Економічна ефективність виробництва

Отже, за даними таблиці ми бачимо , що урожайність зернових культур у СВК "Колос" за 2004 - 2006 роках зменшилась на 7,4 ц/га або на 19,2%.

Темп зростання і темп приросту урожайності зернових культур поступово зменшуються.

Для узагальнення інформації про приріст ведуть розрахунок середнього їх значення:

,

де п - число рівнів

хп - кінцевий рівень

хо - початковий рівень

У нашому випадку ц/га

Отже, приріст урожайності на протязі 2004 - 2006 років зменшився на 3,7 ц/га.

Коли відомі лише початковий і кінцевий рівні ряду динаміки, середній темп зростання обчислюють за формулою:

де Ук - кінцевий рівень ряду;

Уо - початковий рівень ряду;

n - кількість років в періоді, за який визначають середній темп зростання.

За даними СВК "Колос" середній темп зростання урожайності зернових становитиме

Отже, урожайність зернових за 1998 - 2000 роки зменшувалась в середньому за рік на 9,6%.

Виробництво зерна має вирішальне значення для розвитку всіх галузей сільського господарства. Зернове господарство є основою сільськогосподарського виробництва, а рівень його розвитку - одним з найважливіших показників стану економіки країни, який безпосередньо впливає на матеріальний добробут населення.

Зерно як цінний і незамінний продукт харчування становить основу продовольчого фонду, воно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах і як важливе джерело виробництва молока, м'яса, яєць та інших продуктів. Зернове господарство постачає сировину багатьом галузям переробної промисловості і є основою функціонування і розвитку борошномельної, комбікормової, пивоварної, спиртової та інших галузей.

Систему показників економічної ефективності виробництва у сільськогосподарських підприємствах доцільно будувати на основі показників валової продукції у натуральному та вартісному вигляді, валового і чистого доходу. Так у валовому доході, окрім обсягу виробництва, відбувається також економія затрат матеріальних, а в чистому доході ще й економія затрат на оплату праці. Отже валовий дохід відображає результат виробництва у більш концентрованому вигляді, ніж валова продукція, а чистий доход - ще в більш конкретнішому, ніж валовий.

Залежно від того, з якими видами затрат чи ресурсів порівнюють результати виробництва у сільськогосподарських підприємствах, показники економічної ефективності можна поділити на такі чотири групи:

узагальнені показники підвищення економічної ефективності виробництва;

показники ефективності використання землі;

показники підвищення ефективності використання праці;

показники підвищення використання основних фондів та капітальних вкладень.

Ефективність зернового господарства, по суті, розкривається сукупністю показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Особливе значення мають такі показники: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1ц зерна, прибуток на 1люд - год., на 1ц зерна і на 1га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна.

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображає вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств.

Найважливішою властивістю праці є її продуктивність, рівень якої характеризує ефективність використання трудових ресурсів.

Продуктивність праці як економічна категорія відображує взаємозв'язок між обсягом виробництва продукції і відповідними затратами праці.

Продуктивність праці - це здатність конкретної праці створити певну кількість продукції за одиницю робочого часу. Продуктивність праці підвищується, якщо збільшити виробництво продукції за одиницю робочого часу або зменшуються затрати праці на одиницю вироблюваних продуктів.

В умовах товарного виробництва і ринкових відносин індивідуальні витрати сільськогосподарських підприємств формують собівартість продукції.

Собівартість продукції - це витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво і реалізацію продукції, визначені в грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія є частиною вартості товару, оскільки не включає витрати, які втілюються і реалізуються у вартості додаткового продукту.

В умовах ринкової економіки кількість показників та методів їх обчислення постійно зростатиме.

Земля - це продукт природи, і лише в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва.

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Економічна ефективність землі в сільському господарстві виражена системою показників, що характеризують, як ефективність використання всіх закріплених за господарством земельних ресурсів, так і ефективність окремих її видів.

При цьому одна частина показників характеризує кількісну зміну площі різних видів земельних ресурсів і відображають екстенсивний шлях розвитку. Друга частина показників характеризує ступінь інтенсивності використання землі.

До першої групи показників відносяться :

коефіцієнт сільськогосподарського освоєння;

коефіцієнт розораності;

коефіцієнт використання площі ріллі.

Коефіцієнт освоєння - це відношення кількості сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі.

Коефіцієнт розораності - це відношення площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь.

Коефіцієнт використання площі ріллі - це відношення всієї площі посіву до площі ріллі.

До другої групи показників належать :

землевіддача;

землемісткість.

Землевіддача - це величина чистої продукції в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь.

Землемісткість - це обернений показник землевіддачі.

Також існують інші показники, такі як: кількість одержаної валової і товарної продукції з одиниці площі відповідних угідь в натуральному або грошовому виразі.

Отже, за даними СВК "Колос" Знам'янського району розглянемо структуру земельних угідь на протязі 2004-2006роках в таблиці 4.

