Економiчна ефективнiсть переробки молока та шляхiв її пiдвищення на прикладi ВАТ "Широкiвський сирзавод" Днiпропетровської областi

Як показано в табл.2.16 середня собівартість одної тони сиру виросла з 7890 грн. (у 2004 році) до 13535 грн.(у 2005 році), Це пов”язано з підвищенням ціни на молоко з 40-50 коп за 1л у вересні 2004 року до 85-95 коп за 1л у вересні 2005 року. Збільшилась також вартість транспортних послуг майже в два рази, що пов”язано з ростом цін на паливно-мастильні матеріали, запчастини.

Договірна відпускна ціна одної тони твердого сиру з ПДВ (20%) в вересні 2004 року становила (9340 грн-10000 грн) за 1 тону , а в вересні 2005 року ( 16235 грн - 16866 грн.) за 1 тону.

Відпускна ціна (середня) одної тони твердого сиру в вересні 2004 року становила в середньому 9542 грн./тону, тобто прибуткова націнка складала складає 0,78%, в вересні 2005 року ( 16421 грн/тону), тобто прибуткова націнка складає 1,1 %. Підприємство не визначає ціну на види сирів окремо. Ціна визначається в середньому як на твердий сир.

Враховуючи, що рознічні ціни (з ПДВ) на тверді сири ВАТ „Широківський сирзавод” в магазинах м.Дніпропетровська становили у вересні 2005 року 23,0 - 24,5 грн./кг, прибуток посередника між заводом та кінцевим споживачем оці-нюється в 24 - 25 % (з врахуванням 50% витрат на транспортировку та підго-товку до продажу), тобто як мінімум в 10 разів більше прибутковості завода.

Рис.2.8. Схема товарно-грошових потоків при організації діяльності ВАТ „Широківський сирзавод”

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА

3.1 Удосконалення технології переробки молока

На даному етапі молочний комплекс України і його фундамент - сировинна база знаходиться в складному економічному становищі. Різке скорочення виробництва молока в державному секторі є однією з основних причин сировинних проблем у молокопереробників. Багато підприємств позбавилися сировинної зони або залишилися без необхідного об'єму молочної сировини, простоюють, чи працюють не на повну потужність, що веде до деградації промисловості. Існує проблема збору фермерського і “індивідуального” молока, доставки його на великі переробні підприємства та раціональної переробки з використанням сучасних методів і машинних технологій.

Для рентабельного збору “індивідуального” молока необхідно вивчити і розвинути вітчизняний та закордонний досвід постачання молока на заводи, ознайомити з ним фахівців, підібрати необхідне устаткування, налагодити систему контролю якості, розробити організацію, прийоми роботи і технології збору молока. Якість готової продукції в значній мірі визначається якістю вихідної сировини, однак, вона як і раніше залишається серйозною проблемою. Всі основні показники молока, що включають бактеріальне обсіменіння, ступінь чистоти, кислотність, характеризують у більшому чи меншому ступені низьку його якість і технологічність. Фізичні властивості молока також мають ряд істотних недоліків. Особливе занепокоєння викликають вкрай низькі показники по густині (менш 1027кг/м3) і вміст білка, особливо весною. У результаті підприємства одержують на переробку молоко, з якого складно виробляти тверді сири, продукти дитячого харчування, стерилізовані молочні продукти високої якості. Аналіз тенденцій розвитку сировинної бази показує, що подібне положення справ у найближчі роки збережеться [11].

Вимоги у ДСТУ на молоко дещо відрізняються від вимог Ради Європейської Спільноти. Так, для виробництва продуктів на молочній основі кількість мікроорганізмів повинна бути менш ніж 100 тис./см3. Доведено, що високий вміст соматичних клітин в молоці змінює його фізико-хімічні показники та технологічні властивості, негативно впливає на смакові якості, знижує масову частку сухих речовин в молоці до 10% [16]. Радою Європейської Спільноти висуваються жорсткіші вимоги щодо зберігання молока, а саме, при заготівлі молока протягом дня температура охолодження повинна бути -6оС, при транспортуванні - -10оС.

