скачать рефераты

МЕНЮ


Економічна ефективність птахівництва

Аналізуючи дані таблиці спостерігаємо , що вартість основних фондів постійно зростала і в 2006 році становила 23639 тис. грн. , що в структурі становить в порівнянні з 2004 роком становила 117%, що призвело до збільшення щільності поголів'я птиці в 2005 році, проте в 2006 році відбулося незначне зменшення щільності, що зумовлено непередбаченими обставинами. Це також зумовлено збільшенням річних витрат виробництва, які з 2004 року (1074,27 тис. грн..) до 2006 року збільшилися на 43%, що становить 1538,73 тис. грн. Середньорічна вартість основних і оборотних фондів взагалі в структурі на 2006 рік становить 156% до 2004 року. Збільшення річних витрат зумовлюється зокрема зростанням затрат праці, які в структурі становлять 126% від 2004 року, збільшенням поголів'я птиці (106%).

Важливе економічне значення має подальше удосконалення проектування і будівництва в сільськогосподарських підприємствах птахівничих об'єднань. Вони повинні створюватися з врахуванням наступних вимог: економії земельної площі, забезпечення концентрації виробництва, зниження затрат на будівництво, створення умов для застосування прогресивної технології виробництва і росту продуктивності праці, захисту птиці від інфекційних захворювань.

Для підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів і поліпшення використання виробничих площ велике значення має створення досконалих кліткових батарей для всіх видів і віків птиці, забезпечуючи оптимальну щільність посадки на кожен квадратний метр полу пташника і повну механізацію і автоматизацію виробничих процесів.

Велику увагу слід приділяти організації нових і розширенні діючих племінних господарств, особливо репродукторів першого порядку. Значне підвищення яєчної і м'ясної продуктивності птиці повинно досягатися на основі використання нових кросів з високою інтенсивністю несучості і довгим строком експлуатації. Пристосованих до кліткового утримання, витривалих до ряду захворювань. В м'ясному птахівництві важливе значення має подальше скорочення строків вирощування і підвищення швидкості росту бройлерів всіх видів птиці. Особлива увага в процесі селекції і гібридизації має бути звернена на підвищення якості продукції і покращення окупності кормів.

Технологія виробництва яєць і м'яса птиці повинна удосконалюватись в напрямку концентрації одновікового поголів'я, поліпшення мікроклімату, переводу на кліткове утримання не лише промислової а й племінної птиці, переходу на нову технологію інкубації яєць в інкубаторах боксового типу, впровадження безпересадочного вирощування і утримання птиці, застосування штучного запліднення, примусової ліньки та інших прийомів, які підвищують ефективність галузі.

Птахівництву великий економічний збиток наносять хвороби птиці. Тому важливе значення має застосування системи міроприємств. Запобігаючи занесенню і виникненню захворювань. До них відносяться: підвищення імуностійкості птиці в процесі селекції; використання обшивок пташників з антикорозійними властивостями, зручних для очищення і дезінфекції, повітряних бактерицидних фільтрів; профілактичні аерозольні обробки поголів'я; автоматичні прибирання та утилізація посліду; санітарна обробка приміщень, транспорту, тари, спецодягу; недопущення на територію господарства сторонніх осіб і ін.

Для підвищення продуктивності птиці і покращення окупності кормів важливе значення має, як вже було зазначено в розділі 3.1., перехід на повно раціонні комбікорми заводського виробництва, які надходять в господарства за принципом завод--годівниця. Широко повинні застосовуватись такі джерела кормів і добавок, як вітаміни, амінокислоти, мікроелементи, антибіотики, антиоксиданти і інші речовини, покращуючи якість комбікормів, а також відходи молочної, м'ясо переробної і інших галузей промисловості. Повинно бути збільшено виробництво кормового борошна із відходів забійного, інкубаційного і інших цехів птахівництва шляхом приготування його в утилізаційних цехах підприємств і об'єднань.

Важливими складовими частинами птахівничого агропромислового комплексу являються переробка і збут виробленої продукції. Основну частину яєць птахофабрики реалізують по прямих каналах в торгівельну мережу. Біля 8-10 % яєць доводиться переробляти в яєчний порошок, для чого доцільна організація заводів і цехів на міжгосподарській основі.

Більше половини м'ясної птиці забивають безпосередньо в господарствах, тому необхідно реконструювати забійні цехи з урахуванням повного потрошіння птиці, розширення асортименту продукції, випуску наборів субпродуктів, копченостей, консерви і ін. Особливої уваги заслуговує розширення виробництва и створення нових видів тари і пакувальних засобів із полімерних матеріалів, що дозволить покращити товарний вигляд продукції і зберегти її якість.