Таблиця 4

Динаміка і структура земельних угідь, землезабезпеченість

Ефективність використання землі характеризується натуральними і вартісними показниками. До вартісних показників відносяться: валова продукція, товарна продукція, валовий дохід і прибуток.

Валова продукція сільського господарства являє собою всю масу виробленої в даному році продукції, включаючи приріст незавершеного виробництва.

Товарна продукція - це частина валової продукції, яка була реалізована й прийняла форму товару.

Валовий дохід - знов створена вартість живою працею робітників колективу за рік. Вона включає в себе фонд оплати праці і чистий дохід.

Прибуток - вираховується як перевищення виручки від товарної продукції над її собівартістю.

Виробничі фонди сільського господарства залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру обороту і способу перенесення вартості на створений продукт поділяються на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди - це засоби виробництва, які протягом тривалого часу беруть участь у процесі виробництва, зберігають натурально - речову форму і поступово, частинами переносять свою вартість на сторений продукт.

Оборотні виробничі фонди - це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально - речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт .

Основні фонди поділяються на:

фонди сільськогосподарського призначення;

фонди не сільськогосподарського призначення;

невиробничі фонди.

Основні фонди сільськогосподарського призначення - це фонди, які приймають участь в процесі виробництва сільськогосподарської прдукції. До них відносяться: будинки, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робоча і прдуктивна худоба, багаторічні насадження і т.д.

Фонди не сільськогосподарського призначення спямовані на виробництво продукції промислового характеру, ці фонди пов'язані з будівлею, торгівлею, суспільним харчуванням і т. д.

Невиробничі фонди не прймають безпосередної участі в виробництві продукції, але відіграють важливу роль, створюючи сприятливі умови для життя і високопродуктивної праці сільськогосподарських працівників.

Фондозабезпеченність господарства - це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного средньорічного працівника.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею, фондоємкістю продукції та нормою прибутку.

Фондовіддача - це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Фондоємкість продукції - це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1грн валової продукції.

Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського вирибництва обчислюють норму прибутку . Цей показник визначають з відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів:

Нп,

де Нп - норма прибутку, %

П - прибуток, грн;

Фосн і Фоб - середньорічна вартість відповідно основних і обороних фондів, грн.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів ко характеризує кількість оборотів за рік і визначаеться за формулою:

де Вр - виручка від реалізації продукції, грн;

Мв - вартість молодняка, переведеного в основне стадо, грн;

Вс - виручка від реалізації основного стада, грн;

Зо - середньорічні залишки оборотних засобів,грн.

Тривалість одного обороту визначаеться діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів.

Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства - екстенсивний та інтенсивний.

Інтенсифікація сільського господарства - це такий спосіб ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково - технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що забезпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів'я худоби.

Основним показником, що характеризує рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва є сума основних виробничих фондів, поточних виробничих фондів і поточних виробничих затрат без амортизації в розрахунку на одиницю оброблюваної площі.

Прямий і головний показник, найбільш широко відображає суть рівня інтенсивності, тобто концентрацію живої та уречевленої праці в розрахунку на одиницю земельної площі.

Для аналізу досягнутого рівня основний показник може бути розподілений на 2 частини:

1) Фондозабеспеченність - це відношення основних фондів сільськогосподарського призначення до земельної площі.

2) Фондоозброєнність - це відношення виробничих затрат до земельної площі.

Вони є додатковими показниками.

1.Вихід валової продукції з одиниці земельної площі. Вся валова продукція в господарствах оцінюється в співставних цінах, це дозволяє використовувати даний показник в динаміці, а також виконувати співставлення діяльності господарств, що працюють в однакових умовах.

Допоміжні показники: товарна продукція, валовий дохід, чистий дохід, прибуток в розрахунку на одиницю земельної площі.

2.Продуктивність праці - це відношення валової продукції до одиниці затрат праці.

3.Фондовіддача і фондоємкість.

Собівартість продукції - це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.

У сільськогосподарському виробництві розрізняють собівартість виробничу і повну, індивідуальну і галузеву, планову і фактичну.

Виробнича собівартість включає витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції, а повна собівартість - витрати на виробництво і реалізацію продукції.

Індивідуальна собівартість відображує витрати окремого сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Галузева собівартість характеризує середні витрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції окремої галузі певної сукупності господарств.

Планова собівартість - це витрати, які передбачає господарство відповідно до нормативів витрачання виробничих ресурсів і оплати праці з розрахунку на одиницю продукції. Фактична собівартість характеризує рівень проведених господарством витрат на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції.

Розглянемо собівартость 1ц зернових за даними СВК "Колос" в таблиці 5

Таблиця 5

Динаміка собівартості 1ц зернових ,грн.

Отже, собівартість культур в 2006 році в порівнянні з 2005 роком зросла майже по всіх культурах.

Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство від своєї діяльності одержує прибуток.

Страницы: 1, 2, 3, 4