Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку грунту в сівозміні

В 30-сантиметровому шарі ґрунту найменшим показник щільності був після застосування полицевої оранки - 1,23 г/см3, що менше на 0,02 та 0,03 г/см3 порівняно з поверхневим та нульовим обробітком.

На середину вегетації ярого ячменю щільність ґрунту підвищувалася по всіх шарах орного горизонту порівняно з початковим періодом визначення. Найвищою щільність була на фоні полицевої оранки 1,24 г/см, як окремо по шарах, так і в 30-сантиметровому шарі внаслідок більшого “спікання ґрунту”, особливо в середній частині орного горизонту.

Щільність шару 0-10 см найнижчою була на фоні поверхневого обробітку - 1,21 г/см3, що менше на 0,03 та 0,01 г/см3 порівняно з оранкою та нульовим обробітком. Показники щільності у 0-30 шарі ґрунту були майже однаковими.

Загалом, показник щільності 30-сантиметрового шару ґрунту не виходив за межі оптимальних значень по жодному зі способів обробітку.

4.3 Забур'яненість посівів

Значна, а дуже часто вирішальна роль в боротьбі з бур'янами належить обробітку ґрунту, при якому знищуються рослини бур'янів, виснажуються їх вегетативні органи розмноження, ґрунт очищається від насіння бур'янів.

В боротьбі з засміченістю ґрунту насінням бур'янів обробіток виконує подвійну роль: або створюються умови для їх проростання в зручний для цього час, щоб знищити їх сходи, або заробляють насіння глибше, де воно з часом гине. Ефективність обробітку ґрунту в боротьбі з бур'янами в значній мірі залежить від глибини, способів і строків його виконання.

Забур'яненість посівів є одним із факторів, що знижують продуктивність рослин. Втрати врожаю культурними рослинами при середній і сильній забур'яненості полів досягають 30% і більше [37].

При проведенні досліджень в ланці сівозміни В.Б.Павловський та Т.В.Павловська [38] встановили, що найменша кількість бур'янів відмічається на варіантах з різноглибинною оранкою, а найбільша - з поверхневим обробітком дисковою бороною. Відмічено також, що при безполицевому обробітку підвищувалася кількість ярих односім'ядольних бур'янів, таких як плоскуха, мишій, а при поверхневому обробітку дисковою бороною почали прогресувати коренепаросткові.

Забур'яненість посівів ярого ячменю, яка була на початок і кінець вегетації можна бачити в табл. 4.3.

Таблиця 4.3.

Забур'яненість посівів ярого ячменю

після різних способів основного обробітку ґрунту

На початок вегетації ярого ячменю загальна кількість бур'янів найбільшою була після нульового обробітку - 67,9 шт./м2 (табл. 4.3), в той час як на варіанті з поверхневим обробітком в 1,1 рази менше, а на варіанті з оранкою в 1,9 рази менше. Кількість багаторічних бур'янів також залежала від способу обробітку. Із зменшенням інтенсивності обробітку кількість їх збільшувалася. Маса бур'янів найбільшою була на варіанті з нульовим обробітком і становила 7,5 г/м?, що в 1,1 рази більше порівняно з поверхневим та в 2 рази порівняно з оранкою.

Наявність більшої кількості бур'янів після застосування нульового обробітку можна пояснити тим, що бур'яни не зрізуються під час обробітку. А на фоні глибокої полицевої оранки маса насіння рівномірно розподіляється по всій глибині обробітку і тим самим зменшується їх кількість в шарі 0-10 см, з якого воно може прорости.

Вплив способів обробітку на кількість багаторічних бур'янів мав пряму залежність. Так, кількість їх і маса були меншими після полицевої оранки. Зменшення глибини обробітку призводить до незначного зростання забур'яненості посівів малорічними бур'янами та майже дворазового зростання багаторічними бур'янами, що безумовно є значним недоліком зазначених обробітків.

На кінець вегетації кількість бур'янів зменшилась на всіх варіантах досліду. Маса сирих та сухих бур'янів на кінець вегетації збільшилась і була найбільшою після нульового обробітку, дещо меншою після поверхневого,а найменшою після традиційного обробітку.

Загалом забур'яненість посівів ярого ячменю протягом вегетації була не дуже високою, лише на кінець вегетації їх маса зросла, але істотного впливу на формування врожаю не здійснила.

4.4 Формування врожаю і продуктивність ярого ячменю залежно від способу основного обробітку ґрунту

4.4.1 Схожість насіння та густота стояння рослин

Згідно літературних даних польова схожість насіння сильно коливається, що обумовлюється багатьма факторами. Це насамперед погодні умови, якість насіннєвого матеріалу, глибина та рівномірність заробки насіння в ґрунт, належний контакт насінини з ґрунтом тощо. Якщо на погодні умови людина не може вплинути, то на деякі з цих факторів можна вплинути способом та глибиною основного обробітку ґрунту оскільки він впливає на агрофізичний стан ґрунту.

Так, аналіз схожості насіння ярого ячменю (табл.4.4) показав, що на фоні нульового обробітку вона була найвищою і становила 85,6 %, що на 0,5 та 2,9 % відповідно більше порівняно з поверхневим обробітком та оранкою.

Таблиця 4.4

Польова схожість насіння та густота рослин ярого

ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту

На нашу думку підвищення схожості насіння при зменшенні глибини обробітку зумовлювалось підвищенням щільності та зволоженістю у верхньому шарі ґрунту, в результаті чого поліпшувався контакт насінини з ґрунтом, покращувався розподіл насіння за глибиною, тобто насінина розміщувалась на ущільненому насіннєвому ложі.

