Економiчна ефективнiсть переробки молока та шляхiв її пiдвищення на прикладi ВАТ "Широкiвський сирзавод" Днiпропетровської областi

Найбільшу питому вагу в структурі виробництва кисломолочних продуктів займає кефір - близько 40%. У цьому сегменті також спостерігається стабільна тенденція до нарощування обсягів випуску, причому виробники все більше приділяють увагу групі біокефіру. В 2005 р. вітчизняні молокопереробні підприємства виробили 185,5 тис. тонн кефіру, перевищивши показники попереднього періоду на 6% (175,8 тис. тонн).

Другим за значенням кисломолочним продуктом можна назвати сметану, питома вага якої в структурі виробництва склала 22% (або 103,1 тисяч тонн). В менших обсягах виробляється ряжанка, питома вага цього чисто слов'янського молочного продукту в загальному обсязі кисломолочних продуктів оцінюється на рівні 11%, або 51,5 тис. тонн.

Для кисломолочних продуктів властива значна концентрація виробництва - в 2005 р. майже 58% потужностей було зосереджено в Харківській, Дніпро-петровській, Донецькій і Полтавській областях, а також у столиці (2004 р. - 63%).

За оцінками операторів ринку, найдинамічніше в 2005 р. у сегменті кисломолочної продукції працювали такі підприємства як ВАТ «Галактон», ВАТ «Харківський молкомбинат», Молочна фабрика «Рейнфорд», ЗАТ «Донецький міськмолзавод №2», ЗАТ «Лакталіс-Україна», питома вага яких у сумарному обсязі вироблених кисломолочних продуктів оцінюється на рівні 30%. Досить активно продовжують працювати над асортиментами й обсягами продукції, ВАТ «Кременчуцький гормолзавод», ЗАТ «Білосвіт- Умань», ЗАТ «Перший Київський молокозавод», ТОВ «Молочний Дім», «Комбінат «Придніпровський», ВАТ «Київський міськмолзавод №3» та інші.

Кефір. Близько 40% у виробництві кисломолочних продуктів займає кефір. Для цієї продукції характерне стабільне зростання попиту з боку населення, і в 2005 р. темпи зростання виробництва склали близько 6% (в 2004 р. - 4%), а обсяги виробництва збільшилися до 185,5 тис. тонн (ароматизованого й неароматизованого) на суму близько $56 мільйонів.

Лідирують у цьому секторі столичні підприємства, на які торік припадало близько 14% усього обсягу випущеного в Україні кефіру. Це пояснюється зосе-редженням найбільших молокопереробних підприємств у Києві - ВАТ «Галак-тон», ВАТ «Київський міськмолзавод №3» («Вімм-Білль-Данн»), ЗАТ «Перший Київський молокозавод».

До переліку провідних регіонів за виробництвом кефіру в 2005 р. входять також Донецька (12%), Дніпропетровська (12%), Харківська (10%), Полтавська (9%) області, які в сукупності зі столицею виробили близько 57% кефіру (2004 р. - 61%), або 105 тис. тонн цієї продукції на суму $32,4 мільйона.

Триває скорочення підприємств, що роблять кефір. Якщо в 2004 р. налічувалося понад 215 підприємств, що випускають цей продукт, то в 2005 р. їхня кількість скоротилася на 40-50 компаній. Причому з ринку йдуть малопотужні підприємства, а також заводи, основний напрямок яких - виробництво сиру, масла. Треба відзначити, що з 180 підприємств, що беруть участь у виробництві кефіру в 2005 р., тільки 4-5 виробляють від 10 до 22 тис. тонн у рік, ще близько 30-35 заводів - від 1 до 10 тис. тонн.

Загалом, на думку операторів ринку, серед вітчизняних виробників кефіру лідирує ВАТ «Галактон». Його питома вага у виробництві цієї продукції у 2005 р. оцінюється на рівні 11%, а разом із продукцією ВАТ «Кременчуцький міськмолзавод» становить приблизно 18%. На друге місце в переліку виробників кефіру вийшла продукція Донецького ГМЗ №2 (7%), потіснивши ЗАТ «Лакталіс-Україна», питома вага якого в сумарному обсязі склала близько 6%. Частка Молочної фабрики «Рейнфорд» і «Харківського молкомбіната» («Вімм- Білль-Данн») оцінюється по 5% відповідно.

