Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

Аналізуючи показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, необхідно вказати на те, що більшість з них зменшилася. Вартість валової сільськогосподарської продукції зменшилася, порівняно з 2004 роком, на 10,4% (або на 202600,5 грн.), так у 2004 році вона склала 1951407,15 грн., у 2005 - 2072284,29 грн., у 2006 - 1748806,64 грн., у тому числі вартість валової продукції в розрахунку на 1 працівника зменшився на 6,5% (або на 1748,6 грн.), на 1 га сільськогосподарських угідь вартість валової продукції зросла на 4% (або на 70,4 грн.)

Негативним явищем є також постійне збільшення собівартості сільськогосподарського виробництва. Порівняно з 2004 роком собівартість зросла на 70,3% (або на 967600 грн.), порівняно з 2005 роком зросла на 700 грн.

Позитивним у виробничій діяльності підприємства є збільшення валового доходу : так, порівняно з 2004 роком цей показник зріс на 15% (або на 319300грн.), порівняно з 2005 роком - лише на 0,3% (або на 7000 грн.), у тому числі валовий дохід в розрахунку на 1 працівника зріс на 20% (або на 5824,6 грн.), на 1 га сільськогосподарських угідь валовий дохід зріс на 26,5% (або на 520,9 грн.)

Прибуток зменшився, оскільки зросла собівартість, порівняно з 2004 роком, на 84% (або на 648300 грн.), порівняно з 2005 роком - зріс лише на 5%.так у 2004 році він склав 774700 грн., у 2005 - 120100 грн., у 2006 - 126400 грн., у тому числі прибуток в розрахунку на 1 працівника зменшився на 83% (або на 8806,6 грн.), на 1 га сільськогосподарських угідь зменшився на 82% (або на 580,3 грн.).

Найвищий рівень рентабельності спостерігався в 2004 році - 156,3%, у 2005 році - 105,1%, у 2006 - 195,4%. Порівняно з 2004 роком рівень рентабельності зменшився на 50,9% за рахунок зниження доходу та збільшення повної собівартості.

2.2 Посівні площі, урожайність і валовий збір зерна

Основною складовою сільськогосподарського виробництва та аграрного ринку в Україні є зернове виробництво і зерновий ринок. Від реалізації зернових культур сільськогосподарські товаровиробники одержують майже третину грошових надходжень (таб. 2.7).

2.7. Частка виручки від реалізації зернових культур у загальній виручці від реалізації усієї продукції сільськогосподарськими підприємствами України за 2002-2005 рр.

Зерно для України - стратегічна ринкова продукція. Проте її потенціал за 2002-2005 рр. використаний далеко не повною мірою. Про нестабільність зернового виробництва свідчать дані таблиці 2.7.

Великі коливання у виробництві зерна по роках викликані як зменшенням зібраних площ, так і, насамперед, строкатістю урожайності (табл. 2.8.). Амплітуда таких коливань досягає в окремі роки двократного розміру. Безумовно це відображається не лише на нестабільності аграрного виробництва в цілому, а й на підвищенні соціальної напруги у суспільстві, що мало місце, зокрема, у другій половині 2003 та першій половині 2004 років.

Отже, аналізуючи дану таблицю, потрібно сказати, що найменші зібрані площі, валові збори та урожайність були в 2003 році, а найбільші - у 2005. Серед зернових найбільшу площу протягом 3 років займала пшениця, найменшу - рис.

Динаміка посівних площ передбачає встановлення відношення посівної площі під певною культурою до загальної посівної площі. Аналіз такої структури допомагає визначити, вирощуванню якої культури підприємство надає перевагу.

Таблиця 2.9. Структура посівних площ зернових культур СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що у 2006 році порівняно з 2004 збільшилася площа посіву пшениці (на 11%, або на 35 га),ячменю (на 25%, або на 10 га), окрім гречки (площа посіву якої зменшилася на 7%, або на 3 га), площа посіву вівсу не змінилася. У 2006 році під зернові культури було відведено 88% усієї посівної площі, у 2005 на зернові припадало 90%, у 2004 - 89%, отже бачимо, що площа, відведена під зернові культури протягом трьох років, не зазнала істотних змін. Незмінними культурами залишалися пшениця, гречка, ячмінь і овес; жито висівалося лише в 2006 році, кукурудза на зерно - у 2005. Серед зернових культур перше місце займає пшениця : у 2004 році - 76,3%, у 2005 - 68,7%, у 2006 - 79,6% від загальної площі зернових культур, друге місце займає гречка : 10,1%, 10,4%, 8,8%, третє місце - ячмінь : 9,7%, 8,1%, 11,0% відповідно.