На початку вегетації густота рослин ярого ячменю залежала від польової схожості насіння і була найбільшою на фоні нульового обробітку ґрунту. Перед збиранням кількість рослин була найбільшою після поверхневого обробітку і становила 294 шт./м2, на фоні нульового обробітку 280 шт./м2, а після оранки вона становила лише 278 шт./м?.

4.4.2 Урожайність ярого ячменю та елементи структури врожаю

Деякі зміни водного режиму, а також зміни в кількості бур'янів, які відбуваються при заміні одного способу основного обробітку ґрунту іншим не можуть не вплинути також і на формування врожаю рослин.

Як свідчать результати наших досліджень (табл. 4.5), вплив способу основного обробітку на врожайність ярого ячменю мав свою особливість. Найбільша кількість продуктивних стебел формувалася після поверхневого обробітку - 240 шт./м2, що на 13 і 7 шт./м2 більше, ніж після оранки та нульового обробітку. Кількість зерен і маса зерен з колоса також були більшими після поверхневого способу обробітку. Що стосується маси 1000 зерен то найбільша їх маса була при оранці 47,2 г.

В рік досліджень (табл. 4.5) врожайність зерна ярого ячменю була досить низькою в залежності від варіанту досліду коливалась в межах 6,40 - 8,17 ц/га.

Найвищою врожайність була після поверхневого обробітку і становила 8,17 ц/га, що на 1,77 ц/га більше ніж на контролі (оранка на 20-22 см) та на 0,7 ц/га більше ніж при нульовому обробітку.

Заміна зяблевої оранки на поверхневий обробіток та без обробітку супроводжувалась істотним підвищенням врожайності зерна ячменю ярого відповідно на 1,77 і 1,07 ц/га, що більше за НІР0,95=0,91 (додаток А).

Таблиця 4.5

Елементи структури врожаю та урожайність ярого

ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту

На наш погляд це зумовлено вищими запасами води в ґрунті на цих варіантах і відповідно збільшенням польової схожості, густоти рослин та продуктивного стеблостою.

Отже за гостро засушливих умов періоду вегетації ярого ячменю 2007 року перевагу мали варіанти з поверхневим обробітком та без обробітку ґрунту.

РОЗДІЛ 5

Мінімалізація обробітку ґрунту є одним із шляхів зменшення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, яка включає в себе зменшення глибини основного обробітку ґрунту та впровадження замість полицевого інших способів основного обробітку. За результатами публікацій багатьох авторів застосування цих способів основного обробітку значно скорочує енергетичні, трудові та матеріально-грошові витрати на виробництво сільськогосподарської продукції. Як свідчить дослідження В.А. Гулідової [39] запровадження поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту зменшує витрати пального на 15-20%, а продуктивність праці при цьому підвищується 30-32%. В дослідженнях А.Т. Калініна і А.В.Хрулєва [40] та А.Т. Калініна [41] запровадження плоскорізного обробітку під цукрові буряки в порівнянні з традиційною глибокою оранкою підвищує продуктивність праці на 68%, а також скорочує час на проведення основного обробітку ґрунту.

В наших дослідах проведений економічний розрахунок різних способів обробітку ґрунту під ячмінь ярий.

До числа економічних показників були взяті:

- урожайність озимої пшениці при різних способах обробітку ґрунту;

- матеріально-технічні затрати на обробіток 1 га;

- собівартість 1ц продукції;

- вартість валової продукції з 1 га;

- рівень рентабельності;

- умовно чистий прибуток з 1га.

Всі розрахунки проведені на основі даних технологічної карти в цінах 2007 року. Дані розрахунків наведено в таблиці 5.1.

Розрахунки показали, що економічні показники вирощування ячменю різнилися, в основному, за рахунок прямих затрат на проведення обробітку ґрунту, а також на транспортування та доробку продукції відповідно величини одержаної прибавки врожаю.

Таблиця 5.1.

Економічна ефективність вирощування ячменю

залежно способу основного обробітку ґрунту

Так, заміна полицевої оранки поверхневим обробітком та без обробітку супроводжувалось зменшенням матеріально-грошових витрат відповідно на 169 і 262 грн./га при неадекватній зміні вартості одержаної продукції. За оранки обробітку матеріально-грошові затрати були найбільшими. В результаті заміни оранки на поверхневий обробіток ми отримали зниження витрат на виробництво продукції на 17%, а при застосуванні нульового обробітку зниження матеріально-грошових витрат становило 26%.

Однак із-за дуже малої урожайності ячменю ярого всі інші показники негативні. Собівартість вирощеного зерна дуже висока, так як затрати на вирощування даної культури були понесені в повному обсязі. Внаслідок низької врожайності у 2007 році вирощування ячменю ярого за всіх досліджуваних варіантів основного обробітку ґрунту було збитковим від 64 до 422 грн./га. Від'ємними отримали і показники рентабельності.

Для більш об'єктивної і повної оцінки ефективності вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту в сівозміні дослідження необхідно продовжити.

РОЗДІЛ 6

На сучасному етапі розвитку сільського господарства, коли широко застосовуються нові технології вирощування сільськогосподарських культур, велика увага приділяється створенню таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а саме організм не знав би шкідливої дії різних шкідливих виробничих факторів.

Страницы: 1, 2, 3, 4