Ряжанка. Близько 62% ряжанки виробляється на потужностях підприємств Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Київської областей і м. Києва, а питома вага ряжанки в сумарному обсязі кисломолочних напоїв склала 11%, або 51,5 тис. тонн на суму $19 мільйонів (для порівняння, в 2004 р. - близько 47,4 тис. тонн). Питома вага цих регіонів у вартості виробленої ряжанки загалом по Україні склала 63%, або близько $12 мільйонів в оптово-відпускних цінах. Темпи приросту виробництва ряжанки в 2004 р. склали 9%, перевищивши темпи виробництва кефіру. Тенденція росту, за прогнозами, буде втримуватися й в 2006-2007 роках, з огляду на стабільний попит на цей молочний продукт, у тому числі й на зростаючі обсяги виробництва біоряжанки.

Слід зазначити, що незважаючи на збільшення випуску ряжанки в 2005 р., її питома вага в групі кисломолочної продукції втримувалась на рівні 2004 р. - 11%. При цьому, як і в 2004 р., близько 35-36% ряжанки виробляється на потужностях «Донецького ММЗ №2», «Харківського МКК», ВАТ «Галактон», ЗАТ «Лакталіс-Україна» і ТОВ «Продукти України» (Донецька обл.), які очолюють п'ятірку провідних виробників ряжанки. За оцінками операторів, питома вага цих підприємств у сумарному обсязі виробленої ряжанки в 2004 р. склала 10%, 9%, 7%, 5%, 5% відповідно. Трохи зменшив свої показники порівняно з 2004 р. великий виробник кисломолочної продукції - Молочна фабрика «Рейнфорд», збільшивши при цьому асортиментну лінійку інших молочних продуктів.

Йогурт. Одним з найпривабливіших молочних продуктів для виробників залишається йогурт, обсяги виробництва якого з року в рік зростають. Цей продукт, як ніякий інший із сегмента кисломолочних виробів, дає можливість задовольняти потреби ринку в розширенні асортиментів за рахунок використання різноманітних наповнювачів. В асортименті йогуртів переважає ароматизований йогурт або йогурт із фруктовими, горіховими, злаковими й іншими наповнювачами. Одночасно з ростом ароматизованого йогурту на ринку відзначається незначний спад виробництва натурального йогурту (безнаповнювачів). Відповідно до офіційної статистики, в 2005 р. українські молокопереробні підприємства виробили 70,2 тис. тонн йогурту на суму близько $49 мільйонів, перевищивши показники попереднього року на 18% (2004 р. - 60 тис. тонн). При цьому із загальної кількості виробленого йогурту близько 69,3 тис. тонн - ароматизований. Близько 76% виробництва ароматизо-ваного йогурту в 2005 р. (приблизно 52 тис. тонн) було сконцентровано на підприємствах Харківської (21%), Дніпропетровської (20%), м. Києва (15%), Донецької (9%), Миколаївської (6%) і Полтавської (5%) областей.

Сметана. Сметана займає істотну частку в загальному обсязі виробництва кисломолочних продуктів. При цьому відзначається щорічний ріст обсягів її виробництва. За темпами зростання виробництво сметани посідає друге місце після йогурту. В 2005 р. українськими молокозаводами було випущено близько 103,1 тис. тонн сметани на суму $87 мільйонів в оптово-відпускних цінах, що на 15% перевищило показники 2004 р. (89,8 тис. тонн). Оскільки асортимент сметани складно розширити за рахунок яких-небудь наповнювачів, то основні технологічні процеси стосуються переважно збільшення випуску біосметани, а також розширення різновидів пакування й брендування товару.

У переліку основних виробників сметани перші п'ять місць займають такі області: Дніпропетровська - 17%; Харківська - 9%; Донецька - 9%; Миколаїв-ська - 8% і м. Київ - 8%, питома вага яких у загальному обсязі виробництва сметани, за даними 2005 р., склала близько 51% (близько 53,0 тис. тонн).

Переважно лідируючі позиції займають підприємства, що роблять сметану/біосметану тривалого зберігання. Лідерство утримують такі компанії як «Рейнфорд», холдинг «Юнімілк Україна» і «Лакталіс-Україна», питома вага яких у сумарному виробництві сметани в 2005 р. відповідно склала 9%, 8,8% і 7%. Трохи нижчими є показники комбінату «Придніпровський» - 5%. Відносно рівномірно позиціонуються в рейтингу провідних виробників сметани такі підприємства як Харківський молкомбінат, Кременчуцький місьмолзавод і Перший Київський молокозавод - дані підприємства, за оцінками, сумарно виробили 12% української сметани в 2005 р. (по 4%).