Інтенсифікація птахівництва буде успішно здійснюватись на тих підприємствах і в об'єднаннях, де технічне переоснащення і прогресивна технологія доповнюються впровадженням нових форм організації праці і управління виробництвом, систем матеріального і морального стимулювання працівників, підвищенням кваліфікації спеціалістів і працівників.

Таблиця 10

Розрахунок результатів показників інтенсифікації.

Показники

2004р.

2005р.

2006р.

2006р./2004р.%

Урожайність, ц/га: зернових і зернобобових

х

х

х

х

Середньорічний приріст ваги, г:

 

 

 

 

птиці

1,03

1,01

0,99

96

Вартість валової продукції на 1га с/г угідь, грн.

1362525,89

1843320,63

1542880,55

113

Як бачимо з таблиці приріст ваги птиці в 2004 році була дещо більшим ніж в 2006 році! Хоча зміни були незначні ми все ж таки спостерігаємо тенденцію до зменшення приросту ваги птиці. В структурі приріст на 2006 рік становить 96% від 2004 року. Невтішним є те, що при цьому збільшується вартість валової продукції на 1 га с/г угідь, яка в 2006 році зросла на 13% в порівнянні з 2004 роком.

Таблиця 11

Показники економічної інтенсифікації виробництва.

Показники

Роки

2006р. у% до 2004р.

2004р.

2005р.

2006р.

Вартість валової продукції, грн:

14987785

20276527

16971686

113

на 1 людино-год.

49,79

56,17

43,63

88

на 1 середньорічного працівника

99,26

105,61

88,9

89

Вартість валової продукції, грн. на 1 люд.-год:

 

 

 

 

у тваринництві

49,79

56,17

43,63

88

Собівартість 1 ц, грн:

 

 

 

 

приросту птиці

837,85

864,66

1033,87

123

Вартість валової продукції на 1 грн. витрат виробництва у тваринництві

1268,32

1160,71

1002,7

79

Прибуток з розрахунку на 1 га с/г угідь, грн.

-25,09

87,73

-528,45

2110

Рівень рентабельності, %

-2,3

5,5

-34,3

1491

Проаналізувавши таблицю 11 можна зробити наступні висновки: вартість валової продукції на 1 люд-год. Зменшилась на 12% в порівнянні з 2004 роком, що спричинило зменшення вартості валової продукції на 1-го середньорічного працюючого. Зменшення вартості валової продукції на 1 люд-год. В питомій вазі становить 88%. Собівартість 1ц продукції збільшилась на 23%, це ускладнюється зниженням ціни на 1 ц. Реалізованої продукції. Вартість валової продукції зменшилася на 21%. Підприємство було збитковим про що свідчить прибуток в -528,45 грн./га. По підприємству ВАТ „Кожухівське” рівень рентабельності за досліджувальний період зменшився 32%. Його збитковість характеризується тим, що на 100 грн. витрат виробництвами отримали збиток у розмірі -34,3%.

3.3 Поглиблення спеціалізації, концентрації та інтеграції в птахівництві

Раціональне розміщення, спеціалізація, концентрація виробництва і інтеграція виступають важливими факторами впливу на ефективність виробництва продукція птахівництва.

Впровадження досягнень науково-технічного прогресу створює умови для високоефективного виробництва яєць і м'яса птиці практично у всіх економічних зонах країни. Тому промислове птахівництво поряд з новими формами і технікою його ведення має з собою кращій підхід до розміщення галузі.

До впровадження промислових форм ведення птахівництво локалізувалось в основному в районах виробництва зерна. Таке розміщення птахівництва створювало надлишок продукції в одних районах і гострий дефіцит в інших. Недостатня кількість транспортних засобів ускладнювала збут продукції і стримувала розвиток галузі в цілому. Переведення галузі на промислову основу, розвиток комбікормової промисловості і транспортної мережі значно послабляють залежність птахівництва від місцевого виробництва кормів.

Розміщення птахівничих підприємств в промислових зонах великих міст і промислових центрів сприяє зменшенню втрат продукції при її транспортуванні і зберіганні у сховищах, покращенню якості і реалізації безпосередньо в торгівельну мережу.

Практика показує, що ефективніше розміщувати птахофабрики в районах споживання продукції, використовуючи привізні корми. При цьому затрати на перевезення зерна, еквівалентного виробленій кількості яєць або м'яса птиці у 2,5-3 рази нижчі в порівнянні з перевезенням готової продукції.