Таблиця 2.10.Аналіз посівної площі, урожайності та валового збору зерна СВК “Пинчуки” Васильківського району Київської області

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що у 2006 році порівняно з 2004 збільшилася площа посіву пшениці (на 11%, або на 35 га),ячменю (на 25%, або на 10 га), окрім гречки (площа посіву якої зменшилася на 7%, або на 3 га), площа посіву вівсу не змінилася. У 2006 році під зернові культури було відведено 88% усієї посівної площі, у 2005 на зернові припадало 90%, у 2004 - 89%, отже бачимо, що площа, відведена під зернові культури протягом трьох років, не зазнала істотних змін.

Аналізуючи врожайність, можна стверджувати, що врожайність культур по господарству спадає. Так, урожайність озимої пшениці зменшилась на 34,1%, або на 23ц\га, а врожайність гречки зросла на 69%, або на 7,8ц\га (з 11,3 до 19,1ц\га), урожайність ячменю і вівса теж знизилась: на 17,1% (або на 10,3 ц\га) та на 14% (або на 7,9 ц\га) відповідно. Необхідно зазначити, що тільки врожайність гречки щорічно зростала : порівнюючи 2006 рік із 2004 та 2005, врожайність зросла на 69% (або на 7,8 ц\га) та на 44,7% (або на 5,9 ц\га).

Хоча площа посіву під більшість культур збільшується, їхня врожайність зменшується, що є негативним явищем.

Враховуючи потенційні можливості культур стосовно урожайності, можна сказати, що підприємство недостатньо уваги приділяє таким питанням, як поліпшення насінництва, зменшення втрат урожаю при вирощуванні, зберіганні та переробці зерна, впровадження нових організаційних форм господарювання, оптимізація умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку культур, розміщенні після кращих попередників, вирощування інтенсив-них сортів, застосування добрив з розрахунку на підвищену заплановану урожайність, використання інтегрованої системи захисту рослин від бур'янів, шкідників та хвороб.

Враховуючи динаміку зміни посівних площ та урожайності культур по господарству, можна проаналізувати динаміку валового збору, який залежить від обох вище згаданих показників.

Валовий збір протягом трьох років коливався. Зменшився валовий збір озимої пшениці - на 27% (56,79 ц), і зріс лише валовий збір гречки і ячменю на 57,4% (на 278 ц) і на 3,5% (або на 85 ц) відповідно ,збільшення валового збору ячменю спричинено незначним збільшенням посівних площ під цю культуру (на 25%),а збільшення валового збору гречки спричинено зростанням урожайності даної культури (на 69%).

Вцілому валовий збір пшениці, під яку відведено найбільшу площу, зменшуються. Так у 2004 році він становив 21228 ц, у 2005 році - 21116 ц, у 2006 році - лише 15549 ц. Тож, валовий збір пшениці щорічно зменшується, як за рахунок збільшення валового збору гречки та ячменю, зменшення посівної площі під пшеницю, так і за рахунок збільшення кількості культур, що висіваються, та їх валового збору.

2.3 Економічна ефективність виробництва зерна

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. У сільському господарстві -- це одержання максимального обсягу продукції з 1га землі з найменшими витратами засобів і предметів праці. Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу.

Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників.

Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності. Водночас при визначенні економічної ефективності виробництва продовольчого та фуражного зерна є певні особливості.

Система показників економічної ефективності продовольчого зерна включає:

· урожайність,

· собівартість 1 ц зерна,

· затрати праці на 1 ц зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд.-год,

· ціна реалізації 1 ц,

· прибуток з розрахунку на 1 ц,

· рівень рентабельності;

Система показників економічної ефективності фуражного зерна включає:

· урожайність,

· вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га посіву,

· собівартість 1 ц зерна, 1 ц корм, од., перетравного протеїну,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6