Д)Група кисломолочних сирів.

Однією з найпопулярніших у споживача груп молочних продуктів є сирна група. Ця група є також привабливою для виробників завдяки своїй високій рентабельності. Рентабельність сирної групи має високу залежність від якості сировини. Деякі великі компанії випускають сирки й сирні десерти із сепараторного сиру, на виробництво 1 тонни якого потрібно 5-6 тонн молока, тоді як на виробництво звичайного сиру необхідно 7-8 тонн молока.

Група фасованих сирних мас містить у собі: традиційні 100-грамові дитячі сирки, сирні десерти в стаканчиках з різноманітними добавками й інші фасовані сирні вироби. Найбільші потужності з випуску сирних мас розташовані в Миколаївській області, що пояснюється наявністю основної виробничої ділянки компанії «Лакталіс-Україна», у виробничій програмі якої значне місце займають сирні десерти ТМ «Президент». Слід відзначити також Харківську область, де ключовими виробниками є «Харківський міськмолкомбінат» (власник компанія «Віям-Білль-Данн», частка в обласному виробництві оцінюється в 68-70%) і «Куп'янський МКК» (близько 30%).

Останнім часом в Україні спостерігається тенденція з розвитку виробництва

аерованих сирних десертів. Ця технологія дозволяє істотно збільшити терміни придатності, а це досить велика проблема під час реалізації сирної групи.

У сирну групу входять також сирні торти, сири зернисті, сири з фруктовими добавками.

е)Вершкове масло

У 2005 році спостерігалася активізація попиту на масло та сухі молочні продукти українського виробництва на зовнішніх ринках (експорт вершкового масла у 2005 р. збільшився майже у 2,5 рази порівняно з 2004 р.).

У 2005 р. основні виробники вершкового масла (без підприємств малого бізнесу) випустили 152,4 тис. тонн вершкового масла, перевищивши минуло-річні показники на 13%. Області-лідери виробництва вершкового масла в Україні: Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Сумська і Чернігівська, які разом випустили до 47% українського вершкового масла.

Найбільші виробники - ВАТ «Тульчинський маслосирзавод» (ТМ «Туль-чинка», лідер останніх 2 років, у 2004 році питома вага його продукції у загаль-ному виробництві масла склала 9%); ВАТ «Роменський молкомбінат» (3%); ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» (3%), ДП «Староконстянтинівський молочний завод» (2%), ВАТ «Решетилівський маслозавод» (2%).

1.2 Сучасний рівень виробництва молочної продукції

Сектор перероблення молока і виробництва молокопродуктів в України - це динамічний, швидко зростаючий ринок, відкритий для виробництва нових продуктів. Протягом З 2000 по 2005 рік - виробництво сектору характеризував-лось високими темпами росту; загальний приріст виробництва з 2000 по 2005 рік становив 130,1%.

Сири - один з найбільших за обсягом виробництва сегмент сектору. Виробництво сирів зорієнтоване як на внутрішній, так і на зовнішній ринок. Головний споживач на зовнішньому ринку - Росія (96,4% експорту сирів). Зростання обсягів виробництва сегменту з 2000 по 2004 рік становило 231,7%. У 2005 році обсяги виробництва дорівнювали 223,9 тис. т.

Найголовнішою проблемою сектору перероблення молока і виробництва молокопродуктів є низька якість сировини, а, відповідно, і виробленої продук-ції. Саме якість сировини є бар'єром для подальшого розвитку виробництва сектору та здійснення повноцінного експорту на західні ринки.

Зазвичай в секторі перероблення молока та виробництва молокопродуктів виділяються найбільш наповнені товарні категорії молочної продукції, а саме:

- Продукція з незбираного молока

- Сири

- Тваринне масло та інші жири

- Сухі молочні продукти

- Молочні консерви

- Казеїн, лактоза, сироватка

- Морозиво

В табл..1.3 - 1.4 та на графіках рис.1.1 -1.3 наведені показники вироб-ництвва молока та молокопродуктів в Україні у 2003 - 2005 роках.