Спеціалізації в поєднанні з концентрацією виробництва дозволяє широко використовувати досягнення науково-технічного прогресу, прискорювати темпи виробництва, покращувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці, більш ефективно використовувати основні виробничі фонди і матеріальні ресурси, займатися маркетинговою діяльністю і т. ін.

Деякі підприємства організовані за принципом закінченого циклу виробництва з розміщенням на одній площі різних вікових груп птиці і великої кількості допоміжних і обслуговуючих підрозділів. Це потребує застосування різних видів технологічного обладнання, створює постійну небезпеку виникнення інфекційних захворювань, затрудняє управління, не дозволяє у повній мірі використовувати переваги спеціалізації і концентрації.

Можливості подальшої спеціалізації і концентрації птахівництва значно збільшуються завдяки технічному переоснащенню птахофабрик, використанню гібридної птиці, комбікормів промислового виробництва, новітніх ветеринарних засобів боротьби з захворюваннями птиці, прогресивної технології вирощування молодняку і утримання дорослої птиці.

Можна виділити наступні напрями поглиблення спеціалізації і посилення концентрації виробництва:

розширення діючих підприємств і об'єднань шляхом приєднання до них дрібних підприємств;

додаткового будівництва з внесенням на окрему територію репродуктивного стада, ремонтного молодняку і реконструкції приміщень, що вивільняється, для утримання промислового стада; технічного переоснащення підприємств, впровадження новітнього кліткового обладнання;

підвищення продуктивності птиці і покращення якості продукції за рахунок удосконалення умов виробництва і утримання;

організація виробничих об'єднань;

будівництво нових крупних птахівничих підприємств, головним чином м'ясного напрямку.

Будівництво нових птахівничих підприємств доцільно тоді, коли дефіцит у виробництві яєць і м'яса птиці неможливо задовольнити за рахунок реконструкції і розширення діючих підприємств.

Для великих спеціалізованих підприємств і об'єднань характерні: раціональна структура основних і допоміжних підрозділів, розміри яких взаємопов'язані і забезпечують найбільш повне використання трудових і матеріальних ресурсів; високий рівень техніки і технології виробництва; неперервність технологічного процесу від отримання інкубаційних яєць до випуску готової продукції (харчові яйця або м'ясо птиці); ритмічність виробництва з відносно рівномірним виходом продукції по місяцях року; наявність кваліфікованих кадрів адміністративно-управлінського персоналу і робітників.

Спеціалізація і концентрація виробництва ефективна при раціональних розмірах підприємств і підрозділів, добре організованих виробничих зв'язках, відповідній системі управління, які забезпечують найбільш повне використання племінної птиці, виробничих площ, трудових і матеріальних ресурсів. Найбільш успішно поглиблення спеціалізації і посилення концентрації здійснюються на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції.

Поглиблення спеціалізації створює об'єктивну передумову для широкого розвитку і удосконалення виробничих зв'язків.

Повне використання переваг спеціалізації і концентрації можливе лише при тісних зв'язках в системі матеріально-технічного постачання -- виробництва -- переробки -- збуту сільськогосподарської продукції. Для розвитку цих зв'язків велике значення має створення виробничих птахівничих об'єднань.

Передумовами для створення виробничих об'єднань у птахівництві являються: удосконалення матеріально-технічної бази, зростання фондоозброєності праці і фондозабезпеченості підприємств, що потребує нових, більш досконалих форм організації і управління виробництвом; економічна необхідність збільшення виробництва яєць і м'яса птиці на основі поглиблення спеціалізації, поширення концентрації удосконалення управління, компактне територіальне розміщення птахівничих підприємств в зонах великих міст, промислових і курортних центрів; зростання кваліфікації кадрів; розвиток мережі доріг з твердим покриттям, транспорту, засобів зв'язку і оргтехніки, підвищуючи можливостей і якість управління.

Найбільш ефективні об'єднання, які спеціалізуються на виробництві одного виду продукції. В них раціональніше здійснюються спеціалізація, вищій рівень концентрації, більш кваліфіковане управління.

У великих об'єднаннях змішаної спеціалізації доцільна організація комплексів підприємств яєчного і м'ясного напрямку. Централізація допоміжних підрозділів в таких об'єднаннях можливо здійснювати на кожному комплексі.

Екологічна ефективність об'єднань вища, порівняно з підприємствами які не входять в об'єднання. Показники економічної ефективності об'єднань вищі там, де проведена спеціалізація, укрупнення, реконструкція, централізація ряду служб і допоміжних підрозділів.

