Залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік
Групи підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн..
Кількість підприємств
Середні рівні факторної та результативної ознаки
Розмір витрат
на 1 га, грн..
Урожайність зернових, ц/га
І від 28,7 до 80,2
6
298,79
52,52
ІІ від 80,3 до 131,9
8
500,04
95,58
ІІІ від 132 до 183,5
4
351,19
141,02
ІV більше 183,6
6
306,56
219,77
В середньому
24
362,55
63,60
ІV гр.. в % до І гр..
-
121,3
121,1
Отже, в цілому можна зробити висновок, що на врожайність кормових культур найбільш впливає рівень затрат на 1 га площі кормових культур. Слід також відмітити, що бальна оцінка грунтів також визначає в певній мірі урожайність кормових культур, судячи з результатів зведеного факторного групування.
3.2. Кореляційний аналіз
Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу зв'язків між явищами. Застосування його є одним з обов'язкових елементів статистичного аналізу показників.
Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність).
Виходячи з того, що в роботі аналізується урожайність зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос як однієї із головних складових зеленого конвеєра господарства та джерело зелених та грубих кормів в ході попередніх підрахунків після аналізу кореляційних полів залежностей було визначено повну кореляційну палетку даних. Ряд найбільш суттєвих залежностей з повним ходом підрахунків коефіцієнта кореляції та його похідних приводиться в додатку 2.
Основні кореляційні залежності отримані в ході обчислень приводяться в таблиці 8.
Таким чином, аналізуючи одержані кореляційні зв'язки можна стверджувати, що кукурудза на силос і з/к із середньою силою прямого зв'язку визначає продуктивність с.-г. тварин молочного стада та на відгодівлі. Підвищення урожайності на 16-31 % за коефіцієнтом детермінації зумовить підвищення виходу молока та приросту свинини з 1 га с.-г. угідь, підвищить забезпеченість господарства зеленими кормами та силосом при незмінній площі під багаторічними травами.
Це в кінцевому випадку сприятиме підвищенню рентабельності кормових культур в еквівалентному виразі на 1 ц к.о., сприятиме підвищенню рентабельності тваринництва та господарства в цілому. Крім того ріст урожайності прямо корелює з чисельністю поголів'я тварин худоби, тобто забезпечить розширене відтворення стада та обернено корелює з собівартість 1 ц к.о., тобто забезпечить зниження витрат по галузі кормовиробництва.
Такі висновки витікають з аналізу характеру встановлених залежностей.
Таблиця 8
Залежність урожайності зеленої маси кукурудзи на силос та зелений корм
від ряду показників
Корелююча ознака
Значення коефіцієнта кореляції
Надій молока всього, ц
0,510
Поголів'я молочного стада, гол
0,610
Середньорічне поголів'я ВРХ на відгодівлі, гол
0,500
Загальне виробництво кормів, ц к.о.
0,483
Витрати кормів на молоко, ц к.о.
0,608
Витрати кормів на приріст ВРХ, ц к.о.
0,462
Собівартість приросту свиней всього, тис грн..
0,497
Вироблено силосу, ц
0,834
Вироблено з/к, ц
0,751
Рентабельність приросту ВРХ, %
0,441
ВВП господарства всього, тис грн..
0,622
Одержано гною в господарстві, т
0,568
Затрати на корми всього, тис грн..
0,455
Рівень рентабельності тваринництва, %
0,397
Середньорічне поголів'я худоби, ум гол
0,604
Вироблено ВП тваринництва на 1 ум гол, тис грн..
0,432
Витрачено кормів на 100 га с.-г. угідь, ц к.о.
0,380
Вироблено молока на 100 га ріллі, ц
0,463
Вироблено приростів ВРХ на 100 га ріллі, ц
0,439
Мінімальне значення при Р<0,05 - 0,380, при Р<0,01 - 0,551
Використовуючи дані попередніх розрахунків проведемо визначення множинного коефіцієнта кореляції за показниками надій молока (ryx1=0,510), витрати кормів на молоко (r yx2=0,608), rx1x2 (додаток 3) = 0,913
При лінійному факторному зв'язку коефіцієнт множинної кореляції обчислюють за формулою:
,
де r -лінійні парні коефіцієнти кореляції, які відповідно дорівнюють:
Підставивши у формулу дістанемо, що R = 0,618 (при Р < 0,01).