Термізація - це нагрівання сирого молока при температурі 57-68оС протягом 15 секунд таким чином, щоб після обробки молоко мало позитивну реакцію на фосфатазу (з директив Ради Європейської Спільноти). Підтвердженням позитивного впливу термізації на властивості молока є дослідження, що проведені в Росії й інших країнах, у тому числі в Україні. Термізоване охолоджене молоко можна зберігати до переробки більше двох діб. Термізація в значній мірі пригнічує розвиток психротрофних бактерій і дозволяє зберігати молоко при температурі 5оС до 3 діб. Але пастеризація сирого молока після зберігання менш впливає на формування згустків кисломолочних продуктів в порівнянні з пастеризацією термізованого молока.

Згідно з галузевим стандартом України «МОЛОКО КОРОВ'ЯЧЕ НЕЗБИРАНЕ. ПЕРВИННЕ ОБРОБЛЕННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУ-ВАННЯ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ГСТУ 46.069-2003» з 2004 року в Україні впроваджені наступні вимоги до технологічних процесів:

1. Первинне оброблення і зберігання молока у молочарнях залежно від прийнятої технології здійснюють за такими схемами:

Схема 1 - очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в молочних флягах у басейнах з проточною водою або льодово-сольовою сумішшю;

Схема 2 - очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарах-охолоджувачах;

Схема 3 - очищення молока фільтруванням у потоці, попереднє охолодження у молокопроводі доїльної установки або пластинчастому охолоджувачі проточною водою до (16 ± 1)° C, остаточне доохолодження і зберігання молока здійснюється у резервуарах-охолоджувачах;

Схема 4 - очищення молока фільтруванням, охолодження у пластинчастому охолоджувачі, зберігання в резервуарах-охолоджувачах;

Схема 5 - очищення молока відцентровим молокоочищувачем, охолодження у пластинчастому охолоджувачі, зберігання в резервуарах-охолоджувачах.

2. Очищення молока

2.1 Під час доїння корів у стійлі переносними доїльними апаратами або вручну очищення молока проводять проціджуванням.

2.2 Для фільтрів використовують такі матеріали: тканина фільтрувальна, артикул 4В32-КТ.0, неткане синтетичне полотно, вафельна тканина, артикул 4580, лавсанова тканина, артикул 56051 та 56126; тканини фільтрувальні з синтетичних ниток згідно з ГОСТ 15978; марля побутова згідно з ГОСТ 11109.

Під час фільтрування молока через бавовняно-паперові, лавсанові тканини і фільтрувальні тканини з синтетичних ниток їх укладають у цідилку у 2 шари, марлю - у 4 - 6 шарів, а неткане синтетично полотно - у 1 шар.

2.3 Фільтри необхідно замінювати після проціджування однієї фляги молока. Перед повторним використанням фільтри з тканини необхідно прополоскати у проточній воді, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874, а після закінчення фільтрування молока всього надою їх обробляють у відповідності з вимогами "Санитарных и ветеринарных правил для молочных ферм колхозов, совхозов и подсобных хозяйств" .

Фільтри з нетканого синтетичного полотна після одноразового використання утилізують.

2.4 Після фільтрування молоко за чистотою повинно відповідати вимогам першої групи згідно з ГОСТ 8218.

2.5 Для доїння корів на доїльних установках, обладнаних молокопроводами, очищення молока виконують через спеціальні трубчасті фільтри, які входять до комплекту доїльних установок. Трубчасті фільтри в доїльних установках замінюють у відповідності до заводської інструкції щодо їх експлуатації.

2.6 Під час перекачування молока з молочних фляг або інших ємкостей в автомолцистерни для перевезення молока шланги молочних насосів повинні бути обладнані фільтрами з використанням матеріалів згідно з 5.2.2.

3 Охолодження молока

3.1 Свіжоздоєне молоко після очищення від механічних домішок охолоджують до температури не вище 6° C не пізніше як через 2 год. після закінчення процесу доїння корів.

3.2 При доїнні корів у переносні доїльні відра проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не повинен перевищувані 20 хв.

3.3 Під час доїння корів на доїльних установках з молокопроводами молоко охолоджують на пластинчастих охолоджувачах. Молоко, яке охолоджене у пластинчастому охолоджувачі за допомогою проточної води до (16 ± 1)° C, необхідно додатково охолодити з використанням холодоагента або в резервуарах-охолоджувачах до температури не вище 6° C.