Удосконалення виробничих зв'язків птахофабрик із підприємствами І та III сфер АПК повинно передбачати: розширення прямих зв'язків підприємств з постачальниками, взаємну відповідальність сторін за постачання і отримання товарів; забезпечення комплектних поставок машин, обладнання і запчастин до них, установку, наладку і пуск їх заводами-виробниками, виготовлення комбікормовими заводами повнораціонних комбікормів і доставку їх у пташники; організацію своєчасного забою птиці безпосередньо в господарствах або доставку птиці на птахопереробні підприємства у відповідності із графіками, реалізацію яєць, м'яса птиці безпосередньо підприємством торгівлі і громадського харчування тощо.

3.4 Впровадження ринкових відносин у птахівництві

Багаторічна світова практика свідчить, що ринкова економіка здатна спонукати людину краще і продуктивніше працювати, радикально змінити її ставлення до землі та засобів виробництва, збудити дух підприємництва, конкуренції і змагання. Тому перехід до ринкових відносин нині виступає об'єктивною необхідністю, яка сприятиме поліпшенню економічного стану кожного підприємства і населення.

В ринкових умовах великого значення набуває форма власності. Не є таємницею, що коли людина відчуває себе власником то в неї з'являються додаткові мотиви для ефективнішої діяльності, вона відчуває себе відповідальною за кінцеві результати діяльності. З цією метою колишні державні підприємства приватизуються. Так и колишній радгосп-птахофабрика "Васильківська" після приватизації, яка завершилася в 2004 році, тепер став акціонерним товариством відкритого типу. Його акціонерами стали працівники підприємства. А також пенсіонери, ним безоплатно передано 33,7 % акцій, крім того решта акцій продавався на сертифікатному аукціоні а також за пільговими умовами працівникам підприємства та працівникам соціальної сфери за приватизаційні ті майнові сертифікати. Одним із потужних акціонерів фабрики став банк "Україна", який володіє контрольним пакетом акцій. Зміна форми власності безперечно буде позитивним кроком на шляху до підвищення ефективності виробництва, тому що підприємство тепер може вільно розпоряджатися власними ресурсами, направляти їх куди це необхідно, а не чекати вказівок.

Звичайно, в ринкових умовах господарювання зростає роль керівництва підприємства, наскільки воно здатне використати усі переваги ринкової економіки і обійти так звані "вузькі місця". Зростає також роль спеціалістів. їх кваліфікаційний рівень, здатність мислити по новому. Тому необхідно поряд із зміною форми власності змінити керівний склад підприємства, який за стільки років не спромігся вивести птахофабрику із кризового становища, а навпаки допустив значний занепад. Тому потрібно, щоб керівником була людина. Здатна знайти можливості для відродження виробництва.

В ринкових умовах господарювання необхідно також робити акцент не лише на виробництві, а і на реалізації продукції. В той час, як країна малозабезпечена продукцією птахівництва, деякі регіони взагалі відчувають гостру потребу в цій продукції. Тому необхідно на птахофабриці запровадити маркетингову службу, яка б займалися вивченням кон'юнктури ринку -- попиту і пропозиції, займалися розробкою нових видів пакувальних матеріалів, які значно покращують товарний вигляд продукції, укладала угоди з приводу реалізації. Варто також більше зусиль спрямувати на розвиток фірмової торгівлі, тому що роздрібні ціни завжди вищі оптових і відповідно дають більше грошових надходжень у підприємство. Потрібно вишукувати вигідні рішення збуту продукції, де попит не є забезпеченим.

В даний час птахофабрика має не дуже велику розгалуженість ринків збуту: тому необхідно проводити роботу у напрямку пошуку вигідніших ринків збуту.

Таблиця 12

Основні ринки збуту продукції

Ринки збуту

Частка в загальному обсязі збуту, %

Яйце

М'ясо

Торгові організації м. Києва

70

70

Торгові організації Київської області

29

22

На громадське харчування та продаж працівникам птахофабрики

1

8

Також птахофабрика може вільно обирати партнерів по постачанню ресурсів, обирати таких постачальників, які запропонують їй найбільш вигідні умови, бо з переходом до ринкових відносин з'являється багато приватних структур, які в конкурентній боротьбі переважають державні структури, які були монополістами. Тому необхідно працювати і в цьому напрямі.

