Економічна ефективність птахівництва

2.3 Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва

Як уже відмічалося раніше, економічна ефективність окремого виду продукції птахівництва визначається за системою показників. Це такі: продуктивність птиці, затрати праці на одиницю продукції, затрати кормів, на одиницю продукції. Собівартість одиниці продукції, прибуток на одиницю продукції, на одну голову, рівень рентабельності, а також інші.

На птахофабриці виробляється 2 види продукції - це товарні яйця (основний вид продукції) і приріст молодняку птиці на вирощуванні (другорядний). Тому повніше проаналізуємо економічну ефективність виробництва яєць в таблиці 11.

Таблиця 7.

Показники економічної ефективності виробництва яєць

З даних цієї таблиці, де наведено розрахунок основних показників економічної ефективності, ми бачимо, що підприємство є збиткове. Найбільш збитковим воно було в 2006 році -5813 тис. грн.. прибутку. В нашому підприємстві відбувається збиток -14,44%, що зумовлено низькими цінами збуту продукції і високою собівартістю продукції. Висока собівартість зумовлена високими цінами сировини. Рівень рентабельності був найвищим у 2005 році, але в 2006 він є найнижчим і становить -34,3%. Найвищою ж виробнича вартість була у 2005 році, як і повна собівартість, і становили відповідно 20276,527грн Загалом у 2005 році всі показники економічної ефективності були найкращими порівняно з попередніми роками, тому не дивно, що рівень рентабельності в 2005 році становив 5,5 а прибуток 965тис. грн., при тому що у 2004 році прибуток (вірніше збиток) становив -276 тис. грн. Отже, з наведених даних можна зробити висновок, що найбільш ефективним виробництво яєць було у 2005 році і найменш ефективним у 2006 році.

Дані показники можна порівняти із середніми по всій країні, які наведено в таблиці 8.

Таблиця 8.

Економічна ефективність виробництва яєць в цілому по Україні

Отже, порівнюючи відповідні показники в цілому по Україні по нашому господарству, можна зробити висновок, що у цьому господарстві справи не так то й погано (по виробництву яєць), були принаймні до 2006 року.

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва

3.1 Зміцнення і розвиток кормової бази

Міцна кормова база і повноцінна годівля птиці -- важливі фактори, як впливають на ефективність птахівництва, на продуктивність птиці, її життєздатність і відтворювальні властивості.

В промисловому птахівництві передбачається згодовування птиці заводських комбікормів, збалансованих по всіх поживних речовинах і збагачених вітамінами та мікроелементами.

Повноцінна годівля дозволяє збільшити виробництво яєць та м'яса птиці і знизити собівартість продукції на основі підвищення продуктивності, збереженості дорослої птиці і молодняку. Неповноцінна годівля молодняку не лише збільшує падіж, а й затримує ріст і розвиток, негативно відбивається на продуктивності дорослої птиці. При повноцінній годівлі на виробництво яєць витрачається 1,6 -- 1,8 кг.к.од., продуктивність становить 250-260 яєць в рік, а при неповноцінній годівлі відповідно 3,5 і більше кг.к.од. на 10 яєць, при продуктивності 150 і менше. Тобто при неповноцінній годівлі кормів на одиницю продукції витрачається в 2 рази більше, ніж при повноцінній.

Також повноцінна годівля позитивно впливає на збереженість, ріст молодняку і на економічні показники.

Основою повноцінної годівлі птиці, забезпечуючи підвищення її продуктивності, являється насичення поживності раціону по широкому комплексу поживних речовин і обмінній енергії. При цьому важливу роль відіграє співвідношення в комбікормах і раціонах енергії і протеїну, амінокислот, мінеральних речовин, тобто велике значення приділяється не тільки кількості, а й якості комбікормів. Велика роль в підвищенні продуктивності птиці, покращенні використання поживних речовин раціону і зниженні затрат кормів на одиницю продукції належить нормуванню раціону по обмінній енергії, по сирому протеїну і комплексу незамінних амінокислот. Обмінну енергію в комбікормах для птиці вимірюють в кілокалоріях або кілоджоулях (1 ккал = 4,1868 кДж).