3.4 Якщо відсутні холодильні установки, молоко в металевих флягах охолоджують у басейнах, накритих чистою марлею, з проточною холодною водою або льодовою сумішшю. Кожну флягу з молоком накривають окремою чистою марлею і залишають з напіввідкритою кришкою.

Рівень охолоджуючої рідини повинен доходити до горловини фляги.

Молоко під час охолодження необхідно періодично, через 20 - 30 хв. перемішувати колотівкою до повного охолодження.

4. Зберігання молока

4.1 У випадку відсутності охолоджувальних ємкостей очищене і охолоджене молоко до відправлення на молокопереробні підприємства необхідно зберігати у флягах у басейні з проточною холодною водою або льодово-сольовою сумішшю.

4.2 В процесі зберігання допускається змішування молока різних надоїв після попереднього очищення і охолодження до температури не вище 6° C.

4.3 Тривалість зберігання молока у виробників до продажу не повинна перевищувати за температури:

- не вище 4° C - 24 год.,

- не вище 6° C - 18 год.,

- не вище 8° C - 12 год.

Умови зберігання повинні відповідати вимогам "Санитарных и ветеринарных правил для молочных ферм колхозов, совхозов и подсобных хозяйств".

5. Транспортування молока

5.1 Транспортування молока здійснюється відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

5.2 Транспортування молока повинно проводитися в автоцистернах згідно з ГОСТ 9218 або у флягах згідно з ГОСТ 5037. Цистерни та фляги з молоком повинні бути щільно закриті кришками з прокладками з харчової гуми та опломбовані.

5.3 Молоко під час відправлення з господарства повинно мати температуру не вище 6° C, а при прибутті на місце реалізації - не вище 8° C.

Термін здавання-приймання молока на переробне підприємство не повинен перевищувати 45 хв.

3.2 Державне регулювання галузі

Державне регулювання галузі спирається на ЗАКОН УКРАЇНИ «Про молоко та молочні продукти» [2], який визначає правові та організаційні основи забезпечення якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України.

Основними процедурами державного регулювання є наступні:

- атестація - процедура оцінки відповідності вимогам нормативних документів санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного та технічного стану виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів;

- квотування - встановлення квоти на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного резерву;

- маркування - інформація про молоко, молочну сировину та молочні продукти, нанесена на упаковку відповідно до вимог нормативно-правових актів і нормативних документів;

- фонд сприяння розвитку ринку молока і молочних продуктів - фонд, який формується за рахунок внесків виробників молока - суб'єктів господарювання з кожного проданого кілограма молока і з кожного кілограма молока, закупленого переробними підприємствами.

Виробництво молока, молочної сировини здійснюється за наявності дозволу державних установ ветеринарної медицини, молочних продуктів - за наявності дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби, виданих у встановленому порядку.

Контроль за якістю і безпекою молока, молочної сировини та молочних продуктів здійснюється їх виробниками відповідно до законодавства шляхом:

- додержання умов виробництва, зберігання та реалізації молока, молоч-ної сировини, молочних продуктів і вторинної сировини згідно з нормативними документами;

- створення та діяльності лабораторій, обладнаних сучасними приладами і відповідними реактивами для визначення показників якості молока, молочної сировини та молочних продуктів.

Суб'єкти господарювання всіх форм власності (крім особистих селянсь-ких господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов'яз-ковим вимогам нормативно-правових актів. Об'єктами атестації виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів є нормативна документація на продукцію, а також технологічне обладнання, засоби вимірювальної техніки та контролю, випробувальне обладнання.

Особисте селянське господарство, фізичні особи, які утримують корів, овець, кіз, буйволиць чи кобил для виробництва молока, молочної сировини, повинні мати довідки установи ветеринарної медицини за місцем утримання тварин.

Інформація про атестовані суб'єкти господарювання всіх форм власності, які здійснюють виробництво та переробку молока, молочної сировини і молочних продуктів, заноситься до реєстру, що ведеться центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, з присвоєнням кожному суб'єкту господарювання реєстраційного номера.