Отриманий множинний коефіцієнт кореляції вказує на користь тісного взаємозв'язку між надоями молока, витратами кормів на молоко та урожайністю кукурудзи на силос і з/к, що знаходить своє відображення в раціонах годівлі.
3.3. Динаміка урожайності
Проведемо аналіз рядів динаміки урожайності кукурудзи на силос і з/к використовуючи дані по господарству ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка).
Всі проміжні розрахунки винесемо в додаток 4. В основній частині покажемо лише результуючу таблицю вирівняних різним способом рядів динаміки (таблиця 9).
Таблиця 9
Ряди динаміки вирівняні різними статистичними методами
Існуючий ряд динаміки (урожайність кукурудзи на силос і з/к, ц/га)
Вирівняний ряд динаміки
за середнім абсолютним приростом
по рівнянню прямої
по рівнянню параболи
за середнім коефіцієнтом зростання
253,0
276,6
158,3
201,1
275,3
61,1
268,1
156,6
167,3
266,0
127,5
259,7
154,8
142,6
257,0
201,4
251,2
153,0
127,1
248,3
196,3
242,8
151,3
120,7
239,9
82,4
234,3
149,5
123,5
231,8
65,0
225,9
147,7
135,5
223,9
165,8
217,4
146,0
156,7
216,3
209,0
209,0
144,2
187,0
209,0
Урожайність кукурудзи на силос і з/к є низькою (урожайність на рівні однорічних трав при потенційних урожаях сучасних гібридів 370-450 ц/га) та варіюючою в різні роки. Тому складений динамічний ряд є нестабільним Порівнюючи різні методи слід відмітити, що у відповідності до метода укрупнення періодів порівняно з 2000-2002 рр. урожайність за період 2003-2005 рр. скоротилась приблизно в 1,2 рази. Це вказує на те, що урожайність кукурудзи в умовах господарства має тенденцію до зниження.
В цілому урожайність, враховуючи потенційну для області можна вважати низькою і при збереженні особливостей її динаміки слід очікувати подальше зниження продуктивності культури, що виходячи з результатів кореляційного аналізу зумовить загальне зниження ефективності кормової бази господарства скорочення надоїв худоби та середньорічних приростів при відсутності достатньої кількості силосних культур в раціоні годування.
Після проведення різних видів групування важливо підтвердити результати, зокрема, факторного групування, що проводиться з метою виявлення факторів, що впливають на результативну ознаку.
Кореляційний аналіз є важливим елементом статистичного аналізу, що проводиться з метою встановлення тісноти зв'язку між ознаками.
Звичайно, що кореляційний аналіз статистичних показників повинен передбачати розрахунок повної палетки кореляційних залежностей. Проте ми зосередимось на визначенні однієї лише залежності вибравши як результативну ознаку урожайність цукрових буряків як факторну розмір затрат на 1 га посівів. Цукрові буряки відносяться до групи технічних культур. До цієї групи відносять і соняшник, проте вирощуванням соняшника в умовах Вінницького району займається небагато підприємств. Враховуючи це кореляційні та інші види аналізу зроблено на основі основної технічної культури в області - цукрових буряках.
Визначившись із показниками, що будуть братись для кореляційного аналізу побудуємо кореляційне поле (додаток 2).
Аналіз кореляційного поля дає змогу стверджувати, що залежність між ознаками є прямою, середньою за тіснотою зв'язку, істотною для даної кількості кореляційних пар (r=0,428).
Встановлену залежність можна пояснити тим, що отримання урожаю потребує відповідного рівня виробничих витрат на 1 га посівної площі культури. Будь-яке підвищення врожаю пов'язане з додатковими затратами кошт та людської праці, тому більші затрати (інтенсифікація технології вирощування культури) при їх ефективній реалізації забезпечують вищу її урожайність.
У випадку низьких його значень він демонструє загальну тенденцію - додаткові кошти не окупились приростом врожаю, тобто потрачені на заходи, що не сприяють реалізації продуктивного потенціалу культури.
3.4Індексний аналіз
Індекс урожайності кормових культур розрахуємо дотримуючись загальної схеми:
Для розрахунку вказаних вище індексів складемо вихідну таблицю 10.