Взагалі з переходом до ринкових умов господарювання птахофабрика, як і інші підприємства, має дуже багато можливостей: зокрема, може перепрофілюватись на більш вигідні види продукції, або організувати при підприємстві промислові виробництва, сировиною для них може бути власна продукція, може вкладати вільні кошти у інші підприємства і таким чином отримувати прибутки ті багато інших. А ле разом з тим, ринкова економіка несе із собою і багато ризиків, тому потрібно вміло балансувати між перевагами і недоліками ринку і намагатись послабити негативні сторони ринку.

Висновки та пропозиції

Отже, проаналізувавши економічну ефективність виробництва продукції птахівництва, можна зробити висновки, що ефективність виробництва останнім часом значно знизилась, особливо у 2000 році. Значно скоротилось поголів'я птиці, продуктивність її, зросла собівартість, підвищились затрати праці і кормів на виробництво одиниці продукції, зменшилась рентабельність виробництва. Факторами, що зумовили це погіршення, можна назвати значне скорочення поголів'я птиці, подорожчання матеріальних ресурсів при швидкому зростанні цін на продукцію птахівництва, прорахунки керівництва тощо.

Для того, щоб підвищити економічну ефективність виробництва, потрібно будувати подальшу діяльність у таких напрямах: значно покращити годівлю птиці, перейти лише на повно раціонні комбікорми промислового виробництва поряд із застосуванням певних способів годівлі птиці; значно підвищити інтенсифікацію птахівництва, а саме: використовувати нові високопродуктивні кроси птиці, повністю механізувати і автоматизувати виробничі процеси із запровадженням нового обладнання, яке є більш продуктивним ніж застаріле, більше уваги приділяти зооветеринарним заходам, від них залежить збереженість птиці, її життєздатність та продуктивність, застосування прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці, впроваджувати нові форми організації праці та управління; розширювати зв'язки з іншими організаціями та підприємствами як у горизонтальному та і у вертикальному напрямах; розширювати її асортимент, покращувати якість продукції, використовувати нові пакувальні матеріали, розширювати маркетингові дослідження ринку тощо. Отже, виходячи із зазначеного вище, можна сформувати такі основні пропозиції виробництву, які в першу чергу будуть підвищувати економічну ефективність виробництва:

· значно збільшити поголів'я птиці, щоб заповнити наявні приміщення птахофабрики хоча б на 50 %, тобто 260-300 тис. гол. середньорічних курей несучок;

· збільшення поголів'я птиці бажано здійснити за рахунок купівлі молодняку курей високопродуктивних кросів;

· годівлю птиці здійснювати виключно повно раціонними комбікормами, щоб забезпечити річну несучість 1 курки-несучки не менше як 220 шт. Яєць, і витрати кормів на 1000 шт. яєць на рівні 1,8-2,0 ц к. од. і не більше;

· провести ремонт і технічне переоснащення виробничих приміщень, замінивши застаріле обладнання новим, більш продуктивним і економічним;

· покращити організацію праці на птахофабриці з метою підвищення продуктивності праці і повнішого використання трудових ресурсів;

· організувати на птахофабриці спеціальний відділ з маркетингу, який би займався вивченням ринку і просуванням готової продукції до споживача.

Проведення названих першочергових заходів в поєднанні з іншими дасть можливість найближчим часом значно збільшити обсяги виробництва продукції та підвищити економічну ефективність виробництва цієї продукції.

Список використаної літератури

Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В. Жабка, М.М. Рудий, А.А. Чалий; За ред. П.П. Руфжа. - К.: Урожай, 2006

Економика промьішленного птицеводства / К.И. Карюкина, З.И. Витол, Д.Н. Волков и др.; Под ред. К.Н. Карюкина. - М.: Колос, 1999

Економика сельского хозяйства. В.А. Добрьшин, А.В. Беляев, П.П. Дунаев и др.; Под ред. В.А. Добрьшина. - 3-є изд., переаб. И доп. - М.: Агропромиздат, 2000

Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. -- К.: Урожай, 2000

Божко П.Е. Производство яиц и мяса птицн на промншленной основе. -М.: Колос. 1998

Коваленко В.П., Кущак С.М., Гаврик А.П. Підвищення ефективності промислового птахівництва. -К. Урожай, 2005

Организация и пути интенсификации производства яиц и мяса кур.-К, 1991.

Лукьянова В.Д. и др. Промншленное птицеводство. - К.: Урожай, 2002

Мельник Б.А. Розвиток інтеграційних процесів у промисловому птахівництві // Економіка АПК. - 2000. - №2.

Ю.Малік М.Й. Реформування власності і реструктуризації підприємств в АПК // Економіка АПК. - 2004. - №11.

Журнал „Сучасне птахівництво” - 2003. „№7,6,4,1

Страницы: 1, 2, 3, 4


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.