Для більш повного використання протеїну в раціонах всіх видів сільськогосподарської птиці повинно витримуватись певне енерго-протеїнове відношення (калорій обмінної енергії в 1 кг. корму на 1% сирого протеїну): для курей-несучок 160-178, молодняку курей 140-148-185. Для більш високого використання енергії в раціоні необхідно підтримати оптимальну кількість кальцію, фосфору, натрію, клітковини і інших поживних речовин. Раціони необхідно збагачувати комплексом вітамінів і мікроелементів за рекомендованими нормами.

Основними кормами в раціонах птиці являється зернові: в раціонах курей вони становлять 65-75% від маси сухих кормів. Зернові корми розрізняються по вмісту енергії, протеїну, клітковини і інших поживних речовин. В залежності від вмісту поживних речовин максимальне введення зернових в раціони птиці неоднакове. Кукурудза і пшениця -- самі високоенергетичні корми, вони містять мало клітковини і можуть складати до 60-70 % раціону. Ячмінь, овес і просо являються середньоенергетичними зерновими кормами, мають високий вміст клітковини , їх вводять у раціони у раціони до 30-40 %.

Білкові корми -- найбільш вживані, дорогі і дефіцитні компоненти раціону птиці. їх не можна замінювати зерновими або жирами. Білкова недогодівля -- одна з основних причин низької продуктивності птиці, поганого росту молодняку і низької його життєздатності. При недостачі протеїну в раціоні витрата кормів на одиницю продукції збільшується в 1,5-2 рази. Основними білковими кормами в раціоні птиці являються макуха і шроти. Найбільш цінні -- соєві шроти, які по поживності наближаються до кормів тваринного походження. їх можна вводити в раціон до 30 %. Соняшникові і арахісові шроти мають меншу поживність в порівнянні із соєвими, їх частка у раціоні 15-17, льонові шроти до 3-7%.

Крім цього в раціоні птиці необхідно вводити корми тваринного походження: молоко і відходи маслоробної і сироварної промисловості (молочні відвійки, сироватка), відходи м'ясокомбінатів та рибної промисловості; вітамінні корми: трав'яне борошно, морквяне, хвойне борошно, а також дріжджі; мінеральні корми: кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші. Із відходів переробки продукції сільського господарства для годівлі птиці використовують пшеничні висівки, мелясу і кормові жири. Останні використовуються не лише як енергетичний корм, а й як джерело незамінних жирних кислот.

Велике значення мають БВД (білково-вітамінно-мінеральні добавки) -- кормові суміші з високим вмістом протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Використання повно раціонних комбікормів, отриманих із застосуванням БВД, підвищує продуктивність птиці на 7-10%, знижує затрати кормів на виробництво яєць і м'яса птиці на 8-12%.

Краще використання поживних речовин комбікормів і підвищення продуктивності птиці в значній мірі залежать від збагачення кормових сумішей біологічно активних речовин. В нашій країні комбікорми для птиці збагачуються більш як 20 добавками. Ці добавки-премікси виготовляють у вигляді спеціальних сумішей біологічно активних речовин (вітаміни, мікроелементи, антибіотики, амінокислоти, антиоксиданти і ін.) з наповнювачем із різноманітних пшеничних висівок. Премікси виготовляються 1%-ні (10 кг на 1т комбікорму).

Для отримання високої продуктивності птиці і доброї окупності кормів потрібно організовувати диференційовану годівлю в залежності від напрямку продуктивності, виду і віку птиці.

В даний час найбільш ефективний сухий тип годівлі птиці повно раціонними комбікормами. Він дозволяє на 5-7% підвищити продуктивність курей і на 10-15% знизити затрати корму на одиницю продукції. Потреба птиці в поживних речовинах залежить від рівня продукції, живої маси, породних особливостей і мікроклімату. При клітковому утриманні і продуктивності понад 70% кури-несучки промислового стада споживають за добу 110-115 г. Повно раціонних комбікормів, а племінного при тих же умовах утримання і продуктивності -- 125-130 г.

Дослідними установами встановлено, що вміст протеїну і енергії в раціонах курей яєчних ліній доцільно змінювати з урахуванням рівня продуктивності і віку птиці, тобто застосовувати фазову годівлю. Фазова годівля курей забезпечує високу продуктивність і життєздатність, дозволяє економити дефіцитні білкові корми.

Для підтримання високої продуктивності курей не рекомендується часто змінювати склад комбікорму. Переводити на другий раціон необхідно поступово, протягом 2-3 днів. Не слід припускати перебоїв в годівлі, що може викликати линьку курей і припинення несучості. Економічно вигідно курей яєчних порід згодовувати комбікорм у вигляді гранул-крупки. Не припускається використання гранул розміром більше 4,8 мм, так як це може викликати ожиріння птиці, а також пониження репродуктивних якостей.