За отриманими результатами можна зробити висновок, що урожайність кормових культур за середнім індексом урожайності зросла в 1,36 рази порівняно з базовим періодом.
Зміни валового збору внаслідок зміни загальної площі посівів (Дn) становлять 8886.3 ц в сторону зменшення.
Зміни валового збору за рахунок зміни урожайності (Ду) -15511,2 ц.
Зміни валового збору внаслідок зміни структури посівів (Дd) 3822,4 ц.
Таблиця 10
Індексний аналіз урожайності та валових зборів окремих кормових культур (2004-2005 рр.)
Кормові культури
Посівна площа культури
Урожайність культур, ц/га
Добутки
Середній індекс урожайності
Індекс структури посівів
Зміни валового збору, ц
в абсолютному виразі
за рахунок зміни урожайності
за рахунок зміна структури посівів
n0
n1
у0
у1
у1n0
y1n1
y0n0
y0n1
Іу
Іd
Дn
Ду
Дd
Багаторічні трави на з/к
209
169
78,3
103
21527
17407
16364,7
13232,7
2,60
1,07
-16862
16927
3553,5
Однорічні трави на з/к
60
22
21,6
260
15600
5720
1296
475,2
Кукурудза на силос і з/к
274
49
64,9
209
57266
10241
17782,6
3180,1
Кормові коренеплоди
10
10
57,8
102,5
1025
1025
578
578
Всього
553
250
222,6
674,5
95418
34393
36021,3
17466
В середньому
-
-
55,65
168,625
23854,5
8598,25
9005,4
4366,5
Висновки і пропозиції
На основі статистичного аналізу вихідних даних по с.-г. підприємствах Вінницького району можна зробити слідуючі висновки:
Кормові культури мають важливе народногосподарське значення і в значній мірі визначають продуктивність тваринництва.
Результативне та факторне групування вказує на те, що господарства Вінницького району суттєво відрізняються по урожайності кормових культур. Межі варіювання урожайності знаходяться в межах від 28,7 до 286 ц/га. Це вказує на неоднорідність в реалізації продуктивного потенціалу кормових культур та часто про неефективне використання 1 га кормової площі. Свідченням цього є представлені в роботі вихідні дані за загальним виробництвом кормових одиниць та їх збалансованості кормовими культурами по видах.
Кореляційним аналізом встановлено, що урожайність кукурудзи на силос та зелений корм, що займають в структурі кормових культур головну роль впливають із середньою силою залежності з прямим характером на продуктивність тварин та загальне виробництво різних видів кормів. При цьому за факторним групуванням на урожайність кормових культур найбільший вплив здійснює рівень витрат на 1 га площі кормових культур та якість грунтів виражена в балах.
Аналіз рядів динаміки по урожайності кукурудзи на силос та зелений корм в господарстві “Мир” Вінницького району вказує на стабільне її зниження в останніх 10 років, що підтверджує раніше зроблені нами висновки.
Індексний аналіз площ, валових зборів та урожайності основних кормових культур в господарстві “Мир” за період 1998-1999 рр. свідчить про зростання урожайності кормових культур порівняно з базовим періодом при одночасному незначному зменшенні посівних площ окремих видів культур, що відображається на валових зборах кормових культур.
Список використаної літератури
Бутуцький О. А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики - К.: Вища школа, 1984.
Гаркавий В. К. Статистика. --К.: Вища школа, 1995. - 412 с.
Замосковний О. П. Статистика сельского хазяйства. - М.; Финансы и статистика, 1990.
Козаченко І. В. Статистика. -К.; Урожай, 1984.
Зинченко А. П. Практикум по общей теории статистики и сельськохозяйственной статистике. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 328 с.
Вашків П. Г., Пастер П. І., Сторожук В. П., Є. І. Ткач Теорія статистики. - К.: Либідь, 2001 - 320 с.
Сергеев С. С. Сельскохозяйственная статистика с основами экономической статистики.-М.: Финансы и статистика, 1990.
Статистика. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів обліково-фінансового факультету денної та заочної форми навчання. - Вінниця, ВДАУ, 2002 - 36 с.
Бухгалтерський звіт сільськогосподарського підприємства за 1996-2005 рр.
ДОДАТКИ
Продовження додатку 1
Шифри господарств, що використовувались в статистичній вибірці