Таблиця 1.3

Характеристика ринку молока та молокопродуктів України

Таблиця 1.4

Виробництво основних груп молочних продуктів в Україні

Рис.1.1 Динаміка виробництва молока в Україні (2003 -2005)

Рис.1.2 Динаміка виробництва молокопродуктів в Україні (2003 -2005)

Рис.1.3. Показники експорту та імпорту молокопродуктів в Україні

в 2005 році.

1.3 Основні показники економічної ефективності переробки молока

Молоко має найнижчу рентабельність у секторі - лише 1-5% при виробництві ферментованих продуктів, пастеризованого молока для пиття, сиру свіжого неферментованого. Слід зазначити, що за період, який аналізується, середня рентабельність виробництва молока по Україні дещо зросла: у 2000 році вона мала від'ємний показник: мінус 6%, в 2001 - мінус 1,2%.

Сирки та сиркова маса - рентабельність виробництва глазурованих сирків сьогодні оцінюється на високому рівні - від 30% до 40%, в залежності від виробника.

Кефір. За експертними оцінками, рентабельність виробництва кефіру складає приблизно 12%.

Йогурти. Найвищу рентабельність серед кисломолочних продуктів має виробництво йогурту - 20%. Рентабельність виробництва йогуртів протягом періоду, що аналізується, оцінювалася по різному, наприклад у 2004 році вона складала від 8 до 15%.

Сир. Товарна група сирів з низькою температурою другого нагріву («Російський», «Голландський», «Костромський») складає основу асортименту сирів в Україні і характеризуються рентабельністю у 10 -12% за рахунок високої собівартості та великої пропозиції на ринку.

М'які та напівм'які сири виробляються, головним чином. із масовою часткою жиру 40, 45 и 50 %. Ці сири пропонуються дорожче та мають високу рентабельність. Деякі експерти називають цифри у 30-40%, відзначаючи в цьому випадку пряму залежність від виду продукції, що виробляється.

На думку деяких експертів, період високої рентабельності будь-яких видів сирів в Україні вже пройшов. Якщо у 2000 р. рентабельність цього бізнесу складала 30%, то сьогодні вона не вища за 10%.

Як показують експертні розрахунки, 80% в структурі собівартості сиру, наприклад, складає вартість сировини та енергоресурсу, заробітна плата - 10%. Для порівняння: в країнах ЄС ці витрати складають відповідно 50% та 30-40%.

Існує низка факторів, які впливають на собівартість та рентабельність виробництва сиру:

- проблеми з якісною сировиною;

- великий попит на сировину з боку переробників, конкуренція на сировинних зонах (10-15 заводів може претендувати на сировину в одній і тій самій зоні);

- тверді сири мають певний термін дозрівання (від 30 днів і вище). Це означає, що цикл взаєморозрахунків в цьому бізнесі складає не менше двох місяців і потребує великого розміру обігових коштів.

Маргарин . В середньому рентабельність виробництва м'яких маргаринів складає 10-12%, що для висококонкурентного ринку є непоганим показником.

У табл.1.5. наведені розрахунки, які демонструють співвідношення витрат на виробництво різних видів продукції сектору.

За експертною оцінкою на суму витрат у виробництві продукції сектору впливає:

- тип сировини, що використовується, Наприклад, для виробництва продукції сирно-десертної групи деякі компанії використовують сепараторний сир, на виробництво однієї тони якого необхідно 5-6 т молока, в той час як для виробництва звичайного свіжого сиру необхідно 7-8 т молока;

- якість сировини, що використовується для виробництва;

- сезонність виробництва сировини: зниження надоїв молока в осінньо-зимовий період призводить до зростання цін на молоко. Оскільки доходи населення не змінюються відповідно до сезону, ціни на готову продукцію залишаються сталими. В таких умовах невеликі підприємства галузі працюють із збитками, а великі - з мінімальною рентабельністю;

Таблиця 1.5

Співвідношення витрат на виробництво 1 тони деяких видів продукції молочної переробки у 2005 році (%)

- вид продукції, що виробляється підприємством (наприклад, вартість сировини для виробництва сиру, складає 60-80% вартості кінцевого продукту);

- використання при виробництві компонентів, які імпортуються;

- упаковка (обсяг витрат залежить від виду продукції; наприклад, при виробництві молока довготривалого терміну вживання витрати на упаковку можуть складати до 15% структури витрат);

- стан технічного оснащення виробництва - застаріле обладнання підвищує собівартість молочної продукції через неефективне використання енергоресурсів;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6