження вологи під ячменем ярим у 0-160 см шарі.

Як проходило вологонакопичення та вологовитрачання на посівах ярого ячменю показано в табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Запаси доступної вологи на посівах ярого ячменю

на фоні різних способів основного обробітку ґрунту, мм

На початок вегетації ярого ячменю в шарі ґрунту 0-30 см найбільша кількість доступної вологи була після нульового обробітку - 48,8 мм (табл. 4.1), що більше на 5 та 8,4 мм, ніж після поверхневого обробітку та оранки. Можливо причиною цього було наявність більшої кількості капілярних пор при нульовому обробітку.

Дещо більша кількість доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 та 0-160 см також була при нульовому обробітку. Різниця в цих шарах ґрунту порівняно з поверхневим обробітком становила відповідно 4,3 та 4,6 мм, порівняно з оранкою - 5,6 та 9,9 мм.

До кінця вегетації ярого ячменю відбулося відчутне зниження доступної вологи в усіх варіантах досліду. Це пояснюється не стільки використанням її культурними рослинами, а в першу чергу високими температури повітря та практично повною відсутністю опадів у даний час. Так, вміст доступної вологи в орному шарі ґрунту був найнижчим на варіанті з оранкою на глибину 20-22 см і становив 6,8 мм, дещо вищим був вміст доступної вологи на варіанті з поверхневим обробітком та без нього. В цей період визначення спостерігалася перевага цих варіантів, як в шарі 0 - 30 см, так і в шарах ґрунту 0 - 100 та 0-160 см.

Слід зазначити, що гостра нестача вологи, що спостерігалась майже протягом всієї вегетації призвела до значного зниження врожаю ярого ячменю, формуванню зерна низької якості.

В цілому можна зробити висновок, що під час вегетації ярого ячменю волога краще зберігалася на фонах ґрунтозахисних обробітків - нульового та поверхневого.

4.2 Щільність ґрунту

Однією з умов одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур є оптимальна щільність ґрунту. На даний час встановлені оптимальні параметри щільності орного шару. Так, згідно даних І.Б. Ревута [36], щільність повинна становити 1,1-1,3 г/см3, проте вона може дещо змінюватися залежно від типу ґрунту та культури.

Як уже відмічалось, серед дослідників немає єдиної точки зору про залежність щільності ґрунту від інтенсивності механічного обробітку. Тому на ґрунтах в яких рівноважна щільність виходить за межі оптимальних параметрів для вирощування сільськогосподарських культур саме основний обробіток ґрунту повинен сприяти оптимізації цього показника протягом їх вегетації.

Показники щільності на посівах ярого ячменю можна побачити в табл. 4.2. З даних цієї таблиці видно, що на початку вегетації ярого ячменю при заміні полицевої оранки поверхневим обробітком щільність верхнього 10-сантиметрового шару ґрунту була вищою на 0,03 г/см3, а при відмові від обробітку взагалі - на 0,09 г/см3. Така ж тенденція спостерігається і в нижніх горизонтах орного шару. Слід відмітити, що при полицевій оранці з глибшими горизонтами щільність підвищувалася, а за обробітків без обертання скиби найвищим цей показник був у шарі ґрунту 10-20 см, дещо меншим у 20-30 і найменшим у 0-10 см.

Таблиця 4.2.

Щільність ґрунту під посівами ярого ячменю

після різних способів основного обробітку ґрунту, г/см3

Страницы: 1, 2, 3, 4