Державний контроль та нагляд у сфері виробництва, переробки, реаліза-ції, експорту та імпорту молока, молочної сировини та молочних продуктів здійснюють:

- з питань додержання ветеринарно-санітарних вимог у процесі утриман-ня тварин, виробництва молока, молочної сировини, використання обладнання, тари, транспортних засобів, постійного контролю, нагляду з проведенням моні-торингових досліджень за показниками їх безпеки, під час експорту та імпорту молочної продукції - державні установи ветеринарної медицини;

- з питань додержання санітарних норм і правил у процесі розроблення технічних умов, технічних регламентів на молочну продукцію, визначення показників її безпеки та здійснення періодичного нагляду у процесі виробницт-ва молочної продукції, а також за використанням обладнання, відходів вторинної сировини, тари, транспортних засобів - установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби;

- з питань додержання виробником вимог нормативних документів, технічних регламентів, пов'язаних з якістю продукції (крім ветеринарно-санітарних вимог), вимог періодичного державного метрологічного нагляду та вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів - органи виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України:

- програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавне значення;

- дотаційних цін на молоко;

- підтримки виробництва продукції дитячого харчування;

- підтримки експорту молочних продуктів;

- надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів;

- лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва та переробки молока і молочних продуктів суб'єктами господарювання, на яких поширюється дія цього Закону;

- стимулювання підвищення якості молока, що відповідає вимогам державного стандарту України, через доплати у відсотках до закупівельної ціни:

- для молока вищого ґатунку - 25 відсотків;

- для молока першого ґатунку - 20 відсотків.

З метою регулювання ринку молока та молочних продуктів установлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного матеріального резерву.

Квоти на виробництво молока та поставку молочної продукції до державного резерву в цілому щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України, по областях та підприємствах - центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за участю галузевих формувань та обласних державних адміністрацій.

Фонд сприяння розвитку ринку молока і молочних продуктів (далі - Фонд) створює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики з метою:

- поліпшення якості молока і молочних продуктів;

- реклами молочних продуктів;

- підтримки добровільних професійних організацій, які представляють інтереси сільськогосподарських та переробних підприємств в органах державного управління;

- допомоги в організації виставок і участі в торгах.

Внески до Фонду сплачуються:

- суб'єктами господарювання, які виробляють молоко, - з кожного кілограма проданого на переробку молока у розмірі 0,2 копійки;

- молокопереробними підприємствами - з кожного кілограма молока, закупленого для промислової переробки, в розмірі 0,2 копійки.

ВИСНОВКИ

Як показали результати проведеного в курсовій роботі дослідження окремих характеристик ВАТ" Широківський сирзавод” Дніпропетровської області за результатами діяльності у 2004 - 2005 роках:

1. За 2005 рік ВАТ “ Широківський сирзавод” наростив виробництво сиру жирного на 2,3 тони проти обсягів 2004 року, або на 102,3 % , проте за видами продукції:

- виробництво сиру „Голандський” скорочено на 17,1 тони, або на

14,4 %;

- виробництво сиру „Львівський” скорочено на 16,3 тон, або на 69,4%;

-виробництво сиру „Костромський” скорочено на 3,7 тон, або на

24,2 %;

-виробництво сиру „Буковинський” збільшено проти рівня минулого року в 5,8 разів, це пояснюється підвищеним попитом покупців на сир „Буковинський” .

2. Середньомісячна заробітна плата за 2005 склала 324 грн, що на 42% ільше ніж за 2004 рік, але значно менше рівня прожиткового мінімуму у 2005 році (453 грн./міс);.

3. Аналіз ціноутворення показав, що середня собівартість одної тони сиру виросла з 7890 грн. (у 2004 році) до 13535 грн.(у 2005 році), Це пов”язано з підвищенням ціни на молоко з 40-50 коп за 1л у вересні 2004 року до 85-95 коп за 1л у вересні 2005 року. Збільшилась також вартість транспортних послуг майже в два рази, що пов”язано з ростом цін на паливно-мастильні матеріали, запчастини.

Договірна відпускна ціна одної тони твердого сиру з ПДВ (20%) в вересні 2004 року становила (9340 грн-10000 грн) за 1 тону , а в вересні 2005 року ( 16235 грн - 16866 грн.) за 1 тону

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6