Потрібно також широко використовувати резерви, які сприяють зниженню затрат кормів. Одним з них являється удосконалення конструкції годівлі і правильна роздача кормів.

Для отримання високої продуктивності птиці і зниження затрат кормів необхідно підтримувати в приміщенні оптимальну температуру. Зниження температури на кожний градус підвищує втрати кормів на продукцію на 0,2-0,4 %, і в цілому втрати по цій причині можуть скласти 4-6 % . Важливо також в раціон птиці включить гравій. Його відсутність підвищує витрати кормів на продукцію на 5-6 %.

Запобігання інвазійних і інфекційних захворювань птиці дозволяє зекономити 5-7 % кормів, ліквідація гризунів в зоні розміщення птиці -- 1-2 %, зниження втрат при навантажуванні і розвантажуванні -- 4-5 %.

Підвищенню продуктивності сприяє, як уже зазначалося вище, застосування фазової годівлі, яка до того ж сприяє зниженню затрат з здешевленню вартості кормів. У порівнянні із стабільною високо протеїновою годівлею, фазова знижує витрати дорогих і дефіцитних білкових кормів.

Затрати кормів тваринного походження можна знизити за рахунок використання синтетичних амінокислот (лізин, метіонин).

Відомо, що молодняк курей при вільному доступі до кормів здатен споживати їх на 20-30 % більше, ніж необхідно для росту. Внаслідок цього до періоду яйцекладки вони значно збільшують живу масу, що призводить зниження продуктивності. В даному випадку доцільно застосовувати спосіб обмеженої або нормованої годівлі, який дозволяє значно скоротити кількість корму на їх вирощування і підвищити продуктивні якості. Молодняк годують повно раціонними комбікормами, але витрачають їх в кількості 70 % в порівнянні із вільним споживанням. В результаті за період вирощування затрати кормів на голову значно знижується. При цьому способі годівлі підвищується також несучість курей на 12-14%.

Таким чином, застосування повно раціонних комбікормів, згодовування їх птиці по нормах в залежності від статі, віку, продуктивності, використання резервів економії затрат кормів дозволить збільшити виробництво продукції птахівництва і значно покращити окупність кормів, що в свою чергу, позитивно впливатиме на ефективність виробництва цієї продукції.

3.2 Інтенсифікація птахівництва

Інтенсифікація -- це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково-технічного прогресу затрат уречевленої та живої праці на одиницю об'єкта інтенсифікації з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.

Суть інтенсифікації полягає не тільки в ефективному використанні землі чи тварин, айв удосконаленні всіх інших факторів виробництва -- матеріальних і трудових ресурсів, впровадженні нових організаційних форм господарювання, нових технологій і т. ін.

В умовах ринкових відносин поряд із впливом на кінцеві результати виробництва механізації, автоматизації, хімізації та інших факторів збільшується роль і значення так званих нематеріальних факторів -- підприємливості, організованості, вміння працювати в у мовах, що швидко змінюються.

Матеріальною основою інтенсифікації є науково-технічний прогрес, метою -- збільшення обсягу продукції, підвищення ефективності виробництва.

Подальша інтенсифікація птахівництва повинна здійснюватись з урахуванням ряду факторів і умов, таких як обмеженість трудових ресурсів, кормів, поглиблення спеціалізації, необхідність технічного переоснащення багатьох підприємств, заміни зношеного або малопродуктивного обладнання, охорони навколишнього середовища.

Інтенсифікація має бути направлена на створення оптимальних варіантів організації виробництва і праці, забезпечуючи максимальний вихід високої якості продукції на одиницю трудових і матеріальних затрат.

Важливими шляхами інтенсифікації в птахівництві являються:

зміцнення матеріально-технічної бази, технічне переоснащення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів;

подальший розвиток спеціалізації, концентрації і інтеграції, удосконалення, розміщення виробництва;

запровадження нових високопродуктивних кросів птиці;

удосконалення кормової бази і підвищення ефективності використання кормів;

впровадження нових прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці;

удосконалення організації і оплати праці;

покращення планування і управління на основі госпрозрахунку.

Таблиця 9

Розрахунок показників рівня інтенсивності

Страницы: 1, 2, 3, 4